Ухвала КАС ВС № 300/2536/20

УХВАЛА 02 серпня 2021 року м. Київ справа №300/2536/20 адміністративне провадження №К/9901/20986/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Стеценка С.Г., суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В., перевіривши касаційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2021 по справі №300/2536/20 за позовом Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськторф» до Державної служби геології та надр України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій, УСТАНОВИВ: Приватне акціонерне товариство «Івано-Франківськторф» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України, в якому позивач просив: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не продовження позивачу спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування торфу на родовищі «Під Бором» Рожнятівського району Івано-Франківської області; - зобов`язати відповідача продовжити позивачу спеціальний дозвіл на користування надрами, починаючи з 25.09.2017, з метою видобування торфу на родовищі «Під Бором» Рожнятівського району Івано-Франківської області. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.12.2020, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2021, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо непродовження Приватному акціонерному товариству «Івано-Франківськторф» спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування торфу на родовищі «Під Бором» Рожнятівського району Івано-Франківської області. Зобов`язано Державну службу геології та надр України повторно розглянути заяву Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськторф» про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами №1083 від 24.09.1997, із врахуванням вищенаведених висновків суду. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з указаними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. Ухвалою Верховного Суду від 22.06.2021 касаційну скаргу відповідача залишено без руху та надано скаржнику строк, протягом якого йому слід усунути недоліки цієї скарги. Державна служба геології та надр України надіслала заяву про усунення недоліків касаційної скарги, у якій в якості підстав касаційного оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції вказала неврахування судами попередніх інстанцій практики Верховного Суду, висловленої у постанові 21.03.2019 у справі №826/9356/16, а також як на підставу оскарження судових рішень, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження заявник посилався на підпункт «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та обґрунтовував відповідні підстави. Дослідивши зміст касаційної скарги та клопотання про усунення недоліків скарги Державної служби геології та надр України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження з огляду на таке. Приписи пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) та частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках. Тому вирішуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд має передусім з`ясувати, чи належить справа, що в ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку. Приписами пунктів 1-4 частини 4 статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч. 2 і 3 ст. 353 цього Кодексу. Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження. При касаційному оскарженні судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження необхідно наводити обґрунтування підстав для відкриття касаційного провадження відповідно до частини 4 статті 328 і частини 5 статті 328 КАС України. Частиною третьою статті 125 Конституції України визначено конституційно-правовий статус Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України. Тобто переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави. Отже, завдання Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, насамперед, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у їхній процесуальній діяльності конкретної норми матеріального права, або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і в такий спосіб скерувати судову практику задля єдиного та правильного правозастосування (вказати напрям, у якому слід здійснювати реалізацію матеріальної чи, відповідно, виконання процесуальної правової норми). Навіть більше, забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу юридичної визначеності, що є одним з інтегративних складників верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, який втілюється способом однакового застосування та/або виконання судом тієї самої норми закону в аналогічних справах щодо різних осіб. Одним з механізмів забезпечення Верховним Судом єдності судової практики є можливість виняткового (екстраординарного) касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), у тому разі, якщо суд касаційної інстанції з`ясує, що: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. У своїй касаційній скарзі заявник також наводить низку фактів неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, які, на думку колегії суддів, потребують ретельної перевірки. Підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі є аргументи скаржника щодо неправильного застосування судами норм матеріального та процесуального права, посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а також посилання на наявність обставин, наведених у підпункті "г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Питання відповідності позиції суду першої та апеляційної інстанції вищезазначеним висновкам, яке необхідне для формування єдиної правозастосовчої практики, потребує ретельної перевірки, яку неможливо виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому враховуючи предмет даного спору, суть і характер спірних правовідносин, їх суб`єктний склад, предмет доказування, а також проаналізувавши підставу на якій подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів вважає за необхідне здійснити касаційний перегляд рішення Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2021 по справі №300/2536/20. Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстав для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкриті касаційного провадження відсутні. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відкриття касаційного провадження з метою перевірки наявності обставин, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України. Керуючись статтями 329-331, 334, 335, 338, пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, Суд УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України на рішення Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2021 по справі №300/2536/20 за позовом Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськторф» до Державної служби геології та надр України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій. Витребувати з Івано-Франківського окружного адміністративного суду справу №300/2536/20 за позовом Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськторф» до Державної служби геології та надр України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів. Учасники справи, яким адресовані копії касаційної скарги, можуть протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали подати відзив на касаційну скаргу в письмовій формі із зазначенням у ньому відомостей, передбачених частиною другою статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України. До відзиву на касаційну скаргу слід додати докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Вказаний процесуальний строк, встановлений судом, може бути продовжений у випадку, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... С.Г. Стеценко Т.Г. Стрелець Л.В. Тацій , Судді Верховного Суду