Постанова 4857 № 460/9427/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 липня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/9427/20 пров. № А/857/11192/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Судової-Хомюк Н.М., суддів Сеника Р.П., Хобор Р.Б., за участі секретаря судового засідання Лутчин А.М., представника позивача: не з`явився представника відповідача: не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 травня 2021 року у справі № 460/9427/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області, Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов`язання вчинення певних дій,- суддя в 1-й інстанції Зозуля Д.П., час ухвалення рішення не зазначено., місце ухвалення рішення - м. Рівне, дата складання повного тексту рішення 05.05.2021,- В С Т А Н О В И В : 18.12.2020 ОСОБА_1 (далі також позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з позовом до Управління МВС України в Рівненській області (далі також відповідач 1, УМВС України в Рівненській області), Головного управління Національної поліції в Рівненській області (далі також відповідач 2, ГУ НП в Рівненській області), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив: - визнати протиправним та скасувати наказ УМВС України в Рівненській області № 7 о/с від 16.11.2020 року про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ згідно з пунктами 10 та 11 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 64 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ; - поновити ОСОБА_1 капітана міліції на посаді старшого оперуповноваженого ВБНОН УМВС України в Рівненській області з 17.11.2020 та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу; - зобов`язати ГУНП в Рівненській області, видати наказ про призначення капітана міліції, старшого оперуповноваженого ВБНОН УМВС України в Рівненській області ОСОБА_1 на посаду старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції, Сарненського районного відділу поліції ГУ НП в Рівненській області у разі відповідності вимогам до поліцейського передбачених Законом України «Про Національну поліцію»; - зобов`язати ГУ НП в Рівненській області вчинити дії, спрямовані на перевірку відповідності капітана міліції, старшого оперуповноваженого ВБНОН УМВС України в Рівненській області ОСОБА_1 вимогам до поліцейських; - на підставі положень статті 382 КАС України зобов`язати ГУ НП в Рівненській області протягом місяця подати до суду звіт про виконання судового рішення в зобов`язальній частині. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2020 року у справі № 460/2337/20 його адміністративний позов було задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ УМВС України в Рівненській області від 25.02.2020 № 2 о/с в частині звільнення старшого оперуповноваженого ВБНОН УМВС України в Рівненській області капітана міліції ОСОБА_1 ; поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого ВБНОН УМВС України в Рівненській області з 26.02.2020 року; зобов`язано УМВС України в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 26 лютого 2020 року по 20 жовтня 2020 року. В задоволенні решти позову відмовлено. Проте, позивача було повторно незаконно звільнено через скорочення штатів, з порушенням пунктів 10, 11 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Крім того, вважає рішення комісії ГУ НП в Рівненській області щодо розгляду його кандидатури для зайняття посади в поліції, яким йому рекомендовано подати свою кандидатуру для участі у конкурсі протиправним, оскільки підставою для участі в конкурсі має бути ініціатива позивача, якої ОСОБА_1 не виявляв. Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 05 травня 2021 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Управління МВС України в Рівненській області № 7 о/с від 16.11.2020 року в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ згідно з пунктами 10 та 11 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 64 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Управління МВС України в Рівненській області з 17 листопада 2020 року. Стягнуто з Управління МВС України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 17.11.2020 по 05.05.2021 в сумі 13090 (тринадцять тисяч дев`яносто) гривень 74 копійки, при виплаті якої нарахувати і виплати компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Рівненській області перевірити ОСОБА_1 на відповідність вимогам до поліцейських та розглянути його кандидатуру для зайняття вакантних посад у відповідності до вимог пунктів 9, 12, 13 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», шляхом видання наказу з цього приводу. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення суду в частині стягнення з Управління МВС України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 2323,80 грн., при виплаті якого здійснити нарахування і виплату компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб, та поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Управління МВС України в Рівненській області з 17 листопада 2020 року до негайного виконання. Стягнуто солідарно на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єктів владних повноважень Головного управління Національної поліції в Рівненській області та Управління МВС України в Рівненській області судові витрати на суму 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.. Встановлено судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання Управління МВС України в Рівненській області, Головного управління Національної поліції в Рівненській області у місячний строк з моменту набрання рішенням суду законної сили подати звіт про виконання даного рішення. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій апелянт зазначає, що постанова суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. Апелянт у поданій апеляційній скарзі зокрема зазначає про те, що позивачу неодноразово пропонувались посади в ГУНП в Рівненській області, та роз`яснювався порядок їх заміщення шляхом конкурсу, жодних дій, передбачених Законом України «Про Національну поліцію», для прийняття участі у конкурсі позивачем вчинено не було, що в свою чергу може свідчити про відсутність наміру у позивача бути прийнятим на службу до поліції. Також апелянт вважає помилковими посилання позивача на те, що встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов`язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи. Зазначає, що оскільки міліція припинила свою діяльність як правоохоронний орган України, позивач не перейшов у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади, установи, організації (через відсутність ініціативи керівництва), а також не взяв участь в конкурсі на зайняття посади в органах поліції, спірним наказом його звільнено у зв`язку з неможливістю використання на службі в міліції. Зауважує, що позивач був попереджений про майбутнє звільнення через скорочення штатів в силу Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію», водночас йому було запропоновано вакантні посади, на які останній міг бути призначений за результатами проходження відповідного конкурсу. Правом бути прийнятим на службу в поліцію у встановленому Законом України «Про Національну поліцію» порядку - шляхом проходження конкурсу не скористався. Крім того звертає увагу суду на те, що відповідно до інформації, наданої управлінням патрульної поліції в Рівненській області, ОСОБА_1 12.09.2017 подав анкету для участі в конкурсі на службу в поліції для зайняття вакантної посади інспектора патрульної поліції. Відповідно до протоколу засідання поліцейської комісії від 20.11.2017 № 13642 ОСОБА_1 є не рекомендований до проходження служби в поліції та/або зайняття вакантної посади. З урахуванням викладеного в апеляційній скарзі, апелянт приходить до висновку щодо правомірності звільнення позивача на підставі пункту 64 «г» Положення № 114 та, відповідно, відсутність підстав для задоволення позову в частині про скасування наказу УМВС України в Рівненській області від 16.11.2020 № 7 о/с в частині звільнення позивача з посади старшого оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України в Рівненській області, поновлення його на цій посаді, стягнення коштів за час вимушеного прогулу. ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що судом першої інстанції прийнято рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, таке рішення ґрунтується на засадах верховенства права, є законним та обґрунтованим з підстав, зазначених у відзиві. Просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, вважає за можливе провести розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю - доповідача, представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав. Cудом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 19.09.2005 року; на підставі наказу УМВС України в Рівненській області від 06.11.2015 року №348 о/с згідно з пунктами 10 та 11розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ капітана міліції ОСОБА_1 (М-222391) звільнено з органів внутрішніх справі у запас Збройних Сил за пунктом 64 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штатів) з посади старшого оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України в Рівненській області з 06.11.2015 року. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 17.04.2019 року у справі №817/16/16, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано наказ начальника Управління МВС України в Рівненській області №348 о/с від 06.11.2015 року в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_1 з 06.11.2015 року з посади старшого оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Управління МВС України в Рівненській області у запас Збройних Сил за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів). Поновлено позивача на посаді старшого оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Управління МВС України в Рівненській області з 06.11.2015 року. Наказом УМВС України в Рівненській області від 23.04.2019 №1 о/с відповідно до рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17.04.2019 року у справі №817/16/16 поновлено капітана міліції ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Управління МВС України в Рівненській області, із 06.11.2015 року. Наказом Голови ліквідаційної комісії Управління МВС України в Рівненській області від 23.04.2019 року №2 о/с згідно з пунктами 10 та 11розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ капітана міліції ОСОБА_1 (М-222391) звільнено з органів внутрішніх справі у запас Збройних Сил за пунктом 64 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штатів) з посади старшого оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України в Рівненській області, 23.04.2019 року. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 року у справі №460/1190/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до УМВС України в Рівненській області, МВС України, ГУНП в Рівненській області задоволено частково; визнано протиправним та скасовано наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області від 23.04.2019 року №2 о/с в частині звільнення старшого оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України в Рівненській області капітана міліції ОСОБА_1 .. Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області з 24.04.2019 року; зобов`язано Головне управління Національної поліції в Рівненській області розглянути кандидатуру ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області, для зайняття посади у відповідності до пункту 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», у Головному управлінні Національної поліції в Рівненській області та видати відповідний наказ з цього приводу. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2020 року рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23.19.2019 року у справі №460/1190/19 скасовано в частині задоволених позовних вимог про зобов`язання Головне управління Національної поліції в Рівненській області видати відповідний наказ за наслідками розгляду кандидатури ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області, для зайняття посади у відповідності до пункту 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» у Головному управлінні Національної поліції в Рівненській області та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову в цій частині; в решті рішення суду залишено без змін. На підставі вказаного рішення суду, наказом УМВС України в Рівненській області від 21.10.2019 року № 5 о/с «По особовому складу» поновлено капітана міліції ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України в Рівненській області, із 24.04.2019 року, копія відповідного наказу наявна в матеріалах справи. 25.02.2020 року відбулось засідання комісії ГУНП в Рівненській області, в порядок денний якого було включено питання про розгляд кандидатури ОСОБА_1 для прийняття на службу до ГУНП в Рівненській області відповідно до рішення суду у адміністративній справі №460/1190/19. За наслідками розгляду даного питання комісією прийнято рішення рекомендувати ОСОБА_1 подати свою кандидатуру для участі в конкурсі на службу до Національної поліції на зайняття вакантної посади на загальних засадах. Вказане рішення оформлено протоколом № 44 від 25.02.2020 року. Листом від 13.03.2020 року №1553/116/01/26-2020 ГУНП в Рівненській області ОСОБА_1 повідомлено про прийняте рішення, роз`яснено умови та порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад в ГУНП в Рівненській області, запропоновано ОСОБА_1 подати свою кандидатуру для участі у конкурсі, а також запропоновано останньому в 3-денний термін з моменту отримання даного листа повідомити ГУНП про намір чи відсутність наміру прийняти участь у конкурсі. При цьому ОСОБА_1 повідомлено про те, що у разі відмови від проходження конкурсу, або у разі неотримання відповіді у зазначений вище строк, ГУНП в Рівненській області вважатиме ОСОБА_1 таким, що відмовився від проходження служби в поліції. 19.03.2020 року на адресу ГУНП в Рівненській області надійшла відповідь ОСОБА_1 , зміст якої свідчить про те, що останній відмовляється брати участь у конкурсі, і продовжує наполягати на тому, щоб бути призначеним на посаду в ГУНП в Рівненській області без проходження конкурсу. Наказом УМВС України в Рівненській області від 25.02.2020 року №2 о/с старшого оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України в Рівненській області капітана міліції ОСОБА_1 звільнено у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, згідно з пунктами 10 та 11 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію». Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2020 року у справі №460/2337/20 визнано протиправним та скасовано наказ УМВС України в Рівненській області № 2 о/с від 25.02.2020 року в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ згідно з пунктами 10 та 11 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 64 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області з 26 лютого 2020 року. Зобов`язано УМВС України в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 26 лютого 2020 року по 20 жовтня 2020 року. В задоволенні решти позову відмовлено. На підставі вказаного рішення суду, наказом УМВС України в Рівненській області від 10.11.2020 року № 6 о/с «По особовому складу» поновлено капітана міліції ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України в Рівненській області, із 26.02.2020, копія відповідного наказу наявна в матеріалах справи. На виконання Окремої ухвали суду від 23.10.2020 у справі № 460/1190/19 ГУ НП в Рівненській області листом № 5873/116/01/26-2020 від 12.11.2020 було запропоновано позивачу п`ять вакантних посад дільничних офіцерів поліції, повідомлено про оголошення конкурсу на зазначені посади, визначено строк прийому документів до 26.11.2020. Рапортом від 17.11.2020 позивач дав згоду на пропозицію зайняти посаду дільничного офіцера поліції Березнівського ВП ГУ НП в Рівненській області та просив видати наказ про призначення його у відповідності до п. 9 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію» на відповідну посаду і повідомити належним чином про дату виходу на службу. Наказом УМВС України в Рівненській області від 16.11.2020 року № 7 о/с старшого оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України в Рівненській області капітана міліції ОСОБА_1 звільнено у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, згідно з пунктами 10 та 11 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію». Листом ГУ НП в Рівненській області № 22/26/01-2021 від 26.01.2021 повідомлено позивача, що оскільки він не скористався своїм правом на подачу відповідних документів на прийняття участі у конкурсі, то посада дільничного офіцера поліції Березнівського ВП ГУ НП в Рівненській області була укомплектована одним із переможців конкурсу. Вважаючи наказ УМВС України в Рівненській області від 16.11.2020 року № 7 о/с протиправним та таким, що порушує право позивача на працю, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що приймаючи оскаржений наказ від 16.11.2020 року № 7 о/с, відповідач 1 фактично повторно звільняє позивача за пунктом 64 «г» через скорочення штатів, ігноруючи наявність судових рішень щодо незаконного звільнення позивача, які в силу статей 129, 129-1 Конституції України є обов`язковими до виконання. Таким чином суд дійшов висновку, що наказом УМВС України в Рівненській області від 10.11.2020 року № 6 о/с про поновлення капітана міліції ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Управління МВС України в Рівненській області із 26.02.2020 року не було відновлено порушене право позивача на працю, передбачене Конституцією України та вважав, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо скасування наказу № 7 о/с від 16.11.2020 є підставними та обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню. Також суд вважав, що оскільки відповідачами не була дотримана процедура по працевлаштуванню працівника ліквідованої установи, а саме: належним чином не запропоновані посади, на які він може бути призначений відповідно до своєї посади та фаху, враховуючи приписи ч. 2 ст. 9 КАС України, суд вважав, що порушені права позивача мають бути відновлені шляхом зобов`язання Головного управління Національної поліції в Рівненській області перевірити ОСОБА_1 на відповідність вимогам до поліцейських та розглянути його кандидатуру для зайняття вакантних посад у відповідності до вимог пунктів 9, 12, 13 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», шляхом видання наказу з цього приводу. Окрім того, суд першої інстанції зазначив, що у спірних правовідносинах невиконання органом державної влади свого обов`язку у встановлений законом строк не може позбавляти особу права на прийняття на службу до поліції відповідно до пункту 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію». Посада, що мала бути запропонована скаржнику, за умови його відповідності вимогам до поліцейських, може бути рівнозначною, вищою або нижчою щодо посади, яку він обіймав під час проходження служби в міліції. До аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.04.2020 у справі № 822/880/16, від 22.10.2020 у справі № 520/5147/19, які відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України враховуються судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин. Крім того суд вказав на те, з логічного аналізу пункту 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» в контексті забезпечення конституційного права позивача на працю, суд дійшов висновку, що перевірка працівника міліції на відповідність вимогам до поліцейських має наслідком призначення особи на посаду відповідно до узгодженої пропозиції та відхилив твердження відповідача 2 щодо виконання позовних вимог зобов`язального характеру шляхом прийняття наказу ГУ НП в Рівненській області № 153 від 26.01.2021, яким лише ініційовано перевірку. Суд апеляційної інстанції погоджується з зазначеними висновками та зазначає наступне. Правовий порядок в Україні за визначенням ст. 19 Конституції України ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Стаття 43 Конституції України гарантує кожному право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізує програми професійно - технічного навчання, підготовки та перепідготовки кадрів відповідно до суспільних програм. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55 Конституції України). Кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь - якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Загальні правові засади і гарантії здійснення громадянами України свого конституційного права на працю визначає Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України). Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у ст. 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи. 07.11.2015 року втратив чинність Закон України «Про міліцію» від 20.12.1990 №565-ХІІ (далі - Закон №565-ХІІ) та набрав чинності Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIІI (далі - Закон № 580-VIІI), який опубліковано 06.08.2015 в газеті «Голос України». Відповідно до пункту 1 Розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VІІІ він набирає законної сили через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, а пунктом 8 цього ж Розділу Закону передбачено, що всі працівники міліції особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе наступне звільнення через скорочення штатів. Згідно з пунктом 9 розділу Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIІI працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції. Працівник міліції, посада якого скорочена, може бути прийнятий на службу до поліції, за умови його відповідності вимогам до поліцейських, одним із двох способів: шляхом видання наказу про призначення за його згодою або шляхом проходження конкурсу. У першому випадку формою волевиявлення особи є надання згоди на призначення на посаду. Наданню згоди повинна передувати пропозиція щодо призначення на відповідну посаду, тобто ініціатива керівництва. Згода особи є відповіддю на цю ініціативу, а наслідком згоди є призначення особи на посаду відповідно до узгодженої пропозиції. Отже, особа, попереджена про звільнення за скороченням штатів, у цьому випадку не має можливості виявити ініціативу і своє волевиявлення здійснює шляхом згоди на ініціативу керівництва. У другому випадку необхідна ініціатива особи щодо участі в конкурсі. Спосіб виявлення такої ініціативи визначається порядком проведення конкурсу та може мати форму письмової заяви (рапорту). Як зазначалось, суд першої інстанції вказав на те, що невиконання органом державної влади свого обов`язку у встановлений законом строк не може позбавляти особу права на прийняття на службу до поліції відповідно до п. 9 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію». Матеріалами справи підтверджується та судом першої інстанції вірно встановлено, що оскарженим наказом позивач вчетверте звільнений зі служби в органах внутрішніх справ за п. 64 «г» (через скорочення штатів), тобто з тих самих підстав, з яких був звільнений згідно із наказами № 348 о/с від 06.11.2015 року, № 2 о/с від 23.04.2019 року та № 2о/с від 25.02.2020, які в судовому порядку визнані протиправними та скасовані. Колегія суддів акцентує увагу на те, що судами неодноразово зверталась увага відповідача про те, що звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника. Тобто відповідач-1 фактично повторно звільняє позивача за пунктом 64 «г» через скорочення штатів, ігноруючи наявність судових рішень щодо незаконного звільнення позивача, які в силу статей 129, 129-1 Конституції України є обов`язковим до виконання. В контексті встановлених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що наказом УМВС України в Рівненській області від 10.11.2020 року № 6 о/с про поновлення капітана міліції ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Управління МВС України в Рівненській області із 26.02.2020 року не було відновлено порушене право позивача на працю, передбачене Конституцією України. Слід зауважити, що Верховний Суд України в постанові від 28.10.2014 у справі №21-484а14 сформулював правову позицію, згідно якої встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов`язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи. Сам факт відсутності заяви про намір продовжувати службу в органах поліції, якщо не було дотримано процедури звільнення, не може бути достатнім свідченням того, що звільнення у зв`язку зі скороченням штатів відбулось правомірно. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 18 січня 2019 року (справа №817/16/16), від 13 лютого 2019 року (справа № 815/6861/15), від 20 березня 2019 року (справа №819/9416), а відповідно до ч.5ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного суду. Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При цьому закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині першій статті 235, статті 2401 КЗпП України, а відтак, встановивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі. Відтак, суд вірно зазначив про протиправність оскарженого наказу щодо звільнення позивача з посади та дійшов вірного висновку, що позивач підлягає поновленню на посаді старшого оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області з дати, наступної після звільнення, а саме з 17.11.2020. Щодо твердження апелянта про те, що судом невірно здійснено розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню на користь позивача, слід зазначити таке. Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» передбачено, що середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 27.02.2020 у справі №460/4126/19, яке набрало законної сили 10.06.2020, встановлено, що відповідно до довідки Управління МВС України в Рівненській області №5/26 від 20.02.2020 місячне грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 06.11.2015 визначено в сумі 2362,50 грн. та складалося з таких видів: посадовий оклад - 900,00 грн.; оклад за спеціальним званням (капітан) - 120,00 грн.; надбавки за вислугу років (25%) - 255,00 грн.; надбавки за виконання особливо важливих завдань (50%) - 637,50 грн.; надбавки за оперативно-розшукову діяльність (50%) - 450,00 грн. Цим же ж рішенням середньоденний розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 06.11.2015 визначений в сумі 77,46 грн.. Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Відтак суд першої інстанції підставно не взяв до уваги надану відповідачем довідку про грошове забезпечення №161 від 17.11.2020, відповідно до якої посадовий оклад старшого оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України в Рівненській області в Рівненській області, згідно з штатним розписом становить 900,00 грн., а середньоденна заробітна плата - 29,57 грн.. Календарна кількість днів, за які на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню заробітна плата (грошове забезпечення), з 17.11.2020 по 05.05.2021 становить 169, а тому на користь позивача належить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу: 77,46 грн./день х 169 дні = 13090,74 грн.. Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскаржене відповідачем рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, за результатами всебічного і об`єктивного з`ясування обставин справи, а тому немає підстав для його скасування. Відповідно до ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ч.4 ст.229, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 травня 2021 року у справі № 460/9427/20 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Р. П. Сеник Р. Б. Хобор Повне судове рішення складено 05 серпня 2021 року