Постанова 4811 № 461/10360/20

Справа № 461/10360/20 Головуючий у 1 інстанції: Радченко В.С. Провадження № 22-ц/811/225/21 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В. Категорія: 12 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 липня 2021 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Ніткевича А.В., суддів: Бойко С.М., Копняк С.М., секретаря Юзефович Ю.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 11 грудня 2020 року в складі судді Радченка В.Є. в справі за заявою адвоката Савки Тараса Володимировича в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову,- встановив: У грудні 2020 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про скасування розпорядження та зобов`язання привести квартиру до попереднього стану. Одночасно із пред`явленням позову позивачка подала заяву про забезпечення позову, шляхом заборони ОСОБА_3 чи за її усним та письмовим дорученням іншим особам, проводити будь які будівельні роботи, а також вчиняти будь які інші дії щодо перепланування квартири АДРЕСА_1 з її розділом на дві окремі. Заяву обґрунтовує тим, що є власником квартири АДРЕСА_2 . Власником квартири НОМЕР_3 цього ж будинку є відповідачка ОСОБА_3 , яка розпочала масштабні ремонтно-будівельні роботи в зазначеній квартирі, що супроводжувались значним шумом та великою кількістю будівельного сміття, що може свідчити про знесення несучих стін та внутрішніх квартирних перегородок. Будь яких дозвільних документів в органах архітектурно-будівельного контролю ОСОБА_3 не отримувала, що свідчить про незаконність здійснюваного нею перепланування. Висновок міжвідомчої комісії Галицького району міста Львова (протокол № 20 від 22.09.2020 року § 3), прийняте на його підставі розпорядження Галицької РА ЛМР від 29.09.2020 року № 276, як і саме переобладнання ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_3 , є незаконним. Таке переобладнання, погоджене Галицькою РА ЛМР, проводиться з порушенням норм чинного законодавства, будівельних норм, та прав інших мешканців будинку АДРЕСА_4 . До завершення судового розгляду даної справи ОСОБА_3 , може завершити проведення робіт з перепланування належної їй квартири в повному обсязі, що буде наслідком неможливість її приведення до попереднього стану, а як наслідок і приведення до попереднього стану конструктивних елементів будинку АДРЕСА_4 та майна загального користування. З огляду на заявлені позовні вимоги, обґрунтовані порушенням прав як мешканця вищевказаного будинку та співвласника спільного майна в ньому, завершення ОСОБА_3 робіт з перепланування належної їй квартири може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі або забезпечити ефективний захист прав та інтересів позивача. Просила заяву задовольнити. Оскаржуваною ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 11 грудня 2020 року у задоволенні заяви адвоката Савки Т.В. в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовлено. Ухвалу суду оскаржив представник позивачки ОСОБА_2 , з оскаржуваною ухвалою не погоджується, вважає, що така постановлена з порушенням норм процесуального права, без повного та об`єктивного з`ясування всіх фактичних обставин справи. Вважає, що суд першої інстанції формально дійшов висновку щодо необґрунтованості заяви про забезпечення позову, не навівши жодних мотивів в оскаржуваній ухвалі щодо відсутності підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Звертає увагу на те, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції не повинен встановлювати обставини, які мають значення для справи, а на основі поданих доказів, пересвідчитися, що дійсно між сторонами існує спір та чи є обставини, які можуть в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення у даній справі. При цьому, умовою забезпечення є саме припущення про можливе утруднення виконання рішення. Покликається на те, що відповідачка здійснює перепланування своєї квартири, яке передбачає втручання в несучі конструкції будинку та інженерні системи загального користування, не отримувала будь яких дозвільних документів в органах архітектурно-будівельного контролю, що свідчить про незаконність здійснюваного нею перепланування. Відповідачка ОСОБА_3 керуючись оскаржуваним розпорядженням Галицької РА ЛМР продовжує здійснювати роботи з перепланування належної їй на праві власності квартири, що може призвести до негативних та незворотних наслідків для всього будинку. Враховуючи наведене, позивачка вважає, що до набрання рішенням у даній справі законної сили, вжиття заходів забезпечення є обов`язковим, зокрема шляхом заборони проведення будівельних робіт, такий вид забезпечення відповідає позовним вимогам. Просить скасувати ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 11 грудня 2020 року та прийняти нове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч. 3 ст. 360 ЦПК України). В судове засідання 27 липня 2021 року учасники справи не прибули, не повідомили суд про причину неявки. На переконання колегії суддів, матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, а тому вважає за можливе, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, розглядати справу за відсутності осіб, що не з`явилися. За відсутності всіх осіб, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити виходячи із такого. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України). Відповідно до приписів частини першої завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Постановляючи оскаржувану ухвалу місцевий суд виходив з того, що заявник не довів намірів відповідача чинити перешкоди у виконанні рішення суду. Зокрема, доводи заявника зводяться фактично до обгрунтування позовних вимог, а не до мотивування необхідності вжиття заходів забезпечення позову. Позивачем не наведено достатніх підстав для забезпечення позову, не вказано відомостей що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що дійсно існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду при задоволенні позову. Перевіряючи законність оскаржуваної ухвали колегія суддів враховує таке. Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача (заявника). З огляду на викладене, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вінзвернувся або має намір звернутися до суду. У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Види забезпечення позову, які можуть застосовуватися судом визначені ч 1 ст. 150 ЦПК України. Виходячи з аналізу вищезазначених норм, колегія суддів констатує, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими заявник пов`язує застосування певного виду забезпечення позову. Колегія суддів звертає увагу на те, що при зверненні до суду із заявою про забезпечення позову позивач повинен, по - перше, аргументовано обґрунтувати причини, у зв"язку з якими потрібно забезпечити позов та необхідність у цьому, по - друге, довести, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Підставність заяви про забезпечення позову повинна бути доведена заявником, з врахуванням вимог ст. 12 ЦПК України. Разом з цим, цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача. З матеріалів справи встановлено, що на розгляді у Галицькому районному суді м. Львова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про скасування розпорядження та зобов`язання привести квартиру до попереднього стану. Тобто предметом спірних правовідносин є вимоги ОСОБА_1 , які носять немайновий характер, при цьому такі на пряму стосуються відповідних квартири та будинку, як нерухомого майна. На обґрунтування вимог заяви про забезпечення позову сторона позивача свої доводи зводить до того, що відповідачка продовжує здійснювати незаконне, на її думку, перепланування квартири, яке порушує її права, як власника іншої квартири у цьому ж будинку чим, у тому числі, створює загрози для самого будинку. Зокрема, розпорядження Галицької РА Львівської міської ради від 29.09.2020 № 276 «Про погодження перепланування з розподілом квартири АДРЕСА_3 на дві окремі квартири», яким керується відповідачка проводячи відповідні будівельні роботи, є предметом судового розгляду. Таким чином, враховуючи, що між сторонами дійсно виник спір щодо скасування розпорядження, яким надано дозвіл на перепланування квартири та зобов`язання привести квартиру до попереднього стану, при цьому під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті, колегія суддів приходить переконання, що висновок місцевого суду про відсутність підстав для вжиття заходів для охорони матеріально-правових інтересів позивачки від можливих недобросовісних дій із боку відповідачки, зокрема у разі задоволення позовних вимог, з метою забезпечення права позивачки на реальне та ефективне виконання судового рішення, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, є передчасним. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується і таким способом, як заборона вчиняти певні дії. Згідно ч. 2 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 1 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 р. № 406 відносяться роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1), з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками. Зважаючи на те, що у судовому порядку перевіряється законність відповідного акту щодо надання дозволу на вчинення будівельних робіт відповідачкою, будь які дії ОСОБА_3 щодо перепланування квартири чи проведення інших будівельних робіт можуть ускладнити виконання можливого рішення суду, оскільки призведуть до зміни спірного майна, відтак заява ОСОБА_1 знайшла своє підтвердження та підлягає задоволенню, а саме необхідно забезпечити позов шляхом заборони ОСОБА_3 чи за її усним та письмовим дорученням іншим особам, проводити будь які будівельні роботи, а також вчиняти будь які інші дії щодо перепланування квартири АДРЕСА_3 з її розділом на дві окремі. При цьому, колегія суддів враховує те, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, а учасники справи не позбавляються права користування майном, тому вказаний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження їх прав. Також, забезпечення позову у такий спосіб не вплине на права і обов`язки осіб, які не є учасниками даної справи. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» ЄСПЛ зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права. Враховуючи наведене та слідуючи заяві про забезпечення позову, основними вимогами за якою було недопущення проведення відповідачкою відповідних будівельних робіт, колегія суддів приходить переконання про підставність доводів апеляційної скарги та необхідність скасування оскаржуваної ухвали з одночасним задоволенням заяви про забезпечення позову у спосіб зазначений вище. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що вразі, якщо потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпаде або зміняться обставини, що зумовили його застосування, сторони у справі не позбавлені права звернутись до суду з питанням скасування заходів забезпечення позову. Відповідно до п. 1, 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи Керуючисьст.ст. 258, 259, 367, 368, 372, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, ст. ст. 381, 382, 383 ЦПК України, суд, - постановив: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити. Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 11 грудня 2020 року- скасувати. Заяву ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити. Заборонити ОСОБА_3 , чи за її усним та письмовим дорученням іншим особам, проводити будь які будівельні роботи, а також вчиняти будь які інші дії щодо перепланування квартири АДРЕСА_3 з її розділом на дві окремі. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Стягувач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_5 ) Боржник: ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НЕВІДОМІ, НОМЕР_2 , АДРЕСА_6 ). Повний текст постанови складений 27 липня 2021 року. Головуючий: А.В. Ніткевич Судді: С.М. Бойко С.М. Копняк