Постанова 4807 № 937/8157/19

Дата документу 02.08.2021 Справа № 937/8157/19 Запорізький Апеляційний суд ЄУН 937/8157/19Головуючий у 1-й інстанції Купавська Н.М. Пр. № 22-ц/807/1894/21Суддя-доповідач Гончар М.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 серпня 2021 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С. суддів Маловічко С.В., Подліянової Г.С. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дітей, що викликані особливими обставинами ВСТАНОВИВ: У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вищезазначеним позовом (а.с. 1-2), в якому просила стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на утримання лікування оздоровлення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з листопада 2018 року по вересень 2019 року включно у розмірі 11315,20 грн. В обґрунтування свого позову позивач зазначала, що після розірвання шлюбу з відповідачем, діти проживають разом із нею. На даний час відповідач сплачує аліменти частково, участь у додаткових витратах на дітей не бере. У листопаді 2018 року на лікування їхньої дочки ОСОБА_5 у період знаходження на лікуванні в дитячій лікарні м. Мелітополя з 13.11.2018 по 23.11.2018 нею було витрачено 4426,52 грн. В подальшому лікарем-педіатром ОСОБА_6 рекомендовано санаторно-курортне оздоровлення, у зв`язку з чим нею було придбано путівки на оздоровлення у ТОВ ДЦ ТОТ «Зоряний» на загальну суму 16380,00 грн. Також, нею дітям до 01 вересня 2019 року були придбані дітям шкільне приладдя та шкільні рюкзаки на суму 1823,87 грн. А всього нею було витрачено 22630,39 грн., отже, відповідач повинен компенсувати половину цієї суми, тобто, 11315,20 грн. В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Купавську Н.М. (а.с. 29). Ухвалою суду першої інстанції (а.с. 32) провадження у цій справі відкрито. Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 січня 2021 року (а.с. 151-153) позов ОСОБА_1 у цій справі задоволено частково. Стягнуто з відповідача ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь позивача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) додаткові витрати на лікування дочки ОСОБА_4 у розмірі 2213,26 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 500,00 грн., а всього 2713,26 грн. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з відповідача ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 768,40 грн. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції в частині, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, позивач ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі (а.с. 158-160) просила рішення суду першої інстанції скасувати частково у частині відмови у позові, прийняти в скасованій частині постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі. В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Маловічко С.В. та Подліянову Г.С. (а.с. 168). Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 12 квітня 2021 року (а.с. 171), справу призначено до апеляційного розгляду без повідомлення учасників справи в порядку ст. 369 ч. 1 ЦПК України (а.с. 175). В силу вимог ст. 7 ч. 13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідач ОСОБА_2 подав відзив на вищезазначену апеляційну скаргу позивача у цій справі (а.с. 177-182). За змістом ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. Проте, має місце відповідне навантаження на суддю доповідача та колегію суддів (в Запорізькому апеляційному суді працює 15 суддів). Крім того, суддя-доповідач перебувала у щорічній відпустці з 09 червня 2021 року по 23 липня 2021 року включно (а.с. 191). В силу вимог ст. 36 ч. 4 ЦПК України …рішення …судді в інших справах (а.с. 22-24)…не може бути підставою для відводу. Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 у цій справі підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Так, в силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Встановлено, що відповідач ОСОБА_2 із вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, у тому числі в частині задоволення позовних вимог позивача, погодився, останнє в апеляційному порядку не оскаржував. Позивач ОСОБА_1 оскаржує рішення суду першої інстанції у цій справі лише в частині відмови у задоволенні її позовних вимог. Таким чином, апеляційний суд переглядає законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у цій справі лише в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 і лише в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, - в частині відмови у задоволенні позовних вимог позивача. У разі, якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскаржуваної частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується (постанова Верховного Суду від 03.10.2018 року у справі № 186/1743/15-ц). В силу вимог ст. 374 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (п.1), … змінити рішення (п.2). Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для зміни судового рішення …є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ст. 376 ч. 4 ЦПК України). Апеляційний суд ухвалює рішення про зміну рішення суду першої інстанції у випадку, якщо помилки у неправильно прийнятому рішенні можливо усунути без його скасування, не змінюючи суть рішення і вони стосуються окремих його частин. За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу. Встановлено, що суд першої інстанції в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, правильно керувався ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 142, 264, 430 ЦПК України та: -правильно відмовив позивачу у задоволенні її позовних вимог до відповідача про стягнення додаткових витрат на придбання нею дітям до 01 вересня 2019 року шкільного приладдя та шкільних рюкзаків на загальну суму 1823,87 грн.: 2 особи = 912,00 грн. (приходиться на відповідача); оскільки, придбання рюкзаків, шкільного приладдя не можуть вважатися додатковими витратами в розумінні ст. 185 СК України, оскільки не викликані особливими обставинами, адже входять до складу аліментних платежів, які відповідач вже сплачує щомісячно та своєчасно (рішення суду 20- 24, довідка про сплату аліментів а.с.92); -проте, суд першої інстанції допустився помилки при вирішенні позовної вимоги позивача до відповідача про стягнення додаткових витрат на придбання путівок на оздоровлення дітей у дитячому таборі на загальну суму 16380,00 грн./2 особи = 8190,00 грн. (приходиться на відповідача), тому сума додаткових витрат на дітей, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у цій справі, підлягає збільшенню за рахунок цієї суми, оскільки, хоча суд першої інстанції й правильно встановив, що останні є документально підтвердженими з боку позивача у цій справі (а.с. 13-14, 86), але помилково вважав, що останні носили лише рекомендаційний характер. Так як суд першої інстанції не звернув належної уваги на надану позивачем до її позову у цій справі довідку від 03.07.2019 року (а.с. 12), видану лікарем-педіатром ОСОБА_7 , за змістом якої: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходяться на диспансерному обліку в амбулаторії № 9 у педіатра ОСОБА_7 , та обидві дитини потребують санаторно-курортного лікування. Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 01 квітня 2019 року по справі № 545/819/18 провадження № 61-49064св18, аналіз положень ст. 185 СК України стосується особливих обставин, згідно з якими можуть стягуватися додаткові витрати на дитину. До таких обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними факторами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Згідно із постановою Верховного Суду у справі № 520/12681/17, провадження № 61-14849ск19, розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватися відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо). Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 12 ч. 3 ЦПК України). Підстави для звільнення від доказування відповідача ОСОБА_2 , передбачені ст. 82 ЦПК України, у цій справі відсутні. Відповідач ОСОБА_2 та його представник не надали суду першої інстанції належних, допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень проти позову позивача та у спростування позову позивача в частині, яка є предметом апеляційного оскарження у цій справі, в частині стягнення додаткових витрат на оздоровлення дітей на загальну суму 8190,00 грн. (розрахунок: 16380,00 грн./2). Апеляційний суд на виконання вимог ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції в частині, яка є предметом апеляційного оскарження у цій справі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача. Так, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України). В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Доказами, передбаченими ст. 367 ч.ч.2, 3 ЦПК України, які можуть бути прийняті апеляційним судом до уваги на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України у цій справі з метою повного та всебічного апеляційного перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції від 29.01.2021 року в частині, яка є предметом апеляційного перегляду, є додані стороною відповідача до його відзиву на апеляційну скаргу позивача у цій справі документи, а с аме: -довідка МСЕК від 11.11.2020 року відносно відповідача (а.с.183) на підтвердження продовження йому 3 групи інвалідності до 01.07.2021 року з обмеженням робочого дня; -свідоцтво про народження ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 184). Проте, цими доказами не спростовуються правильно встановлені судом першої інстанції та апеляційним судом обставини та висновки в частині задоволення позовних вимог позивача у цій справі. Оскільки, в силу вимог ст. 185 СК України обов`язком, а не правом є сплата відповідачем на своїх неповнолітніх двох дітей від позивача додаткових витрат, понесених позивачем ще до 23.01.2021 року (тобто до народження третьої дитини відповідача, а не наперед), та які є обов`язковими і документально підтвердженими у цій справі. А наявність іншої (третьої) неповнолітньої дитини у відповідача лише з 23.01.2021 року (тобто на час ухваленні рішення суду першої інстанції у цій справі у тому числі) може лише бути (не бути) підставою для зміни (зменшення тощо) розміру аліментів на цих дітей з відповідача на користь позивача, визначених раніше рішенням суду у вищезазначеній іншій цивільній справі ЄУН 320/5433/18). При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 лише частково ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи. За таких обставин, апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 слід задовольнити частково, рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 січня 2021 року в частині, яка є предметом апеляційного скарження, слід змінити в частині розміру додаткових витрат на дітей, що підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , збільшивши розмір останніх до «10403,30 грн.» (розрахунок: додаткові витрати на лікування 2213,30 грн. + додаткові витрати на оздоровлення 8190,00 грн.), в іншій частині рішення суду першої інстанції в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, слід залишити без змін. В іншій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось і апеляційним судом не переглядалось. Керуючись ст. ст. 7, 12, 141, 367-369, 371-372, 374-376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 січня 2021 року у цій справі в частині, яка є предметом апеляційного скарження, змінити в частині розміру додаткових витрат на дітей, що підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), збільшивши розмір останніх до «10403,30 грн.» В іншій частині рішення суду першої інстанції в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, залишити без змін. В іншій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось і апеляційним судом не переглядалось. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Повний текст постанови апеляційним судом у цій справі складений 02.08.2021 року. Головуючий суддяСуддяСуддя Гончар М.С. Маловічко С.В.Подліянова Г.С.