Постанова 4855 № П/320/800/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № П/320/800/20 Суддя (судді) першої інстанції: Балаклицький А. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 березня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., за участю секретаря - Вінокурової І.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Броварського міського територіального центру соціального обслуговування на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2020 року в справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Броварського міського територіального центру соціального обслуговування, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову, - Броварська міська рада Київської області про застосування заходів реагування, ВСТАНОВИВ До Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (далі - ГУ ДСНС у Київській області, позивач) з адміністративним позовом до Броварського міського територіального центру соціального обслуговування (далі - відповідач) про застосування заходів реагування, в якому просило застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Броварського міського територіального центру соціального обслуговування за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, 8-А, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 23.12.2019 №668. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в ході проведення позапланової перевірки Броварського міського територіального центру соціального обслуговування, що розташований за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, 8А, було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта до усунення відповідних порушень. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07.08.2020 адміністративний позов задоволено повністю. Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. На думку апелянта суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Відповідач зокрема зазначає, що у 2020 році Броварською міською радою, як розпорядником коштів не виділено необхідні кошти на усунення виявлених порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки у зв`язку із економією бюджетних коштів, пов`язаною з пандемією COVID-19. Водночас рішенням сесії Броварської міської ради Київської області від 14.12.2020 №2128-89-07 затверджено бюджет видатків на 2021 рік, у якому передбачені кошти для встановлення і обслуговування системи протипожежного захисту для Броварського міського територіального центру соціального обслуговування у розмірі 120000 грн, що підтверджується копією кошторису. Отже, вказані порушення у сфері техногенної та пожежної безпеки будуть усунуті найближчим часом, відразу після виділення відповідних коштів. Крім того, відповідач зазначає, що окрім Броварського міського територіального центру соціального обслуговування в будівлі функціонують й інші установи, зокрема відділення стаціонарного догляду для постійного або тимчасового проживання Броварського міського територіального центру соціального обслуговування на 10 осіб підопічних. Таким чином, у разі застосування заходів реагування у вигляді заборони експлуатації будівлі відповідача це призведе до зупинення функціонування зазначеного відділення та виселення людей, що буде мати негативні наслідки. Водночас зазначене судом першої інстанції під час розгляду справи враховано не було, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення, яке підлягає скасуванню. У відзиві на апеляційну скаргу позивач наполягає на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, тому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.08.2020 залишити без змін. Броварською міською радою Київської області подано пояснення у яких, третя особа зазначає, що підтримує вимоги апеляційної скарги відповідача. Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що Броварський міський територіальний центр соціального обслуговування (код ЄДРПОУ 25293948, місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, буд. 8А) зареєстрований в якості юридичної особи 21.08.1997, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1006181052 від 13.01.2020. 13 грудня 2019 року Головним управлінням ДСНС України у Київській області прийнято наказ №1350 про проведення позапланових перевірок, яким вирішено провести позапланові перевірки додержання та виконання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, зокрема, Броварського міського територіального центру соціального обслуговування за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, буд. 8А. На підставі вказаного наказу Головним управлінням ДСНС України у Київській області було видано посвідчення від 13.12.2019 №10620 на проведення позапланової перевірки Броварського міського територіального центру соціального обслуговування. У період з 19.12.2019 по 23.12.2019 Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на підставі вказаних наказу та посвідчення проведена позапланова перевірка щодо дотримання Броварським міським територіальним центром соціального обслуговування вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якої складений акт від 23.12.2019 №668. Зі змісту вказаного акта вбачається, що в ході перевірки були виявлені порушення Броварським міським територіальним центром соціального обслуговування законодавчих та нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, а саме: 1) пункт 3 розділу II ППБУ - на об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією, тощо) не встановлений протипожежний режим; 2) пункт 2.27 глави 2 розділу III ППБУ - за наявності людей у приміщенні двері евакуаційного виходу на першому поверсі не повинні мати запорів, що перешкоджають їх вільному відкриванню зсередини без ключа (п. 7.2.10 ДБН В.1.1.7-2016); 3) пункт 22 розділу II, пункт 2.23 глави 2 розділу III ППБУ, пункт 7.2.4 ДБН В.1.1-7:2016 - на другому поверсі адміністративної будівлі відсутній другий евакуаційний вихід на зовні; 4) пункт 22 розділу II, пункт 2.23 глави 2 розділу III ППБУ - на шлях евакуації застосовується облицювання (оздоблення) стін горючими матеріалами, які не відповідають вимогам ДБН В.1.1-7:2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва"; 5) пункт 1.6 глави 1 розділу IV ППБУ - з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів в розподільчих коробках не виконано за допомогою опресування, заварювання, паяння або затискачів; 6) пункт 1.1 глави 1 розділу V ППБУ - система протипожежного захисту на другому поверсі перебуває в несправному стані і не утримується в постійній готовності до виконання роботи; 7) пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - не всі приміщення, розташовані на об`єкті, обладнані системою протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 "Інженерне обладнання будинків і споруд системи протипожежного захисту". Акт перевірки від 23.12.2019 №668 підписаний відповідачем без зауважень та вручений останньому 23.12.2019, про що свідчить підпис директора на вказаному акті. Позивач, уважаючи виявлені порушення відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, такими, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звернувся до суду з адміністративним позовом про застосування заходів реагування. Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного. За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877). Згідно зі статтею 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052 (далі - Положення №1052) встановлено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності. За змістом пункту 3 Положення №1052 основними завданнями ДСНС України є, зокрема, реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб. Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 КЦЗ України). Частиною сьомою статті 7 Закону №877-V встановлено, що на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. Відповідно до частини п`ятої статті 4 Закону №877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень. Згідно з пунктом 11 та 12 частини першої статті 67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: - складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; - звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Частинами першою та другою статті 70 ЦКЗ України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні. Разом з тим, при обранні заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли і тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами. Аналогічні правові висновки викладені в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №826/7073/18, від 26.02.2020 та у справі №826/15768/18. Як убачається з матеріалів справи, позивачем за результатами планової перевірки, проведеної з 19.12.2019 по 23.12.2019 складено акт від 23.12.2019 №668, яким зафіксовано 7 порушення правил пожежної безпеки в приміщенні, яке експлуатується Броварським міським територіальним центром соціального обслуговування. Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем усунуто пункти 1, 2, 5 акту перевірки від 23.12.2019 №668, що підтверджується відповідними доказами. Водночас, відповідачем не було усунуто порушення вимог пункту 22 розділу II, пункту 2.23 глави 2 розділу III ППБУ, пункту 7.2.4 ДБН В.1.1-7:2016, пунктів 1.1, 1.2 глави 1 розділу V ППБУ, а саме: на другому поверсі адміністративної будівлі відсутній другий евакуаційний вихід на зовні; на шляхах евакуації застосовується облицювання (оздоблення) стін горючими матеріалами, які не відповідають вимогам ДБН В.1.1-7:2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва"; система протипожежного захисту на другому поверсі перебуває в несправному стані і не утримується в постійній готовності до виконання роботи; не всі приміщення, розташовані на об`єкті, обладнані системою протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 "Інженерне обладнання будинків і споруд системи протипожежного захисту". Отже, станом на час розгляду цієї справи у суді першої інстанції не усунутими залишилося чотири порушення, про які зазначено в акті перевірки від 23.12.2019 №668. Згідно з абзацом 1 частини першої статті 6 Закону №877-V підставою для здійснення позапланового заходу є подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням. Враховуючи, що позивач є спеціальним органом, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, суд зазначає, що належним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки порушень є результати повторної перевірки. Відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених органом перевірки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливостей звернутись до суду першої інстанції з заявою про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду адміністративної справи. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №823/589/16, від 05.12.2019, у справі №805/1493/17-а, від 10.09.2020 у справі №620/1857/19. Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції щодо наявності підстав для застосування заходів реагування, у зв`язку наявністю чотирьох порушень вимог правил пожежної безпеки, які на думку позивача створюють загрозу життю та здоров`ю людей, колегія суддів уважає за необхідне зазначити наступне. Поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері. Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів. У контексті спірних правовідносин по даній справі, загрозу життю та здоров`ю людей створюють такі порушення вимог законодавства, які безпосередньо можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищення або пошкодження вогнем майна, під час якого мають місце чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища (пункт 32 частини першої статті 2 КЦЗ України). Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. Мета застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) полягає в убезпеченні працівників закладу, будівлі та відвідувачів від можливої небезпеки. Також колегія суддів звертає увагу, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень відповідача є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 20.11.2018 справа №826/1024/18. Виявлені порушення, зазначені в акті від 23.12.2019 №668 не обов`язково можуть призвести до пожежі, проте, не усунення цих порушень, у разі виникнення пожежі, може створити умови, що призведуть до загибелі людей або ж нанесенню шкоди їх здоров`ю. Саме контролюючий орган наділений дискреційними повноваженнями щодо встановлення наявності або відсутності порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки, та лише цей орган здійснює прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику, а єдиним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки порушень є результати повторної перевірки. Аналогічний правовий висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 29.10.2020 справа №815/6378/17. Колегія суддів зазначає про безпідставність доводів апеляційної скарги про те, що відповідачем було усунуто більшість порушень, виявлених в акті від 23.12.2019 №668, а інші будуть усунуті відразу після надходження відповідних бюджетних коштів, оскільки на момент розгляду цієї справи такі порушення усунуті в повній мірі не були та продовжують створювати небезпеку для життя та здоров`я людей, що є підставою для застосування заходів реагування. Колегія суддів наголошує, що існування хоча б одного з порушень виявлених позивачем, як таких, що загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повної зупинки експлуатації приміщень. Зазначене відповідає правовій позиції висловленій Верховним Судом у постанові від 11.12.2019 по справі №320/7019/18. Таким чином, оскільки на час розгляду справи в суді першої інстанції доказів, які б свідчили про повне усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не було надано, а ті порушення, які залишались, продовжували створювати загрозу життю та здоров`ю людей, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що наявність наведених порушень вимог протипожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення, а тому наявні підстави для вжиття заходів реагування. Також колегія суддів зазначає про безпідставність доводів відповідача про те, що виявлені порушення носять лише вірогідний характер та не можуть бути підставою для вжиття заходів реагування, оскільки відповідно до підпункту 4.5.1 пункту 4 ДСТУ 2272:2006 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» пожежна безпека - це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожежі та пов`язаної з нею можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю. При цьому колегія суддів критично ставиться до доводів апеляційної скарги, про те, що застосовані заходи реагування призведуть до припинення функціонування інших установ, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства життя та здоров`я людей мають пріоритетне значення, а тому експлуатація будівлі в умовах, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей є недопустимою. Крім того, тривалість періоду, на який застосовано зазначені заходи реагування на пряму залежить від відповідача, оскільки обумовлена безпосередньо фактом усуненням ним, виявлених позивачем порушень. З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що за встановлених обставин наявні правові підстави для задоволення позовних вимог. Водночас апеляційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки суду. У ній також не зазначено інших міркувань, які б не були предметом оцінки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення такого аргументу. З огляду на викладене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів наведених в апеляційній скарзі. Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини чи порушено норми процесуального закону. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Броварського міського територіального центру соціального обслуговування залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та в силу частини 5 статті 328 КАС України оскарженню не підлягає. Головуючий суддя І.О.Лічевецький Суддя В.П.Мельничук Суддя О.М.Оксененко