LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС540/1666/20

від 02.08.2021 · Адміністративна
Резолютивна:Визнати неповажними підстави пропуску строку Управлінням Державної міграційної служби України в Херсонській області на касаційне оскарження рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2020 року і п…

УХВАЛА 02 серпня 2021 року Київ справа №540/1666/20 адміністративне провадження №К/9901/26848/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мартинюк Н.М., суддів - Калашнікової О.В., Кашпур О.В., перевіривши касаційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року у справі №540/1666/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати висновок Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області №96 від 10 квітня 2020 року за результатами службової перевірки щодо підстав оформлення паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 від 23 листопада 2004 року та паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 від 24 березня 2016 року видані Бериславським РВ УМВС України в Херсонській області на ім`я позивача; - зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області направити до Бериславського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області та до Інформаційної підсистеми функціональний модуль "Недійсні документи" Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами ДМС інформацію про скасування висновку Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області №96 від 10 квітня 2020 року за результатами службової перевірки щодо підстав оформлення паспортів громадянина України серії НОМЕР_1 від 23 листопада 2004 року та паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 від 24 березня 2016 року видані Бериславським РВ УМВС України в Херсонській області на ім`я позивача. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2020 року, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року, позовні вимоги задоволено в повному обсязі. 19 липня 2021 року Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року у справі №540/1666/20 з пропуском строку на касаційне оскарження. Вказує, що воно вже зверталося до Верховного Суду із касаційною скаргою на зазначені судові рішення, проте ухвалами Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 березня 2021 року, від 26 травня 2021 року та від 2 липня 2021 року його скарги було повернуто з огляду на відсутність у них передбачених статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України») підстав касаційного оскарження. Покликаючись на те, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду, скаржник вчетверте звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою. З огляду на зазначене Верховний Суд вважає за потрібне вказати наступне. Згідно статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. Постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду прийнята 11 лютого 2021 року. Однак, скаржник подав касаційну скаргу 19 липня 2021 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження. В обґрунтування підстав поважності пропуску строку вказує, що оскільки первісну касаційну скаргу ним було подано в межах встановленого процесуального строку, а повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду, він має право на поновлення пропущеного процесуального строку. Проте, такі підстави пропуску строку касаційного оскарження Суд не може визнати поважними з огляду на наступне. Як вбачається із Єдиного державного реєстру судових рішень, Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області неодноразово звертався до Верховного Суду із касаційною скаргою на оскаржувані судові рішення, однак його скарга поверталась з огляду на її невідповідність встановленим КАС України вимогам щодо змісту такої скарги. Так, підставами для неодноразового повернення касаційної скарги скаржнику стало порушення ним пункту 4 статті 330 КАС України згідно якого у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Суд наголошує, що зважаючи на значний пропуск строку на касаційне оскарження, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не можна вважати обґрунтованим, тому що неодноразове невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення її заявнику не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення. Водночас, слід зазначити, що повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження віднесено до повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Для поновлення процесуальних строків суд зобов`язаний указати обґрунтовані та об`єктивні підстави, за яких пропущений строк належить поновити. Водночас наявність таких підстав вимагає від суду аналізу дій скаржника, які він здійснив для своєчасного звернення до суду. За таких обставин, Верховний Суд вважає неповажними наведені скаржником підстави пропуску строку на касаційне оскарження та пропонує надати клопотання про поновлення такого строку, де зазначити інші підстави для його поновлення разом з відповідними доказами на їх підтвердження. Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. Крім того, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків, вказати підстави для поновлення строку та надати відповідні докази. Водночас, під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що судовий збір сплачено в меншому розмірі, ніж це передбачено Законом України «Про судовий збір». Так, згідно з частиною четвертою статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення. Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, зокрема, фізичною особою встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 1 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить: 2 270 грн. Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір", якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум). Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, позов у цій справі заявлено у 2021 році фізичною особою вимоги якої були задоволені судами щодо двох вимог немайнового характеру. Відтак, скаржнику необхідно сплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру - 3632 грн (908*200%*2). Як вбачається з наявного у матеріалах касаційної скарги платіжного доручення №2271 від 29 березня 2021 року, скаржник сплатив судовий збір у розмірі: 1681,60 грн. З огляду на зазначене, скаржнику необхідно доплатити судовий збір у розмірі: 1950,4 грн (3632-1681,60). Реквізити для сплати судового збору: УК у Печерському районі/Печерський район/22030102; код отримувача ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)". Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього кодексу. Отже, касаційна скарга подана після закінчення строку на касаційне оскарження і не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому відповідно до частини другої статті 332 КАС України суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків, а саме надання: 1) клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, де вказати інші підстави пропуску з наданням відповідних доказів їх поважності; 2) документ про доплату судового збору. Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Визнати неповажними підстави пропуску строку Управлінням Державної міграційної служби України в Херсонській області на касаційне оскарження рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2020 року і постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року у справі №540/1666/20. Касаційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року у справі №540/1666/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити дії залишити без руху. Надати особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена. ........................... ........................... ........................... Н.М. Мартинюк О.В. Калашнікова О.В. Кашпур, Судді Верховного Суду

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»