LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС640/22682/19

від 20.07.2021 · Адміністративна
Резолютивна:Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року у спр…

УХВАЛА 20 липня 2021 року м. Київ справа № 640/22682/19 адміністративне провадження № К/9901/24742/21 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Яковенка М. М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року у справі №640/22682/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова Фірма «Мавро» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, УСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова Фірма «Мавро» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.09.2019 №0048931404 (сума завищення бюджетного відшкодування 310890 грн., штрафні санкції 77722,5 грн.) та №0048941404 (сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду 330650 грн.) від 03.09.2019. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2020 року, залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року, позов задоволено. Не погоджуючись з рішенням суддів першої та апеляційної інстанції, 06 липня 2021 року від скаржника надійшла касаційна скарга. Як слідує з матеріалів касаційної скарги, попередня касаційна скарга була повернута скаржникові ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2021 року, яку було залишено без руху (щодо надання документу про сплату судового збору та зазначення підстав). Верховний Суд роз`яснив скаржнику вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати при викладенні підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України. Під час перевірки вдруге зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог ст. 330 КАС України судом установлено, що вона є ідентичною (підтверджується інформацією, що міститься в комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду") тій касаційній скарзі, яку було повернуто, зокрема, ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2021 року, змістовно обґрунтування касаційної скарги абсолютно не змінилося. Аналогічно попередній касаційній скарзі, у поданій втретє касаційній скарзі скаржник, як на підставу касаційного оскарження, посилається на п. 1, 4 ч. 4 ст. 328 КАС України. Водночас Верховний Суд в своїй ухвалі про повернення касаційної скарги вже звертав увагу скаржника на те, що податковим органом вказано про неврахування судами висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 14 травня 2019 року у справі №826/10711/14, від 05 травня 2020 року у справі №826/14426/16, від 23 жовтня 2020 року у справі №826/10616/17, від 21 січня 2020 року у справі №826/9569/18, від 03 листопада 2020 року у справі №826/10122/17, однак не обґрунтовано належним чином подібність правовідносин у справах. Подаючи вдруге касаційну скаргу скаржник посилається на ті самі вищезазначені постанови Верховного Суду посилання на які судом вже визнано таким, що не доводить застосування судами норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування, в тому числі які викладені у цій постанові. Зазначаючи про порушення судами норм процесуального права, Головним управлінням ДПС у м. Києві не вказано відповідний пункт ч. 2 або 3 ст. 353 КАС України. Крім того, Верховний Суд зауважує, що ч. 2 та 3 ст. 353 КАС України визначено підстави для скасування судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд у зв`язку з порушенням норм процесуального права. Однак скаржником не обґрунтовано заявлену підставу касаційного оскарження, в прохальній частині касаційної скарги зазначено про скасування судових рішень у справі та прийняття нового, яким слід відмовити у задоволенні позову. Таким чином, звертаючись до суду з касаційною скаргою втретє, скаржник не виправив недоліків касаційної скарги, на які вказав Верховний Суд в ухвалі від 17 березня 2021 року касаційна скарга повністю дублює зміст тієї, яка вже були повернута судом як така, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які йому неодноразово надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень. Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені ч. 4 ст. 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ст. 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені ст. 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Ухвалою Верховного Суду вже надавалися вичерпні роз`яснення щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати в частині визначення підстав, натомість, ці роз`яснення так і не були враховані скаржником, у зв`язку з чим подана касаційна скарга підлягає поверненню. Згідно п. 4 ч. 5 ст. 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Суд зазначає, що відповідно до приписів ст. 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. За таких обставин касаційну скаргу слід повернути скаржнику, що не перешкоджає йому реалізувати своє право звернутися із касаційною скаргою повторно. Відповідно до ч. 7 ст. 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному ст. 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції. Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника. Керуючись статтями 248, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року у справі №640/22682/19 - повернути особі, яка її подала. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. Суддя М. М. Яковенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»