Постанова 4855 № 640/15904/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/15904/19 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 серпня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Безименної Н.В. суддів Кучми А.Ю. та Файдюка В.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новоліта» про застосування заходів реагування,- в с т а н о в и л а: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новоліта», в якому просив застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень ТОВ «Новоліта», розташованого за адресою: вул. Западинська, 9-А у Подільському районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом повного відключення електроживлення та накладення печаток на електрощити і вхідні двері приміщень будівлі. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2021 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, про задоволення позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків щодо усунення відповідачем всіх порушень законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а надані відповідачем документи і фотоматеріали не є належним доказом їх усунення. При цьому саме позивач, як уповноважений орган, може встановити факт усунення виявлених порушень шляхом проведення повторної перевірки, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у відповідній сфері. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що ним до суду першої інстанції були надані належні докази усунення порушень, що були виявлені позивачем та відображені в акті перевірки від 20.06.2019 №540, що свідчить про відсутність підстав для застосування заходів реагування. Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить наступних висновків. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу Головного управління ДСНС України у м.Києві від 13.05.2019 №372, здійснено позапланову перевірку щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки ТОВ «Новоліта» розташованого за адресою: вул. Западинська, 9-А у Подільському районі м. Києва. За результатами перевірки складений акт від 20.06.2019 № 540 (а.с.25-42 т.1), в якому зафіксовано порушення відповідачем законодавчих та нормативно-правових актів у сфері техногенної та пожежної безпеки: 1) з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в приміщеннях не виконані за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів; 2) отвори в протипожежних стінах складських (підсобних) приміщень в підвалі не обладнані протипожежними дверима з класом вогнестійкості не менше ЕІ 30 хвилин відповідно табл. 3 ДБН В. 1.1-7-2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва"; 3) допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (двері електрощитової не виконані протипожежними) відповідно до п. 6.4, таблиця 3 ДБН В. 1.1.7-2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва"; 4) під сходовою клітиною влаштоване підсобне приміщення; 5) приміщення будівлі не обладнані системою автоматичною пожежної сигналізації відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту"; 6) будівля не обладнана системою оповіщення про пожежу та управлінням евакуацією людей; 7) будівля не захищена від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів у відповідності до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд"; 8) складські приміщення, розташовані в підвальному поверсі не забезпечені люками або вікнами розміром 0,9x1,2 м. з приямками або спеціальною системою димовидалення; 9) не проведене підвищення межі вогнестійкості металевих конструкцій сходів на шляхах евакуації з приміщень третього поверху відповідно до таблиці 4 Державних будівельних норм ДБН В. 1.1-7-16 "Пожежна безпека об`єктів будівництва"; 10) шляхи евакуації загальних коридорів підвального та 1-го поверхів захаращені матеріальними цінностями, складованою продукцією; 11) на шляхах евакуації з підвального та першого поверхів влаштовані приміщення; 12) на вантажно-розвантажувальній рампі допускається зберігання товарів і тари; 13) в приміщеннях допускається складування горючих матеріалів ближче 1-го метру до електрощитів; 14) допускається захаращення приміщень електрощитової сторонніми горючими матеріалами та на дверях не вказане місце зберігання ключів; 15) не всі евакуаційні виходи позначені світловими покажчиками "ВИХІД" білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення; 16) висота евакуаційних виходів з приміщень підвального поверху менше 2-х метрів в порушення п. 7.2.7 ДБН В.1.1-7- 2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва"; 17) ширина сходових маршів сходової клітини менша за 1,2 м.; 18) існуючі внутрішні сходи, які влаштовані в будівлі, не відповідають вимогам, які встановлені до сходових клітин типу СК1 відповідно до п.7.1.4., таблиці 5 ДБН В. 1.1-7-2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва"; 19) в зовнішніх стінах сходової клітини типу СК1, на кожному поверсі, не передбачені вікна з фрамугами для димовидалення, загальною площею не менше 1,2 м. та пристроями для їх відчинення з рівня сходових площадок, маршів відповідно до п. 7.3.26. ДБН В. 1.1-7-2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва"; 20) існуюча внутрішня сходова клітина будівлі не відокремлена від поверхових коридорів дверима обладнаними пристроями для самозачинення відповідно до ДБН В. 1.1-7-2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва" та ДБН В.2.2-9- 2018 "Громадські будинки та споруди"; 21) з 2-го та 3-го поверхів будівлі не передбачено розосередженого другого евакуаційного виходу, відповідно до п.п. 7.2.4., 7.2.5., 7.2.6. ДБН В.1.1-7-2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва"; 22) перепланування в приміщеннях першого поверху здійснено без проектної документації, яка повинна бути затверджена у встановленому порядку; 23) дверцята шаф пожежних кран-комплектів влаштованих в будівлі не мають отворів для провітрювання; 24) пожежні рукави в шафах пожежних кран-комплектів не складені у подвійну скатку та не проводилось розгортання і згортання їх не рідше одного разу на шість місяців; 25) для приміщень виробничого та складського призначення не визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки "Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою", а також клас зони за "Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок", які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні; 26) не пройдено навчання з питань цивільного захисту керівником підприємства або уповноваженої особи на виконання функцій цивільного захисту на територіальних курсах. Також Подільським районним управління ГУ ДСНС України у м.Києві винесено припис від 26.06.2019 №443 (а.с.106-112 т.1), в якому відображені аналогічні порушення. Через існування небезпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про застосування до відповідача заходів реагування. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що відповідачем вжито та вживається усіх достатніх заходів для забезпечення належного рівня пожежної безпеки, а виявлені порушення усунуті, тому в даному випадку відсутні підстави для примусового застосування до відповідача заходу реагування у сфері державного нагляду (контролю) як у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень ТОВ «Новоліта». За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів доходить наступних висновків. Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом цивільного захисту України, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю). Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. В силу вимог ч.7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Відповідно до ст.1 Кодексу цивільного захисту України, цей Кодекс регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності. Статтями 64, 65, 66 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до чинного законодавства. Згідно зі ст.67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що позивач, як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки. Частинами 1-2 ст.68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Згідно зі ст.70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. Разом з тим, згідно ст.69 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, зокрема, з питань пожежної безпеки у разі, поміж іншого, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, та з питань техногенної безпеки. З метою підтвердження усунення недоліків, зазначених в акті перевірки відповідачем до суду першої інстанції було подано акт від 20.09.2019 №7 про проведення перевірки виконання припису №443 від 26.06.2019 (а.с.116-207 т.1). У вказаному акті зазначено про вжиття заходів на усунення виявлених порушень, зокрема щодо порушення №1 здійснено електромонтажні роботи, ревізія електричних щитів з удосконалення з`єднань жил кабелів, проводів, на підтвердження чого подано фотоматеріали (а.с.119-123 т.1) та акт від 11.07.2019 (а.с.208). В той же час, з наданих фотоматеріалів не можна встановити, що всі з`єднання жил та проводів виконані за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, при цьому акт від 11.07.2019 про усунення вказаного недоліку складений самостійно співробітниками відповідача, без надання доказів, що відповідні роботи були виконані кваліфікованими спеціалістами, або із залученням осіб, які мають відповідну освіту та право на виконання таких робіт. При цьому, суд не є спеціальним органом, який має відповідну кваліфікацію та може надавати оцінку відповідності застосованих відповідачем з`єднань жил та проводів вимогам нормативних актів та державних стандартів. Щодо порушення №2 відповідачем подано до суду фотоматеріали (а.с.124-128 т.1), договір купівлі продажу товарів (протипожежні двері ЕІ 30), акт прийому передачі та сертифікати відповідності, платіжне доручення (а.с.211-218). При цьому, відсутній акт виконання робіт щодо встановленні відповідних дверей та з наданих до суду фотоматеріалів не можна встановити, що заміна дверей була здійснена в усіх отворах в протипожежних стінах складських (підсобних) приміщень в підвалі. Щодо порушення №3 жодних доказів його усунення надано не було, а лише зазначено, що відповідачем не допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах. На підтвердження усунення порушення №4 відповідачем подано фотоматеріали (а.с.129-132 т.1), на яких зафіксовано зняття дверей з підсобного приміщення, влаштованого під сходовою клітиною. Однак вказані матеріали не спростовують факт, що таке приміщення є облаштованим, а зняття дверей жодним чином не впливає на обставину наявності відповідного приміщення. Так, порушення №5 та №6 були усунуті відповідачем, що підтверджується договорами проектно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт обладнання системи протипожежної сигналізації та оповіщення про пожежу робіт, укладених з ліцензованим підприємством (а.с.219-236 т.1), робочі проекти, договори обслуговування (а.с.143-168 т.2). На підтвердження усунення порушення №7 позивачем надано копію локального кошторису на блискавкозахист і заземелення, проекту та протоколів вимірювання (а.с.237-254 т.1) та фотоматеріали (а.с.133-136 т.1). Натомість, відповідно до п. 8.4. р. 7 «Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів» доказами належного влаштування системи блискавкозахисту є технічні паспорти пристроїв захисту від блискавки, затверджений відповідними організаціями й узгоджений з електропередавальною організацією та інспекцією протипожежної охорони; акти випробування вентильних розрядників та ОПН до і після їх монтажу; акти виконання робіт з встановлення трубчастих розрядників; протоколи вимірювання значень опору заземлення c HH грозозахисних пристроїв (розрядників. ОПН і блискавковідводів) і заземлювачів опор ПЛ напругою до 1кВ, призначених для захисту від грозових перенапруг. На виконання вимог п.8 Припису №443 від 26.06.2019 (порушення №9 Акту від 20.06.2019 №540) відповідач надав договір поставки світлопрозорих конструкцій та фотоматеріали (а.с.169-175, 193-196 т.2), однак з наданих доказів не можна встановити, що відображені на фотографіях вікна є розміром саме 0,9х1,2 м, що передбачено р.6 п.9.1 ППБУ, що також не вбачається з договору поставки. На підтвердження усунення інших порушень відповідачем також надано пояснення та відповідні фотоматеріали (а.с.137-207 т.1). Колегія суддів звертає увагу, що всі надані позивачем фотоматеріали не містять адресної прив`язки до конкретного об`єкту нерухомого майна, без зазначення поверхів та приміщень, в яких здійснювалась фотофіксація, виконані відповідачем самостійно, без залучення особи, що має належні спеціальні знання у відповідній сфері, без можливості встановити, що усунення порушень у сфері пожежної та техногенної безпеки здійснено у спосіб, що встановлений чинним законодавством із застосуванням сертифікованих засобів та з дотриманням вимог Правил пожежної безпеки в України, Державних стандартів та технічних умов, які регулюють спірні правовідносини. Надані відповідачем засоби доказування не свідчать про повне усунення відповідачем порушень, зазначених в акті перевірки, оскільки не є належними і достатніми доказами усунення порушень, які були встановлені під час перевірки, не містять інформацію щодо усунення виявлених під час перевірки порушень, і у своїй сукупності не дають змогу дійти висновку про усунення усіх порушень. Згідно з ч.1 ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» відповідач повинен був звернутися з письмовою заявою до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням та для перевірки усунення порушень вимог законодавства виявлених під час планової перевірки. Матеріали справи не містять висновку позивача щодо усунення відповідачем зафіксованих в акті перевірки порушень, а тому суд доходить висновку, що доводи відповідача про відсутність порушень не підтверджені належними доказами. Захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері охорони праці. Водночас поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері. Вказані висновки кореспондується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 20.11.2018 у справі №826/1024/18 та від 05.12.2018 у справі № 826/13896/16, від 23.06.2021 у справі №640/16673/19. Суд не може перебирати на себе повноваження органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які в свою чергу, є дискреційними. У своїй постанові від 05.12.2018 у справі №826/13896/16 Верховний Суд дійшов висновку, що належним доказом усунення всіх наявних в акті перевірки порушень є акт повторної перевірки, проведеної позивачем у відповідності до ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Вказана правова позиція була підтверджена у постановах Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №812/2061/17 та від 23.06.2021 у справі №640/16673/19, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин. У відповідності до п.п.25, 26 ч.1 ст.2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків; небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини. Таким чином, законодавець пов`язує створення реальної загрози життю та/або здоров`ю людини від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню. Зазначені позивачем в акті від 20.06.2019 №540 порушення колегія суддів вважає пов`язаними з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей, які працюють, перебувають в приміщеннях, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі та є обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню. Мета застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) полягає в убезпеченні людей від можливої небезпеки. Разом з тим, форма такого захисту повинна бути розумною, не порушувати прав відповідача і не повинна перешкоджати власнику (користувачу) вживати заходів до усунення виявлених порушень. На думку суду, наведені порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки безумовно пов`язані з ризиком настання реальної загрози життю та/або здоров`ю людей, які працюють, перебувають в закладі освіти, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі та є обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню. Крім того, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Суд зазначає, що відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Усунення відповідачем усіх, встановлених перевіркою, порушень є підставою для звернення до позивача, оскільки ч.5 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» надано повноваження органу, який ініціював призупинення, зняття відповідного заходу реагування. Зазначений висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 16.04.2020 у справі №1540/4375/18, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що не дивлячись на часткове усунення з боку відповідача встановлених порушень, належних доказів усунення всіх порушень, які створювали реальну загрозу життю і здоров`ю людей до суду надано не було, що свідчить про наявність підстав для задоволення позову. Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, неправильне тлумачення закону, призвели до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню повністю з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог. Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження). Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві - задовольнити. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2021 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві - задовольнити. Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю «Новоліта» (код ЄДРПОУ 31696013), розташованого за адресою: вул. Западинська, 9-А у Подільському районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом повного відключення електроживлення та накладення печаток на електрощити і вхідні двері приміщень будівлі. Обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Текст постанови виготовлено 04 серпня 2021 року. Головуючий суддя Н.В.Безименна Судді А.Ю.Кучма В.В.Файдюк