Постанова 4857 № 300/2536/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 травня 2021 рокуЛьвівСправа № 300/2536/20 пров. № А/857/2502/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючої судді Хобор Р.Б., суддів Сеника Р.П., Шинкар Т.І. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року, ухвалене суддею Кафарським В.В. у м. Івано-Франківськ за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у справі № 300/2536/20 за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськторф» до Державної служби геології та надр України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не продовження позивачу спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування торфу на родовищі «Під Бором» Рожнятівського району Івано-Франківської області та зобов`язати відповідача продовжити позивачу спеціальний дозвіл на користування надрами, починаючи з 25.09.2017 року, з метою видобування торфу на родовищі «Під Бором» Рожнятівського району Івано-Франківської області. Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач з 02.03.2017 року розпочав процедуру із продовження спеціального дозволу на користування надрами від 24.09.1997 року № 1083 з метою видобування торфу родовища «Під Бором» Рожнятівського району Івано-Франківської області. Позивач подав до Державної служби геології та надр України заяву № 23 з пакетом усіх необхідних документів на продовження вищевказаного спеціального дозволу на користування надрами, проте, відповідач, листом від 27.04.2017 року, повернув заяву позивача разом із доданими документами, у зв`язку з відмовою Мінприроди у погодженні продовження спеціального дозволу. Після цього позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами про продовження спеціального дозволу на користування надрами, однак відповідач кожного разу повертав заяви разом із доданими документами з різних причин. Позивач зазначає, що, відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», не допускається відмова у видачі документа дозвільного характеру, з підстав раніше не зазначених дозвільним органом. Крім цього, позивач звернув увагу на те, що, відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» дозвільний орган не прийняв рішення про відмову в продовженні спеціального дозволу, а обмежився надісланням відповідного листа. Позивач вважає, що відповідач вчинив бездіяльність щодо розгляду його заяви про продовження спеціального дозволу на користування надрами та просить захистити порушене право на користування надрами, шляхом визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов`язання відповідача прийняти рішення про продовження спеціального дозволу на користування надрами. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо не продовження приватному акціонерному товариству «Івано-Франківськторф» спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування торфу на родовищі «Під Бором» Рожнятівського району Івано-Франківської області. Зобов`язано Державну службу геології та надр України повторно розглянути заяви приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськторф» про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами № 1083 від 24.09.1997 року, із врахуванням вищенаведених висновків суду. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України на користь приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськторф» сплачений судовий збір у розмірі 3153 грн. Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що пунктом 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року № 615 (далі Порядок № 615) регламентовано, що документи, які не відповідають вимогам цього Порядку, повертаються заявникові. Відповідач не заперечує того, що позивач неодноразово протягом 2017-2019 років звертався до Держгеонадр України із заявами про продовження спеціального дозволу на користування надрами, однак відповідач листами відмовляв у продовженні дії спеціального дозволу на користування надрами, оскільки подані позивачем документи не відповідали вимогам Порядку №

615. Відповідач вважає, що діяв в спосіб, порядку та межах повноважень визначених законодавством України, натомість, суд необ`єктивно оцінив таку поведінку відповідача, як протиправну бездіяльність. Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань. Суд першої інстанції встановив те, що 24.09.1997 року Державна служба геології та надр України видала ПАТ «Івано-Франківськторф» спеціальний дозвіл на користування надрами № 1083 строком на 20 років, дійсний до 24.09.2017 року, для видобування торфу придатного для приготування торф`яних компостів у родовищі «Під Бором». 02.03.2017 року ПАТ «Івано-Франківськторф» розпочало процедуру із продовження спеціального дозволу на користування надрами від 24.09.1997 року № 1083 з метою видобування торфу родовища «Під Бором». Цього ж дня позивач подав до Державної служби геології та надр України заяву на продовження спеціального дозволу на користування надрами № 23 разом із пакетом відповідних документів. Листом від 27.04.2017 року № 9625/13/12-17 відповідач повернув заяву позивача № 23 від 02.03.2017 року разом із доданими до неї документами, через непогодження Мінприроди у продовження спеціального дозволу, оформленого наказом № 153 від 31.03.2017 року. Надалі ПАТ «Івано-Франківськторф» зверталось із заявами № 47 від 15.05.2017 року, № 81 від 07.08.2018 року, № 84 від 27.08.2018 року, № 95 від 25.10.2018 року, № 102 від 03.12.2018 року, № 20 від 01.04.2019 року, № 30 від 11.05.2019 року, № 140 від 03.12.2019 року до Державної служби геології та надр України з метою продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами № 1083 від 24.09.1997 року. У свою чергу, Державна служба геології та надр України листами від 02.08.2018 року № 14962/03/12-18. від 21.08.2018 року № 16495/03/12, від 16.10.2018 року № 20722/03/12-8, від 22.11.2018 року № 23391/03/12-18, від 13.02.2019 року № 3090/03/12-19, від 08.04.2019 року № 6698/03/12-10, від 20.06.2019 року № 11302/03/12-19, від 22.01.2020 року № 1185/01/11-20 повертала документи позивачу у зв`язку з невідповідністю контурів ділянки, відсутністю висновку з оцінки впливу на довкілля, наявністю зауважень Мінприроди, невідповідністю документів Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», наявністю зауважень Мінприроди, у зв`язку з невідповідністю Порядку № 615, у зв`язку з наявністю зауважень Мінприроди та Мінекоенерго. Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що, відмовляючи у продовженні строку дії спеціального дозволу, відповідач не прийняв з цього приводу відповідного рішення, у якому не вказав усіх недоліків заяви позивача та поданих документів. Отже, відповідач, на думку суду першої інстанції, допустив протиправну бездіяльність щодо розгляду заяв позивача про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами. Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком з огляду на наступні обставини. Відповідно до частини 1 статті 16 Кодексу України про надра, спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок № 615 регулює питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін. Дія цього Порядку поширюється на всі види користування надрами. Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Згідно з абзацами 5, 6, 10 пункту 14 Порядку № 615, для продовження строку дії дозволу надрокористувач подає до органу з питань надання дозволу заяву на видобування корисних копалин, геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, не пізніше ніж за шість місяців, заяву на геологічне вивчення надр та геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку його дії. У заяві зазначається причина продовження строку дії дозволу. Надрокористувач, що не подав заяви в установлений строк, втрачає право на продовження строку дії дозволу. Для продовження строку дії дозволу надрокористувач подає заяву і ті ж документи, що і для отримання дозволу без проведення аукціону, та їх копію в електронній формі. Рішення про продовження строку дії дозволу приймається органом з питань надання дозволу протягом 45 днів після надходження документів у повному обсязі з урахуванням географічних координат ділянки надр, зазначених у заяві про отримання дозволу, та документів, зазначених у додатку 1, та розміщується на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу протягом п`яти робочих днів з дати прийняття рішення про продовження строку дії дозволу. Згідно з пунктом 15 Порядку № 615, надрокористувачеві відмовляється у продовженні строку дії дозволу у разі: невиконання ним умов користування надрами, передбачених дозволом або відповідною угодою; прийняття органом місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами рішення про обмеження користування надрами відповідно до законодавства; подання заявником документів не в повному обсязі; виявлення у поданих документах недостовірних даних; невідповідності документів, поданих заявником, вимогам пункту 14 цього Порядку; наявності інформації від правоохоронних органів та суб`єктів фінансового моніторингу, що заявник здійснює фінансування тероризму в Україні; відмови Мінприроди у погодженні продовження строку дії дозволу; невиконання програми робіт на ділянках надр, на користування якими заявнику вже надано дозвіл, виявлення порушень правил користування надрами на таких ділянках, що зафіксовано в актах перевірок, приписах або розпорядженнях відповідних органів у сфері надрокористування до моменту їх усунення, крім випадків визнання таких приписів або розпоряджень недійсними або дію яких зупинено згідно з рішенням суду. Відповідно до пункту 25 Порядку № 615, про надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, видачу дубліката, анулювання дозволу та внесення змін до нього Держгеонадра видає наказ, а Рада міністрів Автономної Республіки Крим розпорядження. Наказ Держгеонадр та розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим про зупинення, анулювання, відмову в наданні чи продовженні строку дії дозволу розміщуються протягом п`яти робочих днів на офіційному веб-сайті відповідного органу. Наказ Держгеонадр та розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим про зупинення, анулювання дозволу, рішення про відмову в наданні чи продовженні строку дії дозволу можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку. Виходячи з аналізу положень пункту 15 та пункту 25 Порядку № 615, апеляційний суд зазначає, що у разі відмови у продовженні строку дії спеціального дозволу дозвільний орган зобов`язаний видати наказ, в якому зазначити, яких саме вимог законодавства не дотримав заявник при зверненні до Держгеонадр із відповідною заявою. Такий наказ має бути направлений на адресу заявника разом із відповідною заявою та доданими до неї документами. Подібний правовий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 21.10.2020 року по справі № 640/21997/18. Тобто, відповідач, у кожному випадку звернення до нього із заявою про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами, приймає рішення або про продовження строку дії спеціального дозволу, або про відмову у продовженні такого строку, яке оформлюється наказом. Натомість, апеляційний суд встановив те, що відповідач, при зверненні позивача із заявою від 02.03.2017 року № 23 про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами, не прийняв рішення, яке було б оформлене окремим актом індивідуальної дії про відмову у продовженні строку дії спеціального дозволу. Аналогічно діяв відповідача і тоді, коли позивач звернувся до відповідача з заявами № 47 від 15.05.2017 року, № 81 від 07.08.2018 року, № 84 від 27.08.2018 року, № 95 від 25.10.2018 року, № 102 від 03.12.2018 року, № 20 від 01.04.2019 року, № 30 від 11.05.2019 року, № 140 від 03.12.2019 року. Отже, апеляційний суд вважає, що відповідач, як орган держави, до відання якого віднесено вирішення питань стосовно видачі спеціальних дозволів на користування надрами, в тому числі продовження терміну їх дії, при здійсненні своїх повноважень не діяв у той спосіб, який передбачено наведеними вище положеннями законодавства, не прийняв відповідного рішення за наслідками розгляду заяв позивача. Водночас, апеляційний суд зазначає, що відповідно до приписів частини 6 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», у разі якщо у встановлений законом строк суб`єкту господарювання не видано документ дозвільного характеру або не прийнято рішення про відмову у його видачі, через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб`єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Відмітка в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про дату прийняття заяви є підтвердженням подання заяви та документів державному адміністратору або дозвільному органу. Крім цього, апеляційний суд звертає увагу на те, що звернувшись із заявою від 02.03.2017 року № 23 про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами позивач отримав від відповідача лист № 9625/13/12-17 від 27.04.2017 року, яким відповідач повернув заяву позивача № 23 від 02.03.2017 року разом із доданими до неї документами, через непогодження Мінприроди, яке оформлене наказом № 153 від 31.03.2017 року. Водночас, апеляційний суд встановив, що після цього позивач повторно подав заяву № 47 від 15.05.2017 року на продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами № 1083 від 24.09.1997 року. Відповідач, на виконання приписів пункту 9 Порядку № 615, направив Мінприроди лист від 18.05.2017 року № 11236/13/12-17 для здійснення погодження продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 24.09.1997 року. 31.05.2017 року Мінприроди погодило позивачу строк дії спеціального дозволу на користування надрами. Незважаючи на це, листом № 14962/03/12-18 від 02.08.2018 року відповідач повернув позивачу його заяву у зв`язку з невідповідністю контурів ділянки, згідно з спеціальним дозволом на користування надрами № 1083 від 24.09.1997 року. Відповідно до частини 5 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», у разі усунення суб`єктом господарювання причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, повторний розгляд документів здійснюється дозвільним органом у строк, що не перевищує п`яти робочих днів з дня отримання відповідної заяви суб`єкта господарювання, документів, необхідних для видачі документа дозвільного характеру, і документів, які засвідчують усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, якщо інше не встановлено законом. При повторному розгляді документів не допускається відмова у видачі документа дозвільного характеру з причин, раніше не зазначених у письмовому повідомленні заявнику (за винятком неусунення чи усунення не в повному обсязі заявником причин, що стали підставою для попередньої відмови). Тобто, положення частини 5 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» не дають відповідачеві права повторно відмовляти позивачу у наданні спеціального дозволу з підстав не визначених у листах-відповідях. Цих правових норм відповідач не дотримався та повторно повернув заяву позивача з підстав, які відповідач раніше не визначав. Апеляційний суд вважає, що внаслідок допущеної відповідачем бездіяльності щодо неприйняття протягом тривалого часу рішення відповідач створив невизначеність для позивача та позбавив позивача законної можливості реалізувати своє право на продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами станом до закінчення дії спеціального дозволу № 1083, виданого позивачу Державною службою геології та надр України терміном до 24.09.2017 року. Отже, апеляційний суд вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо вирішення питання про продовження позивачу строку дії спеціального дозволу на користування надрами. Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача продовжити позивачу спеціальний дозвіл на користування надрами, починаючи з 25.09.2017 року, з метою видобування торфу на родовищі «Під Бором» Рожнятівського району Івано-Франківської області, то суд апеляційної інстанції зазначає, що отриманню спеціального дозволу на користування надрами або ж продовженню строку дії спеціального дозволу на користування надрами має передувати визначена законодавством процедура, а подані позивачем документи підлягають перевірці, що відноситься до повноважень відповідача. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень. Тому, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції та вважає, що належним способом захисту порушеного права є визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяви приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськторф» про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами № 1083 від 24.09.1997 року, із врахуванням висновків суду. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційних скарг безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін. Судові витрати новому розподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року у справі № 300/2536/20 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, за наявності яких постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Р. П. Сеник Т. І. Шинкар Повний текст постанови складений 13.05.2021 року