Постанова Дніпровський апеляційний суд № 216/3009/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3944/23 Справа № 216/3009/22 Суддя у 1-й інстанції - ХОМИК І. І. Суддя у 2-й інстанції - Тимченко О. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 квітня 2023 року м.Кривий Ріг справа № 216/3009/22 провадження № 22-ц/803/3944/23 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ : головуючого - Тимченко О.О., суддів: Мірути О.А., Хейло Я.В., учасники справи: позивач ОСОБА_1 відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «КредитСервіс», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, третя особа державний виконавець Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Новікова Анастасія Олегівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу № 216/3009/22 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КредитСервіс», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, державний виконавець Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Новікова Анастасія Олегівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «КредитСервіс», на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 листопада 2022 року (суддя Хомик І.І.), В С Т А Н О В И В: КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ В серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 листопада 2022 року позов ОСОБА_1 до ТОВ «КредитСервіс» задоволено. Визнано виконавчий напис № 7576, вчинений 09.02.2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М., таким, що не підлягає виконанню. Стягнуто з ТОВ «КредитСервіс» на користь ОСОБА_1 витрати, понесені на правову допомогу, в розмірі 10 000,00 грн. Стягнуто з ТОВ «КредитСервіс» в дохід держави судовий збір в розмірі 992,40 грн. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ В апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення в частині стягнення з ТОВ «КредитСервіс» на користь ОСОБА_1 витрат, понесених на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн та в цій частині ухвалити нове рішення про зменшення розміру судових витрат на правничу допомогу (відмови у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу). УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не було дотримано права відповідача щодо надання останнім відзиву на позовну заяву із запереченнями стосовно стягнення витрат на правничу допомогу. Так, на думку скаржника, при вирішенні питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката необхідно враховувати чи відповідають виконані роботи критерію необхідності, а саме, чи було їх вчинення обов`язковим і доцільним, чи вплинули вони на перебіг розгляду справи. крім того, розмір відшкодування таких судових витрат повинен бути пропорційним до предмета спору, слід враховувати особливості предмета спору, ціну позову, складність справи, значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій. Більш того, відповідач вважає, що позовна заява в даній справі є незначної складності, оскільки є шаблонним документом, підготовка якого не потребує багато часу, значних зусиль, особливих навиків та знань, і не може вважатися складною юридичною роботою. Також звертає увагу, що позовна заява містить інформацію про суму вже наданих юридичних послуг відповідно до акту від 12.08.2022 року, з якого випливає, що неспівмірність вартості наданих послуг, відсутності розумності наданих послуг, внесення до вартості таких послуг, які адвокатом не були надані. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШІХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Від Коваля О.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він, посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення, просить апеляційну скаргу ТОВ «КредитСервіс» залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Згідно із частиною 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Апеляційна скарга ТОВ «КредитСервіс» підлягає частковому задоволенню. МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідачем оскаржується рішення суду першої інстанції лише в частині стягнення з ТОВ «КредитСервіс» на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу, а тому апеляційний суд не перевіряє законність рішення по суті позовних вимог. Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду: малозначних справ; справ, що виникають з трудових відносин; справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до частини 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Зважаючи на те, що ціна позову в даній справі є меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін. У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині не відповідає. Статтею 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI). Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI). Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зробила висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. З матеріалів справи випливає, що позивачем з метою захисту своїх прав та інтересів під час розгляду даної цивільної справи було укладено договір про надання юридичних послуг від 29 липня 2022 року з адвокатом Морозовим В.Ю. Згідно з пунктом 3 договору про надання юридичних послуг від 29 липня 2022 року за правову допомогу, передбачену в п.п.1.1. Договору Замовник сплачує Виконавцю винагороду в розмірі визначеною додатком № 1 до цього Договору. За пунктами 1.1., 1.2., 1.3. Додатку № 1 до Договору від 29.07.2022 року оплата за надання юридичних послуг здійснюється в готівковій або безготівковій формі. Замовником протягом дня з моменту підписання Договору, та/або настання законних підстав виконання умов договору. Попередній аналіз справи або питання з яким звертається Клієнт у своїй заяві про надання юридичних послуг може здійснюватися безкоштовно за вибором виконавця. За правову допомогу, передбачену в п.п. 1.2., 1.3. Договору Замовник сплачує Виконавцю винагороду в розмірі 10 000 гривень. Замовник сплачує суму 10 000 гривень у якості авансового платежу на картку або наручно, після підписання договору. Відповідно до Акту наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 29.07.2022 року виконавець передав, за замовник прийняв наступні послуги: консультація (2 години) 1 000 гривень; розробка позовної заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (6 годин) 3 500 гривень; представництво інтересів при розгляді справи в суді 2 000 гривень; досудове врегулювання спору (розробка та надіслання адвокатського запиту до державного виконавця Центрально-Міського ВДВС у м. Кривий Ріг Криворізького району Дніпропетровської області) (4 години) 1 500 гривень; обробка документів для подачі позовної заяви (2 години) 500 гривень; транспортні витрати 1 000 гривень; витрати на канцелярію 500 грн. Загальна вартість послуг становить 10 000,00 грн. Згідно з квитанцією про сплату коштів ОСОБА_1 сплатив 10 000,00 грн за надані юридичні послуги 12 серпня 2022 року. Вирішуючи питання про стягнення з відповідача понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що задоволення позову та наявні в матеріалах справи документи, є підставами для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат в суді першої інстанції. Факт оплати позивачем юридичних послуг в розмірі 10 000,00 грн підтверджується квитанцією про сплату коштів від 12 серпня 2022 року. Разом з тим, колегія суддів вважає, що в даному випадку є підстави для застосування частини 5 статті 137 ЦПК України. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, апеляційний суд враховує, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути пропорційним до предмета спору. В даній справі позивач звернувся до суду з вимогою про визнання виконавчого напису нотаріуса щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в розмірі 54 375,00 грн таким, що не підлягає виконанню. Так, в акті наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 29.07.2022 року вказано обробку документів для подачі позовної заяви. При цьому, ані в даному акті, ані в договорі про надання правової допомоги не зазначено, які саме дії здійснюються адвокатом щодо обробки документів для подачі позовної заяви. До того ж, всі дії щодо написання позовної заяви є складовою та невід`ємною частиною складення позовної заяви, про що адвокат зазначає окремим пунктом. Колегія суддів також виходить з того, що витрати на канцелярію в сумі 500,00 грн не відносяться до послуг в сфері права в розумінні положень статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а транспортні витрати в розмірі 1 000,00 грн не підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами. З матеріалів справи також встановлено, що адвокат не брав участі в судових засіданнях, а тому встановлення витрат в розмірі 2 000,00 грн за представництво інтересів при розгляді справи в суді є безпідставним. Апеляційний суд також погоджується з доводом апеляційної скарги про те, що витрати в розмірі 1 500,00 грн за досудове врегулювання (розробка та надіслання адвокатського запиту до державного виконавця Центрально-Міського ВДВС у м. Кривий Ріг Криворізького району Дніпропетровської області) не підлягають задоволенню, оскільки метою досудового врегулювання є врегулювання відносин в досудовому порядку між позивачем та відповідачем. Проте, такого досудового врегулювання між сторонами не було, представник позивача та сам позивач не зверталися до відповідача за врегулюванням спору в досудовому порядку. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. За таких обставин, надаючи оцінку обставинам, щодо яких відповідач має заперечення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. З урахуванням встановлених обставин та того, що справа не представляє значної складності, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), виконаних адвокатом робіт, часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягу наданих адвокатом послуг та співмірності суми витрат зі складністю справи, відповідності цієї суми критеріям реальності, розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, розмір витрат на правову допомогу є завищеним. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Згідно із частиною 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Таким чином, враховуючи вищезазначене, апеляційний суд вважає за необхідне відповідно до статті 376 ЦПК України змінити рішення суду першої інстанції в частині розміру стягнутих витрат на професійну правничу допомогу з 10 000,00 грн до 4 500,00 грн. Керуючись статтями 367, 369, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КредитСервіс» задовольнити частково. Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 листопада 2022 року змінити в частині розміру стягнутих витрат на правову допомогу, зменшивши їх суму з 10 000,00 гривень до 4 500,00 (чотири тисячі п`ятсот) гривень. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України. Головуючий О.О.Тимченко Судді: О.А. Мірута Я.В. Хейло