Постанова 4855 № 756/1252/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 756/1252/21 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнір С.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 липня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б., суддів Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т., секретаря Строяновської О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти №4 батальйона №3 Управління патрульної поліції у місті Києві Департамента патрульної поліції лейтенанта поліції Зубенко Вероніки Сергіївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Департамент патрульної поліції, про скасування постанови, за апеляційною скаргою Департамента патрульної поліції на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 17 травня 2021 року, - В С Т А Н О В И В: 24 січня 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_2 ) звернувся у суд з позовом до Інспектора роти №4 батальйона №3 Управління патрульної поліції у місті Києві Департамента патрульної поліції лейтенанта поліції Зубенко Вероніки Сергіївни (далі - відповідач, Інспектор Зубенко В.С.) про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що постанова є незаконною та необґрунтованою, а вчинення ним порушення правил дорожнього руху - недоведеним. Зауважує, що в постанові зазначено про скоєння ним порушення 14 січня 2021 року, а зупинка автомобіля та складення постанови відбулося 15 січня 2021 року. Також відповідачем не наведено доказів, на підставі яких ґрунтується його висновок. Ухвалою місцевого суду від 05 травня 2021 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, залучено Департамент патрульної поліції (далі - Департамент ПП). Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 17 травня 2021 року позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду, Департамент ПП подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що позивач не заперечує факта вчинення ним порушення правил дорожнього руху щодо виїзду та зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеної дорожнім знаком 5.11. Зазначене порушення зафіксоване самим позивачем за допомогою технічного засобу, а відповідне відео розміщено в мережі інтернет. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з наступних підстав. Судом установлено, що 15 січня 2021 року відповідачем винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення частини 3 статті 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. Зазначеною постановою встановлено, що 14 січня 2021 року, о 12:20 год. на Північному мосту в місті Києві водій, керуючи транспортним засобом «Фольксваген Туарег» д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив рух на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначених знаком 5.11 «Смуга для маршрутних транспортних засобів», чим порушив пункт 17.1 Правил дорожнього руху. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та уважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з позовом до суду. Постановляючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не виконано обов`язку щодо збирання належних та допустимих доказів, що встановлюють вчинення позивачем адміністративного правопорушення, винність останнього та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відеозапис з нагрудної камери відповідача не містить даних про здійснення позивачем руху смугою для маршрутних транспортних засобів. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного. За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) закріплено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до частини 3 статті 122 КУпАП порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг тягне за собою накладення штрафа в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Пунктом 17.1 Правил дорожнього руху закріплено, що на дорозі зі смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11, забороняється рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі. Як убачається зі зміста оскаржуваної постанови, позивача притягнуто до відповідальності за рух такою смугою 14 січня 2021 року. На підтвердження зазначеного факта відповідачем надано відео, зняте самим позивачем на свій телефон, з якого убачається, що він здійснює зупинку з виїздом на смугу для маршрутних транспортних засобів, чим перешкоджає іншим транспортним засобам рух по такій смузі. Відповідно до положень частини 1 статті 255 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що наданий відповідачем відеозапис, зроблений самим позивачем, є належним доказом вчинення останнім порушення правил дорожнього руху, а саме здійснення виїзда та зупинки на смузі маршрутних транспортних засобів, що виключає підстави для задоволення позову. Посилання позивача на запобігання своїми діями порушенню Правил дорожнього руху іншими водіями транспортних засобів, що рухалися смугою громадського транспорту, не виключає складу інкримінованого йому порушення, адже за даних обставин такі дії не були крайнє необхідними та відповідна небезпека громадському порядку могла бути усунута іншими засобами, в рамках установленого порядку управління, а саме у відносинах безпеки дорожнього руху. Відповідно до пункта 2 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. За змістом частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись статтями 33, 34, 243, 286, 310, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Департамента патрульної поліції задовольнити. Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 17 травня 2021 року скасувати. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Я.Б. Глущенко Судді О.Є. Пилипенко Л.Т. Черпіцька