Постанова 4873 № 911/565/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "09" червня 2021 р. Справа№ 911/565/18 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Тарасенко К.В. суддів: Іоннікової І.А. Разіної Т.І. при секретарі судового засідання: Горді В.В. за участі представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 09.06.2020 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська» (вх.№09.1-04.1/3185/21) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2021 (повний текст складено 15.03.2021) у справі № 911/565/18 (суддя: Шевчук Н.Г.) за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська» б/н від 25.09.2020 (вх. № суду 184/20 від 29.09.2020) на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко В.А. у справі № 911/565/18 за позовом Національного банку України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська» третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором б/н від 06.06.2014 в рахунок часткового погашення заборгованості за Кредитним договором №12/09/6 від 04.06.2014 ВСТАНОВИВ: І. ІСТОРІЯ СПРАВИ 1.1. короткий зміст позовної заяви скарги на дії виконавця Національний банк України звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська» про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором б/н від 06.06.2014, укладеним між Національним банком України та ТОВ «Птахофабрика Київська», в рахунок часткового погашення заборгованості ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» перед Національним банком України за Кредитним договором № 12/09/6 від 04.06.2014 шляхом продажу на прилюдних торгах нерухомого майна, а саме майнового комплексу загальною площею 126 579 кв. м., що розташований за адресою: м. Київ, просп. Броварський, буд.

99. Рішенням Господарського суду Київської області від 15.11.2018, з урахуванням ухвали суду від 30.09.2019 про виправлення описки в рішенні, позовні вимоги Національного банку України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська» задоволено повністю. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2019 вказане рішення залишено без змін. На виконання зазначеного рішення Господарським судом Київської області 12.09.2019 видано відповідні накази. 30 вересня 2020 року до Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська» надійшла скарга б/н від 25.09.2020 (вх. № суду 189/20) на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко В.А. у справі № 911/565/18, в якій скаржник просив: - витребувати у відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України матеріали виконавчого провадження № 60641460, в тому числі Звіт про оцінку майна, а саме: майнового комплексу, загальною площею 126 579,4 кв. м, що розташований за адресою: м. Київ, просп. Броварський, 99, який виконано ТОВ «Оціночна фірма «Де Візу»; - зупинити стягнення з виконання наказу № 911/565/18 від 12.09.2019, виданого Господарським судом Київської області до завершення розгляду скарги, в тому числі зупинити реалізацію на електронних торгах Державного підприємства «СЕТАМ» майна ТОВ «Птахофабрика Київська», а саме: Єдиний майновий комплекс, загальною площею 126 579,4 кв. м, який знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Броварський, 99 та проводити інші дії направлені на примусове відчуження цього майна у будь-який спосіб до завершення розгляду скарги; - визнати неправомірними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко В.А. щодо виставлення на реалізацію на електронних торгах Державного підприємства «Сетам» майна ТОВ «Птахофабрика Київська»; - зобов`язати посадових осіб відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, які здійснюють виконавчі дії в межах виконавчого провадження № 60641460 зняти з реалізації на електронних торгах Державного підприємства «Сетам» майна ТОВ «Птахофабрика Київська», а саме єдиний майновий комплекс загальною площею 126 579,4 кв. м, який знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Броварський, 99; - визнати неправомірними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко В.А. щодо незаконного проведення оцінки нерухомого майна ТОВ «Птахофабрика Київська», а саме: єдиного майнового комплексу, загальною площею 126 579,4 кв. м, що розташований за адресою: м. Київ, просп. Броварський, 99 і визначенні його заниженої вартості в розмірі 126 012 109 грн без ПДВ в межах виконавчого провадження № 60641460; - зобов`язати посадових осіб відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, які здійснюють виконавчі дії в межах виконавчого провадження № 60641460 провести нову оцінку з визначення ринкової вартості нерухомого майна ТОВ «Птахофабрика Київська», а саме: єдиного майнового комплексу, загальною площею 126 579,4 кв. м, що розташований за адресою: м. Київ, просп. Броварський, 99 в межах виконавчого провадження № 60641460. В обґрунтування поданої скарги скаржник послався на незаконно проведену державним виконавцем оцінку майна ТОВ «Птахофабрика Київська», а саме єдиного майнового комплексу загальною площею 126 579,4 кв. м, який знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Броварський, 99, оскільки звіт про оцінку не відповідає вимогам спеціального законодавства, яким має керуватися суб`єкт оцінювання, а тому має бути визнаним неналежним та недопустимим для використання його в процедурі примусового виконання рішення суду. 1.2 короткий опис результатів розгляду скарги та короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2021 у справі №911/565/18 відмовлено у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська» б/н від 25.09.2020 (вх. № суду 184/20 від 29.09.2020) на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко В.А. у справі № 911/565/18. Ухвала мотивована тим, що скарга відповідача (боржника) є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню. 1.3 короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх.№09.1-04.1/3185/21), у якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2021 у справі №911/565/18 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська» б/н від 25.09.2020 (вх. № суду 184/20 від 29.09.2020) на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко В.А. у справі № 911/565/18.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ: 2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 12.04.2021 для розгляду справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Разіна Т.І. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №911/565/18 за вказаною апеляційною скаргою; розгляд апеляційної скарги призначено на 20.05.2021. 05.05.2021 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу. 11.05.2021 від Державної виконавчої служби України надійшов відзив на апеляційну скаргу. 20.05.2021 судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням колегії суддів у відпустці. Ухвалою від 24.05.2021 розгляд апеляційної скарги призначено на 09.06.2021. У судове засідання 09.06.2021 з`явились представники позивача (стягувача), відповідача (стягувача) та Міністерства юстиції України, які надали пояснення по суті апеляційної скарги. 2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм процесуального та матеріального права. Апелянт зазначає, що він не отримував повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки арештованого майна, що свідчить про порушення вимог ч. 5 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», натомість судом першої інстанції неправомірно зроблено протилежний висновок. Крім того, апелянт зазначає, що судом не досліджувались доводи про передчасні дії виконавця про виставлення об`єкту на торги, а тому рішення є необґрунтованим. 2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи У відзиві на апеляційну скаргу позивач (стягувач) просить відмовити у її задоволенні посилаючись на її необґрунтованість та відсутність підстав для скасування оскаржуваної ухвали. Позивач зазначає, що відповідачем не доведено заниження вартості арештованого майна, водночас відповідач був належним чином повідомлений про проведення оцінки, однак протиправно перешкоджав у доступу до об`єкту оцінки. Позивач також зазначає, що відповідачем не доведено наявності підстав для задоволення його скарги ні в суді першої інстанції ні в суді апеляційної інстанції, водночас сама оцінка майна відповідачем не оскаржувалась. У відзиві на апеляційну скаргу департамент Державної виконавчої служби України зазначає про її необґрунтованість та відсутність підстав для її задоволення, доводи виконавчої служби є аналогічними за змістом доводам стягувача та зводяться до необґрунтованості та безпідставності як заявленої скарги на дії органу ДВС так і апеляційної скарги. 2.4. інші процесуальні дії у справі Представники відповідача (боржника) у судове засідання з`явились та надали пояснення по суті апеляційної скарги, в яких доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та задовольнити скаргу на дії державного виконавця. Представники позивача (стягувача) та Міністерства юстиції України у судовому засідання надали пояснення по суті апеляційної скарги, проти її доводів заперечили, просили залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Представники третьої особи у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Враховуючи належне повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи, заслухавши думку присутніх учасників судового процесу, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представників третьої особи.

Мотивувальна частина 3.ПОЗИЦІЯ СУДУ: 3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини Рішенням Господарського суду Київської області від 15.11.2018, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2019, позовні вимоги Національного банку України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська» задоволено повністю, вирішено в рахунок часткового погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» за Кредитним договором від 04.06.2014 № 12/09/6 перед Національним банком України в загальній сумі заборгованості (станом на 24.06.2015) 2 135 863 013,70 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки-1 за іпотечним договором від 06.06.2014, укладеним між Національним банком України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О.О. та зареєстрований за № 534, нерухоме майно: Єдиний майновий комплекс, загальною площею 126 579 кв. м, що розташований за адресою: м. Київ, проспект Броварський, 99, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська» на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно за індексним № 11571036, виданого Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві державним реєстратором Малишевим М.С. 25.10.2013. Спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. На виконання вказаного рішення суду 12.09.2019 видано відповідний наказ. Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.12.2020 внесено виправлення до наказу Господарського суд Київської області від 12.09.2019 про звернення стягнення на предмет іпотеки-1 за іпотечним договором від 06.06.2014, укладеним між Національним банком України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська», в рахунок часткового погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» перед Національним банком України за кредитним договором № 12/09/6 від 04.06.2014, виправивши номер за яким зареєстровано Договір іпотеки від 06.06.2014 на №

534. Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко В.А. 18.11.2019 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60641460 щодо примусового виконання наказу про звернення стягнення на предмет іпотеки-1 за іпотечним договором від 06.06.2014, укладеним між Національним банком України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська», в рахунок часткового погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» перед Національним банком України за кредитним договором № 12/09/6 від 04.06.2014. 03 квітня 2020 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко В.А. винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні - Товариство з обмеженою відповідальністю «Оціночна фірма «Де Візу». Як вбачається з матеріалів справи, 11.09.2020 Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було отримано та зареєстровано за вхідним № 18530 супровідний лист від ТОВ «Оціночна фірма «Де Візу», яким передано Звіт про оцінку майна, а саме: єдиного майнового комплексу загальною площею 126 579,4 кв. м, який знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Броварський, 99. 3.2 обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначених відповідно до них правовідносин а також доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції Державним виконавцем 14.09.2020 було направлено учасникам виконавчого провадження письмове повідомлення про результати проведеної оцінки арештованого майна та його вартості за звітом суб`єкта оціночної діяльності, однак апелянт заперечує проти вказаного висновку суду першої інстанції, посилаючись на те, що документу з назвою «повідомлення про результати проведеної оцінки арештованого майна» ним отримано не було, однак колегія суддів вважає такі доводи безпідставними з огляду на наступне. Відповідно до ч. 5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. Однак форми такого повідомлення чинним законодавством не визначено. У своїй апеляційній скарзі боржник визнає, що 16.09.2020 відповідачем отримано, зокрема: «Висновок про вартість майна ТОВ «Птахофабрика Київська» підписану директором та оцінювачем ТОВ «ОФ ДЕ ВІЗУ» на 1 арк.» та «Титульну сторінку Звіту про оцінку майна, а саме: майнового комплексу загальною площею 126 579,4 кв.м, що розташований за адресою: м. Київ, проспект Броварський, 99 на 1 арк.». Вказані факти свідчать, що боржник був повідомлений як про проведення оцінки так і про її результати, а тому відсутність документу з назвою «повідомлення про результати проведеної оцінки арештованого майна» не свідчить, що виконавцем не було дотримано положень ч. 5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». В даному випадку скаржник просив суд, зокрема, про визнання неправомірними дій державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо незаконного проведення оцінки нерухомого майна та те, що державним виконавцем визначено занижену вартість відповідного майна. Проте, ані учасниками справи ані державним виконавцем не було надано суду доказів погодження сторонами вартості відповідного майна. Оскаржуючи дії державного виконавця, скаржник посилаючись на преюдиційний характер справи № 910/10956/15, та стверджує, що державним виконавцем порушено процедуру призначення суб`єкта оціночної діяльності, оскільки суб`єкт повинен призначатися за конкурсним відбором згідно законодавства, тоді як суб`єкт оціночної діяльності призначений запропонований стягувачем. Однак посилання скаржника на обставини котрі встановлені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 07.12.2020 у справі № 910/10956/15 суд першої інстанції правомірно відхилив, оскільки судове рішення у справі № 910/10956/15 не набрало законної сили на момент прийняття оскаржуваної ухвали. Разом з тим, як правильно вказав суд першої інстанції, що оскарження призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 60641460 було предметом іншої скарги, результати розгляду якої станом на момент винесення оспорюваної ухвали оскаржувались в суді апеляційної інстанції, а отже і вказане рішення не набрало законної сили на момент прийняття ухвали від 11.03.2021. Разом з тим, Звіт про оцінку майна (єдиного майнового комплексу, загальною площею 126 579,4 кв. м, який знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Броварський, 99) від 29.05.2020, складений Товариством з обмеженою відповідальністю «Оціночна фірма «Де Візу», що діє на підставі сертифіката суб`єкта оціночної діяльності від 18.09.2018 № 745/18, на підставі договору №100776 від 29.12.2018, укладеного з Національним банком України, та відповідно до постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності від 03.04.2020 ВП № 60641460. Разом з тим, вказана постанова від 03.04.2020 та договір №100776 від 29.12.2018 у встановленому законом порядку не скасовані та є чинними. Також боржником не спростовано дійсність сертифікату від 18.09.2018 № 745/18. Предметом дослідження умов договору №100776 від 29.12.2018, укладеного між Національним банком України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оціночна фірма «Де Візу» стала справа № 910/13550/20, в якій Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що з пунктів укладеного правочину вбачається певна послідовність дій, а саме: 1) Національний банк України замовляє звіт про оцінку майна; 2) оцінювач безпосередньо визначає ціну найбільш сприятливу замовникові для продажу на публічних торгах за рішенням суду; 3) яку перед подачею в обов`язковому порядку необхідно погодити з замовником - НБУ; 4) після узгодження - надати за актом приймання-передавання послуг; 5) отримавши встановлену у 500 000,00 грн. оплату. І тільки після вчинення всіх цих дій Звіт про оцінку майна надається оцінювачем державному виконавцеві. Таким чином, державним виконавцем було дотримано приписів закону при вчиненні оскаржуваних дій, а тому, посилання скаржника на те, що державним виконавцем було незаконно проведено оцінку майна судом до уваги не приймається. При проведенні в рамках виконавчого провадження визначення вартості майна боржника, Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» підлягає застосуванню в частині регулювання діяльності залученого державним виконавцем суб`єкта оціночної діяльності, та не стосується порядку призначення такого суб`єкта державним виконавцем (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.04.2020 у справі № 826/6706/18). Заперечення скаржника, щодо неможливості ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження в тому числі зі Звітом про оцінку майна, що позбавило боржника можливості замовити рецензування звіту в межах виконавчого провадження, котрі виразились у недопущенні представників боржника до приміщення державної виконавчої служби, судом першої інстанції відхилено з огляду на наступне. Статтею 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що підставою для проведення рецензування є письмовий запит особи, яка має заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна. Порядок реалізації вказаного запиту Законом не визначено. Про результати оцінки майна боржник був повідомлений державним виконавцем належним чином, належність повідомлення ТОВ «Птахофабрика Київська» в передбаченому частиною п`ятою статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» було предметом розгляду скарги від 25.09.2020 (вх. № суду 184/20), за результатами розгляду якої постановлено ухвалу Господарського суду Київської області від 11.03.2021. Разом з тим, матеріали скарги містять декілька рецензій на Звіт про оцінку майна ТОВ «Птахофабрика Київська», котрі були виконані на замовлення як боржника так і стягувача (копії рецензій містяться в матеріалах). Як вбачається з рецензії виконаної Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, мета рецензування - надання висновку стосовно відповідності Звіту вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, достовірності, об`єктивності, професійності оцінки; за результатами рецензії проведеної Громадською організацією «Асоціація незалежних оцінювачів» також вбачається, що остання проводилась на відповідність Звіту нормативно-правовим актам; рецензія проведена Громадською організацією «Всеукраїнською асоціацією фахівців оцінки» проведена з аналогічною метою. Велика Палата Верховного Суду у постановах від 20.03.2019 у справі № 821/197/18/4440/16 та від 12.06.2019 у справі № 308/12150/16-ц дійшла висновку, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців. Проте скаржником не ставилась вимога про оскарження оцінки майна під час розгляду скарги на дії державного виконавця у даній справі, а вимоги скарги базувались на власній оцінці скаржником звіту про оцінку майна, який, за його твердженням, є необґрунтованим та складеним із порушеннями чинного законодавства у зв`язку із чим сума оцінки майна є заниженою та не відповідає дійсності і як наслідок на неправомірному використанні виконавцем цього звіту під час здійснення виконавчих дій. За таких обставин доводи скаржника про неправомірність звіту про оцінку майна, за відсутності оскарження в судовому порядку останнього та наявності відповідного судового рішення є передчасними. Чинним законодавством України передбачені підстави відповідальності суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема, недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна) ним своїх обов`язків. В скарзі на дії виконавця боржник посилається на порушення порядку визначення ринкової ціни передбаченого статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження», що нібито свідчить про незаконність проведеної оцінки через те, що ціна є заниженою. Як слідує із встановлених судом обставин справи, вартість майна боржника у 2014 (відповідно до іпотечного договору укладеного між Національним банком України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська») визначена в розмірі 792 755 916,00 грн. Звіт про оцінку цього ж майна складений 29.05.2020, тобто майже через шість років. Колегія суддів не погоджується з твердженнями скаржника, оскільки ним не підтверджено належними, вірогідними та допустимими доказами те, що ціна нерухомого майна визначена в Звіті відрізняється від ринкової а також боржником не спростовано у спосіб, визначений законом, висновки суб`єкта оціночної діяльності стосовно ціни нерухомого майна, а фактично зроблено лише припущення, яке за своєю сутністю є суб`єктивним оціночним судженням. Колегія суддів наголошує, що звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів. Крім того, визначена вартість майна є стартовою та не впливає на остаточну запропоновану покупцями ціну. Стосовно доводів боржника про невідповідність Звіту про оцінку майна через те, що оцінювач не був присутній безпосередньо на об`єкті оцінки, колегія суддів наголошує, що з матеріалів справи вбачається, що саме боржник перешкоджав доступу оцінювача до об`єкту оцінки. Відповідно до пункту 56 вимог Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 Звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: зокрема, письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість. Як вбачається із Звіту про оцінку майна, представнику виконавця, разом з представником замовника та державним виконавцем було відмовлено у доступі на територію об`єкту, тому огляд об`єкту було проведено з місць загального доступу за результатами якого зроблено висновок, що об`єкт перебуває в задовільному стані. Ідентифікація об`єкта оцінки оцінювачем була здійснена на підставі копій: постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у ВП № 60641460 від 03.04.2020; заявки № 12 про надання послуг відповідно до договору №100776 від 29.12.2018; свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 11571036 від 25.10.2013; витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 11602358 від 25.10.2013; технічного паспорту на виробничий (громадський) будинок (приміщення), літ « 1А», 16 км просп. Броварський, м. Київ від 10.07.2013; постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника по ВП № 60641460 від 16.03.2020; постанови про відкриття виконавчого провадження № 60641460 від 18.11.2019. Оцінювач виходив із припущення про наявність і відповідність майна, що входить до складу об`єкту оцінки, а також їх задовільний стан. Таким чином, висновки суду першої інстанції про відповідність дій по оцінці майна без доступу на територію об`єкта, вимогам закону є обґрунтованими. 3.4. чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду Колегія суддів дійшла висновку, що заявником не доведено наявності порушеного права чи охоронюваного законом інтересу який би підлягав судовому захисту. 4 ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА: 4.1 висновки за результатами розгляду матеріалів справи Заявником за допомогою належних, допустимих та достатніх доказів не доведено наявності підстав для задоволення скарги на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко В.А. у справі № 911/565/18. 4.2 посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Відповідно до статті 129 Конституції України одним із основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення. Нормами частини першої статті 327 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012). У свою чергу, статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до частини першої статті 14, частини першої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони (стягувач і боржник), представники сторін. Так, права та обов`язки виконавців визначені статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, частиною першою та пунктом 1 частини другої названої статті встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Водночас, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина перша статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» та аналогічна норма міститься у статті 339 Господарського процесуального кодексу України). Відповідно до частини першої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. Згідно частини 3 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. Згідно із частиною четвертою статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону. За змістом ч.1 ст. 10 та ч. 1 ст. 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» підставою проведення оцінки майна є, зокрема, договір між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки, який укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім. Згідно абзацу 2 частини другої статті 4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає у їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна. Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна). У відповідності до ч.ч. 1, 2 статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна. Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ: 5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що боржник не отримував повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки арештованого майна, що свідчить про порушення вимог ч. 5 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», з огляду на встановлені судом обставини. Крім того, доводи апелянта, про передчасні дії виконавця про виставлення об`єкту на торги, є необґрунтованими, оскільки рішення у даній справі набрало законної сили ще у 2019 році, і на момент вчинення виконавцем оспорюваних дій виконано не було, а тому доводи скаржника про передчасність не підтверджені належними та допустимими доказами.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржувану ухвалу суду прийнято у відповідності з вимогами процесуального права, підстав її скасовувати або змінювати не вбачається, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків про відсутність підстав для задоволення скарги на дії та бездіяльність виконавчої служби. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2021 у справі № 911/565/18 залишити без змін. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська» (вх.№09.1-04.1/3185/21) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2021 у справі № 911/565/18 залишити без задоволення. 7 РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ: 7.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника. Керуючись ст. ст. 129, 255, 269, 276, 281-284, 339 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська» (вх.№09.1-04.1/3185/21) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2021 у справі № 911/565/18 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2021 у справі № 911/565/18 залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити Товариством з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська».

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України. Повний текст рішення складено та підписано 28.07.2021. Головуючий суддя К.В. Тарасенко Судді І.А. Іоннікова Т.І. Разіна