LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4852160/11127/20

від 11.08.2021 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Державно…

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 11 серпня 2021 року м. Дніпросправа № 160/11127/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року (суддя Луніна О.С.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Державної установи «Криворізька академія патрульної поліції» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся з позовом до Національної поліції України, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України щодо не зарахування позивачу до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 13.05.2010 року по 03.07.2017 року у Державній кримінально-виконавчій службі; зобов`язати Національну поліцію України зарахувати позивачу до стажу служби в поліції, наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 13.05.2010 року по 03.07.2017 року у Державній кримінально-виконавчій службі; провести перерахунок і виплату грошового забезпечення (в частині надбавки за вислугу років, компенсації за невикористану додаткову відпустку) за час служби в органах поліції з урахуванням вислуги років з 13.05.2010 року по 03.07.2017 року в органах Державної кримінально-виконавчої служби України. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року позов задоволено частково. Суд вирішив визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 13.05.2010 року по 03.07.2017 року у Державній кримінально-виконавчій службі. Зобов`язати Департамент патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до стажу служби в поліції, наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 13.05.2010 року по 03.07.2017 року у Державній кримінально-виконавчій службі. В іншій частині позовних вимог відмовити. Департаментом патрульної поліції була подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга, з урахуванням уточненої апеляційної скарги, обґрунтована тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що статтею 78 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено вичерпний перелік видів та категорії служб, які включаються до стажу служби в поліції і служба в органах у Державній пенітенціарній службі України в цьому переліку відсутня, правових підстав для її включення до стажу в поліції на даний час немає. Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів. Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Як було встановлено судом першої інстанції, згідно із наказом Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)» №187/ОС-17 від 03.07.2017 року відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України (за власним бажанням) капітана внутрішньої служби ОСОБА_1 , інспектора відділу режиму і охорони установи. Визначено вислугу років на день звільнення в календарному обчисленні 09 років 00 місяців 19 днів, у пільговому обчисленні - 11 років 10 місяців 06 днів. З 06.11.2017 року ОСОБА_1 прийнято на службу в Національну поліцію відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 03.11.2017 року №464о/с, що підтверджено відомостями трудової книжки позивача. Згідно з відомостями біографічної довідки ОСОБА_1 , яка підписана начальником відділення кадрового забезпечення Державної установи «Криворізька академія патрульної поліції», позивач з 06.11.2017 по 20.06.2018 перебував на службі на посаді поліцейського роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції Національної поліції, з 20.06.2018 по 01.09.2019 - на посаді поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону № 1 полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області. З 01.06.2019 року проходить службу на посаді начальника курсу стройового відділення Державної установи «Криворізька академія патрульної поліції». Позивач звернувся до Національної поліції України з рапортом, в якому просив зарахувати йому до вислуги років у поліції період служби в Державній пенітенціарній службі України. У відповідь на рапорт позивача Департамент кадрового забезпечення Національної поліції України листом № 4460/12/1/2/03-2020 від 31 липня 2020 року зазначив, що період проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України переліком обрахування стажу служби в поліції не передбачений. За правилами ч. 2 ст. 14 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до Закону. Не погодившись із відмовою відповідача в зарахуванні до вислуги років у поліції періоду служби в Державній пенітенціарній службі України, позивач звернувся до суду з позовом. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції зазначив, що норми чинного законодавства встановлюють, що служба в органах внутрішніх справ (в подальшому - в поліції) є аналогічною службі персоналу органів і установ виконання покарань. За висновками суду першої інстанції, на позивача, як і на інших працівників кримінально-виконавчої служби (окрім тих, на яких розповсюджується дія Закону України «Про державну службу»), під час проходження ними служби в період, що досліджується, розповсюджується дія нормативно-правових актів органів внутрішніх справ України, а в подальшому - поліції, в тому числі й дія статей 22, 23 Закону України «Про міліцію» та відповідні норми Закону України «Про Національну поліцію», Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114, Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України. Колегія суддів з висновками суду першої інстанції не погоджується. Згідно зі ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію» стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки. До стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони ( зі змінами, внесеними згідно із Законом № 2509-VIII від 12.07.2018 року, до вказаних змін - час роботи в органах прокуратури і суду осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих); 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР. Під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення. Порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України. Отже, обчислення стажу служби в поліції врегульовано статтею 78 Закону України «Про Національну поліцію», частина 2 якої містить перелік посад (періодів служби), які зараховуються до стажу служби в поліції. Таким чином, при вирішенні питання щодо обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки слід застосовувати приписи ч. 2 ст. 78 Закону України «Про національну поліцію», якою встановлено вичерпний перелік складових (посад, періодів служби) такого стажу служби в поліції. Враховуючи, що в вичерпному переліку видів служби , які зараховуються до стажу служби в поліції, визначеному ч.2 ст.78 Закону України «Про національну поліцію», відсутня Державна кримінально-виконавча служба, то відповідно період служби позивача в у Державній кримінально-виконавчій службі не може бути зарахований до стажу служби в поліції. Судом першої інстанції зазначене не було враховано. Посилання позивача на Постанову Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» № 393 від 17 липня 1992 року є помилковою. Делегування частиною 4 статті 78 Закону України «Про національну поліцію» Кабінету Міністрів України встановлення порядку обчислення вислуги років у поліції не надає останньому права визначати додаткові складові стажу служби в поліції, які не передбачені ч. 2 ст. 78 Закону України «Про національну поліцію». Відповідно до преамбули Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» № 393 від 17 липня 1992 року, остання прийнята відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» і Постанови Верховної Ради України про порядок введення в дію цього Закону. Статтею 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» передбачено, що Порядок обчислення вислуги років для призначення пенсій відповідно до цього Закону особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ визначається Кабінетом Міністрів України. Отже, Постанова № 393 встановлює порядок обчислення вислуги років особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, який проводиться саме з метою призначення пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ». Таким чином, оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового про відмову у задоволенні позовних вимог. Керуючись ст. ст. 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Державної установи «Криворізька академія патрульної поліції» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії скасувати. В задоволенні позову відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Постанова у повному обсязі складена 11 серпня 2021 року. Головуючий - суддя А.А. Щербак суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»