Постанова 4824 № 756/3718/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД № 33/824/2649/2020 Постанова винесена суддею Яценко Н.О. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 липня 2020 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Павленко О.П., з участю ОСОБА_1 та захисника Сабаріна Ю.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 09 червня 2020 року в справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 в с т а н о в и в: Постановою судді Оболонського районного суду м. Києва від 09 червня 2020 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Крім того, стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп. Як встановив суддя місцевого суду, 15 березня 2020 року о 02 год. 15 хв. в м. Києві, по вул. Автозаводській, 9-А, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Опель», державний номерний знак НОМЕР_1 ), з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків, своїми діями порушив вимоги п. 2.5 ПДР України. В апеляційній скарзі захисник Сабарін Ю.В., посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неправильне застосування матеріального закону, просить постанову Оболонського районного суду м. Києва від 09 червня 2020 року скасувати, а провадження в справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. За доводами захисника в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Працівники поліції не зупиняли автомобіль під його керуванням, автомобіль марки «Опель», державний номерний знак НОМЕР_1 ) був значно раніше припаркований у дворі будинку, де проживає ОСОБА_1 та останній лише знаходився поряд з ним, коли до нього звернулися працівники поліції. За вказаних обставин, як стверджує захисник, у працівників поліції взагалі були відсутні підстави вимагати від ОСОБА_1 проходження огляду на стан сп`яніння. Разом із цим, пропонуючи ОСОБА_1 огляд на стан сп`яніння, працівники поліції в порушення вимог ст. 266 КУпАП та п. 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція) не оформили направлення для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я та взагалі не пропонували ОСОБА_1 такий вид огляду, що фактично підтверджується відеозаписом та поясненнями свідків, але вказані обставини залишилися поза увагою судді місцевого суду. Крім того, протокол про адміністративне правопорушення, як зазначає захисник, не відповідає вимогам закону, суті адміністративного правопорушення в ньому не викладено, оскільки не сформульовано в чому саме обвинувачується ОСОБА_1 , у керуванні транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння чи у відмові від проходженні огляду на стан сп`яніння, не вказано також у який спосіб у разі згоди водія необхідно пройти такий огляд. При цьому при складанні протоколу ОСОБА_1 не було роз`яснено процесуальних прав, передбачених ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, а пояснення свідків оформлені на бланках, в яких є лише підписи свідків. До того ж ОСОБА_1 не відсторонили від керування транспортним засобом, що також викликає сумнів у правомірності дій поліцейських. Заслухавши пояснення захисника та ОСОБА_1 на підтримку апеляційних вимог, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, допитавши свідків, доходжу висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Згідно з вимогами ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з`ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає також відповідальність і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За змістом п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок). Відповідно до положень частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Крім того, відповідно до положень Інструкції та Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Як убачається зі змісту постанови, обґрунтовуючи свої висновки про доведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, наведених у протоколі, суддя місцевого суду послався на протокол про адміністративне правопорушення, письмові пояснення свідків та відеозапис, але належної оцінки вказаним доказам не надав, чим допустив неповноту та однобічність з`ясування обставин справи. За змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 545062 від 15 березня 2020 року, ОСОБА_1 цього ж дня о 02 год. 15 хв., в м. Києві, по вул. Автозаводська, 9-А, керував автомобілем «Опель», державний номерний знак НОМЕР_1 ), з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя). Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 не погодився з викладеними фактичними обставинами правопорушення, про що зазначив у протоколі (а.с. 1). З долучених до протоколу письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , викладених на бланках, слідує, що в присутності свідків водій ОСОБА_1 відмовився від проходження тесту на стан алкогольного (наркотичного) сп`яніння (а.с. 2). Водночас, із відеозаписів убачається, що працівником поліції в присутності двох свідків було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» і саме від такого виду огляду він відмовився, але вимоги (пропозиції) до ОСОБА_1 щодо проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я від поліцейського не надходило та було розпочато процедуру складання протоколу про адміністративне правопорушення. В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 , окрім заперечення факту керування транспортним засобом на час звернення до нього працівників поліції з приводу перевірки документів, стверджував, що працівники поліції пропонували йому огляд на місці за допомогою приладу «Драгер», від чого він відмовився, але проїхати на огляд до медичного закладу йому ніхто не пропонував. Допитаний в суді апеляційної інстанції свідок ОСОБА_3 пояснив, що разом із ОСОБА_2 вночі 15 березня 2020 року вони їхали в таксі. Автомобіль зупинили працівники поліції та запропонували їм бути свідками начебто огляду водія на стан сп`яніння. Вони погодилися, але перебували у стані алкогольного сп`яніння, бо святкували день народження знайомого, тому він не запам`ятав що саме відбувалося. Коли він підійшов до автомобіля поліцейських, бачив якусь особу, можливо ОСОБА_1 . Останній поводився спокійно і нічого не казав. Ніякого огляду на стан сп`яніння не проводилося, про що була розмова між поліцейськими та ОСОБА_1 не чув, чи керував ОСОБА_1 транспортним засобом не бачив. Вони (свідок та ОСОБА_2 ) швидко підписав ті документи, які надали їм поліцейські та їх відпустили. Свідок ОСОБА_2 надав аналогічні пояснення. Такі пояснення свідків в сукупності з даними відеозапису події, долученому до протоколу, підтверджують позицію ОСОБА_1 в частині порушення поліцейськими вимог ст. 266 КУпАП, Інструкції і Порядку та переконливо доводять, що після відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці з використанням спеціального технічного засобу, працівники поліції не забезпечили його огляд в закладі охорони здоров`я та взагалі не пропонували проведення такого огляду останньому. Отже в даному випадку відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, тобто порушив вимоги п. 2.5 ПДР України. З урахуванням викладеного, відомості щодо фактичних обставин правопорушення, викладені в протоколі щодо ОСОБА_1 , не знайшли свого підтвердження доказами у справі, а сам по собі протокол не може бути безспірним доказом винуватості особи у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Враховуючи встановлені під час апеляційного розгляду обставини за результатами оцінки наявних у матеріалах справи про адміністративне правопорушення доказів у їх сукупності, з огляду на положення ст. 62 Конституції України, за змістом яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, доходжу висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому постанова судді Оболонського районного суду від 09 червня 2020 року, як така, що не ґрунтується на вимогах ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП підлягає скасуванню з прийняттям рішення про закриття провадження в справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. Таким чином, апеляційна скарга захисника Сабаріна Ю.В. підлягає задоволенню. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, суддя, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника Сабаріна Юрія Володимировича задовольнити. Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 09 червня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік та стягнуто судовий збір - скасувати, а провадження в справі щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду О.П. Павленко