Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 540/3794/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 липня 2021 р.м. ОдесаСправа № 540/3794/20 Головуючий в І інстанції: Пекний А.С. Дата та місце ухвалення рішення: 06.04.2021 р. м. Херсон П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Шеметенко Л.П. судді Стас Л.В. судді Турецької І.О. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року по справі за адміністративним позовом Головного управління Національної поліції в Херсонській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів у рахунок відшкодування частини вартості предметів однострою особистого користування, - В С Т А Н О В И В: У листопаді 2020 року Головне управління Національної поліції в Херсонській області звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить: стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Національної поліції в Херсонській області 4300,55 грн. у рахунок відшкодування частини вартості предметів однострою особистого користування. Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом. В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач послався на те, що Головне управління Національної поліції в Херсонській області вважало, що зазначений спір не є публічно-правовим, у зв`язку із чим, звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача грошових коштів у рахунок відшкодування частини вартості предметів однострою особистого користування в порядку цивільного судочинства. Однак, ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 09.11.2020 року у справі № 766/13903/20 було закрито провадження з тих підстав, що вказаний спір є публічно-правовим. Позивач зазначає, що отримавши ухвалу про закриття провадження у цивільній справі звернувся до адміністративного суду з позовом. За таких обставин, а також посилаючись на відсутність єдиної усталеної практики Верховного Суду, позивач вважає, що строк звернення до суду ним порушено з поважним причин. Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року поновлено Головному управлінню Національній поліції в Херсонській області строк звернення до адміністративного суду з даним позовом та відкрито провадження у справі. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ГУНП в Херсонській області кошти за вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, у сумі 4300 грн. 55 коп. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та закрити провадження у справі, наголошуючи на неповному з`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, та порушенні норм процесуального права. Так, апелянт вважає, що судом першої інстанції безпідставно та необґрунтовано поновлено строк звернення до суду з даним позовом. Також, на думку апелянта, судом першої інстанції зроблено помилковий висновок, що позивач має право на звернення з даним позовом в порядку ст. 5 КАС України. Представником позивача поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, згідно якого суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено, що наказом ГУ НП в Херсонській області від 26.02.2016 року № 204 о/с майора поліції ОСОБА_1 призначено на посаду заступника начальника відділу режиму та технічного захисту інформації ГУ НП в Херсонській області. Також, суд першої інстанції встановив, що у лютому 2018 року, березні 2019 року ОСОБА_1 забезпечено безоплатно предметами однострою, а саме кашкетом типу А вартістю 365 грн., шапкою вушанкою типу А вартістю 387,60 грн., курткою зимовою типу В з плащової тканини темно-синього кольору вартістю 771,69 грн., курткою зимовою типу А вартістю 1493,60 грн., костюмом вартістю 866 грн., черевиками типу А вартістю 871,32 грн., про що ним проставлено підпис у роздавальних відомостях. Наказом ГУ НП в Херсонській області від 02.07.2020 року № 166 ОСОБА_1 звільнено за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» за власним бажанням. 03.07.2020 року ГУ НП в Херсонській області видано наказ № 737 «Про відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння яких не закінчився», яким ОСОБА_1 зобов`язано відшкодувати вартість предметів особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, в розмірі 4300,55 грн. 03.07.2020 року ОСОБА_1 отримав наказ № 3763 від 03.07.2020 року та довідку № 20 про отримані ним предмети однострою, строк носіння яких не закінчився. Вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, відповідачем не відшкодовано у добровільному порядку, у зв`язку з чим, ГУ НП в Херсонській області звернулось до суду з даним позовом та просить стягнути її у судовому порядку. Вирішуючи справу, суд першої інстанції, з посиланням на попереднє звернення позивача до суду в порядку цивільного судочинства та закриття судом провадження у такій справі, визнав, що позивачем пропущено строк звернення до суду з поважних причин та поновив позивачу такий строк. При цьому, доходячи такого висновку, суд першої інстанції послався на те, що у спірних правовідносин підлягає застосуванню строк звернення до суду, що встановлений абз. 2 ч. 1 ст. 122 КАС України, а саме трьохмісячний строк звернення до суду з позовом суб`єктом владних повноважень. Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на викладене. Згідно п. 10 р. 5 Порядку забезпечення поліцейських одностроєм (у мирний час), затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 вересня 2017 року № 772 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03 жовтня 2017 року за № 1224/31092) відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, здійснюється з урахуванням термінів його експлуатації та у випадку втрати, пошкодження та/або звільнення поліцейського зі служби з таких підстав, зокрема, за власним бажанням. Так, у цій справі спірні правовідносини виникли у зв`язку зі звільненням відповідача з публічної служби (з органів поліції) за власним бажанням та виникненням у нього зобов`язання щодо відшкодування вартості виданих йому предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився. В свою чергу, за усталеною практикою Верхового Суду (в тому числі, згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 818/1688/16) спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання матеріальної відповідальності, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби. В свою чергу, згідно ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи частини п`ятої статті 122 КАС України, тобто, у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду, а не трьохмісячний строк звернення до суду згідно абз. 2 ч. 1 ст. 122 КАС України, як визначено судом першої інстанції. Також, вирішуючи питання щодо початку перебігу строку на реалізацію позивачем свого права на звернення до суду з даним позовом, судом першої інстанції помилково не враховано, що у наказі Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 03.07.2020 року № 737 про відшкодування ОСОБА_1 вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння яких не закінчився, визначено про необхідність здійснення забезпечення погашення заборгованості в судовому порядку у разі, якщо відшкодування вартості предметів однострою особистого користування не буде здійснено протягом місяця з дати звільнення особи. В свою чергу, ОСОБА_1 звільнено за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» за власним бажанням наказом Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 02.07.2020 року №

166. Станом на 02.08.2020 року ОСОБА_1 добровільно не відшкодовано вартість предметів однострою особистого користування, строк носіння яких не закінчився, а тому, з цієї дати у позивача розпочався строк звернення до суду. Разом з цим, із даним адміністративним позовом позивач звернувся лише 26.11.2020 року, тобто, з пропуском місячного строку звернення до адміністративного суду, передбаченого частиною п`ятою статті 122 КАС України. Водночас, колегія суддів зазначає, що пропуск строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для залишення позову без розгляду, оскільки процесуальним законодавством передбачено можливість визнання судом причини пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається та вирішується в порядку, встановленому КАС України. Поважними причинами пропуску строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об`єктивно непереборними, та не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Водночас на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду. У заяві про поновлення строку звернення до суду, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, позивач посилається на те, що Головне управління Національної поліції в Херсонській області вважало, що зазначений спір не є публічно-правовим, у зв`язку із чим, звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача грошових коштів у рахунок відшкодування частини вартості предметів однострою особистого користування в порядку цивільного судочинства. Однак, ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 09.11.2020 року у справі № 766/13903/20 було закрито провадження з тих підстав, що вказаний спір є публічно-правовим. Позивач зазначає, що отримавши ухвалу про закриття провадження у цивільній справі звернувся до адміністративного суду з позовом. За таких обставин, а також посилаючись на відсутність єдиної усталеної практики Верховного Суду, позивач вважає, що строк звернення до суду ним порушено з поважним причин. Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що обставини, на які посилається позивач, є поважними причинами пропуску строку звернення до суду з цим позовом, оскільки ці обставини не перешкоджали зверненню до суду в установлений строк. Наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду мають суб`єктивний характер і не позбавляли останнього можливості звернутися до суду з цим позовом у встановлені КАС України строки. Колегія суддів зазначає, що надаючи оцінку доводам позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з огляду на відсутність єдиної усталеної практики Верховного Суду щодо підсудності даних спорів та попереднє звернення позивача до суду в порядку цивільного судочинства, судом першої інстанції помилково не враховано, що рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі № 818/1688/16 щодо розгляду даної категорії справ в порядку адміністративного судочинства було прийнято у грудні 2018 року, а тому, позивач, який є суб`єктом владних повноважень, у 2020 році не може посилатись на відсутність єдиної усталеної практики Верховного Суду щодо підсудності даних спорів та відповідно обґрунтовувати поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду попереднім зверненням в порядку цивільного судочинства. Крім того, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що позивачем пропущено місячний строк і при зверненні із первісним позовом в порядку цивільного судочинства. Так, як вже зазначалось колегією суддів, у місячний строк з дати звільнення (02.07.2020 року), як визначено самостійно позивачем у своєму наказі, ОСОБА_1 добровільно не відшкодував вартість предметів однострою особистого користування, строк носіння яких не закінчився, а тому, з 02.08.2020 року у позивача розпочався строк звернення до суду. Однак, позивач вказує, що в порядку цивільного судочинства з позовом він звернувся 09.09.2020 року, тобто, поза межами місячного строку, при цьому, без зазначення будь-яких поважних причин щодо наведених зволікань при зверненні до суду. Більш того, доказів звернення в порядку цивільного судочинства 09.09.2020 року позивачем не надано, а згідно матеріалів справи, провадження в цивільній справі було відкрито у жовтні 2020 року. Водночас, оскільки позивачем пропущено місячний строк для звернення до адміністративного суду, передбачений частиною п`ятою статті 122 КАС України, жодних причин і обставин, які об`єктивно ускладнювали або унеможливлювали реалізацію позивачем прав у встановлений строк, останнім не наведено і таких судом не встановлено, колегія суддів приходить до висновку, що заявлений позов підлягає залишенню без розгляду, а тому, відхиляє доводи апелянта щодо необхідності закриття провадження у справі. Так, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Згідно п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, судове рішення підлягає скасуванню із залишенням без розгляду заявленого позову. Керуючись ст.ст. 123, 240, 241, 243, 250, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року скасувати. Адміністративний позов Головного управління Національної поліції в Херсонській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів у рахунок відшкодування частини вартості предметів однострою особистого користування залишити без розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду. Судове рішення складено у повному обсязі 22.07.2021 р. Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко Суддя: Л.В. Стас Суддя: І.О. Турецька