Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/14561/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/14561/20 Суддя (судді) першої інстанції: Скочок Т.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 серпня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Чаку Є.В., суддів: Федотова І.В., Коротких А.Ю. за участю секретаря Ковтун К.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови зарахувати до страхового стажу періоди підприємницької діяльності ОСОБА_1 , а саме: січень-грудень 2004 року, січень-грудень 2005 року, січень-грудень 2006 року, січень-липень 2007 року; зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періоди зайняття підприємницькою діяльністю, а саме: січень-грудень 2004 року, січень-грудень 2005 року, січень-грудень 2006 року, січень-липень 2007 року; зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням збільшеного страхового стажу, починаючи з дати призначення пенсії - 22.05.2016; зобов`язання відповідача перерахувати стаж ОСОБА_1 для призначення пенсії з 22.05.2016, з урахуванням неврахованих періодів роботи останньої у статусі фізичної особи-підприємця: січень-грудень 2004 року, січень-грудень 2005 року, січень-грудень 2006 року, січень-липень 2007 року. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2021 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду судовим першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись пунктом 3 частини 1 статті 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення/ перерахунок пенсії від 10.05.2016, в якій просила призначити їй пенсію за віком. Розпорядженням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 10.08.2018 №317486, ОСОБА_1 призначено пенсію, виходячи із загального стажу 32 роки 11 місяців 0 днів. Позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою від 19.02.2019 в якій просила зарахувати її підприємницький трудовий стаж у повному обсязі та перерахувати призначену пенсію. Листом від 14.03.2019 №52008/03 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило ОСОБА_1 про те, що останній зараховано стаж підприємницької діяльності з 01.01.2004 по 00.07.2007, відповідно до ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". На погоджуючись з діями та рішенням відповідача. Позивач звернулась до суду з позовом. Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом. Частинами 1 та 2 статті 24 Закону №1058 визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Відповідно до пункту 3-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону №1058 до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску). Відповідно до пункту 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2017 р. за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів. Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Так, відповідно до пункту 2.1 вказаного Порядку, період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що обов`язковою умовою для набуття особою права на зарахування до страхового стажу періодів здійснення нею підприємницької діяльності, є провадження такої діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, та факт сплати страхових внесків, незалежно від їх розміру. У матеріалах справи наявна копія Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , від 01 липня 2002 року. Згідно листа ГУ ДФС у Донецькій області від 15.11.2018 № 2521/05-07-13-13 (а.с. 87), ОСОБА_1 з 05 липня 2002 року по 30 червня 2007 року являлась платником єдиного податку. Відповідно до Індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5 позивачка протягом спірного періоду здійснювала сплату страхових внесків, проте розмір останнього був меншим за мінімальний. Враховуючи вищенаведені обставини та положення пункту 3-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону №1058, Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, колегія суддів вважає, що наявні правові підстави для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 шляхом визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови зарахувати до страхового стажу періоди підприємницької діяльності ОСОБА_1 , а саме: січень-грудень 2004 року, січень-грудень 2005 року, січень-грудень 2006 року, січень-липень 2007 року та зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періоди зайняття підприємницькою діяльністю, а саме: січень-грудень 2004 року, січень-грудень 2005 року, січень-грудень 2006 року, січень-липень 2007 року. Щодо часу з якого ГУПФУ в и.Києві зобов`язане здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії, колегія суддів зазначає таке. Частиною четвертою статті 45 Закону №1058 установлено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа. Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 19.02.2019. У зв`язку із наведеним, враховуючи положення Закону №1058, суд зазначає, що перерахунок пенсії позивача має бути проведений з 01.03.2019. Отже вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням збільшеного страхового стажу, починаючи з 01.03.2019. Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги позивача є суттєвими і свідчать про невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та невірне застосування ним норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст.ст. 315, 317, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2021 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково. Визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови зарахувати до страхового стажу періоди підприємницької діяльності ОСОБА_1 , а саме: січень-грудень 2004 року, січень-грудень 2005 року, січень-грудень 2006 року, січень-липень 2007 року. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди зайняття підприємницькою діяльністю, а саме: січень-грудень 2004 року, січень-грудень 2005 року, січень-грудень 2006 року, січень-липень 2007 року. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням збільшеного страхового стажу, починаючи з 01.03.2019. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя: Є.В. Чаку Судді: І.В. Федотов А.Ю. Коротких