Постанова 4807 № 310/9073/18

Дата документу 04.08.2021 Справа № 310/9073/18 Запорізький апеляційний суд Єдиний унікальний № 310/9073/18 Головуючий у 1-й інстанції: Білоусова О.М. Провадження №22-ц/807/2162/21 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 серпня 2021 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого, судді-доповідача суддів: за участю секретаря Подліянової Г.С., Гончар М.С., Маловічко С.В., Бєлової А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 29 березня 2021 року за заявою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз збут» про визнання дій неправомірними, - ВСТАНОВИВ: В березні 2021 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» звернулося до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову. Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області у справі №310/9073/18 від 30 жовтня 2018 року задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 та заборонено ПАТ «Запоріжгаз» вчиняти дії, пов`язані з припиненням (обмеженням) газопостачання на об`єкт ОСОБА_1 , розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 11 грудня 2020 року, яке залишене без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 18 березня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Запоріжгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз Збут» про визнання неправомірними дій АТ «Запоріжгаз» в частині визначення одноособово обсягу природного газу, що відповідає фактичному обсягу споживання природного газу ОСОБА_1 у розрахунових періодах з 01 серпня 2014 року по 31 березня 2017 року; про визнання неправомірними дій ТОВ «Запоріжгаз Збут» в частині нарахування ОСОБА_1 за послуги з газопостачання по особовому рахунку № НОМЕР_1 заборгованості на суму 8995,99 грн, по особовому рахунку № НОМЕР_2 на суму 9688,58 грн, відмовлено у повному обсязі. У зв`язку з тим, що ні в рішенні Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 жовтня 2018 року, ні в постанові Запорізького апеляційного суду від 18 березня 2021 року, не вирішено питання про скасування заходів забезпечення позову, накладених ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 жовтня 2018 року, Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» вимушене звернутися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову. Враховуючи викладене, Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» просило суд: Скасувати заходи забезпечення позову накладені ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 жовтня 2018 року у межах справи №310/9073/18 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз збут» про визнання дій неправомірними. Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 29 березня 2021 року заяву представника відповідача ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз збут» про визнання дій неправомірними, задоволено. Скасовано захід забезпечення позову, вжитий ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 жовтня 2018 року у вигляді заборони Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» вчиняти дії, пов`язані з припиненням (обмеженням) газопостачання (розподілом природного газу) на об`єкті ОСОБА_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 29 березня 2021 року та прийняти нове рішення, яким заборонити застосовувати повідомлення №2617/н від 24.04.2017, №2593/н від 24.04.2017. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали не взяв до уваги, що транспортування газу до газових приладів здійснюється одночасно за двома особовими рахунками № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 по одній газовій трубі. Таким чином, скасовуючи заходи забезпечення позову, суд першої інстанції фактично дозволив відключення, в тому числі приладів, які закріплені за особовим рахунком № НОМЕР_1 , по якому погашена заборгованість та наявна попередня оплата. Відключаючи один трубопровід до двох особових рахунків, буде порушено право отримувати газ від постачальника, який не має претензій до особистих рахунків. Тобто, буде порушено і право третьої особи «ТОВ «Агросинтез Трейд», як постачальника газу, так і родини ОСОБА_1 . Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу, Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, які склалися між сторонами, з`ясовано їх правову природу та як наслідок ухвалено обгрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необгрунтованими. В зв`язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення про отримання судової повістки ( а. с. 14 ) до апеляційного суду не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Колегія суддів ухвалила здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності ОСОБА_1 повідомленого належним чином про дату, час і місце розгляду справи, який не з`явився в судове засідання, на підставі частини другої статті 372 ЦПК України. Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам закону. Скасовуючи заходи забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для задоволення такої заяви відповідача, оскільки постановою Запорізького апеляційного суду від 18 березня 2021 року було залишено без змін рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 11 грудня 2020 року, яким позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог. З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. Статею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Судом встановлено, що в жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз збут» про визнання дій неправомірними. (т. 1 а.с. 1-50). Разом із позовною заявою ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, оскільки з повідомлень, які надійшли на його адресу від АТ «Запоріжгаз» вбачається, що підставою для припинення (обмеження) газопостачання до об`єкта ОСОБА_1 є непогашена заборгованість, та оскільки предметом позову є вимоги про визнання неправомірними дій постачальника газу в частині нарахування за послуги з газопостачання заборгованості, вважає, шо для забезпечення можливості належного виконання рішення суду у даній справі (у випадку задоволення позовних вимог), ефективного захисту та поновлення його порушених прав та інтересів, необхідно терміново вжити заходи для забезпечення позову шляхом заборони Публічному акціонерному товариству по газопостачанню і газифікації «Запоріжгаз» вчиняти дії, пов`язані з припиненням (обмеженням) газопостачання (розподілом природного газу) на об`єкті ОСОБА_1 розташований за адресою: АДРЕСА_2 , до набранням рішенням законної сили.(т. 1 а.с. 52-54). Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 жовтня 2018 року, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, задоволено. Заборонено Публічному акціонерному товариству по газопостачанню і газифікації «Запоріжгаз» вчиняти дії, пов`язані з припиненням (обмеженням) газопостачання (розподілом природного газу) на об`єкті ОСОБА_1 розташований за адресою: АДРЕСА_2 , до набранням рішенням законної сили. (т.1 а.с. 58). Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 11 грудня 2020 року, яке постановою Запорізького апеляційного суду від 18 березня 2021 року залишено без змін, в задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз збут» про визнання дій неправомірними, відмовлено. (т. 1 а.с.185-190; а.с. 218-221). В березні 2021 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» звернулося до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову. (т. 1 а.с. 227-228). Як на підставу вимог клопотання про скасування заходів забезпечення позову, Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» вказувало, що наявні підстави для скасування заходів забезпечення позову, які були вжиті ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 жовтня 2018 року, оскільки у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 29 березня 2021 року заяву представника відповідача ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз збут» про визнання дій неправомірними, задоволено. Скасовано захід забезпечення позову, вжитий ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 жовтня 2018 року у вигляді заборони Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» вчиняти дії, пов`язані з припиненням (обмеженням) газопостачання (розподілом природного газу) на об`єкті ОСОБА_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . (т.1 а.с. 235). Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті є тимчасові обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову. Відповідно до частини першої статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. У пункті 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" судам роз`яснено, що заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає цивільну справу (частина третя статті 154 ЦПК). При цьому із заявою про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору (частина четверта статті 154 ЦПК України). Пунктом 10 цієї Постанови встановлено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування. Відповідно до ч.7 ст.158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення (ч.8 ст.158 ЦПК України). Відповідно до положень частин 9, 10 статті 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду. Матеріали справи свідчать про те, що під час ухвалення рішення від 11 грудня 2020 року та після набрання вказаним рішенням суду законної сили питання про скасування заходів забезпечення позову не вирішувалось. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви відповідача та скасування заходів забезпечення позову. Виходячи з викладених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що скасування заходів забезпечення позову в цій справі не порушує прав позивача, оскільки забезпечення позову допускається якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, проте, в цій справі розгляд справи закінчено. Апелянтом не надано жодних фактичних доказів чи нормативних посилань, які б підтверджували невідповідність прийнятого судом першої інстанції рішення вимоги законодавства чи його неузгодженість з доказами наявними в матеріалах справи. Наведені в апеляційній скарзі доводи носять характер формальних міркувань, фактично зводяться до незгоди позивача з висновками суду першої інстанції, та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи. Процесуальних порушень, які б призвели до неправильного вирішення питання колегією суддів не встановлено. Оскільки, ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає. У зв`язку з чим, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення. Апеляційна скарга не містить доводів на спростування висновків суду першої інстанції, які є обґрунтованими та узгоджуються з матеріалами справи, при встановленні обставин справи судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. 367, 369, 374,375,381,382,383,384 ЦПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 29 березня 2021 року у цій справі,залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та касаційному оскарженню не підлягає. Повна постанова складена 06 серпня 2021 року. Головуючий, суддя Суддя Суддя Подліянова Г.С. Гончар М.С. Маловічко С.В.