Постанова 4811 № 450/1638/18

Справа № 450/1638/18 Головуючий у 1 інстанції: Румілова Н.М. Провадження № 22-ц/811/354/21 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р. Провадження №22-ц/811/353/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 липня 2021 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді Мікуш Ю.Р. Суддів: Приколоти Т.І., Савуляка Р.В. Секретар Савчук Г.В. З участю позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу № 450/1638/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду м.Львова від 19 листопада 2020 року та додаткове рішення Залізничного районного суду м.Львова від 25 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,- в с т а н о в и в : 30.05.2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 15 серпня 2017 року через свого товариша ОСОБА_3 доручив ремонт коробки передач в автомобілі SSANG YONG ACTYJN A 200 XDI д.н.з. НОМЕР_1 у автомайстерні, яка знаходиться у с.Холодновідка Пустомитівського району Львівської області. Автомеханіком майстерні ОСОБА_4 було здійснено огляд машини, складено перелік необхідних робіт та запчастин, які потребують заміни із зазначенням їх вартості та в цей же день ним оплачено вартість ремонту автомобіля та автозапчастин в розмірі 21 800 грн. У вересні 2017 року ОСОБА_1 отримав автомобіль з ремонту, однак встановив, що такий не відремонтований, технічний стан автомашини не змінився. Автомобіль повторно повернув до автомайстерні, де такий пробув до листопада 2017 року, однак робота з ремонту автоматичної коробки передач автомеханіком не була виконана, що підтверджується Актами техогляду автомобіля складеними ТзОВ «Фортуна Авто» СТО «Фенікс» від 05.03.2018 року та від 17.03.2018 року. Зазначає, що працівником автомайстерні ФОП ОСОБА_2 завдано йому матеріальну шкоду в розмірі 21 800,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 41 883,75 грн. Просив позовні вимоги задовольнити. Рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 19 листопада 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-я особа ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди відмовлено. Додатковим рішення Залізничного районного суду м.Львова від 25 листопада 2020 року вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в сумі 21 500грн. Рішення суду оскаржив позивач ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі зазначає, що не погоджується з рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 19 листопада 2020 року та додатковим рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 25 листопада 2020 року. Посилається на те, що судом не встановлено, що між сторонами виникли правовідносини побутового підряду, яким суд не дав належної правової оцінки. Судом не встановлено фактичні обставини справи, висновки, викладені у рішенні суду не відповідають обставинам справи. Просить скасувати оскаржуване рішення суду від 19 листопада 2020 року та додаткове рішення від 25 листопада 2020 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Відповідно до статті 360 Цивільного процесуального кодексу України( далі ЦПК) Відзив на апеляційну скаргу суду не надано. Відповідач ОСОБА_2 та її представник адвокат Луців С.М. в судове засідання не з`явилися, подали через канцелярію суду клопотання про розгляд апеляційної скарги у їх відсутності. Згідно із частиною другою статті 372 ЦПК неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Матеріалами справи та судом встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 з участю свого товариша ОСОБА_3 та за його рекомендацією звернулися 15 серпня 2017 року у автомайстерню у с.Холодновідка Пустомитівського району Львівської області з приводу ремонту автоматичної коробки передач у автомобілі SSANG YONG ACTYON A 200 XDI д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві власності його дружині ОСОБА_5 . Автомеханіком майстерні ОСОБА_6 було оглянуто автомобіль, складено перелік необхідних автозапчастин, які потребують заміни із зазначенням їх вартості та оплачено суму грошей 21 800,00 грн. за підрахунками відповідального за ремонт автомеханіка ОСОБА_4 , на рахунки № НОМЕР_2 від 15 серпня 2017 року, де проставлено штамп «оплачено» (а.с.8). На накладній проставлено нечитабельний підпис ОСОБА_4 як директора. Грошові кошти передавалися автомеханіку ОСОБА_4 у два етапи у серпні 2015 року та в кінці жовтня 2017 року, однак ремонт автомашини не було проведено. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що будь-які вимоги з приводу неналежного ремонту автомобіля вправі висувати ОСОБА_3 .. Позивач вважає, що присутність ОСОБА_3 разом з ним, його рекомендації з приводу автомобіля саме в даній авторемонтній майстерні, не є підставою для визнання його неналежним позивачем. Хоч власником автомобіля є його дружина ОСОБА_7 , однак саме він, ОСОБА_1 керує автомашиною, саме він був присутній при передачі автомашини, його грошові кошти передавалися ОСОБА_4 . Щодо неналежного відповідача ОСОБА_2 , яка зареєстрована як ФОП з 05 жовтня 2017 року, суд апеляційної інстанції зазначає, що ремонт автомашини був триваючим із серпня по листопад 2017 року через неналежне виконання працівниками своїх обов`язків, які прийняли автомашину на ремонт, однак ніяких дій не вчинили для її ремонту, хоч гроші були оплачені автомеханіку ОСОБА_4 , що підтверджується як ОСОБА_3 так і свідком ОСОБА_8 . Автомеханік ОСОБА_4 не заперечує, що оглядав автомашину, відсилав на діагностику, визначав деталі, які необхідно та їх вартість. Враховуючи те, що позовні вимоги стосуються повернення коштів, тому ОСОБА_4 заперечує позовні вимоги. Однак, враховуючи фактичні обставини справи та договірні відносини сторін по справі, відповідальність за які несе ФОП у чиєму розпорядженні знаходяться працівники та кому належить автомайстерня у якій проводиться діяльність по ремонту автомашин, позивачем правильно визначено відповідача по справі. За приписами статті 865 Цивільного кодексу України за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору. Відсутність у замовника цього документа не позбавляє його права залучати свідків для підтвердження факту укладення договору або його умов. Відповідно до ч.1 ст.873 ЦК вартість робіт виконаних за договором побутового підряду, визначається за погодженням сторін. Частина друга ст.873 ЦК визначає, що за згодою замовника робота може бути ним оплачена при укладенні договору побутового підряду шляхом видачі авансу або в повному обсязі. За змістом ч.1 ст.627 ЦК відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. 24 квітня 2018 року відомості щодо шахрайських дій з боку працівника автомайстерні, яка знаходиться у с.Холодновідка Пустомитівського району Львівської області працівниками Пустомитівського ВП ГУ НП у Львівській області внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 120181402270000789. Колегія суддів не погоджується із додатковим рішенням суду від 25.11.2020 року про стягнення в користь ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу в розмірі 21 500,00 грн. Визначаючи розмір витрат, суд не надав оцінки заяві позивача про зменшення судових витрат. Так як суд апеляційної інстанції вважає, що підлягає скасуванню рішення суду від 19 листопада 2020 року, відповідно скасовується додаткове рішення від 25 листопада 2020 року . Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Враховуючи те, що відповідачем ОСОБА_2 не спростовано належними та допустимими доказами доводи позивача ОСОБА_1 як у позовній заяві та в апеляційній скарзі щодо дій її працівників, відтак рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову в частині стягнення матеріальної шкоди. Суд апеляційної інстанції відмовляє позивачу ОСОБА_1 у стягненні моральної шкоди через її недоведеність. Згідно з приписами ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий суд. Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.п.3,4, 383, 384,389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Залізничного районного суду м.Львова від 19 листопада 2020 року та додаткове рішення Залізничного районного суду м.Львова від 25 листопада 2020 рокускасувати. Ухвалити нове рішення. Позов задовольнити частково. Стягнути з ФОП ОСОБА_2 (зареєстрована АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) в користь ОСОБА_1 (зареєстрований АДРЕСА_2 , моб. тел. НОМЕР_4 , ІПН НОМЕР_5 ) 21800,00 грн. (двадцять одну тисячу вісімсот грн., 00 коп.) та судові витрати в сумі 1760,80 грн. В решті позовних вимог відмовити. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дати складення повного тексту постанови, в порядку визначеному ст.ст.389-391 ЦПК України. Повний текст постанови складено 22 липня 2021 року. Головуючий суддя Ю.Р.Мікуш Судді: Т.І.Приколота Р.В.Савуляк