Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/6838/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/6838/20 Суддя (судді) першої інстанції: Бородавкіна С.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 серпня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Безименної Н.В. суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ Рітейл» на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ Рітейл» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИЛА: Позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ГУ ДПС у Чернігівській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.08.2020 №0001083201. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року в задоволенні позову відмовлено повністю. Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов в повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що перевірка наявності рівнемірів-лічильників та витратомірів-лічильників була проведена без наявності законних підстав, оскільки в наказі на перевірку підлягають відображенню мета та підстави її проведення, а відсутність відповідних лічильників пов`язана з карантинними заходами, які унеможливили їх поставку з Італії. Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подавав. В суді першої інстанції його позиція обґрунтовувалась тим, що підставою для проведення перевірки позивача стала наявність інформації, на підставі аналізу даних з Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників і в результаті її проведення встановлено порушення позивачем пп. 12 підрозділу ХХ Перехідних положень та пп.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України, що стало підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ЛПГ Рітейл» позивач є юридичною особою, до видів господарської діяльності якої за КВЕД належать: 47.30 Роздрібна торгівля пальним, 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким та газоподібним паливом і подібними продуктами, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ (а.с.12-13) та має ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним від 01.07.2019 (а.с.14-15). На підставі наказу від 29.07.2020 №1013 (а.с.18), направлень на проведення перевірки від 29.07.2020 №1236, №1237, посадовими особами ГУ ДПС у Чернігівській області проведено фактичну перевірку з питань додержання ТОВ «ЛПГ Рітейл» вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, за результатами якої складено акт від 30.07.2020 (а.с.19-20), у якому зафіксовано порушення позивачем п.12 підрозділу 5 Розділу ХХ Перехідних положень та пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України, а саме: на акцизному складі АГЗП (уніфікований номер 1004339), що розташований за адресою: Чернігівська область, Бахмацький район, м. Бахмач, вул. Тиницька, 7г, та належить ТОВ «ЛПГ Рітейл», знаходиться введений в експлуатацію резервуар для зберігання скрапленого газу (код УКТЗЕД 27111297000), який не обладнаний рівнеміром-лічильником та не зареєстровано один витратомір-лічильник (Шельф 100-1 LPG, заводський №1981) у місті відпуску пального наливом зі стаціонарного резервуару. На момент перевірки у резервуарі знаходиться залишок пального 6869,70 л скрапленого газу. На вказаний акт перевірки позивачем надіслано пояснення від 07.08.2020, у яких ТОВ «ЛПГ Рітейл» зазначило, що здійснити всі реєстраційні дії щодо встановлення/обладнання та реєстрації витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального було неможливо через введення карантинних заходів, оскільки 13.04.2020 між ТОВ «ЛПГ Рітейл» та ТОВ «НВК «Інтергаз» було укладено договір №13042020 щодо поставки вимірювальної техніки, виробником якої є Республіка Італія та у зв`язку з жорсткими обмежувальними заходами, які запроваджені у вказаній країні, поставка магнітострикаційного рівноміра була відкладена (а.с.21-25). 18.08.2020 ГУДПС у Чернігівській області винесено податкове повідомлення-рішення №0001083201, яким відповідно до п.128-1.1 ст.128-1 ПК України до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 40 000,00 грн. (а.с.25-26). Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку, однак рішенням ДПС України від 09.12.2020 №34634/6/99-00-06-02-05-06 скаргу залишено без задоволення (а.с. 27-34). Вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, дійшов висновку, що ввівши в експлуатацію резервуар для зберігання скрапленого газу, який не обладнаний рівноміром-лічильником, та не зареєструвавши один витратомір-лічильник у місті відпуску пального наливом зі стаціонарного резервуару, позивач діяв без належної обачності та, здійснюючи господарську діяльність із продажу пального, допустив податкове правопорушення, за яке Податковим кодексом України передбачена відповідальність, що свідчить про законність спірного податкового повідомлення-рішення. За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку колегія суддів доходить наступних висновків. В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне врахувати позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 21 січня 2020 року у справі №826/17123/18, від 04 вересня 2020 року у справі № 821/1274/18 та від 11 листопада 2020 року у справі №640/2254/19, відповідно до якої незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства. В обґрунтування позовних вимог позивач, поміж іншого, посилається на незаконність проведення самої перевірки внаслідок протиправності наказу ГУ ДПС у Чернігівській області від 29.07.2020 №1013, внаслідок не наведення у ньому правової підстави для проведення перевірки та відсутності такої мети, як перевірка обладнання акцизних складів лічильниками. Відповідно до п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Порядок проведення фактичних перевірок встановлений нормами статей 75 та 80 Податкового кодексу України. Пунктом 75.1 ст.75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Відповідно до пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, яка здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Згідно з п.80,1 ст.80 ПКУ фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України). За змістом наказу від 29.07.2020 №1013 підставою проведення перевірки є підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України. Норма цього підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» покладені на відповідача. При цьому, п.1 наказу від 29.07.2020 №1013 містить інформацію про мету перевірки - здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань, в тому числі, обігу підакцизних товарів, до якого належить і належне здійснення вимірювань наявного та реалізованого підакцизного товару, зокрема, пального. Згідно з п.62.1 ст.62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до ст.39 цього Кодексу. Таким чином, в рамках своїх повноважень та на виконання вимог законодавства контролюючим органом призначено та проведено фактичну перевірку позивача. Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 18.08.2020 №0001083201 колегія суддів зазначає наступне. За визначеннями, наведеними у пп.14.1.6, 14.1.224 п.14.1 ст.14 ПК України акцизний склад - це спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, а також приміщення, розташовані на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), за винятком приміщень для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального розпорядником акцизного складу; розпорядник акцизного складу - це суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), крім суб`єктів господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального. Згідно з пп.230.1.2 пункту 230.1. статті 230 Податкового кодексу України встановлено, що акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі. Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками. Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками. Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати: а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі; б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів. Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу. Пунктами 12 підрозділу 5 р.XX «Перехідні положення» ПК України передбачено, що розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов`язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в строки, зокрема, акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року. Норми пункту 128-1 статті 128-1 Податкового кодексу України застосовуються до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу) з 1 січня 2020 року. Законом України від 18.12.2019 №391-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку» до п.18 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» ПК України внесені зміни, а саме в абзаці четвертому слово «січня» замінено словом «квітня». Відповідно до ст.128-1 ПК України необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового. Отже, позивач, як розпорядник акцизного складу на АГЗП, розташований за адресою: Чернігівська область, Бахмацький район, м. Бахмач, вул. Тиницька, 7г був зобов`язаний до обладнати його витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, які зареєструвати у відповідному Єдиному державному реєстрі до 01.04.2020. При цьому законом встановлено заборону реалізації пального за відсутності відповідних лічильників. Позивач не заперечує факт здійснення господарської діяльності щодо реалізації пального після 01.04.2020 без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників, однак зазначає про наявність поважних (на його думку) підстав, а саме введення на території України та у Республіці Італія (країна, де закупалось обладнання) карантину, впровадженого у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби. В той же час, про встановлення на законодавчому рівні обов`язку щодо обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками у 2020 році суб`єкти господарювання були обізнані з набранням 01.01.2018 чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.2017 №2245-VIII, яким, зокрема, р.ХХ «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктом 18, відповідно до якого норми пункту 128--1.1 статті 128--1 цього Кодексу застосовуються: з 1 січня 2019 року - до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20 000 куб. метрів; з 1 липня 2019 року - до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20 000 куб. метрів; з 1 січня 2020 року - до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів. В подальшому, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку» від 18.12.2019 №391-ІХ, який набрав чинності 29.12.2019, лише відтерміновано застосування п.128--1.1 ст.128--1 ПК України до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрі до 01 квітня 2020 року. Таким чином, законодавчі вимоги щодо обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками введені із застосуванням принципу стабільності та передбачуваності, з наданням відповідним суб`єктам господарювання достатнього часу для приведення своєї діяльності у відповідність до норм ПК України, а тому посилання апелянта на введені карантинні обмеження не можуть вважатись належним обґрунтуванням не дотримання визначеного законодавством обов`язку. При цьому, договір поставки відповідних лічильників був укладений позивачем лише 13.04.2020, тобто після дати, з якої акцизні склади вже повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, а відповідно до п.4.1 вказаного договору товар постачається постачальником протягом 30 робочих днів з моменту отримання постачальником попередньої оплати (авансу) в розмірі 80% від загальної вартості товару, що додатково свідчить про безпідставне зволікання позивача із виконанням покладеного на нього обов`язку. Крім того, у випадку відсутності обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками позивачу було заборонено здійснювати відповідну господарську діяльність з реалізації пального. Наведене свідчить про наявність правових підстав для застосування до позивача штрафних санкцій у відповідності до п.128-1.1 ст.128-1 ПК України, внаслідок чого спірне податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим та таким, що прийнято на підставі і в межах наданих законом повноважень. Колегія суддів звертає увагу, що можливі порушення ДПС України порядку розгляду скарги позивача жодним чином не впливають на правомірність податкового повідомлення-рішення від 18.08.2020 №0001083201, яке було винесене ГУ ДПС у Чернігівській області. В той же час, з 29 травня 2020 року набрав чинності Закон України вiд 13 травня 2020 року №591 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених статтею 56 ПК України (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків, що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 ПК України. Наведене спростовує твердження позивача щодо пропуску ДПС України строку розгляду скарги позивача від 28.08.2020 №28/2, рішення по якій прийнято 09.12.2020. Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, при цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування. Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження). Керуючись ст.ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ Рітейл» - залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Текст постанови виготовлено 04 серпня 2021 року. Головуючий суддя Н.В.Безименна Судді В.О.Аліменко А.Ю.Кучма