Постанова Волинський апеляційний суд № 156/93/21

Справа № 156/93/21 Провадження №33/802/552/21 Головуючий у 1 інстанції:Федечко М. О. Категорія:ст. 124 КУпАП Доповідач: Борсук П. П. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 липня 2021 року місто Луцьк Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Борсук П.П., з участю секретаря судового засідання Грицишин О.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Улибіна-Вельгус В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу іншого учасника ДТП ОСОБА_2 , на постанову судді Іваничівського районного суду Волинської області від 18 червня 2021 року, ВСТАНОВИВ Вказаною постановою провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого головним інженером ДП «Регіональні оптичні мережі» закрито на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю і його діях складу і події адміністративного правопорушення. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 230060 ОСОБА_3 25.12.2020 о 12 хв 45 хв керуючи автомобілем марки «Хонда» номерний знак НОМЕР_1 , автодорогою Р-15 Ковель-Жовква, а саме в с. Литовеж, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався дистанції, здійснив зіткнення з автомобілем марки «VolkswagenGolf», який здійснював маневр розвороту ліворуч внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 12.1, 13.1 ПДР України та ст. 124 КУпАП. Не погоджуючись із постановою суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій порушує питання про її скасування та постановлення нової, якоюпросить визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Вважає постанову суду незаконною, необґрунтованою, ухвалену без врахування належних та допустимих доказів. Зазначає, що судом першої інстанції не було взято до уваги її пояснення та пояснення свідка ОСОБА_5 щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди. Висновком експерта чітко встановлено відсутність гальмівного шляху, що на думку апелянта, свідчить про ненамагання ОСОБА_3 уникнути наїзду, що призвело до порушення ним п. 13.1 та 12.3 ПДР. Крім цього, визнання винуватості ОСОБА_2 у іншій справі у даній дорожньо-транспортній пригоді не виключає винуватості водія ОСОБА_3 . Також зазначає про спрощений підхід місцевим судом до судового розгляду, оскільки обставини дорожньої події не були з`ясовані всебічно, повно і об`єктивно. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення апелянта, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, приходжу до наступного висновку. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу у межах апеляційної скарги. Основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП, є своєчасне, всебічне, повне і неупереджене з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із Законом. Згідно з ст. 280 КУпАП суд, при розгляді справи про адміністративні правопорушення, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. У відповідності до ст. 251, 252 КУпАП, приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Відповідно до ст. 124 КУпАП об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого цим законом, характеризується діями спрямованими на порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 230060 від 25 грудня 2020 року ОСОБА_3 інкримінується порушення вимог пункту 12.1 ПДР України, відповідно до якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, а також п. 13.1 ПДР України, відповідно до якого водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Провадження у справі про адміністративне правопорушення здійснюється в межах протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідно до п. 12.1 ПДР України, порушення якого інкримінується ОСОБА_3 , під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Тобто для визнання особи такою, що порушила вказаний пункт, має бути наявність встановленого та зафіксованого у передбачений законом спосіб факту перевищення водієм встановлених меж безпечної швидкості руху. Разом з тим, в матеріалах справи будь-які докази на підтвердження даного факту перевищення ОСОБА_3 безпечної швидкості руху відсутні. Крім того, сам ОСОБА_3 у своїх письмових поясненнях заперечував факт перевищення встановленої законом швидкості руху. Самі по собі доводи потерпілої та свідка ОСОБА_5 про перевищення ОСОБА_3 швидкості руху без належних та допустимих доказів не є підставою для визнання його винуватим у порушенні вимог п. 12.1 ПДР України. Пояснення ОСОБА_3 про дотримання ним встановленої законом швидкості руху узгоджуються з матеріалами справи. Відповідно до схеми місця ДТП, зафіксовано місце розташування транспортних засобів-учасників аварії та місце зіткнення автомобілів. Дорожня розмітка у тому місці має по одній смузі для руху в кожному з напрямків. Зазначеними показаннями ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , даними схеми місця ДТП та відеозаписом з відеореєстратора беззаперечно встановлюється, що водій автомобіля марки «VolkswagenGolf» ОСОБА_2 до моменту дорожньо-транспортної пригоди здійснила з`їзд зі смуги руху в сторону повороту Шахта № 9, з якої, будучи не уважною, не стежачи за дорожньою обстановкою, не зреагувавши на її зміну, не надавши переваги в русі попутному транспортному засобу, який рухався позаду, різко почала здійснювати розворот, у зв`язку з чим вчинила дорожньо-транспортну пригоду. Про те, що винуватцем цієї автопригоди є водій автомобіля «VolkswagenGolf» свідчить характер і локалізація механічних пошкоджень обох транспортних засобів. Враховуючи схему місця події та характер механічних пошкоджень автомобілів, розташування транспортних засобів по відношенню до проїзної частини, а також пояснення ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , які в своїй сукупності дають можливість чітко відтворити обставини пригоди, суддя знаходить доводи ОСОБА_2 про виконання маневру в межах смуги руху недостатніми. У висновку щодо застосування норм права, викладеному у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2014 року та постанові Верховного Суду від 05 квітня 2018 року (справа №585/8/16-кп провадження № 51-2167км18) зазначено, що у разі, коли дорожньо-транспортна подія сталася за участі двох водіїв транспортних засобів, для правильного застосування норми про кримінальну відповідальність особливого значення набуває дослідження характеру та черговості порушень, які вчинив кожен із водіїв. При цьому виключається кримінальна відповідальність особи, яка порушила правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка керувала транспортним засобом. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції не вбачає в діях водія ОСОБА_3 невідповідностей вимогам п.п. 12.1,13.1 ПДР України, які б знаходились у причинно-наслідковому зв`язку із настанням ДТП. Таким чином, підстав для скасування оскаржуваної постанови судді щодо ОСОБА_3 , з мотивів наведених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не знаходить. Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 294, 295 КУпАП, П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Іваничівського районного суду Волинської області від 18 червня 2021 року про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення,є остаточною й оскарженню не підлягає. Копію рішення невідкладно протягом трьох днів надіслати особі, щодо якої її винесено. Суддя Волинського апеляційного суду П.П.Борсук