Постанова Луганський апеляційний суд № 431/2638/21
від 23.07.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 431/2638/21 Провадження № 33/810/136/21 ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Сєвєродонецьк 23 липня 2021 року Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Луганського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Старобільського районного суду Луганської області від 09 червня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 рік. ВСТАНОВИВ З постанови судді вбачається, що 17 травня 2021 року о 00 годині 56 хвилин в м. Старобільськ по вул. І.М. Світличного, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Opel Omega, з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці), від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі, відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вищевказану постанову, а провадження по справі щодо нього закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Зазначає, що не згодний із зазначенню постановою, у зв`язку з невідповідністю висновків судді обставинам справи, а також через порушення норм матеріального і процесуального права. Вказує, що не виходив з автомобіля, після його зупинки поліцейськими, через те, що у нього з ними раніше були неодноразово конфлікти. Посилається на відсутність свідків, яких суд не допитав. Вважає, що поліцейські запах спиртного з порожнини рота відчути не могли, тому що він з авто не виходив і вікна були закриті. Вказує на незаконні дії поліцейських, які не представилися, прокололи колесо і засипали цукор в бензобак його автомобіля. Стверджує, що обставини його відмови від проходження огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів відеозаписом не зафіксовано. Водночас протокол про адміністративне порушення складено нечітко, записи погано читаються. При цьому у копія цього протоколу, що йому був вручений, та його оригіналі маються відмінності щодо зазначення частини статті 130 КУпАП. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційні вимоги та надав пояснення аналогічні їх змісту, перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Даних вимог закону суддею було дотримано. У відповідності до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР № 387304 від 17 травня 2021 року водій ОСОБА_1 в цей день о 00 годині 56 хвилин в м. Старобільськ по вул. І.М. Світличного, керуючи транспортним засобом Opel Omega, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України. Даний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Зміст протоколу про адміністративне порушення є зрозумілим. Тому посилання апелянта, що він складений нечітко, записи погано читаються є надуманими. Наявність відмінності щодо зазначення частини статті 130 КУпАП у наданій ОСОБА_1 копії цього протоколу та його оригіналу не впливають на доведеність вини водія. Вказане не має істотного значення та не позначається на законності прийнятого суддею рішення, адже матеріалами справи достовірно встановлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. У відповідності до національного законодавства протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти Російської Федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами. Зазначені в протоколі обставини підтверджуються дослідженими суддею суду першої інстанції такими доказами. Письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповідно до яких, 17 травня 2021 року о 01 годині 30 хвилин в їх присутності водій ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. Правовий аналіз ст. 130 КУпАП та п. 2.5 ПДР України дає підстави стверджувати про можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, лише у тому випадку, коли така відмова висловлена цієї особою, або дії, бездіяльність (невиконання законних розпоряджень працівників поліції) особи фактично спрямовані на відмову від проходження такого огляду. В обох випадках відмова від проходження огляду на стан сп`яніння повинна бути зафіксована належним чином та бути явною, очевидною. Повертаючись до обставин цієї справи, слід зауважити, що ОСОБА_1 після пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння поліцейським на місці зупинки транспортного засобу чи лікарем закладу охорони здоров`я, відмовився виходити з транспортного засобу, що безумовно свідчить про відмову водія від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. З огляду на викладене, працівниками патрульної поліції, а також суддею при розгляді справи в суді, зазначені дії ОСОБА_1 були оцінені, як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Всупереч доводам апелянта, апеляційним переглядом встановлено, що суддею відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Посилання апелянта на відсутність свідків є вигаданими, оскільки з відеозапису з нагрудних камер поліцейських, котрі були переглянуті при апеляційному перегляді, достовірно встановлено, що відповідний протокол про адміністративне правопорушення було складено у присутності двох свідків. Зазначені свідки викликались в суди першої та апеляційної інстанцій з метою їх безпосереднього допиту, проте зазначені свідки не з`явились, що не впливає на повноту судового розгляду, адже не залишилися недослідженими обставини, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення. У матеріалах справи відсутні відомості про незаконні дії поліцейських під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Вказівка ОСОБА_1 про неможливість поліцейським виявити у нього ознак алкогольного сп`яніння, серед інших - запах спиртного з порожнини рота, як на підставу для закриття провадження у справі, є безпідставним, оскільки матеріалами справи встановлено не виконання ним вимог п. 2.5 ПДР України. З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування постанови судді та закриття провадження по справі відповідно до вимог п. 1 ст.247 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову судді Старобільського районного суду Луганської області від 09 червня 2021 року про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 2 ст. 130 КУпАП на ОСОБА_1 без змін. Постанова набирає чинності негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.Ф. Люклянчук