Постанова Рівненський апеляційний суд № 569/9103/21

Рівненський апеляційний суд ___________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 серпня 2021 року м. Рівне Справа № 569/9103/20 Провадження 33/4815/557/21 Рівненський апеляційний суд в складі судді Ковальчук Н. М., з участю ОСОБА_1 , її адвоката Гуменюка Миколи Вікторовича, Кушнірчука Віталія Дмитровича, його адвоката Волошиної Вікторії Сергіївни, розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 адвоката Гуменюка Миколи Вікторовича на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 16 червня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, В С Т А Н О В И В: Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 16 червня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 грн. Не погодившись з постановою суду, захисник ОСОБА_1 адвокат Гуменюк М. В. подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що оскаржувана постанова суду є незаконною. В оскаржуваній постанові суд вказав, що ОСОБА_1 «вчинила домашнє насильство відносно свого чоловіка ОСОБА_2 , а саме порушила терміновий заборонний припис», тобто порушення термінового заборонного припису помилково визнав формою вчинення домашнього насильства, що є недопустимим. В матеріалах справи відсутні докази вчинення ОСОБА_1 даного правопорушення (відсутній відеозапис, який би підтверджував факт вчинення нею відповідних дій). ОСОБА_1 не вчиняла домашнє насильство відносно свого чоловіка ОСОБА_2 та не порушувала терміновий заборонний припис серія АА№124882 від 24.04.2021р., не розмовляла з ним та жодним іншим чином не контактувала з останнім. Вважає, що пояснення ОСОБА_2 не можуть бути взяті до уваги як об`єктивний доказ вини ОСОБА_1 , оскільки ОСОБА_2 виступає в справі, як потерпілий та в силу виникнення неприязних відносин з ОСОБА_1 є зацікавленою особою. В матеріалах справи наявний лише протокол про адміністративне правопорушення, але він не може братися до уваги, як доказ, оскільки такий документ виступає лише засобом фіксації правопорушення. Судом не досліджувалися будь-які характеризуючи дані на особу, яка притягувалася до адміністративної відповідальності, а також не враховано поведінку самого потерпілого, який систематично сам вчиняє домашнє насильство, що підтверджується постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 23.04.2021р. справа №569/8086/21 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме за вчинення психологічного насильства, а також постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 16.06.2021р. справа №569/9101/21 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за вчинення насильства економічного характеру. Згідно листа Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області за період з 24.04.2021р. по 21.05.2021р. внесено відомості семи випадків звернень ОСОБА_1 до органів поліції про вчинення її чоловіком щодо неї різного роду насильства. За фактом вчинення 28.04.2021р. фізичного насильства ОСОБА_2 по відношенню до ОСОБА_1 районним управлінням поліції до ЄРДР внесено відомості про кримінальне провадження за №12021186010001174, в ході якого було проведено судово-медичну експертизу тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_1 і згідно Висновку експерта їй було нанесено легкі тілесні ушкодження. Судом не враховано практику ЄСПЛ. З огляду на зазначене просить постанову суду скасувати, провадження у справі закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення. Відповідно до ст. 173-2 КУпАПвідповідальність настає у разі вчинення насильства в сім`ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім`ї. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ВАБ № 635348 від 26.04.2021 року ОСОБА_1 цього дня близько 21 год. 00 хв. в АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство відносно свого чоловіка ОСОБА_2 , порушила терміновий заборонний припис серії АА № 124882 від 24.04.2021 року, заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою, почала розмовляти, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Ухвалюючи постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за події, що мали місце 26.04.2021 року, суд першої інстанції прийшов до висновку про вчинення ОСОБА_1 насильства у сім`ї. Висновок суду першої інстанції не відповідає доказам, що є у матерівалах спраи. Матеріали справи не містять даних, коли і ким був складений терміновий заборонний припис, та які його були вимоги і до якого часу діяв. Тому, розмова ОСОБА_1 з ОСОБА_2 не є тим діянням, яке має ознаки насильства у сім"ї. До протоколу додано на окремому аркуші письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких зазначено, що 26.04.2021р. близько 22 год. вона прийшла від подруги з дитиною додому, а чоловік з невідомих причин викликав поліцію, ніяких дій щодо нього вона не вчиняла, знаходилась в окремій кімнаті з дитиною (а.с. 4). В матеріалах справи міститься заява та письмові пояснення ОСОБА_2 , в яких він просить притягнути до відповідальності ОСОБА_1 , у зв`язку з порушенням припису не розмовляти, оскільки вона його порушила. Близько 21 год. 00 хв. вона прийшла в нетверезому стані разом з дитиною і побачивши, що він поставив камеру спостереження почала з ним розмовляти (а.с. 3, 5). Згідно ст. 1 Закону України "Про попередження насильства в сім`ї" від 15 листопада 2001 року, під насильством в сім`ї слід вважати будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім`ї по відношенню до іншого члена сім`ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім`ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров`ю. Психологічне насильство в сім`ї це насильство, пов`язане з дією одного члена сім`ї на психіку іншого члена сім`ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими спеціально спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдатися або завдається шкода психічному здоров`ю. Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 адвоката Гуменюка М. В. повністю спростовують висновки суду першої інстанції, у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. На підставі наведеного, керуючись п.1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 293, 294 КУпАП, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Гуменюка Миколи Вікторовича задовольнити. Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 16 червня 2021 року відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Рівненського апеляційного суду Ковальчук Н. М.