Постанова Київський апеляційний суд № 753/3715/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа №753/3715/21 Головуючий у І інстанції Лужецька О.Р. Провадження № 33/824/2326/21 Доповідач у ІІ інстанції Ігнатченко Н.В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 липня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі судді-доповідача Ігнатченко Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Краско Юрія Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду міста Києвавід 29 березня 2021 року, в с т а н о в и в: Постановою судді Дарницького районного суду м. Києва від 29 березня 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, а також стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 454 гривні. ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що він 30.01.2021 року о «15» год. «50» хв. керував автомобілем «Volkswagen Jetta», д/н НОМЕР_1 , в м. Києві по вул. Харківське шосе, з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота почервоніння, нестійка хода, почервоніння обличчя) тавідмовився від проходження в установленому законом порядку медичного огляду для визначення стану сп`яніння, при цьому не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем, який рухався по переду «SkodaRapid» д/н НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження зазначених транспортних засобів, чим порушив п.п. 2.5, 2.3 «б», 12.1 Правил дорожнього руху України, скоївши правопорушення передбачене ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП. У апеляційній скарзі адвоката Краско Ю.М. в інтересах ОСОБА_1 вказано на незаконність постанови судді та необхідність її скасування в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що постанова ухвалена формально, без зазначення та оцінки конкретних доводів та аргументів захисника, із порушенням норм чинного законодавства, обставини справи з`ясовані неповно. Так, в апеляційній скарзі зазначає, що поза увагою суду залишились аргументи захисника про те, що поліцейські прибули на місце, поряд з яким знаходився ОСОБА_1 на підставі виклику чергового про ДТП, а тому не зупиняли ОСОБА_1 і про це зазначено в протоколі і рапорті поліцейського. Будь-яких інших доказів керування саме ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння матеріали справи не містять. За таких обставин відсутня об`єктивна сторона правопорушення , тому провадження належить закрити за п. 1 ст. 247 КУпАП. Крім цього, свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які засвідчили відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння були запрошені о 18.00 годині, тоді як ОСОБА_1 керував транспортним засобом о 15.50 годині. У протокол занесено неправдиві відомості про те, що його складено о 17.17 годині, тобто до того як запросили свідків. При цьому свідки є учасниками ДТП та вважаються потерпілими, тому можуть бути не об`єктивними в свої показах. Апелянт вказує, що в протоколі зазначено, що він складений у 2020 році і подія відбулася у 2020 році, що на його думку не можна вважати простою помилкою. В ході складання матеріалів адміністративного протоколу поліцейськими на ОСОБА_1 чинився фізичний та психологічний тиск, внаслідок чого він відмовився від проходження медичного огляду на стан сп`яніння. В судове засідання суду апеляційної інстанції захисник - адвокат Краско Ю.М. та сам ОСОБА_1 не з`явились, а від захисника надійшла заява про розгляд апеляційної скарги за їх відсутності. Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Висновки судді місцевого суду про винність ОСОБА_1 у відмові від проходження огляду на стан сп`яніння стверджуються зібраними у справі доказами, зокрема: - поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , відповідно до яких ОСОБА_1 у їх присутності відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння; - відеозаписом із нагрудної камери поліцейського, з якого вбачається те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у присутності двох свідків; - протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 107673, в якому указані час, місце та обставини вчинення адміністративного правопорушення; - іншими доказами, письмовими поясненнями. Дослідивши указані докази та надавши їм належну юридичну оцінку, суддя місцевого суду дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, правильності кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП та на законних підставах наклав на нього стягнення відповідно до санкції статті, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП. Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Доводи апеляційної скарги щодо суперечності хронології оформлених у ході фіксації правопорушення доказів, зокрема, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення часом вчинення адміністративного правопорушення було зазначено 30.01.2020 року 15 година 50 хвилин, сам протокол був складений о 17 годині 17 хвилин, а пояснення свідки надали о 18 годині 00 хвилин, не може впливати на правильність висновків судді щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення. На підтвердження цього висновку суд зважає на те, що досліджений у ході апеляційного розгляду відеозапис з місця події, на якому зафіксована обстановка на місці події та хронологія фіксації адміністративного правопорушення у цілому відповідає події, зафіксованій у протоколі про адміністративне правопорушення. Незначна за часом розбіжність у поясненнях свідків щодо часу їх залучення працівниками поліції пояснюється тим, що письмові пояснення свідки оформлювали після сприйняття відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння. У цілому, хронологія оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення є послідовною, логічною та відповідає логіці фіксації правопорушення, у зв`язку із чим доводи апеляційної скарги у цій частині є необґрунтованими. Постанова Дарницького районного суду м. Києва від 29 березня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП фактично не оскаржувалась захисником, відтак судом апеляційної інстанції не переглядається. Апеляційний суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи, тому вірно покладено ці дані судом першої інстанції в основу прийнятого рішення. Відповідно до ст. 251 КУпАПдоказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами. Судом надана належна оцінка відеозаписам, що містяться в матеріалах справи. Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема, пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного чи іншого сп`яніння. В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. За результатами розгляду вказаної справи, Суд не встановив порушень прав заявників, передбачених ч. 1,2 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини. За змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Вид адміністративного стягнення ОСОБА_1 суддею призначений з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, в межах строку передбаченого ст. 38 КУпАП та в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, і безумовних підстав для скасування постанови суду першої інстанції в оскаржуваній частиніне встановлено. За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова є належним чином вмотивованою та обґрунтованою і скасуванню з підстав, які наведені в апеляційній скарзі, не підлягає. На підставі викладеногота керуючись ст.ст. 251, 252, 280, 294Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу адвоката Краско Юрія Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 29 березня 2021 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 та ч. 1 ст. 130КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Н.В. Ігнатченко