Постанова Запорізький апеляційний суд № 331/1065/21

Дата документу 06.08.2021 Справа № 331/1065/21 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 серпня 2021 року м. Запоріжжя Єдиний унікальний номер справи № 331/1065/21 Провадження №22-ц/807/2530/21 Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Кримської О.М. (суддя-доповідач), суддів: Дашковської А.В., Кочеткової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Ящук Олени Валеріївни на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 квітня 2021 року у складі судді Жукової О.Є. в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про зменшення розміру та зміну способу стягнення аліментів,- В С Т А Н О В И В : У березні 2021 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який згодом уточнив, в якому просив змінити розмір аліментів та спосіб їх стягнення, які було встановлено рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 24.04.2019 року, та стягувати з нього на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини всіх видів доходу (заробітку), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття; змінити розмір аліментів та спосіб їх стягнення, які було встановлено судовим наказом Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 29.01.2021 року, та стягувати з позивача на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частини всіх видів доходу (заробітку), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття. Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що при видачі судового наказу про стягнення аліментів на другу дитину не було враховано, що в нього є ще одна неповнолітня дитина ОСОБА_4 , на утримання якого він сплачує аліменти, крім того, після народження сина ОСОБА_5 , змінився його матеріальний стан, і він не має можливості сплачувати аліменти на утримання двох дітей в розмірі 1/2 частини доходу . Також, позивач послався на те, що на його утриманні перебуває матір , якій встановлено 3 групу інвалідності. Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 квітня 2021 року позов задоволено частково. Зменшено розмір аліментів, що стягуються на підставі рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 24 квітня 2019 року у справі № 333/591/19 про стягнення з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) аліментів на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 1/ 4 частки від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до 1/6 частки від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до повноліття дитини. Зменшено розмір аліментів, що стягуються на підставі судового наказу виданого 29 січня 2021 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя у справі № 331/406/21 про стягнення з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) аліментів на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 1/ 4 частки від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до 1/6 частки від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до повноліття дитини. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 в особі представника, адвоката Ящук О.В. подала апеляційну скаргу. Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що зміна сімейного стану позивача, а саме народження другої дитини ОСОБА_6 , не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів. Позивач не підтвердив доказами доводи погіршення його майнового стану, через що зміна розміру аліментів суперечить інтересам дитини. Спільна реєстрація позивача за однією адресою з його матір`ю, що є інвалідом 3 групи не підтверджує факт перебування останньої на утриманні ОСОБА_2 . Оскільки обов`язок доведення вимог позову покладено на позивача, відповідач не повинна спростовувати недоведені позивачем обставини. Довідка про доходи, що була долучена до справи, не є належним та допустимим доказом так як містить відомості лише за січень 2021 року і не підтверджує зміну матеріального становища позивача. При цьому суд першої інстанції не дослідив можливості часткового задоволення позовних вимог та необґрунтовано дійшов висновку, щодо необхідності задоволення позову. Відповідач просила рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , за змістом якої просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. ОСОБА_2 посилаючись на розірвання шлюбу за ініціативою ОСОБА_1 зазначив, що остання будучи обізнаною про наявність у позивача дитини від першого шлюбу, звертаючись із заявою про видачу судового наказу та стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини його доходів, не повідомила суд про наявність іншої дитини, що вплинуло на розмір стягнутих аліментів. Позивач несе додаткові витрати на утримання сина ОСОБА_7 , що підтверджує квитанціями. Також на його утриманні перебуває мати інвалід з пенсією у 2366,23 грн. ОСОБА_2 оплачуються комунальні витрати розмір яких складає приблизно 2500 грн. на місяць. З підстав того, що розмір аліментів на двох дітей визначений п. 5 ст. 183 СК України повинен відповідати 1/3 частини від доходів платника аліментів, а позивач несе вищезазначені витрати та не має заборгованості зі сплати аліментів, ОСОБА_2 просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: малозначні справи; що виникають з трудових відносин; про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. Згідно ізч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Зважаючи на те, що ціна позову у справі становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_2 є батьком двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 24 квітня 2019 року у справі № 333/591/19 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/ 4 частки від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з 04.02.2019 року. 29 січня 2021 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя у справі № 331/406/21 видано судовий наказ, яким стягнуто з позивача на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/ 4 частки від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з 28 січня 2021 року. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача після народження другої дитини змінився сімейний стан, а при видачі Жовтневим районним судом м. Запоріжжя наказу № 331/406/21 про стягнення аліментів не було враховано законодавчо визначений розмір аліментів, що може стягуватись на двох дітей одночасно. З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів з огляду на наступне. Згідно зі ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Як передбачено ч. 5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину. Аналогічні норми містяться у п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, в якому зазначено, що судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб. Як встановлено судом першої інстанції, на другу дитину позивача за судовим наказом від 29 січня 2021 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя у справі № 331/406/21 було стягнуто аліменти у частці від доходу платника аліментів, що складає 1/4 частину доходу. Отже, на двох дітей з ОСОБА_2 за вищезазначеними судовими рішеннями стягуються аліменти у розмірі 1/2 частки від його доходу. Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. З довідки про доходи, що була досліджена судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 працює у ТОВ «Фінансова Компанія «Кредіплюс» на посаді керівника регіонального центру та його заробітна плата за січень 2021 року склала 14 984,91 гривень без вирахування податків. З довідок про доходи ОСОБА_2 за період з грудня 2020 року до червня 2021 року, які були долучені позивачем до відзиву на апеляційну скаргу і які прийняті апеляційним судом до уваги в цій справі як доказ, передбачений ч. 3 ст. 367 ЦПК України, на виконання вимог ч. 5 ст. 12 ЦПК України з метою повного та всебічного апеляційного перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі, вбачається, що розмір щомісячної заробітної плати позивача, після відрахування податків у грудні 2020 року травні 2020 року складав 12002, 55 грн. щомісячно. У червні 2021 року розмір заробітної плати після утримання податків склав 12077,47 грн. Статтею 192 СК України визначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Згідно з п.23 постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 №3 розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У постанові ВСУ від 05.02.2014 у справі №6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку зі значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Народження ІНФОРМАЦІЯ_5 другої дитини позивача ОСОБА_6 , підтверджує фактичну зміну сімейного стану позивача. При цьому, враховуючи обов`язок щодо утримання своїх дітей, передбачений зокрема положеннями ст. 180 СК України, з народженням другої дитини та подальшим виданням Жовтневим районним судом м. Запоріжжя судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь відповідачки ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_8 у позивача очевидно змінився матеріальний стан. Оскільки рівень доходів позивача ОСОБА_2 як до народження дитини, так і після її народження є сталим, а кількість осіб, що перебуває на утриманні позивача очевидно зросла, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, щодо наявності підстав для застосування положень 192 СК України та зміни розміру аліментів. Статтею 7 Закону «Про державний бюджет на 2021 рік» установлено, що для дітей віком до 6 років розмір прожиткового мінімуму складає: з 1 січня - 1921 гривня, з 1 липня - 2013 гривень, з 1 грудня - 2100 гривень. Проте наразі, враховуючи фактичний розмір заробітної плати ОСОБА_2 підтверджений доказами, з нього стягуються аліменти на двох дітей, які складають 50 % доходу, що у грошовому виразі дорівнює 6038 грн. З наведеного вбачається, що на користь скаржника ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_8 у сумі, що перевищує 3 тисячі гривень та у 1,5 рази перевищує 100% прожиткового розміру для дитини відповідного віку. Як передбачено ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. У випадку зменшення розміру аліментів, що стягуються з позивача на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина сторін ОСОБА_8 з 1/4 частини всіх видів доходу платника аліментів до 1/6 частини, з ОСОБА_2 фактично будуть стягуватись аліменти, розмір яких у грошовому виразі складатиме більше 2 тисяч гривень, що зокрема відповідає розміру прожиткового мінімуму для дитини до 6 років. З урахуванням рівності обов`язків матері та батька щодо утримання спільної дитини та визначення наказом Жовтневого районного суду м. Запоріжжя у справі № 331/406/21 від 29.01.2021 розміру аліментів, без врахування наявності у відповідача ще однієї дитини на утримання якої вже стягуються аліменти, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо зменшення розміру аліментів, які стягуються з позивача на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_8 до 1/6 частини всіх видів доходу заробітку ОСОБА_2 . При цьому визначення більшого розміру аліментів, що стягуються з позивача на утримання неповнолітньої дитини за рішенням суду, як про це зазначала апелянт, може призвести порушення прав самого платника. В своєму позові ОСОБА_2 зазначав, що ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_6 - його мати та є інвалідом 3 групи, що підтверджується довідкою серії 12 ААВ. Відповідно до Довідки про доходи № 8731007773701116 ОСОБА_9 , її дохід складається з пенсії за віком сукупний розмір якої з листопаду 2020 року по січень 2021 склав 7198,69 грн. Ураховуючи, що Довідка про доходи, має містити відомості про всі види доходів особи, і остання підтверджує лише факт отримання ОСОБА_9 пенсії, безпідставними є доводи апеляційної скарги, щодо прийняття судом доводів позивача без перевірки їх доказами. Хоча колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що добровільне надання платником аліментів допомоги своїй непрацездатній матері не може впливати на розмір аліментів, які підлягають стягненню на утримання малолітньої дитини, вказане не впливає на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Щодо посилання апеляційної скарги на постанову КЦС ВС у справі № 565/2071/19 від 16.09.2020, слід зазначити, що обставини справи встановлені у вказаній постанові відрізнялись від обставин даної справи, оскільки у справі № 565/2071/19 судами було встановлено суттєве збільшення доходів платника аліментів після народження дитини та недоведеності погіршення його майнового стану. Інших доводів щодо незаконності та необґрунтованості рішення суду першої інстанції апеляційна скарга не містить. Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши повно та всебічно наявні в матеріалах справи докази та обставини справи, вважає, що висновки суду першої інстанції по суті вирішеного спору є правильними, законними та обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи. Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга та зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. 376 ЦПК України могли б бути підставами для його скасування, тому апеляційну скаргу у відповідності до ст. 375 ЦПК України необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Ящук Олени Валеріївни - залишити без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 квітня 2021 року в цій справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Повний текст постанови складено 06 серпня 2021 року. Головуючий: Кримська О.М. Судді: Дашковська А.В Кочеткова В.І.