Постанова Донецький апеляційний суд № 234/8807/20

Єдиний унікальний номер 234/8807/20 Номер провадження 22-ц/804/1476/21 ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 серпня 2021 року м. Бахмут справа № 234/8807/20 провадження № 22-ц/804/1476/21 Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ : головуючого Хейло Я.В., суддів Мірути О.А., Кішкіної І.В. учасники справи: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», відповідач ОСОБА_1 , розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького апеляційного суду в місті Бахмут цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» на заочне рішення Краматорського міського суду Донецької області від 17 березня 2021 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію (суддя Сухоручко Ю.О.), ухваленого в приміщенні суду в місті Краматорськ Донецької області, - ВСТАНОВИВ: КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ У червні 2020 року до Краматорського міського суду Донецької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (далі ТОВ «Донецькі енергетичні послуги») з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію. Позов мотивовано тим, що TOB «Донецькі енергетичні послуги» оприлюднено публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на офіційному веб-сайті: https://dev.com.ua. За адресою: м. Краматорськ, вул. Механічна, буд. 30, де споживається електрична енергія відповідачкою, ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» відкрито особовий рахунок споживача електроенергії № НОМЕР_1 . Фактичне споживання відповідачкою відповідних обсягів електричної енергії, оплата рахунків або підписання заяви-приєднання, свідчить про його приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Таким чином, між позивачем та відповідачкою існують зобов`язання. За період з січня2019 р. по травень 2019 р. заборгованість відповідача за спожиту електроенергію за особовим рахунком № НОМЕР_1 на показання засобу комерційного обліку 26810 кВт/г становить 2336 грн. 10 коп. Зазначає, що ОСОБА_1 приєдналася до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» на умовах комерційної пропозиції, що опублікована на веб-сайті постачальника, вчинивши фактичне споживання електричної енергії. Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 14.04.2020 року ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» було відмовлено у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію. Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 2336 грн. 10 коп. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Заочним рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 17 березня 2021 року в позові відмовлено. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ В апеляційній скарзі ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ Апеляційна скарга мотивована тим, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом неповно з`ясовано обставини справи та порушено норми процесуального та матеріального права. Зазначає, що Законом України «Про ринок електричної енергії» з 01.01.2019 запроваджено нову модель ринку електричної енергії. З урахуванням наявності ліцензії, на території Донецької області функції оператора система розподілу (ОСР) та адміністратора комерційного обліку (АКО) на момент виникнення спірних правовідносин виконує АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», а функції електропостачальника ТОВ «Донецькі енергетичні послуги». В матеріалах справи наявні документи, що свідчать про те, що 04.07.2018 року відповідач надала до Краматорського ЦОК АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» заяву про укладання договору на користування електричною енергією у зв`язку зі зміною власника, разом з якою надала копію паспорта, ІПН та листи Першої державної нотаріальної контори, які свідчать про звернення ОСОБА_1 до нотаріальної контори для оформлення спадщини на будинок та земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 . Посилається на абзац 5 пункту 13 розділу XVII Закону України «Про ринок електричної енергії» та зазначає, що ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» з приводу електропостачання побутовому споживачу ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 з 01.01.2019 року з моменту дії ліцензії на постачання електричної енергії і до теперішнього часу. Вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо неприйняття спадщини ОСОБА_1 , при цьому з урахуванням правової позиції КЦС ВС у справі №401/710/15-ц, відповідач, прийнявши спадщину, набула право на все спадкове майно, незалежно від того чи отримала вона свідоцтво про право на спадщину. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШІХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 не надходив. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 24.04.2018 року проведено реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», основний вид економічної діяльності - торгівля електроенергією (а.с. 9). Відповідно до розрахунку заборгованості за спожиту електричну енергію за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на ім`я ОСОБА_1 , обліковується наступна сума боргу за спожиту електричну енергію за квітень травень 2019 року у розмірі 2336 грн. 10 коп. (а.с.10). Згідно листа Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради від 18.03.2020 року довідку про реєстрацію місяця проживання ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_1 , не надано, оскільки інформація в електронній базі обліку проживання фізичних осіб відсутня (а.с. 25). Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, власником будинку за адресою АДРЕСА_1 є громадяни ОСОБА_2 згідно свідоцтва про право на спадщину, ВМЕ/564055, від 14.05.2009 року, зареєстрований приватним нотаріусом Костянтинівського МНО Борисевич В.А., р.№4306 (а.с. 31-32). Згідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 45) З відповіді на запит суду Державного нотаріуса Першої краматорської державної нотаріальної контори Фареник О.О. за №303/02-14 від 10.02.2021 року вбачається, що 27.04.2017 року на ім`я доньки спадкодавця ОСОБА_2 ОСОБА_1 , видане свідоцтво про право на спадщину за законом за реєстровим №2-1556 на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , інших свідоцтв про право на спадщину не видавалось. (а.с. 50) ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Апеляційна скарга ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» підлягає задоволенню з наступних підстав. МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Зважаючи на те, що ціна позову складає 2336,10 грн, що менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін. У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічного з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено, що відповідач ОСОБА_1 не є власником будинку АДРЕСА_1 , в зазначеному житловому будинку не зареєстрована та не проживає, і не є споживачем послуг електричної енергії в спірний період з січня по травень 2019 року. Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Згідно частини 1 статті 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках. Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. З матеріалів справи вбачається, що предметом позову є стягнення заборгованості період січень-травень 2019 року за спожиту електричну енергію за адресою АДРЕСА_1 у розмірі 2336,10 грн. Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, власником будинку за адресою АДРЕСА_1 є громадяни ОСОБА_2 згідно свідоцтва про право на спадщину, ВМЕ/564055, від 14.05.2009 року, зареєстрований приватним нотаріусом Костянтинівського МНО Борисевич В.А., р.№4306 (а.с. 31-32). Згідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 45). Згідно частини 1 статті 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. У той же час частиною другою статті 1268 ЦК України визначено, що не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Відповідно до норм частини 5 статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із частини 3 статті 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку. Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Частиною першою статті 1268 ЦК України, встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Статтею 1297 ЦК встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов`язку у виді втрати права на спадщину. Судом встановлено , що відповідач ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_1 , звернулася до Першої Краматорської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті батька, заведена спадкова справа та 27.04.2017 року нотаріусом їй було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру, що розташована за адресою АДРЕСА_2 (а.с.50). Згідно вимог статей 1268, 1296 фактичне прийняття спадщини шляхом звернення до нотаріальної контори з відповідною заявою та отримання свідоцтва про право на спадщину на частину спадкового майна свідчить про те, що ОСОБА_1 фактично прийняла всю спадщину та набула не лише права спадкоємця на спадщину, а й обов`язки щодо утримання цього майна. А отже вона несе обов`зок належним чином утримувати майно, що належить їй з моменту відкриття спадщини. ТОВ «Донецькі електрічні послуги» в апеляційній скарзі обґрунтовано посилається на висновки КЦС ВС в постанові від 15 березня 2018 року у справі № 401/710/15-ц відповідно до яких , що обов`язок власника квартири, набутої як спадщина, оплачувати житлово-комунальні послуги виникає з моменту прийняття спадщини, а не з моменту отримання свідоцтва про право на спадщину та реєстрації права власності. Відповідно до розрахунку заборгованості за спожиту електричну енергію за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на ім`я ОСОБА_1 , обліковується сума боргу за спожиту електричну енергію за квітень травень 2019 року у розмірі 2336 грн. 10 коп., яку слід стягнути з відповідача (а.с.10). Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Суд, у цій справі, враховує положення Висновку №11(2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32 - 41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ Відповідно до підпунктів "б" та "в" пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування або зміни судового рішення та у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Відповідно до частин 1, 13 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги, судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» понесені під час розгляду справи у сумі 5044,80 гривень підлягають стягненню з відповідача . Керуючись статтями 374, 376, 377, 381-384, 390 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» задовольнити. Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 17 березня 2021 року скасувати. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» заборгованість за спожиту електричну енергію за період з січня 2019 року по травень 2019 року у сумі 2336 (дві тисячі триста тридцять шість ) гривень 10 коп. та судові витрати у сумі 5044(п`ять тисяч сорок чотири) гривні 80грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених підпунктами а-г пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий Я.В. Хейло Судді О.А. Мірута І.В. Кішкіна