Постанова 4873 № 910/11506/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "27" липня 2021 р. Справа№ 910/11506/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Кравчука Г.А. суддів: Козир Т.П. Коробенка Г.П. при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л. за участю представників сторін: від позивача: Соцька Л.Є. - керівник, Канцедайло О.М. довіреність від 05.08.2020 №11/Д-20 від відповідача 1: не з`явився від відповідача 2: Горлатий О.В. - адвокат, ордер серія АА №1008014 від 15.07.2021 від третьої особи 1: не з`явився від третьої особи 2: не з`явився розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Укрекопроект", с. Погреби, Київська обл., на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.06.2021 (повний текст складено 08.06.2021) у справі №910/11506/20 (суддя Данилова М.В.) за позовом Приватного підприємства "Укрекопроект", с. Погреби, Київська обл. до

1. Регіонального відділення фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, м. Чернівці

2. "НДІ проектреконструкція" Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут, м. Київ за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: на стороні відповідача-1 - Міністерства розвитку громад та територій України, м. Київ на стороні відповідача-2 - Чернівецької філії ДП "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІ проектреконструкція", м. Чернівці про визнання незаконними дії, визнання правочину недійсним, відшкодування збитків, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог. У серпні 2020 року Приватне підприємство "Укрекопроект" (далі - ПП "Укрекопроект", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) до Регіонального відділення фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях (далі - Регіональне відділення, відповідач 1) та Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІ проектреконструкція" (далі - ДП "НДІ проектреконструкція", відповідач 2) про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, стягнення незаконно отриманої орендної плати та відшкодування збитків. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі неправильно здійснювали нарахування та стягнення орендної плати за користування нежилим будинком відповідно до Договору № 636 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 25.01.2019, у зв`язку з чим, позивач просить визнати правочин недійсним з моменту укладення, стягнути незаконно отриману орендну плату з відповідача 1 в сумі 110 787,59 грн та з відповідача 2 в сумі 59 686,36грн, стягнути солідарно з відповідачів 88 848,60 грн додатково завданих збитків. 12.05.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від ДП "НДІ проектреконструкція" надійшло клопотання про передачу даної справи за територіальною підсудністю до Господарського суду Чернівецької області. Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2021 у справі №910/11506/20 задоволено клопотання відповідача 2 про передачу справи за територіальною підсудністю, передано справу за територіальною підсудністю до Господарського суду Чернівецької області. Задовольняючи клопотання відповідача 2 та передаючи справу за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до іншого суду, місцевий господарський суд врахував правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 16.02.2021 у справі №911/2390/18, відповідно до якої за правилами чинного Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. Оскільки предметом спору у даній справі є визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, стягнення незаконно отриманої орендної плати за вказаним договором та відшкодування додатково завданих збитків, які також пов`язані зі спірним договором щодо користування нерухомим майном, суд першої інстанції дійшов висновку, що територіальна підсудність цієї справи підлягає визначенню за правилами виключної підсудності, зокрема ч. 3 ст. 30 ГПК України. Отже, дана справа має розглядатися за місцезнаходженням нерухомого майна - Господарським судом Чернівецької області. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів. Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, ПП "Укрекопроект" 18.06.2021 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.06.2021 у справі №910/11506/20 та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва. В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що оскаржена ухвала є незаконною та необґрунтованою, такою, що винесена з порушенням норм процесуального права.! В обґрунтування своєї скарги апелянт зазначав, що у позовній заяві не ставиться жодного питання щодо нерухомого майна, так як вимогою позову є визнання недійсним правочину - договору №636 від 25.01.2019 оренди нерухомого майна, стягнення незаконно отриманої орендної плати та стягнення збитків. Позиції інших учасників справи. 19.07.2021 через відділ документального забезпечення діяльності Північного апеляційного господарського суду від Міністерства розвитку громад та територій України надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого Міністерство розвитку громад та територій України просило залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін, оскільки місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про передачу справи №910/11506/20 за виключною підсудністю до Господарського суду чернівецької області. Також 19.07.2021 від представника відповідача 2 надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, відповідно до якого представник відповідача 2 проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив апеляційний господарський суд відмовити в задоволені вимог апеляційної скарги, оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду просив залишити без змін. Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу ПП "Укрекопроект". Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2021 справу №910/11506/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді доповідача) Кравчука Г.А., суддів Козир Т.П. та Коробенка Г.П. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2021 витребувано матеріали справи №910/11506/20 у Господарського суду міста Києва з огляду на те, що апеляційна скарга була подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ПП "Укрекопроект" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.06.2021 у справі №910/11506/20 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/11506/20. 30.06.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/11506/20. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП "Укрекопроект" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.06.2021 у справі №910/11506/20, справу призначено до розгляду на 27.07.2021. Явка представників сторін. У судовому засіданні 27.07.2021 представники позивача апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити. Представник відповідача 2 у судовому засіданні 27.07.2021 апеляційну скаргу заперечив, ухвалу суду першої інстанції просив залишити без змін. Відповідач 1 та треті особи явку своїх представників у судове засідання 27.07.2021 не забезпечили, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, однак про поважність причин неявки своїх представників апеляційний господарський суд не повідомили. Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 прийнято позовну заяву ПП "Укрекопроект" до розгляду, відкрито провадження у справі №910/11506/20, постановлено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача 2 - Чернівецьку філію ДП "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІ проектреконструкція". У підготовчому засіданні, яке відбулося 28.10.2020, місцевий господарський суд оголосив про закриття підготовчого провадження та призначення справи на 11.11.2020 до судового розгляду по суті. Як убачається із змісту ухвали від 11.11.2020, місцевий господарський суд повернувся до розгляду справи у підготовчому провадженні та продовжив підготовче засідання у справі № 910/11506/20, залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1 - Міністерство розвитку громадян та територій України, підготовче засідання у справі № 910/11506/20 призначив на 25.11.2020. 27.11.2020 позивачем через канцелярію Господарського суду міста Києва подана заява про уточнення позовних вимог, яка ухвалою суду першої інстанції від 02.12.2020 прийнята до розгляду, предметом позову визначені позовні вимоги, викладені в заяві про уточнення позовних вимог. У подальшому, відповідач 2 подав до суду першої інстанції клопотання про передачу справи за територіальною підсудністю. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2020 у даній справі задоволено клопотання відповідача 2 про передачу справи за територіальною підсудністю, передано справу за територіальною підсудністю до Господарського суду Чернівецької області. Задовольняючи клопотання відповідача 2 та передаючи справу за підсудністю до іншого суду, суд першої інстанції виходив з того, що територіальна підсудність даного спору підлягає визначенню за правилами виключної підсудності, оскільки предметом розгляду даної справи є визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, отже справа має розглядатися господарським судом за місцезнаходженням такого нерухомого майна - Господарським судом Чернівецької області. Не погодившись з прийнятою ухвалою, ПП "Укрекопроект" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.12.2020. Постановою Північного апеляційного Господарського суду від 09.03.2021 апеляційну скаргу ПП "Укрекопроект" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.12.2020 задоволено, оскаржену ухвалу скасовано, а справу № 910/11506/20 передано на розгляд Господарського суду міста Києва. Ухвалою від 14.04.2021 року судом першої інстанції прийнято справу №910/11506/20 до свого провадження та призначено у справі підготовче засідання на 13.05.2021. 12.05.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача 2 надійшло клопотання про передачу справи за територіальною підсудністю до іншого суду за місцем знаходження нерухомого майна, про яке йдеться у позові. Зазначене клопотання відповідача 2 судом першої інстанції задоволено, справу передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Чернівецької області, про що винесено ухвалу від 02.06.2021, яка є предметом апеляційного оскарження у даній справі з підстав недотримання судом першої інстанції правил територіальної юрисдикції (підсудності). Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови. Переглядаючи оскаржувану ухвалу колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з такого. Правила територіальної юрисдикції (підсудності) сформульовані у параграфі 3 глави 2 розділу 1 ГПК України. У вказаному параграфі зазначеного Кодексу встановлені вимоги щодо визначення загальної підсудності (стаття 27), особливості визначення підсудності справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя (стаття 28), правила альтернативної підсудності (стаття 29) та правила виключної підсудності (стаття 30). Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Правила ж виключної територіальної підсудності передбачені у ст. 30 ГПК України, перелік категорій справ у якій розширеному тлумаченню не підлягає. Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред`явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені ст. ст. 27-29 ГПК України. Відповідно до ч. 3 ст. 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою. Згідно з приписами ч. 1 ст. 181 ГПК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. На час звернення позивача з позовом у цій справі змінено положення ГПК України щодо правил визначення виключної підсудності спорів. У ч. 3 ст. 16 ГПК України в попередній редакції йшлося про виключну підсудність господарським судам справ у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном. Натомість у ч. 3 статті 30 ГПК України в чинній редакції йдеться про виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, тобто, перелік спорів цієї категорії розширено. Аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору Отже, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном. Відповідна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18. Також, колегія суддів апеляційного господарського суду відзначає, що у постанові від 16.02.2021 у справі №911/2390/18 (в якій вирішувалося питання щодо відступу від правового висновку, викладеного у справі № 640/16548/16-ц), Велика Палата Верховного Суду зазначила, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми ч. 3 ст. 30 ГПК України. У зв`язку із цим Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від висновку, викладеного Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постанові від 16.05.2018 у справі № 640/16548/16-ц, про те, що позов про стягнення орендної плати за користування нерухомим майном належить до позовів, які виникають з приводу нерухомого майна. Як убачається із матеріалів цієї справи, предметом спору в ній є визнання недійсним Договору №636 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, стягнення незаконно отриманої відповідачами орендної плати за вказаним Договором у зв`язку з неправильним її нарахуванням, а також солідарне стягнення з відповідачів збитків завданих позивачу неправомірними діями відповідачів при виконанні спірного Договору оренди нерухомого майна. Матеріалами справи підтверджується, що нерухоме майно, яке є предметом спірного Договору і з яким пов`язуються вимоги позивача у цій справі як про визнання недійсним зазначеного Договору, так і стягнення (повернення) неправильно нарахованої орендної плати за користування нерухомим майном та відшкодування завданих цим збитків, знаходиться за адресою: м. Чернівці, Центральна площа,4. Оскільки правила виключної підсудності поширюються на спір щодо визнання недійсним договору користування нерухомим майном та стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за користування цим же нерухомим майном, розташованим у місті Чернівці, то спір у цій справі відповідно до вимог ч. 3 ст. 30 ГПК України має вирішуватися Господарським судом Чернівецької області. З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції правильно застосував правила про територіальну юрисдикцію (підсудність), встановивши, що спір у даній справі виник саме з приводу нерухомого майна, а тому повинен розглядатися за місцезнаходженням майна або основної його частини, тобто за правилами виключної підсудності, які передбачені ч. 3 ст. 30 ГПК України, а не за частиною 1 ст. 27 ГПК України, як помилково вважає апелянт. Таким чином, звертаючись з апеляційною скаргою, позивач не спростував наведеного висновку суду першої інстанції та не довів неправильного застосування ним норм процесуального права як необхідної передумови скасування прийнятого судового рішення. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги. Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на встановлені обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне апеляційну скаргу ПП "Укрекопроект" залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін як таку, що відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права. Судові витрати. Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладається на апелянта. Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Укрекопроект" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.06.2021 у справі №910/11506/20 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.06.2021 у справі №910/11506/20 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/11506/20 повернути до місцевого господарського суду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту. Повний текст постанови складено 28.07.2021. Головуючий суддя Г.А. Кравчук Судді Т.П. Козир Г.П. Коробенко