Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/8335/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 30 червня 2026 року м. Дніпросправа № 280/8335/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року в адміністративній справі №280/8335/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання рішення протиправним та його скасування, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (далі відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, відповідно до якої позивач просить суд: -визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 10.09.2025 № 083950014217 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком; -зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи з 08.10.1979 по 26.08.1980, з 04.06.1991 по 11.10.1994, та період здійснення підприємницької діяльності з 01.08.2002 по 31.12.2003 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 21.05.2025; Позовну заяву мотивовано тим, що 20.05.2025 позивач звернувся за призначенням пенсії за віком, оскільки набув 63-річного віку та мав, згідно з розрахунком, 23 роки, визнаним пенсійним органом стажу. Це звернення за принципом екстериторіальності розглянуто ГУ ПФУ в Тернопільській області, яким до страхового стажу позивача для визначення права на призначення пенсії враховано лише 19 років 07 місяців 22 дні, оскільки відмовлено в зарахуванні до нього періодів роботи з 08.10.1979 по 26.08.1980, з 04.06.1991 по 11.10.1994, за наявності недоліків в оформленні записів у трудовій книжці, та періоди здійснення підприємницької діяльності з 12.10.1994 по 26.05.1997, з 16.05.2000 по 31.12.2003, оскільки відсутня інформація про обраний спосіб оподаткування та сплату страхових внесків. Тому рішенням від 28.05.2025 № 083950014217 в призначенні пенсії відмовлено. Позивач 14.08.2025 повторно звернувся із заявою про призначенням пенсії з проханням зарахувати до стажу період здійснення підприємницької діяльності на підставі довідки про провадження підприємницької діяльності від 22.08.2022 № 080- 0605-8/34523. Проте, рішенням ГУ ПФУ у Київській області від 21.08.2025 № 083950014217 в призначенні пенсії Позивачу відмовлено, оскільки, на думку Відповідача, відсутній необхідний страховий стаж, передбачений ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV. Оскільки рішення від 21.08.2025 № 083950014217 не містило мотивів відмови у зарахуванні цих періодів, Відповідачу було направлено адвокатський запит, у відповідь на який разом із листом від 16.09.2025 № 1000-0202-8/122801, надано нове рішення про відмову у призначенні пенсії за віком від 10.09.2025 № 083950014217 із відповідним обґрунтуванням. Так, відповідно до оновленої редакції рішення про відмову у призначенні пенсії від 10.09.2025 № 083950014217 до страхового стажу Позивач не зараховано періоди: - з 08.10.1979 по 26.08.1980 за записами трудової книжки НОМЕР_1 від 08.10.1979, оскільки дописана дата звільнення з роботи; - з 04.06.1991 по 11.10.1994 за записами трудової книжки НОМЕР_1 від 08.10.1979, оскільки запис про звільнення з роботи засвідчений печаткою для грошових та господарських документів; - з 01.08.2002 по 31.12.2003 за довідкою про період провадження підприємницької діяльності від 22.08.2022 № 0800-0605-8/34523, оскільки відсутні відомості про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. У зв`язку із чим відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за відсутності 22 років страхового стажу. Позивач вважає, що відповідач безпідставно відмовив йому у призначенні пенсії у зв`язку із чим звернувся з даним позовом до суду. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21.11.2025 адміністративний позов задоволено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог. Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданим Ленінським РВ УМВС України в Запорізькій області 20.03.1999. 31 липня 2024 року позивач звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову у призначенні пенсії від 08.08.2024 № 083950014217 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із відсутністю страхового стажу необхідної тривалості (не зараховано період з 08.10.1979 по 26.08.1980 за записами трудової книжки НОМЕР_1 від 08.10.1979, оскільки дата звільнення з роботи містить виправлення). 20 травня 2025 року позивач повторно звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову у призначенні пенсії від 28.05.2025 № 083950014217 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із відсутністю страхового стажу необхідної тривалості. До страхового стажу позивача для визначення права на призначення пенсії враховано лише 19 років 07 місяців 22 дні, оскільки відмовлено в зарахуванні до нього періодів роботи з 08.10.1979 по 26.08.1980, з 04.06.1991 по 11.10.1994, за наявності недоліків в оформленні записів у трудовій книжці, та періоди здійснення підприємницької діяльності з 12.10.1994 по 26.05.1997, з 16.05.2000 по 31.12.2003, оскільки відсутня інформація про обраний спосіб оподаткування та сплату страхових внесків. 14 серпня 2025 року позивач повторно звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відмову у призначенні пенсії від 21.08.2025 № 083950014217 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із відсутністю страхового стажу необхідної тривалості. Страховий стаж особи становить 17 років 08 місяців 26 днів, стаж для визначення права з урахуванням підприємницької діяльності 21 рік 1 місяць 11 днів. При цьому відмовлено в зарахуванні до стажу періоду провадження підприємницької діяльності з 01.08.2002 по 31.12.2003 за довідкою № 0800-0605-8/34523 від 22.08.2022, оскільки відсутні відомості про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Також, згідно з розрахунком стажу, здійсненим для визначення права на призначення пенсії на підставі заяви від 14.08.2025, відповідачем до стажу не зараховано також періоди роботи з 08.10.1979 по 26.08.1980, з 04.06.1991 по 11.10.1994. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відмову у призначенні пенсії від 10.09.2025 № 083950014217 на заміну рішення від 21.08.2025 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із відсутністю страхового стажу необхідної тривалості. Згідно вказаного рішення: вік заявника 63 роки; необхідний страховий стаж, визначений частиною другою статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в період з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року становить від 22 до 32 років; страховий стаж особи становить 17 років 8 місяців 26 днів, стаж для визначення права з урахуванням підприємницької діяльності - 21 рік 1 місяць 11 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди: - за записами трудової книжки НОМЕР_1 від 08.10.1979 з 08.10.1979 по 26.08.1980, оскільки дописана дата звільнення з роботи; - з 04.06.1991 по 11.10.1994, оскільки запис про звільнення з роботи засвідчений печаткою для грошових та господарських документів; - за довідкою № 0800-0605-8/34523 від 22.08.2022 провадження підприємницької діяльності з 01.08.2002 по 31.12.2003, оскільки відсутні відомості про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи. Згідно з статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Відповідно до ч.3-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування2 (Розділ XV доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017) до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди: 1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску). Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 року №793 доповнено пункт 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, новим абзацом, зокрема: періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2017 р. за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів. З огляду на положення вказаних норм права законодавцем передбачена можливість зарахування до страхового стажу періодів ведення підприємницької діяльності, при цьому, період провадження підприємницької діяльності за період з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців незалежно від сум сплачених ними страхових внесків. Для цього достатньо лише надання довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності. Відповідно до матеріалів справи ГУ ПФУ в Запорізькій області 22.08.2022 листом № 0800-0605-8/34523 повідомлено позивачу про те, що його взято на облік в Пенсійному фонді України як фізичну особу-підприємця 13.10.1994. Відповідно до даних облікової картки наявна наступна інформація: у період з 13.10.1994 по 31.03.1996 діяльність здійснювалась на загальній системі оподаткування, внески сплачено; у період з 01.08.2002 по 31.12.2003 діяльність здійснювалась за спрощеною системою оподаткування (єдиний податок). Також, листом від 09.09.2025 представнику позивача ГУ ПФУ в Запорізькій області листом № 0800-0505-8/101609 надано копії свідоцтв про сплату єдиного податку від 31.07.2002 (податок сплачено за 2002 рік) та від 25.12.2002 (податок сплачено за 2003 рік). З огляду на викладене суд доходить висновку, що відповідач мав достатньо документів для зарахування до страхового стажу позивачу періоду підприємницької діяльності з 01.08.2002 по 31.12.2003 (01 рік 04 місяці 00 днів). Водночас вказаним вище Порядком не визначено підстав (порядок) зарахування до страхового стажу періодів здійснення підприємницької діяльності позивача за період з 27.03.1993 року по 1 січня 1998 р., оскільки в цьому Порядку йдеться про зарахування періодів підприємницької діяльності до 1 травня 1993 (для спрощеної системи оподаткування) та до 01 липня 2000 року (для підприємців, які перебували на загальній системі оподаткування). Стосовно спірного періодів роботи з 08.10.1979 по 26.08.1980, з 04.06.1991 по 11.10.1994. Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Відповідно до статті 62 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Пунктом 1 цього Порядку в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Відповідно до п.3 цього ж Порядку за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Таким чином, трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, і лише у разі відсутності в ній відповідних записів та наявності неточностей про періоди роботи, особа, що звертається за призначенням пенсії, на підтвердження стажу роботи, повинна надати інші документи. Трудова книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 08.10.1979 за спірний період містить наступні записи: № 1 від 08.10.1979 - прийнятий в сектор № 382 відділу № 380 учнем токаря Запорізької філії Всесоюзного науково-дослідного та конструкторського інституту «Цветметавтоматика»; № 3 від 26.08.1980 звільнений на у зв`язку зі вступом до ВНЗ; № 12 від 04.06.1991 прийнятий у ВК «Время» на посаду інженера-конструктора; № 13 від 11.10.1994 звільнений за власним бажанням с. 38 КЗпП України… Таким чином спірний період підтверджено записами в трудовій книжці позивача, а тому має бути зарахований до страхового стажу. При цьому суд зазначає, що з цього приводу відсутні обґрунтовані доводи в апеляційній скарзі. При цьому зарахування вказаних періодів роботи до страхового стажу позивача є підставою для здійснення перерахунку пенсії останнього. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки та незгоди з доказами. Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року в адміністративній справі №280/8335/25 - залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року в адміністративній справі №280/8335/25 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Головуючий - суддя С.В. Білак суддя І.В. Юрко суддя С.В. Чабаненко