Постанова 4811 № 465/8020/20

Справа № 465/8020/20 Головуючий у 1 інстанції: Кузь В.Я. Провадження № 22-ц/811/1334/21 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М. Категорія:29 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 липня 2021 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді: Ванівського О.М. суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О. секретаря: Симця В.І., з участю : представника апелянта ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 17 грудня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи ОСОБА_9 а про визнання недійсним договору купівлі продажу нежитлових приміщень та витребування майна, - ВСТАНОВИВ: В грудні 2020 року ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 звернулись до Франківського районного суду м. Львова з заявою про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи ОСОБА_9 а про визнання недійсним договору купівлі продажу нежитлових приміщень та витребування майна. В обгрунтування заяви про забезпечення позову, зазначали, що вони звернулись до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі продажу нежитлових приміщень та витребування майна. Зазначали, що відповідач, який придбав їхнє, позивачів, майно за явно заниженою ціною і без наміру використовувати таке майно, а виключно з ціллю його перепродажу. Довідавшись про даний позов буде вчиняти термінові дії по перепродажі нежитлових приміщень з метою ускладнити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. На даний час відповідач вже вчиняє дії по проведенню косметичного ремонту у приміщенні, готуючи його до перепродажу. При таких обставинах, з підстав передбачених законом, на час розгляду справи в суді необхідно вжити заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на спірні нежитлові приміщення та заборони вчиняти будь-які дії щодо проведення ремонтних робіт у вказаних приміщеннях, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 17 грудня 2020 року заяву позивачів ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про забезпечення позову у цивільній справі №465/8020/20 задоволено. Забезпечено позов у цивільній справі №465/8020/20 шляхом накладення арешту на нежитлові приміщення ЛІТ.-6-11 (III під`їзд) загальною площею 84.2 кв.м, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 та заборонити відповідачу або будь-якій іншій особі проводити ремонтні роботи у нежитлових приміщеннях ЛІТ.-6-11 (III під`їзд) загальною площею 84.2 кв.м, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 до вирішення справи по суті чи скасування даної ухвали. Ухвалу суду оскаржив представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 , подавши апеляційну скаргу. Вважає, що ухвала прийнята з грубим порушення норм процесуального права. Вказує, що накладаючи арешт, суд не з`ясував про те, чи відповідають реальності факт про занижену ціну а покликався на припущення про занижену ціну. Також не надано правового обґрунтування твердження, що відповідач не має наміру використовувати таке майно, а придбав його виключно з ціллю перепродажу. Окрім цього, вказує, що суд не звернув уваги на те, що відповідно до ч.3 ст. 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути спів мірними із заявленими позовними вимогами. Просить суд скасувати ухвалу Франківського районного суду м.Львова від 17 грудня 2020 року про забезпечення позову. ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 в судове засідання не з`явилися, хоча про час та дату розгляду справи були повідомлені належним чином. Дана справа перебуває в провадженні суду апеляційної інстанції з квітня 2021 року і у всіх учасників справи було достатньо часу для наведення своїх доводів у поданому до суду позові, запереченні на позов, письмових поясненнях, апеляційній скарзі та відзиві на скаргу тощо. За вищенаведених обставин колегія суддів вважає можливим здійснити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних у справі даних та доказів. Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника апелянта ОСОБА_1 на підтримання доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам. Встановлено, що в провадженні Франківського районного суду м. Львова знаходиться цивільна справа №465/8020/20 за позовною заявою ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи ОСОБА_9 а про визнання недійсним договору купівлі продажу нежитлових приміщень та витребування майна. 07 грудня 2020 року ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 подали заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлові приміщення ЛІТ.-6-11 (III під`їзд) загальною площею 84.2 кв.м, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 та заборонити відповідачу або будь-якій іншій особі проводити ремонтні роботи у нежитлових приміщеннях ЛІТ.-6-11 (III під`їзд) загальною площею 84.2 кв.м, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 . Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи, має право вжити передбачених цим Кодексом заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій по вжиттю судом, на прохання осіб, які беруть участь у справі, передбачених законом заходів, які гарантують в майбутньому реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача (заявника). Інститут забезпечення позову в цивільному процесі дозволяє гарантувати дійсне і ефективне виконання судового рішення, а тим самим і здійснення реального захисту порушених, оспорюваних і невизнаних прав, свобод та інтересів осіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача. Згідно ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Згідно із роз`ясненням, яке міститься в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. В позовній заяві позивачі просять визнати недійсним з моменту укладення договір від 20.20.2020 року, укладений між ПП «Будівельна компанія «БУД ЕЛЕКТРО МОНТАЖ» та ОСОБА_2 купівлі-продажу нежитлових приміщень ЛІТ.-6-11(III під`їзд) загальною площею 84,2 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Витребувати від ОСОБА_2 на користь ПП «Будівельна компанія «БУД ЕЛЕКТРО МОНТАЖ» нежитлові приміщення ЛІТ.-6-11 (III під`їзд) загальною площею 84,2 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . В порядку забезпечення позову ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 просять накласти арешт на нежитлові приміщення ЛІТ.-6-11 (III під`їзд) загальною площею 84.2 кв.м, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 та заборонити відповідачу або будь-якій іншій особі проводити ремонтні роботи у нежитлових приміщеннях ЛІТ.-6-11 (III під`їзд) загальною площею 84.2 кв.м, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 . Із позовної заяви вбачається, що між сторонами дійсно виник спір та побоювання заявників, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову не спростовані. Забезпечення позову шляхом накладення арешту не завдає шкоди сторонам, оскільки накладення арешту на нерухоме майно тимчасово перешкоджає відчуженню такого майна. Проте це майно залишається у повному віданні та користуванні власника, та у разі відмови у позові види забезпечення позову скасовуються. У разі ж задоволення позову при повному виконанні рішення суду такі заходи забезпечення позову також скасовуються. Конституційний Суд України у п.9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі №1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким, лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що між сторонами існує спір а тому, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду при можливому задоволенні позову. Зважаючи на те, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер та вищенаведені норми ЦПК, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції підставно вжив заходи забезпечення, про які просили позивачі. Колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому його відповідно до ст.. 375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 залишити без задоволення. Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 17 грудня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повний текст постанови складено 28 липня 2021 року. Головуючий Ванівський О.М. Судді Цяцяк Р.П. Шеремета Н.О