Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/23364/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/23364/20 Суддя першої інстанції: Смолій І.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 грудня 2022 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Пилипенко О.Є. суддів - Глущенко Я.Б. та Черпіцької Л.Т., при секретарі - Ткаченко В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про скасування наказу, В С Т А Н О В И В : У вересні 2020 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 про скасування наказу, в якому просив: - скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 28.01.2020 року № 26 в частині звільнення з лав Збройних Сил України; - зобов`язати поновити на займаній посаді; - виплатити середньомісячну заробітну плату за весь час вимушеного прогулу, сплативши з цих сум єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; - стягнути моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 - залишено без розгляду. Не погоджуюсь із вказаним судовим рішенням, позивач - ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 березня 2021 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Відзив на апеляційну скаргу від Військової частини НОМЕР_1 до суду апеляційної інстанції не надходив. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до п.4, ч.1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Приймаючи рішення про залишення адміністративного позову без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, починаючи з лютого 2020 року знав про порушення своїх прав, водночас, до Окружного адміністративного суду м. Києва позивач звернувся 30.09.2020 року, що підтверджується штапелем канцелярії суду, останнім не надано суду достатніх доказів, щодо причин не звернення до суду в межах строку визначеного ч.5 ст.122 КАС України, не наведено будь - яких доводів та не надано доказів в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, в силу чого, суд не вбачає підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними. Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції необґрунтованим, з огляду на наступне. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України). Право на судовий захист відображене і у частині першій статті 5 КАС України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Відповідно до частин 1 та 2 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Згідно з п.8 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. У відповідності до положень ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. При цьому, відповідно до ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Втім, колегія суддів зазначає про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при вирішенні питання про наявність підстав для застосування наслідків пропуску строку звернення до суду, встановлених частиною четвертою статті 123 КАС України, з огляду на наступне. Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.09.2020 у справі №640/5645/19, звернення до адміністративного суду з позовом після закінчення строків, установлених законом, не має безумовним наслідком повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду. Так, статтею 123 КАС України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому скористатись можливістю подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку ніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними. Верховний Суд у постанові від 23.09.2020 року у справі №640/5645/19 дійшов висновку, що вказані правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі (частини 3, 4 статті 123 КАС України). Колегія суддів відзначає, що справа №640/23364/20 розглядалась судом першої інстанції в порядку спрощеного провадження без виклику сторін. У даному випадку суд першої інстанції, дійшовши висновку про неповажність причин пропуску строку звернення до суду, що наведені позивачем у позовній заяві, повинен був вжити всіх заходів щодо надання можливості позивачу обґрунтувати інші причини поважності пропуску строку звернення до суду. Втім, як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, відкриваючи провадження у справі не вбачав підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження, та, не надавши позивачу можливості вказати причини пропуску строку звернення до суду, залишив позовну заяву без розгляду, чим порушив вимоги частини четвертої статті123 КАС України. Матеріали справи не містять процесуальних рішень суду щодо надання можливості позивачу скористатися правом подати заяву, в якій вказати причини поважності пропуску строку звернення до суду, після відкриття провадження у справі. Враховуючи наведене, суд першої інстанції, застосовуючи частини третю та четверту статті 123 КАС України неправомірно залишив позовну заяву без розгляду, так як в силу частини першої зазначеної статті суд не надав позивачеві можливості повідомити про причини поважності пропуску строку звернення до суду. За вказаних обставин, позиція суду першої інстанції щодо наявності підстав для залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 на підставі пункту 8 частини першої статті 240 КАС України є передчасною. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2021 року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 160, 161, 241, 242, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2021 року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко Судді: Я.Б.Глущенко Л.Т.Черпіцька Повний текст рішення виготовлено 20 грудня 2022 року.