Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/2533/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 липня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/2533/20 пров. № А/857/10812/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Судової-Хомюк Н.М., суддів Кухтея Р.В., Хобор Р.Б., за участі секретаря судового засідання Лутчин А.М., представника позивача: Зошій Ю.Й. представника відповідача: не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2021 року у справі № 380/2533/20 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» до Жидачівської міської ради про визнання рішення незаконним,- суддя в 1-й інстанції Грень Н.М., час ухвалення рішення 12 год. 37 хв, місце ухвалення рішення - м. Львів, дата складання повного тексту рішення 22.03.2021,- В С Т А Н О В И В : Публічне акціонерне товариство «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» (далі позивач, ПАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат») звернулося в суд з позовом до Жидачівської міської ради (далі відповідас, міська рада) та просило визнати рішення Жидачівської міської ради від 20.06.2019 №645 «Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку на території Жидачівської міської ради на 2020 рік» незаконним та нечинним. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржуване рішення є регуляторним актом, під час його прийняття відповідачем не дотримано регуляторної процедури, передбаченої Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», оскільки міська рада при прийнятті рішення ради звіту про відстеження результативності попереднього регуляторного акта не готувала, на розгляд сесії не подавала, аналіз звіту про відстеження результативності попереднього регуляторного акта не здійснювався. Відповідною комісією Жидачівської міської ради при прийнятті рішення ради аналіз регуляторного впливу рішення ради не готувався, не готувався експертний висновок щодо регуляторного впливу внесеного проекту регуляторного акта (Рішення Ради); аналіз регуляторного впливу не подавався до уповноваженого органу для підготовки у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку пропозицій щодо удосконалення проекту відповідно до принципів державної регуляторної політики. Звертає увагу на порушення відповідачем вимог статті 57 Конституції України, статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2021 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що рішення суду першої інстанції є таким, що винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги. Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що законодавство безпосередньо пов`язує набрання чинності актом нормативно правового характеру органу місцевого самоврядування з моменту його офіційного оприлюднення. Вважає, що всупереч цього, суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги, що оскаржуване рішення не було оприлюднено, оскільки до моменту прийняття оскаржуваного акта (20.06.2019), на сайті Жидачівської міської ради не було публікацій проекту оскаржуваного акта та аналізу його впливу. Звертає увагу апеляційного суду на те, що відповідач на підтвердження наявності такої публікації надав до суду паперові копії сайту сторінки, проте позивач вважає, що такі електронні докази є неналежними, оскільки з них неможливо встановити чи публікація на сайті ради мала місце саме 20.06.2019, а суд першої інстанції не звернув увагу, що згідно дати (внизу копій) такі здійснювалися лише 12.05.2020 року, що свідчить про те, що публікація була наявна станом на 12.05.2020 року і не свідчить про те, що така здійснювалася раніше. Відтак вважає, що суд офіційно не з`ясував питання, чи була наявна публікація проекту оскаржуваного регуляторного акту та аналізу його впливу, а унеможливлення встановлення факту дотримання розробником мінімального строку оприлюднення проекту регуляторного акта та інших вимог статті 9 Закону є порушенням принципу прозорості та врахування громадської думки. Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов. Відповідач в судове засідання на виклик суду не з`явився, явку уповноваженої особи не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений, що не перешкоджає розгляду справи за його відсутності згідно з ч. 2 ст. 313 КАС України. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України). Заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав. Так, судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Публічне акціонерне товариство «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» користується земельними ділянками у м. Жидачеві на праві постійного землекористування. 20.06.2019 Жидачівською міською радою прийнято рішення № 645 «Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на території Жидачівської міської ради на 2020 рік», встановлено на території Жидачівської міської ради ставки земельного податку згідно з додатком №1 до цього рішення, а також пільги для фізичних та юридичних осіб, надані відповідно до пункту 284.1 статті 284 Податкового кодексу України, за переліком згідно з додатком 2 до цього рішення. Згідно з додатком 1 (ставки земельного податку) до вказаного рішення встановлено ставки земельного податку на 2020 рік в залежності від цільового призначення землі. Так, для земель промисловості (код цільового призначення земель - 11) для юридичних та фізичних осіб встановлено ставку податку (відсотки нормативної грошової оцінки) - 2,0. Також до суду наданий аналіз регуляторного впливу проекту рішення Жидачівської міської ради «Про встановлення ставок і пільг із сплати земельного податку на території Жидачівської міської ради на 2020 рік». У повідомленні про оприлюднення проекту регуляторного акта зазначено, що відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та з метою одержання зауважень і пропозицій Жидачівська міська рада повідомляє про оприлюднення на офіційному веб-сайті Жидачівської міської ради розробленого на виконання вимог Бюджетного та податкового кодексів України проекту регуляторного акта- проекту рішення Жидачівської міської ради «Про встановлення ставок і пільг зі сплати земельного податку на території Жидачівської міської ради на 2020 рік» та аналізу його регуляторного впливу. Основним завданням регуляторного акта є встановлення ставок земельного податку та пільг із його сплати для фізичних та юридичних осіб на території Жидачівської міської ради на 2020 рік. Проект регуляторного акта розробила робоча група Жидачівської міської ради. Проект рішення та аналіз його регуляторного впливу оприлюднено на офіційному веб сайті Жидачівської міської ради www.meriya-zhydachiv.lviv.ua. Пропозиції до проекту рішення подаються у письмовому вигляді із зазначенням прізвища та по батькові, місця проживання, особистим підписом і повинні містити обґрунтування з урахуванням вимог діючого законодавства України. Зауваження і пропозиції направляти протягом одного місяця з дня оприлюднення проекту рішення на адресу: 81700, Львівська обл., м. Жидачів, вул. Шашкевича, 2, Жидачівська міська рада, голові робочої групи проекту І. Николин, тел. (03239) 3- 17 -57. Окрім того, рішення Жидачівської міської ради від 20.06.2019 №645 «Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на території Жидачівської міської ради на 2020 рік» розміщено у друкованому часописі «Новий час» опублікованому 27.06.2019. Позивач вважаючи рішення Жидачівської міської ради від 20.06.2019 №645 «Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на території Жидачівської міської ради на 2020 рік» незаконним та нечинним, звернувся із цим позовом до суду. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв у межах повноважень, на підставі та у спосіб передбачений законодавством та відсутні обставини, які могли б бути причиною неприйняття рішення «Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на території Жидачівської міської ради на 2020 рік» на які покликається позивач. Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильними, законними та обґрунтованими, виходячи з наступного. Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Аналогічна правова норма щодо органів місцевого самоврядування закріплена у ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Пунктом 24 ч. 1 ст. 26 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування» встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України. Відповідно до п. 8.3 ст. 8 Податкового кодексу України, до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад. Так, пп. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст.4 Податкового кодексу України встановлено, що: зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року; при встановленні або розширенні існуючих податкових пільг такі пільги застосовуються з наступного бюджетного року. Підпунктом 12.3.4 п. 12.3, пп. 12.4.3 п. 12.4 та п. 12.5 ст. 12 Податкового кодексу України визначено, що: рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом; до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належать: до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об`єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов`язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду; офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті. Відповідно до ч. 5, ч. 11 і ч. 12 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Отже, відповідач прийняв оскаржувані рішення в межах наданих йому повноважень. Відповідно до приписів ст.1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», регуляторний акт це: - прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання; - прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом. Статтями 8, 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» визначено, що стосовно кожного регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу та проводиться оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій. Аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень та пропозицій. Якщо проект регуляторного акта одночасно містить норми, що регулюють господарські відносини або адміністративні відносини між регуляторними органами чи іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, та норми, що регулюють інші суспільні відносини, а також індивідуально-конкретні приписи, то аналіз регуляторного впливу готується лише щодо норм, які регулюють господарські відносини або адміністративні відносини між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання. Відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань. Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 вказаного Закону. У випадках, встановлених цим Законом, може здійснюватися повторне оприлюднення проекту регуляторного акта. Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 вказаного Закону, не пізніше п`яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта. Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» визначено, що регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений. Відтак законодавцем встановлено обов`язок щодо офіційного оприлюднення регуляторного акту Рішення. Матеріалами справи підтверджено та судом першої інстанції вірно встановлено, що проект рішення згідно вказаного вище закону розроблявся відповідно до плану діяльності Жидачівської міської ради з підготовки проектів регуляторних актів на 2019 рік, затвердженого рішенням міської ради від 25.10.2018 № 554 і оприлюдненого в інформаційному бюлетені Жидачівської міської ради 31.10.2018 та на офіційному вебсайті міської ради 29.10.2018. 18 червня 2019 року проведено засідання постійної комісії Жидачівської міської ради з питань законності, взаємодії з громадськими формуваннями, регламенту та депутатської етики, на якому розглянуто питання про експертизу регуляторних актів на 2020 рік, розроблених робочою групою, відповідальною за підготовку регуляторних актів та доручено голові постійної комісії підписати узагальнені висновки щодо регуляторного впливу кожного проекту регуляторного акта ( в т.ч. проекту рішення міської ради «Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на території Жидачівської міської ради на 2020 рік». Такий експертний висновок комісії був підписаний головою комісії С.Багрієм та доведений до відома на сесії міської ради при прийнятті оскаржуваного рішення, що підтверджується протоколом комісії та експертним висновком, наявним в матеріалах справи. Окрім того, судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що розроблений робочою групою проект рішення «Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на території Жидачівської міської ради на 2020 рік» оприлюднено на офіційному веб-сайті міської ради 19.03.2019 за посиланням:http://meriya.lviv.ua/regylyatorna-polituka/proektu-regylyatornux-aktiv/pro-vstanovlennya-stavok-ta-pilg-iz-splatu-zemelnogo-podatky-na-2020-rik. Також, 19.03.2019 одночасно з проектом рішення було оприлюднено аналіз регуляторного впливу до цього проекту рішення, розроблений у відповідності до вимог Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 №308. Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій та відповідного аналізу регуляторного впливу оприлюднено 19.03.2019 на офіційному веб сайті міської ради. Також матеріалами справи підтверджується, що проект рішення, як регуляторний акт, у березні 2019 року був оприлюднений на веб-сайті міської ради в меню «Нормативні акти - Регуляторна політика - Проекти регуляторних актів», він також 14.06.2019 був оприлюднений на веб-сайті як проект рішення, що включений в порядок денний 34-ї сесії міської ради (за посиланням: http://zhydachiv-meriya.lviv.ua/normatuvni-aktu/proekt-rishen-misko-radu/pro-vstanovlennya-stavok i pilg-iz-splatu-zemelnogo-podatky-na-2020-rik). 11.06.2019 Жидачівською міською радою видано розпорядження № 83 про скликання сесії міської ради з переліком питань для розгляду, серед яких було і питання щодо земельного податку на 2019 рік. Розпорядження, а також оголошення про скликання сесії з порядком денним 11.06.2019 було оприлюднено на офіційному сайті. Прийняте рішення Жидачівської міської ради від 20.06.2019р. №645 «Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на території Жидачівської міської ради на 2020 рік», оприлюднено на офіційному веб-сайті Жидачівської міської ради та розміщено в друкованому часописі «Новий час» 27.06.2019. Відтак, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується те, що проект рішення - регуляторного акта «Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на території Жидачівської міської ради за 2020 рік» був оприлюднений у встановленому законодавством порядку, а також був розроблений та оприлюднений аналіз його регуляторного впливу. А відтак відсутні обставини, які могли б бути причиною неприйняття рішення «Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на території Жидачівської міської ради на 2020 рік» на які покликається позивач. Разом з тим, як зазначив суд першої інстанції, оскаржуване в цій справі рішення органу місцевого самоврядування про встановлення місцевого податку прийняте у 2019 році. В свою чергу, пунктом 3 Закону України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» установлено, що у 2019 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання цього Закону, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Тобто, у 2019 році органи місцевого самоврядування при прийнятті рішень про встановлення місцевих податків і зборів не були зобов`язані застосовувати вимоги Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги позивача не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється. Керуючись ч. 3 ст. 243, ст.ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст.ст. 322, 325, 329 КАС України , суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2021 року у справі № 380/2533/20 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Р. В. Кухтей Р. Б. Хобор Повне судове рішення складено 29 липня 2021 року