Постанова Київський апеляційний суд № 756/15893/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа №756/15893/18 Головуючий у І інстанції - Шевчук А.В. апеляційне провадження №22-ц/824/922/2021 Доповідач у ІІ інстанції - Гуль В.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 липня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Гуля В.В., суддів Сержанюка А.С., Суханової Є.М., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 02 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої залиттям квартири,- встановив: У грудні 2018 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої залиттям квартири у розмірі 16 410,00 грн, а також просила стягнути з відповідача понесені судові витрати у розмірі 704,80 грн. Позивач зазначила, що з вини відповідача відбувалося побутове залиття її квартири за адресою: АДРЕСА_1 (до перейменування АДРЕСА_2 ) в результаті чого було пошкоджено стіни квартири, нанесено матеріальні збитки. Залиття відбулось з квартири АДРЕСА_3 , власником якої є відповідач. Із Акту №815 від 13.03.2018 року, затвердженого директором з ЖЕД 504 про залиття, аварію, що трапилась внаслідок недбалого відношення до сантехнічного обладнання мешканців кв. АДРЕСА_4 вбачається, що причиною залиття є: виток зі шлангу пральної машини в кв. АДРЕСА_3 . Згідно зі зведеним кошторисним розрахунком Мега Маркету Вертикаль від 20.08.2018 року, вартість проведення відновлювального ремонту для усунення наслідків залиття квартири становить 16 410,00 грн. Заочним рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 02 липня 2020 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) матеріальну шкоду заподіяну внаслідок залиття квартири у розмірі 16 410 (шістнадцять тисяч чотириста десять) гривень 00 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 00 копійок. Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та направити справу до Оболонського районного суду для продовження розгляду справив в зв`язку з порушенням норм процесуального права, оскільки вона не отримувала судової повістки про день та час розгляду справи. Відзив на апеляційну скаргу не надійшов. Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч.1. ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що свідоцтвом про право власності на житло від 21.12.1993 року підтверджується те, що ОСОБА_2 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 (до перейменування АДРЕСА_2 ) (а.с.11). Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що квартира АДРЕСА_4 , належить на праві власності відповідачу ОСОБА_1 (а.с.13). Згідно Акту №815 від 13.03.2018 року, затвердженого директором ЖЕД 504 про залиття, аварію, що трапилась внаслідок недбалого відношення до сантехнічного обладнання мешканців кв. АДРЕСА_4 вбачається, що причиною залиття є: виток зі шлангу пральної машини в кв. АДРЕСА_3 . У наслідок залиття пошкоджено оздоблення квартири АДРЕСА_6 , а саме: стіни кухні - 2,3 м2(шпалери); стіни кімнати - 3,2 м2(шпалери); стеля кімнати - 1,5 м2(шпалери). Для ліквідації залиття потрібно виконати ремонтні роботи в квартирі а саме: стін кухні - 21,80 м2(шпалери); стін кімнати - 38,70 м2(шпалери); стелі кімнати - 16,3 м2(шпалери) (а.с.15). Згідно зі зведеним кошторисним розрахунком Мега Маркету Вертикаль від 20.08.2018 року, вартість проведення відновлювального ремонту для усунення наслідків залиття квартири становить 16 410,00 грн. (а.с.16). Вина ОСОБА_1 у залитті квартири АДРЕСА_7 не спростована жодними належними та допустимими доказами. Задовольняючи позов, суд виходив з положень ч. 1 ст. 1166 ЦК України, якою передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. На спростування вказаних висновків суду апеляційна скарга доводів не містить. Як на підставу для скасування рішення суду першої інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду, апелянт посилається на ст. 222 ЦПК України та те, що про день та час судового розгляду не була повідомлена судом. Згідно ст. 3 ч. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. З 15 грудня 2018 року почав діяти процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-19 від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». Перегляд судових рішень в апеляційному порядку Цивільним процесуальним кодексом України в новій редакції визначений Розділом V. Главою 3 цього Розділу, яким регулюється апеляційний розгляд не передбачено такої підстави як скасування рішення суду і направлення справи до суду першої інстанції. Основним завданням судочинства є справедливий і своєчасний розгляд спорів з метою ефективного захисту прав і законних інтересів суб`єктів, що прямо закріплено не тільки в чинних редакціях процесуальних кодексів, а й у ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Водночас, виконання цього завдання неможливе без дотримання судом принципу законності, відповідно до якого суд при розгляді справи повинен в обов`язковому порядку дотримуватися норм матеріального та процесуального права. При цьому трапляються ситуації, коли суди формально застосовують процесуальні норми, не враховуючи всіх обставин справи, що, в свою чергу, може порушити право такого учасника на справедливий судовий розгляд справи. Для визначення такого надмірного формалізму при розгляді справи Європейський суд з прав людини («ЄСПЛ») використав термін «правовий пуризм». Зокрема, ЄСПЛ вказує, що пуризм у загальноприйнятому розумінні - це надмірне прагнення до чистоти, перевага форми над змістом. При цьому в справі «Сутяжник проти РФ» ЄСПЛ сформулював висновок про те, що не може бути скасоване правильне по суті рішення тільки для дотримання правового пуризму, оскільки рішення може бути скасоване лише з метою виправлення суттєвої помилки. Аналогічні положення щодо неможливості скасування правильного по суті рішення лише з формальних підстав містить і процесуальне законодавство України. Водночас, деякі імперативні положення чинних редакцій процесуальних кодексів у певних випадках можуть суперечити принципу справедливості й неможливості скасування правильного по суті рішення лише з формальних причин. Викладені в оскаржуваному рішенні висновки відповідають обставинам справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судове рішення суду першої інстанції залишенню без змін. Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст.7,367,369,374,375,381,382,389 ЦПК України, суд, - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 02 липня 2020 року залишити без змін Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, окрім випадків, передбачених ч.3 ст.389 ЦПК України. Суддя-доповідач В.В. Гуль Судді Є.М. Суханова А.С. Сержанюк