Постанова Донецький апеляційний суд № 219/248/21

Єдиний унікальний номер 219/248/21 Номер провадження 22-ц/804/736/22 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 липня 2022 року Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ : головуючого судді Мірути О.А., суддів: Тимченко О.О, Хейло Я.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за апеляційною приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» на додаткове рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 12 листопада 2021 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про постановлення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, (суддя Хомченко Л.І.), ухваленого в приміщенні Артемівського міськрайонного суду Донецької області, - ВСТАНОВИВ: КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ У січні 2021 року публічне акціонерне товариство "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" звернулось до Артемівського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 28 квітня 2021 року у задоволені позовних вимог ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" відмовлено. 30 квітня 2021 року адвокат Гуревич Р.Г., який діє в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про постановлення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у цивільній справі за позовом ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. Додатковим рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 12 листопада 2021 року заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про постановлення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у цивільній справі за позовом ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 10 000,00 грн. Стягнуто з ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 10 000,00 грн. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ В апеляційній скарзі позивач посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати додаткове рішення, прийняти до розгляду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами та задовольнити його, зменшивши суму витрат на оплату правничої допомоги адвоката до 400 грн. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ Апеляційна скарга ПрАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» мотивована тим, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом неповно з`ясовано обставини справи, порушено норми процесуального та матеріального права. Апелянт вваажає, що вся робота захисника по наданню правової допомоги була в тому, що він заявив клопотання про застосування строку позовної давності. Тільки за це суд першої інстанції зобов`язав позивача сплатити відповідачу 20 000 грн. Позивач був позбавлений права заявити клопотання в суді першої інстанції про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Додатково у клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, яке долучено до апеляційної скарги, апелянт зазначає, що рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 28 квітня 2021 року було надіслано судом позивачу 29 червня 2021 року. Після цієї дати інших рішень, судових викликів, ухвал у цій справі на адресу ПрАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» не надходило. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШІХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ 20 червня 2022 року на адресу Донецького апеляційного суду від представника відповідачів адвоката Гуревич Р.Г. найшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначаючи про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Відзив обґрунтовано тим, що апелянт мав можливість подати клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, оскільки заперечення на позовну заяву, в яких було зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок цих витрат, були надіслані позивачу. Тобто інформація щодо попереднього розрахунку судових витрат, які відповідачі планують понести, у позивача була. Проте клопотань щодо зменшення судових витрат у встановленому законом порядку позивач не заявляв. В подальшому позивачу також було надіслано заяву про ухвалення додаткового рішення разом із додатками. Тому посилання апелянта про те, що його було позбавлено права заявити клопотання про зменшення витрат на правову допомогу у суді першої інстанції не знайшло свого підтвердження. Крім того, ухвала про прийняття до розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення була постановлена ще 25.06.2021 року, а додаткове рішення ухвалено 12.11.2021 року. Тобто можливість реалізувати усі свої права та надати відповідні заперечення з приводу поданої заяви було більш ніж достатньо. Тому з цих підстав необґрунтованими є посилання апелянта з приводу того, що про продовження розгляду справи позивачу стало відомо тільки 10.01.2022 року. Таким чином у суду першої інстанції не було правових підстав за власної ініціативи зменшувати розмір витрат на правову допомогу. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ 14 січня 2021 року ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" звернулось до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. 23 березня 2021 року представник відповідачів подав заперечення на вказану позовну заяву, в якому повідомив суд про попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які відповідачі понесли та планують понести у зв`язку із розглядом даної справи та зазначав, що розрахунок цих витрат, витрат на професійну правничу допомогу, відповідний договір про надання правової допомоги, акт виконаних робіт та докази в його обґрунтування будуть подані стороною відповідачів протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення по справі (а.с. 37-37в). Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 28 квітня 2021 року у задоволені позовних вимог ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" відмовлено. 30 квітня 2021 року адвокат Гуревич Р.Г., який діє в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у зв`язку із відмовою у задоволенні позову та на підставі ст. ст. 137, 141, 270 ЦПК України звернувся до суду із заявою про постановлення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у цивільній справі за позовом ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. Заяву мотивовано тим, що рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 28.04.2021 року у задоволенні позовних вимог ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості відмовлено. Відповідачами, з метою захисту своїх прав та інтересів під час розгляду цивільної справи №219/248/21, було укладено договір про надання правової допомоги від 15.03.2021 року із адвокатом Гуревичем Р.Г. Згідно до положень п.п. 4.3 п.4 вказаного вище договору за надання правової допомоги, відповідно до даного договору, клієнт сплачує адвокату гонорар у фіксованій сумі, яка складає 20 000 грн. У звіті про надану правову допомогу від 30.04.2021 року адвокатом було докладно повідомлено клієнта про обсяг наданої правової допомоги. Згідно до рахунку №3004ю від 30.04.2021р. вартість наданих юридичних послуг згідно до вказаного вище договору про надання правової допомоги від 15.03.2021р. складає 20 000 грн. Відповідно до товарного чеку №3004 від 30.04.2021р. вказана грошова сума у готівковій формі була отримана від клієнта того ж самого дня. У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" та на підставі ст. ст. 137, 141, 270 ЦПК України представник відповідачів вважає, що є усі правові підстави для стягнення з позивача на користь відповідачів понесених ними витрат на отримання професійної правничої допомоги, яка була надана під час розгляду справи. Заявник просив стягнути з ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 20 000,00 грн. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Відповідно до пунктів 3 та 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішення суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Апеляційна скарга ПрАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» підлягає частковому задоволенню. МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Відповідно до частини 1статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Зважаючи на те, що ціна позову складає 36 027,85 грн., що менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін. У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічного з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає не повністю. Вирішуючи питання про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, яке у відповідності до вимог пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України, є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, оскільки розглянув справу за відсутності позивача, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду, який обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Так, згідно зі статтею 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Порядок виклику та вручення судових повісток визначено у статях 128, 130 ЦПК України. Частиною другою статті 128 ЦПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Згідно з частиною п`ятою вказаної статті судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. Згідно з положеннями пункту 1 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання. В апеляційній скарзі позивач ПрАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» зазначає, що жодних повідомлень про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення не отримував. Про продовження розгляду справи позивачу стало відомо тільки 10.01.2021 року після надходження постанов державного виконавця про стягнення судових витрат за додатковим рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 12 листопада 2021 року. Матеріали справи не містять належного підтвердження, що копія ухвали про відкриття провадження за заявою адвоката Гуревич Р.В., який діє в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення від 25.06.2021 року та судові повістки у судові засідання призначені на 02.08.2021 року, 03.11.2021 року та 12.11.2021 року були отримані позивачем. У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Гуревич Р.В. посилається на те, що направляв позивачу заперечення на позовну заяву, в якій повідомляв про попередній розрахунок витрат на правову допомогу та заяву про ухвалення додаткового рішення, проте матеріали справи не містять підтвердження про отримання позивачем цих документів. На підставі викладеного, апеляційний суд не може погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що позивач ПрАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» був завчасно повідомлений про судовий розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення. Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Учасники справи мають право: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб (пункти 2, 3 частини першої статті 43 ЦПК України). Таким чином, суд першої інстанції порушив право позивача ПрАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» знати про час і місце судових засідань (частина перша статті 8 ЦПК України), що є порушенням права на доступ до правосуддя та статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі Віктор Назаренко проти України від 03 жовтня 2017 року та у справі Лазаренко та інші проти України від 27 червня2017 року). Вищезазначене відповідає Постанові Касаційного цивільного суду Верховного суду від 24.05.2021 року по справі № 2-941/11, провадження № 61-885св20. Крім того, позивач був позбавлений можливості своєчасно направити відзив на зазначену заяву і скористатися своїм правом висловити думку щодо стягнення правничої допомоги. Отже, суд першої інстанції розглянув справу за відсутності представника ПрАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» та ухвалив рішення без будь-яких доказів його належного повідомлення про день, час та місце судового засідання, про що позивач зазначав у своїй апеляційній скарзі на додаткове рішення суду першої інстанції, та що відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення. З урахуванням викладеного, апеляційний суд доходить висновку, що додаткове рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 12 листопада 2021 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення. Ухвалюючи додаткове рішення про стягнення з позивача понесених відповідачами судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що при відмові у задоволенні позову витрати на професійну правничу допомогу, понесені відповідачами та підтверджені належними документами підлягають відшкодуванню за рахунок позивача. Із зазначеним висновком можна частково погодитись з огляду на наступне. Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI). Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI). Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зробила висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Як вбачається з матеріалів справи, представником ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у цивільній справі №219/248/21 за позовом ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості був адвокат Гуревич Родіон Геннадійович, який діяв на підставі ордерів серії АН № 1029536, 1029539 та договорів про надання правової допомоги від 15.03.2021 року (а. с.28, 29, 51-56). На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвокатом Гуревич Р.Г. було надано договори про надання правової допомоги від 15.03.2021 року. Згідно з п.п. 4.3 п. 4 вказаних договорів за надання правової допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар у фіксованій сумі, яка складає 20000 грн. Оплата клієнтом професійної правничої допомоги здійснюється на підставі рахунку адвоката у строк не пізніше 15 банківських днів із дати отримання рахунку. Відповідно до звітів про надану правову допомогу, які є додатком № 1 до акту та містить перелік складених процесуальних документів:- клопотання від 15.03.2021 року; -клоптання від 15.04.2021 року; -відзив на позовну заяву. Під час підготовки до судового процесу адвокатом було здійснено: роздруківку, посвідчення копій документів щодо спірних правовідносин; складено текст відзиву на позовну заяву; -організація направлення засобами електронного зв`язку та шляхом направлення на електронну пошту відзиву на позовну заяву позивачу; -формування доказової бази,систематизації,групування доказів; -надання консультацій клієнту з питань відкриття провадження у справі,порядків і строків судового розгляду,порядку оскарження рішень суду та ухвал з процесуальних питань, порядку подачі відзиву на позовну заяву; -ознайомлення та правовий аналіз змісту документів, які містяться в матеріалах справи; -правовий аналіз висновків ,викладених у постановах Верховного Суду. (а.с. 57,58). Згідно товарного чека № 3004 від 30 квітня 2021 року вартість наданих послуг адвокату у розмірі 20000 грн. оплачена відповідачами. Матеріалами справи підтверджується факт отримання відповідачами послуг адвоката та понесення ними витрат в суді першої інстанції, а саме представником відповідача складені та підписані наступні документи: клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, відзив на позовну заяву, заява про ухвалення додаткового рішення, клопотання про відкладення розгляду справи, оплата юридичних послуг товарним чеком № 3004 від 30 квітня 2021 року в сумі 20000 грн. Однак, оскільки позивач був позбавлений можливості своєчасно направити відзив на зазначену заяву і скористатися своїм правом висловити думку щодо стягнення правничої допомоги, він звернувся до апеляційного суду з клопотанням про зменшення витрат на правничу допомогу, в якому просив зменшити суму витрат на оплату правничої допомоги адвоката до 400 грн., пославшись на те, що робота адвоката у даній справі полягала тільки у складанні заяви про застосування строку позовної давності. Колегія суддів вважає, що в даному випадку є підстави для застосування частини 5 статті 137 ЦПК України. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, апеляційний суд враховує, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути пропорційним до предмета спору. В даній справі позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в розмірі 36 027,85 грн. В звіті про надану правову допомогу адвокатом вказано формування доказової бази, систематизації, групування доказів. Проте, зазначене є складовою та невід`ємною частиною складення позовної заяви про що адвокат зазначає окремим пунктом. Роздруківка документів, їх посвідчення та відправлення, про що зазначено в звіті про надану правову допомогу, не відноситься до правової допомоги в розумінні положень статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Також в звіті про надану правову допомогу зазначено надання консультацій клієнту з питань відкриття провадження у справі, порядку і строків судового розгляду, порядку оскарження рішень суду та ухвали щодо забезпечення позову від 20.07.2021 року, та правовий аналіз висновків, які викладені в Узагальненні ВССУ «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову у їх вчиненні» від 07 лютого 2014 року, в постановах ВСУ, ВС. Проте, колегія суддів виходить з того, що консультація не представляє значної складності. До того ж, судова практика з виниклого питання є усталеною і не потребує тривалого часу для правових аналізів висновків суду касаційної інстанції. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. За таких обставин, надаючи оцінку обставинам, щодо яких позивач має заперечення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. З урахуванням встановлених обставин та того, що справа не представляє значної складності, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), виконаних адвокатом робіт, часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягу наданих адвокатом послуг та співмірності суми витрат зі складністю справи, відповідності цієї суми критеріям реальності, розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, розмір витрат на правову допомогу є завищеним. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Отже, встановивши, що суд першої інстанції під час ухвалення рішення порушив норми процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про часткове задоволення заяви. Таким чином, враховуючи вищезазначене та те, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу, однак допустив помилку при визначенні їх розміру, враховуючи предмет і підстави позову не застосував принцип співмірності, апеляційний суд вважає за необхідне відповідно до статті 376 ЦПК України частково задовольнити заяву щодо розподілу судових витрат та стягнути з позивача на користь вдіповідачів витрати на професійну правничу допомогу 3 000 грн. Керуючись статтями 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» - задовольнити частково. Додаткове рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 12 листопада 2021 року - скасувати. Заяву адвоката Гуревич Родіона Геннадійовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 щодо розподілу судових витрат у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити частково. Стягнути з приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 3 000 (три тисячі) грн. Стягнути з приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 3 000 (три тисячі) грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених підпунктами а-г пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Повний текст постанови складений 01 липня 2022 року. Головуючий суддя: О.А. Мірута Судді: Я.В. Хейло О.О. Тимченко