Постанова 4823 № 740/4943/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 02 серпня 2021 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 740/4943/20 Головуючий у першій інстанції - Гагаріна Т. О. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/828/21 Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бечка Є.М., суддів: Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 11 березня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, дата складання повного тексту рішення 11 березня 2021 року, місце його ухвалення -м. Ніжин, В С Т А Н О В И В: У листопаді 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 10.04.2014 року в сумі 46 160 грн. 69 коп. та судових витрат в сумі 2 102 грн. Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що 10.04.2014 року між відповідачем та АТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. В порушення умов кредитного договору та ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, зобов`язання за вказаним договором відповідач не виконав та не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, у зв`язку з чим, станом на 12.10.2020 року виникла заборгованість на загальну суму 46 160 грн. 69 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 27 751 грн. 22 коп., 9 658 грн. 87 коп. - заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України та 8 750 грн. 60 коп. пені. Заочним рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 11 березня 2021 року позов АТ КБ «Приватбанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» 27 751 грн. 22 коп. заборгованості по кредиту та 1 241 грн. 02 коп. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Ухвалюючи рішення про задоволення частини позовних вимог, суд першої інстанції, встановивши обставини того, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в сумі 27 751,22 грн. В іншій частині позову суд відмовив посилаючись на те, що позивачем не доведено факт прийняття відповідачем запропонованих йому умов щодо розмірів відсотків, пені. В апеляційній скарзі представник АТ КБ «Приватбанк» вважає, що рішення суду першої інстанції винесено з порушення норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що відповідно до укладеного договору б/н від 10.04.2014 року ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 15000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,5 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Вказує, що виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи, може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача, яка повинна досліджуватися судом апеляційної інстанції. Відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, не здійснив своєчасне погашення заборгованості за кредитом. Згідно приписів ч.1 ст.369 ЦПК України, справа за апеляційною скаргою АТ КБ «Приватбанк» на заочне рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 11 березня 2021 року, розглядається судом апеляційної інстанції без виклику учасників справи. Учасники справи повідомлялись про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення (виклику) сторін, у встановленому законом порядку. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Відповідно до ст.263 ЦПК України передбачено, що рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ч.1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено, що 10.04.2014 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг у АТ КБ «Приватбанк» (а.с.14). У заяві зазначено вид картки, яку отримав відповідач та сума бажаного кредиту та що дана заява, разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розміщеними у рекламному буклеті, складають договір про надання банківських послуг. Також зазначено, що відповідач ознайомився з договором про надання банківських послуг до його укладання та згоден з його умовами, примірник вказаного договору згоден отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту www.privatbank.ua. Зобов`язується виконувати вимоги вказаних Умов, а також регулярно ознайомлюватися із змінами. До анкети - заяви додані також Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт Універсальна, в якому містяться тарифи щодо чотирьох продуктів - Універсальна, 30 днів пільгового періоду , Універсальна, 55 днів пільгового періоду, Універсальна CONTRAKT та Універсальна GOLD та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку (а.с. 15-43). Згідно довідки по картковому рахунку НОМЕР_1 кредитний ліміт змінювався, з 19.07.2018 збільшився до 10 000 грн, з 28.08.2018 до 15 000 грн., з 29.10.2018 зменшувався до 13 690, а з 30.05.2019 змінився до 0,00 грн. (а.с.13). Згідно із довідкою ОСОБА_1 надані наступні кредитні картки: № НОМЕР_2 дата відкриття 23.04.2014, термін дії до 07/17, № НОМЕР_1 дата відкриття 10.04.2014, термін дії до 08/17, № НОМЕР_3 , дата відкриття 17.07.2017, термін дії до 05/21, № НОМЕР_4 , дата відкриття 09.02.2018 року, термін дії до 12/21, № НОМЕР_5 дата відкриття 14.03.2018 року, термін дії до 01/22, № НОМЕР_6 , дата відкриття 22.03.2018 року, термін дії до 01/22, № НОМЕР_7 , дата відкриття 18.06.2018, термін дії до 05/22, № НОМЕР_8 , дата відкриття 19.07.2018 року, термін дії до 05/22, № НОМЕР_9 , дата відкриття 27.12.2018 року, термін дії до 11/22 (а.с.12). Як вбачається із розрахунку позивача за договором № б/н від 10.04.2014, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором станом на 12.10.2020 становить 46 160 грн. 69 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 27 751 грн. 22 коп., 9 658 грн. 87 коп. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України, 8 750 грн. 60 коп. - нарахована пеня (а.с. 7-11). Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ "ПриватБанк"). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці Умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит, згідно статті 625 ЦК України та пені, суд першої інстанції виходив з того, що посилання позивача на Умови та правила надання банківських послуг, при визначенні розміру відсотків та пені, не можна вважати домовленістю сторін про їх розмір та порядок сплати. Оскільки, як зазначив суд першої інстанції, дані Умови та правила надання банківських послуг позичальником не підписані, при цьому матеріали справи не містять підтвердження тих обставин, що саме вказані Умови та правила надання банківських послуг були погоджені з відповідачем при оформленні анкети-заяви, оскільки розмір вказаних платежів сторонами у підписаних ними документах не обумовлено, а надані банком витяги з Тарифів та Умов та правил, не можуть розцінюватись, як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки Умови та правила надання банківських послуг неодноразово змінювались АТ КБ «ПриватБанк». Позивач, обґрунтовуючи право вимоги у частині стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту, заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно статті 625 ЦК України та пені, у тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості, посилався на витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які розміщені на сайті https://privatbank.ua, як невід`ємні частини спірного договору. Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які розміщені на сайті: https:// www.privatbank.ua, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування. При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що саме цей витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку розумів відповідач, що він ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк», оскільки він не підписаний відповідачем. Також, роздруківка із сайту позивача не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення та дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року у справі № 6-16 цс 15 і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи. Як вбачається з наданого банком розрахунку заборгованості, відсотки нараховані відповідачу згідно зі статтею 625 ЦК України, виходячи зі ставки 84% річних. Між тим, АТ КБ ПриватБанк не надано доказів погодження сторонами саме такої процентної ставки за прострочення виконання зобов`язання. Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відсутні підстави вважати, що сторони обумовили розмір процентів за прострочення виконання зобов`язання саме в такому розмірі. Надані позивачем Тарифи, Умови та Правила надання банківських послуг не можна вважати складовою кредитного договору, оскільки вони не підписані відповідачем і відсутні дані про їх визнання останнім. Крім того, ці Тарифи, Умови та Правила прямо не передбачені в анкеті-заяві ОСОБА_1 , яка безпосередньо підписана ним. Така правова позиція сформульована Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 (справа № 342/180/17). Апеляційний суд доходить висновку про недоведеність і необґрунтованість вимог Банку, оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, не надано, а це є його процесуальним обов`язком. Аргументи апеляційної скарги на законність та обґрунтованість рішення суду в оскарженій частині не впливають, правильності висновків не спростовують. З урахуванням меж перегляду справи в апеляційній інстанції, апеляційний суд вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини в оскаржуваній частині були встановлені судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна правова оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення. Заочне рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 11 березня 2021 року в частині задоволення позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 10.04.2014 року у сумі 27 751 грн. (заборгованість за простроченим тілом кредиту), апеляційним судом не переглядається в силу приписів ч.1 статті 367 ЦПК України. Керуючись ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення, а заочне рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 11 березня 2021 року без зміни. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч.3 ст.389 ЦПК України. Головуючий: Судді: