Постанова 4857 № 460/9481/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 грудня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/9481/20 пров. № А/857/14104/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Запотічного І.І., суддів: Довгої О.І., Кузьмича С.М., при секретарі судового засідання: Пославському Д.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року (суддя Борискін С.А., ухвалене в м. Рівне о 12:50, повний текст складено 23.04.2021) у справі № 460/9481/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинення певних дій,- ВСТАНОВИВ: 22.12.2020 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, Національної поліції України та просив визнати протиправною бездіяльність Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, що виразилась у не зарахуванні ОСОБА_1 до вислуги років у Національній поліції України вислугу років у податковій міліції з 19.11.1999 по 08.10.2002, що становить 2 (два) роки 10 (десять) місяців 13 (тринадцять) днів; зобов`язати Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України, зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років у Національній поліції України вислугу років у податковій міліції з 19.11.1999 по 08.10.2002, що становить 2 (два) роки 10 (десять) місяців 13 (тринадцять) днів; зобов`язати Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України провести ОСОБА_1 перерахунок і виплату грошового забезпечення з урахуванням вислуги років, в частині надбавки за вислугу років за весь час служби в органах поліції та компенсації за невикористану додаткову відпустку. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року в задоволенні позову відмовлено. Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач- ОСОБА_1 , покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи, просить його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що відмовляючи у задоволенні його позову суд 1-ї інстанції невірно застосував норми матеріального права, які підлягали застосуванню з урахуванням висновку Верховного Суду, що викладений у постанові 07.10.2020 у справі № 826/16143/18 адміністративне провадження № К/9901/6149/20), а також безпідставно та необґрунтовано прирівняв час навчання у вищому навчальному закладі до вислуги років у податковій міліції. Зазначає, що він в період з 25.11.1999 по 08.10.2002 проходив службу в органах податкової міліції Державної фіскальної служби, та дана обставина не оспорювалась відповідачами. Також зазначає, що матеріали справи містять копію особистого послужного списку №У-492758 в Розділі 9 якого зазначено як період проходження в органах податкової міліції Державної фіскальної служби так і відомості про присвоєння йому спеціального звання. Відповідачі- Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України та Національна поліція України у своїх відзивах на апеляційну скаргу не погоджується з доводами апелянта, рішення суду першої інстанції вважають законним та просять залишити його без змін. В судовому засіданні представники відповідачів- Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, Національної поліції України вимоги апеляційної скарги заперечили, просили таку відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Позивач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, явки уповноваженого представника не забезпечив, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без його участі. Протокольною ухвалою суду від 07.10.2021 продовжено строк розгляду справи на 15 днів. Заслухавши суддю-доповідача, представників відповідачів, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 в період з 25.11.1999 по 08.10.2002 проходив службу в органах податкової міліції Державної фіскальної служби, з 01.03.2006 по 06.11.2015 проходив службу на різних посадах органів внутрішніх справ, з 07.11.2015 проходить службу в Національній поліції України. Як вбачається з матеріалів справи, наказом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 06.11.2019 № 26 о/с "По особовому складу" ОСОБА_1 , призначено начальником 1-го сектору (протидії корупції) управління стратегічних розслідувань в Рівненській області Департаменту. Відповідно до даного наказу станом на 07.11.2019 позивачу згідно зі ст.78 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено стаж служби, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки 13 років 08 місяців 06 днів. ОСОБА_1 27.10.2020 звернувся до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України з рапортом, в якому просив повідомити чи зараховано йому до стажу служби в поліції період проходження служби в податковій міліції з 25.11.1999 по 08.10.2002. У разі не зарахування, просив зарахувати зазначений період до стажу служби в поліції та повідомити про наявний у нього стаж служби, та листом від 20.11.2020 за №12259/55/02-2020 відповідач 1 повідомив, що з огляду на вимоги ч.2 ст.78 Закону України "Про Національну поліцію" та Закон України "Про державну податкову службу", що вислуга років в органах державної податкової служби України не зараховується до стажу служби в поліції, а відтак стаж служби в поліції станом на 01.11.2020 становить 14 років 08 місяців 01 день, а вислуга років відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 станом на 01.11.2020 становить 17 років 06 місяців 15 днів. ОСОБА_1 вважаючи, що відповідачем 1 допущено протиправну бездіяльність щодо не зарахування до його стажу служби в поліції вислугу років в органах податкової міліції за період з 19.11.1999 по 08.10.2002, звернувся в суд з даним позовом. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Відповідно до ч.1, 2 ст.59 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Як передбачено п.353.1 ст.353 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (набрав чинності 01.01.2011) особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Відповідно до п.356.1 ст.356 ПК України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист". Згідно з ст.78 Закону України "Про Національну поліцію" стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки. До стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони (зі змінами, внесеними згідно із Законом № 2509-VIII від 12.07.2018 року, до вказаних змін - час роботи в органах прокуратури і суду осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих); 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР. Під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення. Порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України. Статтею 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" передбачено, що Порядок обчислення вислуги років для призначення пенсій відповідно до цього Закону особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ визначається Кабінетом Міністрів України. Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей" від 17.07.1992 №393 передбачено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті "ж" статті 1-2 такого Закону, до вислуги років, зокрема, зараховується час роботи в податковій міліції. Відтак колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що покликання позивача на Постанову №393 є безпідставними, оскільки така не може бути застосована при вирішенні питання щодо обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки в порядку ст.78 Закону України "Про національну поліцію", оскільки така прийнята на виконання Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" та може бути застосована для визначення вислуги років особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ саме у випадку призначення пенсії за вислугу років. Разом з тим, пунктом 3 розділу ІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС України, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 №260, до вислуги років для виплати поліцейським надбавки за стаж служби зараховуються періоди, які визначені ч.2 ст.78 Закону України "Про національну поліцію". Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при вирішенні питання щодо обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки слід застосовувати саме приписи ч.2 ст.78 Закону України "Про національну поліцію", якою встановлено вичерпний перелік складових (посад, періодів служби) такого стажу служби в поліції. Разом з тим делегування ч.4 ст.78 Закону України "Про національну поліцію" Кабінету Міністрів України встановлення порядку обчислення вислуги років у поліції не надає останньому права визначати додаткові складові стажу служби в поліції, які не передбачені ч.2 ст.78 Закону України "Про національну поліцію". Також колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що помилковим є прирівнювання позивачем служби в органах внутрішніх справ із службою в податковій міліції і поширення дії п.3 ч.2 ст.78 Закону України "Про національну поліцію" на період служби позивача в податковій міліції (з 19.11.1999 по 08.10.2002), оскільки згідно з абзацом 2 п. 1 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114, до рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ належать особи, які перебувають у кадрах Міністерства внутрішніх справ і яким присвоєно спеціальні звання, встановлені законодавством. Статтею 1 Закону України "Про Державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 № 509-XII (втратив чинність 19.11.2012) передбачено, що до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, спеціалізовані державні податкові інспекції, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби). У складі органів державної податкової служби знаходяться відповідні спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями (далі - податкова міліція). Податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції (стаття 19 Закону №509-XII). Відтак судом першої інстанції вірно зазначено, що чинні у період проходження позивачем служби в податковій міліції Закон №509-XII, Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114, не відносили органи державної податкової служби до органів внутрішніх справ. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що враховуючи, що ч.2 ст.78 Закону України "Про Національну поліцію" закріплено вичерпний перелік видів служби та періодів роботи в тих органах, які надають право зараховувати поліцейським до стажу роботи в поліції, а служба в органах податкової міліції позивача в період з 19.11.1999 по 08.10.2002 не відповідала такому переліку, то неврахування стажу роботи позивача в вищезазначених органах відповідає вимогам Закону. Разом з тим слід зазначити, що з копії особистого послужного списку №У-492758 в Розділі 9 зазначено періоди проходження позивачем служби в органах податкової міліції Державної фіскальної служби з 25.11.1999 по 30.12.1999 та з 30.12.1999 по 04.09.2002 та з 04.09.2002 по 08.10.2002 так і відомості про присвоєння йому спеціального звання (а.с.16 том 1). Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що даний позов задоволенню не підлягає. Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції. За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат. Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року у справі №460/9481/20 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. І. Запотічний судді О. І. Довга С. М. Кузьмич Повне судове рішення складено 13.12.2021