Постанова 4812 № 487/2509/20

21.07.21 22-ц/812/1298/21 Справа № 487/2509/20 Головуючий у першій інстанції Кузьменко В. В. Провадження №22-ц/812/1298/21 Доповідач в апеляційній інстанції Ямкова О. О. П О С Т А Н О В А Іменем України 21 липня 2021 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючої: Ямкової О. О., суддів: Колосовського С. Ю., Локтіонової О. В., із секретарем: Андрієнко Л. Д., за участю: представників відповідачів ОСОБА_1 , Маркіна С. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Заводського районного суду міста Миколаєва від 27 травня 2021 року, ухвалену під головуванням судді Кузьменко В. В. в приміщенні суду в місті Миколаєві о 12 годині 45 хвилин, зі складанням її повного тексту, по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про визнання недійсним договору позики, В С Т А Н О В И Л А: У травні 2020 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про визнання недійсним договору позики (розписки), укладеного 5.04.2018 між відповідачами. 7 квітня 2021 року ОСОБА_3 подано клопотання про призначення судової-технічної експертизи документу договору позики, з метою встановлення часу її написання. Одночасно заявлено клопотання про приєднання документів, в якості доказів, з направленням їх для дослідження експерту. 26 травня 2021 року ОСОБА_2 надано заперечення по заявленому клопотанню. Ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва від 27 травня 2021 року клопотання ОСОБА_3 про призначення експертизи задоволено, постановлено про призначення по цивільній справі судової технічної експертизи документів для з`ясування давності виконання (створення) розписки від 5.04.2018. В розпорядження експертів направлено дві цивільні справи, та провадження у справі зупинено до отримання висновку експерта. Не погодившись з вищенаведеною ухвалою ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та відсутність обставин, які б зумовлювали необхідність застосування спеціальних пізнань та затягування розгляду справи,просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду та вирішення клопотання про призначення експертизи. Посилався на те, що суд призначаючи експертизу та зупиняючи провадження у справі, не вирішив клопотання позивача про приєднання наданих ним письмових доказів та не з`ясував думку відповідачів з можливості надання таких доказів для дослідження експерту. При цьому суд в ухвалі взагалі не вказав експерту на предмет дослідження та можливість його використання, а також не перелічив документи, які експерт може використовувати в якості зразків для дослідження. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 заперечував проти її доводів, та зазначав, що хоча і існують підстави для прийняття додаткового рішення з призначення експертизи, але це не є підставою для скасування ухвали, що оскаржується. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, як беруть участь у розгляді справи, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав. Як вбачається із змісту позовної заяви, ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про визнання недійсним договору позики, що був укладений між відповідачами, зокрема, з мотивів фальсифікації ними дати його укладення. Внаслідок чого просив призначити судову технічну експертизу документу, яким є договір позики, для встановлення дати його створення чи виготовлення. Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Відповідно до статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Відтак, задовольняючи клопотання позивача та призначаючи експертизу у справі, суд діяв в межах заявлених позивачем вимог з метою сприяння йому у зборі доказів на підтвердження чи спростування доводів його позову. В той же час за змістом статті 107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, а експерт з власної ініціативи не має права збирати матеріали, необхідні для проведення експертизи. При визначенні матеріалів, що надаються експерту, суд вирішує питання про витребування необхідних доказів або їх приєднанні за клопотанням учасника справи. Отже, незважаючи на те, що позивачем разом з клопотанням про призначення експертизи одночасно заявлено клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів для надання їх в якості зразків для дослідження, суд залишив вирішення цього питання поза увагою, та не з`ясував думку інших учасників справи за ним. Так як провадження у справі зупинено, а експерт не має права самостійно збирати докази для дослідження, та визначати які саме письмові документи може бути використано ним в якості зразків для предмету дослідження, допущене судом процесуальне порушення не може бути усунуто за допомогою постановлення ним додаткової ухвали, та безперечно призведе до відновлення провадження у справі та пред`явлення експертом клопотання за цим питанням, яке безпідставно не вирішено судом при призначені експертизи. Доводи позивача щодо одночасного вирішення судом його клопотання про призначення експертизи та приєднання доказів спростовується змістом самої ухвали, у якій зазначено лише про задоволення клопотання про призначення експертизи. Отже, постановлюючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції без попереднього вирішення клопотання про приєднання письмових доказів, як зразків, необхідних для проведення експертизи, та зазначення відомостей про об`єкти дослідження та його зразки, які може використати експерт, допустив порушення норм процесуального права, а саме статей 104, 107 ЦПК України та положень розділу 3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, затвердженої наказом Мінюсту України від 8.10.1998 353/5, внаслідок чого призначив експертизи та зупинив провадження у справі передчасно. Виходячи з наведеного колегія суддів вважає за необхідне скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, і направити справу для продовження розгляду клопотання до того ж суду першої інстанції. Керуючись статтями 374, 379, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково. Ухвалу Заводського районного суду міста Миколаєва від 27 травня 2021 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду клопотання про призначення експертизи до того ж суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуюча О. О. Ямкова Судді О. В. Локтіонова С. Ю. Колосовський