Постанова 4803 № 172/940/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-з/803/335/21 Справа № 172/940/20 Суддя у 1-й інстанції - Битяк І.Г. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В. ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 липня 2021 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді - Свистунової О.В. суддів - Красвітної Т.П., Єлізаренко І.А. за участю секретаря - Гулієва М.І.о., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Грицай Валерія Олександровича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Васильківське-Агро» до ОСОБА_1 про стягнення штрафу за попереднім договором оренди землі та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Васильківське-Агро» про визнання недійсним попереднього договору оренди землі, - В С Т А Н О В И Л А: У жовтні 2020 року ТОВ «Васильківське-Агро» звернулося до Васильківського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення штрафу за попереднім договором оренди землі. Позов мотивований тим, що 15 лютого 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Васильківське-Агро» та ОСОБА_1 , в інтересах якого діяла ОСОБА_2 , було укладено попередній договір оренди землі площею 6,153 га кадастровий номер 1220781100:02:006:0032, відповідно до якого між сторонами досягнуто згоди про укладання між ними в тридцятиденний строк з моменту припинення, в тому числі, але не виключно шляхом розірвання або визнання недійсним Договору оренди землі, укладеного між ТОВ «Дніпроагроальянс» та відповідачем, на умовах визначених попереднім договором, договору оренди в узгодженій формі та на умовах встановлених договором. Згідно з п. 6 Договору Сторона 2 ( ОСОБА_1 ) протягом 10 календарних днів з моменту припинення, в тому числі, але не виключно шляхом розірвання або визнання недійсним договору оренди землі укладеного між ТОВ «Дніпроагроальянс» та відповідачем письмово повідомляє про це Сторону 1 (ТОВ «Васильківське-Агро») та надає копії документів необхідних для підготовки проекту Договору оренди, у тому числі копії документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку. Пунктом 7 Договору передбачено, що сторони домовилися, що цей Договір може бути припинений (розірваний) достроково, тобто без наслідків для обох Сторін щодо укладення Основного договору, лише за взаємною письмовою згодою Сторін. Відповідно до п. 9 Договору сторона, яка ухиляється від укладення договору оренди, передбаченого цим Договором, або відмовиться від його підписання, зобов`язана сплатити іншій Стороні штраф у розмірі 30 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня року, в якому було укладено цей Договір, шляхом внесення грошових коштів у відповідному розмірі на поточний рахунок Орендаря у банківській установі. Також у вказаному пункті передбачено, що у разі якщо договір оренди землі, укладений між ТОВ «Дніпроагроальянс» та відповідачем будуть поновлені на новий строк або у разі якщо строк його дії буде продовжено за згодою сторін, то відповідач зобов`язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 30 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня, в якому було укладено договір. Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 08.07.2019 року позов ОСОБА_1 до ТОВ «Дніпроагроальянс» про розірвання договору оренди землі позов задоволено, розірвано договір оренди землі. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 03.10.2019 року апеляційну скаргу ТОВ «Дніпроагроальянс» повернуто. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право оренди на вищевказану земельну ділянку зареєстровано за ТОВ «Дніпроагроальянс» на підставі вже нового договору оренди від 29.07.2019 року. Таким чином, земельна ділянка яка була предметом попереднього договору оренди землі, укладеного між позивачем та відповідачем та яка мали бути передана в оренду позивачу, була передана іншій особі - ТОВ «Дніпроагроальянс» в оренду до 31.12.2026 року та всупереч умовам попереднього договору землі. Таким чином, основний договір не був укладений внаслідок недобросовісних дій відповідача, що суперечить умовам договору, який в силу ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами договору, та наслідками зазначених дій є зобов`язання відповідача сплатити позивачу штраф у розмірі 30 мінімальних заробітних плат. У зв`язку з чим просило суд стягнути з ОСОБА_1 штраф за попереднім договором оренди землі від 15.02.2019 року у розмірі 125190,00 грн. та судові витрати в справі. У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Васильківського районного суду Дніпропетровської області із зустрічним позовом до ТОВ «Дніпроагроальянс» про визнання недійсним попереднього договору оренди землі. Позов мотивований тим, що 15 лютого 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Васильківське-Агро» та ним було укладено попередній договір оренди землі площею 6,153 га кадастровий номер 1220781100:02:006:0032, відповідно до якого між сторонами досягнуто згоди про укладання між ними в тридцятиденний строк з моменту припинення, в тому числі, але не виключно шляхом розірвання або визнання недійсним Договору оренди землі, укладеного між ТОВ «Дніпроагроальянс» та відповідачем, на умовах визначених попереднім договором, договору оренди в узгодженій формі та на умовах встановлених договором. Згідно з п. 6 Договору позивач протягом 10 календарних днів з моменту припинення, в тому числі, але не виключно шляхом розірвання або визнання недійсним договору оренди землі укладеного між ТОВ «Дніпроагроальянс» та відповідачем письмово повідомляє про це відповідача та надає копії документів необхідних для підготовки проекту Договору оренди, у тому числі копії документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку. Пунктом 7 Договору передбачено, що сторони домовилися, що цей Договір може бути припинений (розірваний) достроково, тобто без наслідків для обох Сторін щодо укладення Основного договору, лише за взаємною письмовою згодою Сторін. Відповідно до п. 9 Договору сторона, яка ухиляється від укладення договору оренди, передбаченого цим Договором, або відмовиться від його підписання, зобов`язана сплатити іншій Стороні штраф у розмірі 30 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня року, в якому було укладено цей Договір, шляхом внесення грошових коштів у відповідному розмірі на поточний рахунок Орендаря у банківській установі. Також у вказаному пункті передбачено, що у разі якщо договір оренди землі, укладений між ТОВ «Дніпроагроальянс» та відповідачем будуть поновлені на новий строк або у разі якщо строк його дії буде продовжено за згодою сторін, то відповідач зобов`язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 30 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня, в якому було укладено договір. Між ОСОБА_1 та ТОВ «Дніпроагроальянс» було укладено договір оренди належної йому земельної ділянки строком на 7 років. У зв`язку з невиконанням ТОВ «Дніпрагроальянс» умов договору позивачем вирішено розірвати договір у судовому порядку. В цей час до нього звернулося ТОВ «Васильківське-Агро» з пропозицією укласти з ним договір оренди землі на взаємовигідних умовах і 15 лютого 2019 року між позивачем та ТОВ «Васильківське-Агро» укладено спірний попередній договір оренди землі. Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 08.07.2019 року позов ОСОБА_1 до ТОВ «Дніпроагроальянс» про розірвання договору оренди землі задоволено, розірвано договір оренди землі. Не погодившись з вказаним рішенням суду ТОВ «Дніпроагроальянс» подало апеляційну скаргу. Разом з тим, не дивлячись на розірваний за рішенням суду договір оренди землі та подану апеляційну скаргу, до позивача звернувся представник ТОВ «Дніпроагроальянс» з пропозицією укласти новий договір оренди землі на більш вигідних умовах, з чим позивач погодився і 29.07.2019 року уклав з товариством новий договір оренди землі, відповідно до якого 10.09.2019 року державним реєстратором внесено запис про право оренди спірної земельної ділянки за ТОВ «Дніпроагроальянс» строком до 31.12.2026 року. Позивач за зустрічнимм позовом зазначив, що в силу своєї юридичної неграмотності, ОСОБА_1 вважав, що підписав договір оренди землі з відповідачем, який до того ж запевнив, що йому буде надано заохочувальну суму після підписання договору. Однак грошові кошти він так і не отримав, саме тому й вирішив знову підписати договір оренди землі з ТОВ «Дніпроагроальянс». Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2021року відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Васильківське-Агро» у задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення штрафу за попереднім договором оренди землі. Відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Васильківське-Агро» про визнання недійсним попереднього договору оренди землі. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір за подання позову до суду в розмірі 840,80 грн. В апеляційній скарзі ТОВ «Васильківське-Агро», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення в частині відмови у задоволенні первісного позову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ «Васильківське-Агро», у іншій частині - залишити без змін. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не доведені обставини, що мають значення для справи. Постановою Дніпровського апеляційного суду 04 березня 2021 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Васильківське-Агро» - залишено без задоволення. Рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2021року - залишено без змін. 11.06.2021 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява від представника ОСОБА_1 - адвоката Грицай Валерія Олександровича про ухвалення додаткового рішення по справі. Заявник просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Васильківське-Агро» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 3 000 грн., згідно додаткової угоди №1 від 27 квітня 2021 року до Договору про надання правової допомоги від 01 листопада 2021 року гонорар за послуги, а саме: консультації щодо подання відзиву на апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу та участь у судових засіданнях. Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України). Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами(стаття 141 ЦПК України). Згідно зі статтею 133 ЦПК Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України). Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Такая правова позиція узгоджується із постановою ВС ВС від 13.01.2021 по справі № 596/2305/18. Таким чином, у разі недотримання вимог частини п`ятої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 137 ЦПК України). Вказана правова позиція щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони узгоджується із правовою позицією, викладеною: в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19; у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: від 03 червня 2020 року у справі № 211/1674/19 (провадження № 61-2679св20), від 19 серпня 2020 року у справі № 195/31/16-ц (провадження № 61-15811св19); у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: від 18 листопада 2020 року у справі № 922/3706/19, від 17 грудня 2020 року у справі № 922/3708/19. Зокрема відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Наведене правове обґрунтування надає можливість суду ефективно захистити порушені права заявника, забезпечити реалізацію принципу цивільного судочинства - відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, але у порядку, передбаченому законом. Як вбачається із матеріалів справи, представником відповідача по первісному позову ОСОБА_1 - адвокатом Грицай І.О. на підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги суду апеляційної інстанції було надано: - ордер про надання правничої (правової) допомоги від 30.04.2021 року, серія АЕ, № 1056910; - свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, серія ДП № 3784; - договір про надання правничої (правової) допомоги від 01 листопада 2021 року; - додаткову угоду №1 від 27 квітня 2021 року до Договору про надання правової допомоги від 01 листопада 2021 року. Згідно додаткової угоди №1 від 27 квітня 2021 року до Договору про надання правової допомоги від 01 листопада 2021 року гонорар за послуги, а саме: консультації щодо подання відзиву на апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу та участь у судових засіданнях, складає 3 000 грн. Згідно п. 3.1 додаткової угоди №1 від 27 квітня 2021 року до Договору про надання правової допомоги від 01 листопада 2021 року, оплата гонорару з представництва інтересів у суді здійснюється в наступному порядку - 3 000 грн. після проголошення постанови по справі та отримання повного тексту клієнтом. За умови належного підтвердження витрати на професійну правничу допомогу стягуються і у випадку, коли фактично ще не сплачені стороною, а тільки мають бути сплачені. Зменшення витрат на професійну правничу допомогу можливо лише за умови подання суду до початку дебатів відповідного клопотання протилежної сторони, а не за власною ініціативою суду. При цьому тягар доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат (ВС/ОП/КГС, № 922/445/19 від 03 жовтня 2019 року). У пункті 4 статті 1, частині третій та п`ятій статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики. Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). При встановленні розміру гонорару України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Також згідно зі статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката. Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання. Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19). Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandisрішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited»проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)). Як вбачається із матеріалів ТОВ «Васильківське-Агро» не скористався своїм процесуальним правом та не заявив клопотання, відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України. про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу. В той час коли, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. За таких обставин, враховуючи, що представником ОСОБА_1 - адвокатом Грицай В.О. були підтверджені витрати на професійну правничу допомогу, а ТОВ «Васильківське-Агро» не скористався своїм процесуальним правом та не звернувся із заявою про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів приходить до висновку щодо задоволення клопотання та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Васильківське-Агро» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн. Керуючись ст. 270 ЦПК України, колегія суддів , - П О С Т А Н О В И Л А : Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Грицай Валерія Олександровича про ухвалення додаткового рішення - задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Васильківське-Агро» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн. Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення. Головуючий О.В. Свистунова Судді: Т.П. Красвітна І.А. Єлізаренко