Постанова 4855 № 761/30405/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 761/30405/19 Головуючий у 1 інстанції: Шереметьєва Л.А. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 січня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Мельничука В.П. Федотова І.В. Борейка Д.Е. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 02 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Києві Сафронова Марка Максимовича, третя особа - Департамент патрульної поліції про визнання протиправними дій, скасування постанови про адміністративне правопорушення,- В С Т А Н О В И В: Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Інспектора патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Києві Сафронова Марка Максимовича, третя особа - Департамент патрульної поліції, в якому просив: - визнати протиправними дії Інспектора патрульної поліції роти №7 бат. №2 полку №1 УПП у м. Києві Сафронова Марка Максимовича при винесенні постанови серії НК № 470689 від 27 липня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП; - скасувати постанову Інспектора патрульної поліції роти №7 бат. №2 полку №1 УПП у м. Києві рядового поліції Сафронова Марка Максимовича серії НК № 470689 від 27 липня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП. Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 02 грудня 2019 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Інспектора Управління патрульної поліції м. Києва Сафронова Марка Максимовича при винесенні постанови серії НК № 470689 від 27 липня 2019 року відносно ОСОБА_1 . Скасовано постанову в справі про адміністративне правопорушення серії НК № 470689 від 27 липня 2019 року, винесену інспектором Управління патрульної поліції у м. Києві Сафроновим Марком Максимовичем відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 122 КУпАП. Не погодившись з рішенням суду, третя особа - Департамент патрульної поліції звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що Інспектором патрульної поліції правомірно винесена постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП, оскільки, факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджується долученим до матеріалів справи відеозаписом. Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін. Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 27 липня 2019 року Інспектором патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Києві Сафроновим М.М. винесено постанову серії НК № 470689 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП, а саме: порушення вимог п. 17.1 Правил дорожнього руху щодо заборони руху на дорозі зі смугою для маршрутних транспортних засобів. Вважаючи вказану постанову такою, що прийнята з грубим порушенням чинного законодавства, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В силу ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" , поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично - дорожній мережі. Положеннями пункту 8 частини 1 статті 23 вказаного Закону передбачено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Згідно статті 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху(частини перша, друга і третя статті 122 КУпАП). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. В силу статті 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР, Правила). Пунктом 8.1 ПДР України передбачено, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками. Відповідно до п. 17.1. ПДР, на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11, забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі. Згідно частини 3 статті 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. В силу ч.1 ст. 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Положеннями ст. 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. Відповідно до ч. 1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. В силу ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Як вбачається з матеріалів справи, Інспектором патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Києві Сафроновим М.М. 27 липня 2019 року відносно ОСОБА_1 винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №470689 (а.с. 5). У вказаній постанові зазначено, що позивач, керуючи транспортним засобом Audi A6 д.н.з. НОМЕР_1 , о 14 год. 30 хв. рухався по бульвару Тараса Шевченка в м. Києві на дорозі зі смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.11 ПДР «смуга для руху маршрутних транспортних засобів", чим порушив підпункт 17.1. ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 122 КУпАП. За вчинення вищевказаного правопорушення на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. Позивач вказує, що не порушував правила дорожнього руху, оскільки, через перешкоду на дорозі був змушений зміститися праворуч, щоб уникнути аварійної ситуації. На підтвердження факту порушення ОСОБА_1 підпункту 17.1 Правил дорожнього руху, Департаментом патрульної поліції надано відеозапис правопорушення. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що з наданого відеозапису вбачається, що транспортний засіб, під керуванням позивача, не здійснював рух по смузі, призначеній для руху маршрутних транспортних засобів, а лише частково змістився на неї, у зв`язку з маневром мотоцикліста, який рухався попереду. Колегія суддів вважає такий висновок необґрунтованим, оскільки, з вказаного відеозапису вбачається, що жодних перешкод у русі автомобіля позивача не було, також не було жодних маневрів мотоцикліста, оскільки, він рухався в крайній лівій смузі дороги, не порушуючи ПДР та не створюючи перешкод іншим учасникам дорожнього руху. При цьому, колегія суддів, наголошує на тому, що між мотоциклістом та транспортним засобом позивача була ще одна вільна для руху смуга, що дозволяло ОСОБА_1 рухатися із дотриманням Правил дорожнього руху. З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції помилково скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії НК №470689 від 27 липня 2019 року. Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 , а тому постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України). При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції. Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст. ст. 229, 243, 286, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити. Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 02 грудня 2019 року скасувати та прийняти нове рішення. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р. Судді Мельничук В.П. Федотов І.В.