LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4857380/17469/22

від 05.07.2023 ·

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 липня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/17469/22 пров. № А/857/7309/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Обрізко І.М., суддів Іщук Л.П., Шинкар Т.І., за участю секретаря судового засідання Хабазні Ю.Є., за участю представника позивача Поплавської Є.В., за участю представника апелянта Андрушків А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Жидачівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2023 року, прийняте суддею Москаль Р.М. у м. Львові, у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про визнання незаконною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,- встановив : ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (надалі відповідач) про визнання незаконною бездіяльність; зобов`язання вжити заходів щодо відкриття виконавчого провадження стосовно виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.07.2021 у справі №380/703/21 та направити його на виконання боржнику на адресу Жидачівської міської ради Стрийського району Львівської області (81700, місто Жидачів, вул. Шашкевича, буд. 2). Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2023 позов задоволено частково. Суд першої інстанції виходив з того, що зміст резолютивної частини суду у справі №380/703/21, а також наведені апеляційним судом мотиви свідчать про те, що належним фактичним виконанням рішення суду у цій справі буде укладення з ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Львівській області № 13-11722/16-20-СГ від 02.11.2020, а не відмова в укладенні такого договору. Проте боржник (Жидачівська міська рада) прийняв рішення №1619 від 10.11.2022, відповідно до якого відмовив в укладенні договору оренди земельної ділянки, що суперечить рішенню суду та не свідчить про фактичне виконання його боржником у справі №380/703/21. На переконання суду, державний виконавець не пересвідчився в правильності свого розуміння резолютивної частини рішення суду та у належному його виконанні боржником, а також поверхнево оцінив повідомлені боржником обставини, та передчасно прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Жидачівська міська рада подала апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи та з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що в рішенні Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2022 у цій справі зазначено: «13.11.2020 позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Львівській області із заявою щодо укладання договору оренди землі на земельну ділянку площею 15,7000 га (кадастровий №4621585900:05:000:0106). Доказів розгляду вказаної заяви та прийняття по ній будь-якого рішення відповідачем не представлено. Також жодного повідомлення позивачу про неможливість укладання договору (із зазначенням причин) зі сторони відповідача не надавалося. З огляду на викладене в цій частині відповідачем допущено протиправну бездіяльність». Тобто, Жидачівська міська рада (як правонаступник) повинна була вирішити питання із початкового етапу в межах наданих їй повноважень як органу місцевого самоврядування на основі належної документації. Жидачівською міською радою відповідне рішення було прийнято від 10.11.2022 № 1619 про відмову в укладанні договору оренди земельної ділянки з вмотивованою аргументацією вказаного рішення. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позовних вимог. Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного. Відповідно до частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд не в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази в частині задоволених позовних вимог. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Львівський окружний адміністративний суд розглянув позов ОСОБА_1 та 06.07.2021 прийняв рішення №380/703/21, відповідно до якого: - визнав протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Львівській області щодо не розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання земельної ділянки в оренду; - зобов`язав Головне управління Держгеокадастру у Львівській області вирішити питання про укладення з ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 02.11.2020 №13-11722/16-20-СГ. За результатом апеляційного оскарження вказаного рішення Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 25.01.2022 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.07.2021 в адміністративній справі №380/703/21 змінив в частині мотивів часткового задоволення позову ОСОБА_1 , виклавши такі в мотивувальній частині постанови апеляційного суду. В решті рішення суду першої інстанції залишив без змін. 15.02.2022 Львівський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист №380/703/21 (а.с. 52-53). Державний виконавець ВПВР УЗПВР у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на підставі заяви стягувача від 05.05.2022 прийняв постанову ВП №68955760 про відкриття виконавчого провадження від 06.05.2022 (а.с. 46, 52-53). 07.06.2022 ГУ Держгеокадастру у Львівській області скерувало державному виконавцю лист №8-13-0.6-1479/2-22, інформувало державного виконавця про виконання рішення суду ще до відкриття виконавчого провадження, зіславшись на лист ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 21.04.2022 №31-13-0.31-1078/2-22, яким повідомляло стягувача/ ОСОБА_1 , що відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 23.12.2020 №64-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» та акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 23.12.2020, земельна ділянка з кадастровим номером 4621585900:05:000:0106 передана Жидачівській міській раді (Жидачівській територіальній громаді) у комунальну власність (а.с. 65-66,67-68,69). ГУ Держгеокадастру у Львівській області звернулося до суду із заявою, просило замінити боржника Головне управління Держгеокадастру у Львівській області на його правонаступника Жидачівську міську раду у виконавчому провадженні №68955760 від 06.05.2022 з примусового виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.07.2021 у справі №380/703/21 (а.с. 87-90). На час розгляду заяви ГУ Держгеокадастру у Львівській області по суті, державний виконавець 26.07.2022 постановив зупинити вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа №380/703/21 від 15.02.2022 (а.с. 93). Ухвалою від 19.09.2022 суд задовольнив заяву представника ГУ Держгеокадастру у Львівській області, замінив його як боржника у виконавчому провадженні №68955760 від 06.05.2022 на процесуального правонаступника - Жидачівську міську раду (а.с. 112-119). 29.09.2022 державний виконавець виніс постанову про поновлення вчинення виконавчих дій (а.с. 122-123). Того ж дня в межах виконавчого провадження №68955760 державний виконавець прийняв постанову про заміну сторони виконавчого провадження, відповідно до якої замінив боржника, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, на його процесуального правонаступника - Жидачівську міську раду (а.с. 125-126). 18.10.2022 на адресу ВПВР надійшов лист Жидачівської міської ради, в якому повідомлено державного виконавця, що питання про укладення з ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 02.11.2020 №13-11722/16-20-СГ буде розглянуло на черговій сесії Жидачівської міської ради (а.с. 133). Реагуючи на вимогу державного виконавця Жидачівська міська рада скерувала лист №06-07/1799 від 31.10.2022, повідомила держаного виконавця, що чергова сесія Жидачівської міської ради відповідно до розпорядження міського голови від 31.10.2022 №55-0 відбудеться 17 листопада 2022, про це рішення Жидачівської міської ради буде оприлюднено на офіційному сайті у п`ятиденний термін (а.с. 142). 15.11.2022 на адресу ВПВР від Жидачівської міської ради надійшов лист №06-07/1886 від 11.11.2022 про надання інформації щодо виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.07.2021 у справі №380/703/21. В листі Жидачівська міська рада/боржник повідомила державного виконавця, що на позачерговій сесії ради, яка відповідно до розпорядження міського голови від 08.11.2022 №56-О відбулася 10 листопада 2022 розглядалося питання щодо виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.07.2021 (справа №380/703/21). За результатами розгляду прийнято рішення від 10.11.2022 №1619, відповідно до якого Жидачівська міська рада вирішила відмовити в укладенні договору оренди земельної ділянки площею 15,700 га за кадастровим номером 4621585900:05:000:0106 з громадянином ОСОБА_1 . До цього листа боржник додав рішення міської ради №1619 від 10.11.2022 (а.с. 149-150). 16.11.2022 державний виконавець прийняв постанову, відповідно до якої закінчив виконавче провадження ВП №68955760 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» - у зв`язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (а.с.152-153). Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частинами першою, другою статті 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Частиною першою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України « Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Відповідно до частини першої і пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (пункт 1 частини третьої, частина четверта статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»). За приписами пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Згідно з вимогами статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Частиною першою статті 63 Закону України « Про виконавче провадження» встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. Згідно з частиною другою 63 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виходячи з системного аналізу наведених нормативно-правових актів, колегія суддів дійшла висновку, що в силу вимог п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Таким чином, ключовим у даному спорі є питання фактичного виконання/невиконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Колегія суддів визнає помилковими висновки суду першої інстанції щодо невиконання боржником у повному обсязі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.07.2021 у справі № 380/703/21, з огляду на таке. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2022 у справі №380/703/21 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.07.2021 змінено в частині мотивів часткового задоволення позову ОСОБА_1 , виклавши такі в мотивувальній частині постанови апеляційного суду. Згідно з виконавчим листом, виданим Львівським окружним адміністративним судом 15.02.2022 у даній справі зобов`язано ГУ Держгеокадастру у Львівській області вирішити питання про укладення з ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки відповідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 02.11.2020 №13-11722/16-20-СГ. У мотивувальній частині постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2022 зазначено, що способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є саме зобов`язання відповідача вирішити питання про укладення з ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Львівській обл. № 13-11722/16-20-СГ від 02.11.2020. Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що зазначене вище судове рішення виконано у повному обсязі з урахуванням того, що суд не зобов`язував Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, правонаступником якого є Жидачівська міська рада укладати з ОСОБА_1 договір оренди землі, а зобов`язав вирішити питання щодо укладення такого договору. З наведеного вбачається, що між сторонами існує спір щодо підстав відмови в укладенні договору, який не входить до предмета доказування у цій справі. На думку суду, позивачем обрано невірний спосіб захисту свого права, оскільки у випадку незгоди із прийнятим Жидачівською міською рішенням, слід оскаржувати саме рішення органу місцевого самоврядування, а не бездіяльність державного виконавця щодо неналежного виконання судового рішення. Крім того, позивач не просив визнавати протиправною та скасовувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про закінчення виконавчого провадження від 16.11.2022 ВП №68955760, а суд не мотивував необхідності виходити за межі позовних вимог. З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового про відмову у задоволенні позову. Судові витрати розподілу не підлягають з урахуванням вимог ст. 139 КАС України. Керуючись ст.ст. 272, 287, 310, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - постановив: Апеляційну скаргу Жидачівської міської ради задовольнити. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2023 року у справі №380/17469/22 скасувати і прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 06.07.2023.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»