Ухвала КАС ВС № 640/22682/19

УХВАЛА 11 травня 2021 року Київ справа №640/22682/19 адміністративне провадження №К/9901/13265/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Васильєвої І.А., суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.03.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2021 у справі №640/22682/19 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова Фірма «Мавро» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, УСТАНОВИВ: 14.04.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.03.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2021 у справі №640/22682/19 (згідно з трек-номером поштового відправлення надіслано 12.04.2021). При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне. Скаржником невірно зазначено дату оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції - відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №640/22682/19 прийнята 02.03.2021. Головному управлінню ДПС у м. Києві слід уточнити судові рішення, які оскаржуються. Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, мотивоване тим, що копія оскаржуваної постанови Шостого апеляційного адміністративного суду отримана 11.03.2021. Однак жодних доказів, які б підтверджували дату отримання скаржником копії вказаного рішення, скаржником не надано. Суд зазначає, що у разі отримання копії постанови суду апеляційної інстанції нарочно таким доказом може бути розписка, у випадку отримання копії судового рішення поштою - конверт з відбитками та штрихкодовими ідентифікаторами установи поштового зв`язку, довідка відділення поштового зв`язку тощо. Отже, для обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження Головному управлінню ДПС у м. Києві слід вказати поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження, надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, належні докази отримання копії оскаржуваного судового рішення. Скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права (пункт 200.1 статті 200, пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України) та норми процесуального права (стаття 242 КАС України). Разом з тим, скаржником вказано про неврахування судами висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №826/10711/14, від 05.05.20 у справі №826/14426/16, від 23.10.2020 у справі №826/10616/17, від 21.01.2020 у справі №826/9569/18, від 03.11.2020 у справі №826/10122/17. При цьому нормою права, яку не застосували суди попередніх інстанцій, скаржником вказано статтю 65 КАС України та зазначено, що Шостим апеляційним адміністративним судом не вжито заходів для перевірки обставин непричетності посадової особи контрагента до діяльності суб`єкта господарювання, проігноровано клопотання відповідача стосовно допиту ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Верховний Суд зазначає, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи. Наведені скаржником постанови Верховного Суду ухвалені за інших фактичних обставин справ, установлених судами, наведені витяги з них стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, а доводи касаційної скарги щодо неврахування судами зазначених постанов зводяться до незгоди із наданою судом правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, що не є належним обґрунтуванням наведеної скаржником підстави касаційного оскарження судового рішення - пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України. Скаржником не доведено подібність правовідносин у справах, не конкретизовано, у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права (пункт 200.1 статті 200, пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України). Податковим органом також зазначено, що судами попередніх інстанцій не розглянуто, не досліджено та не надано правової оцінки обставинам справи, що входять до предмета доказування, що свідчить про порушення норм процесуального права. Верховний Суд зазначає, що порушення норм процесуального права є окремою підставою касаційного оскарження. Пунктом 4 частини 4 статті 328 КАС України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2 і 3 статті 353 цього Кодексу. У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України), у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Однак скаржником не вказано дану підставу касаційного оскарження. Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Отже, скаржнику слід усунути недоліки касаційної скарги шляхом належного викладення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до частини 4 статті 330 КАС України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи. Проте скаржником до касаційної скарги документу про сплату судового збору не надано, не заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору або його відстрочення, не надано доказів, що скаржник має пільги щодо сплати судового збору. При поданні позовної заяви (листопад 2019 року) до суду першої інстанції ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання позову немайнового характеру ставка судового збору складала 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» станом на 1 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1921,00 грн. Предметом позову були вимоги майнового характеру в сумі 719262,50 грн та одна немайнова вимога. Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, судовий збір за подання касаційної скарги складає 25 419,88 грн (719262,50 грн * 1,5% +1921,00 грн) * 200%. Таким чином, скаржнику слід усунути зазначений недолік касаційної скарги шляхом надання до суду платіжного доручення щодо сплати судового збору у сумі 25 419,88 грн. Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача 31219207026007, код банку отримувача (МФО) 899998, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету 22030102, найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055), символ звітності банку 207, призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір. Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Згідно з частиною 3 статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. За правилами частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 328, 329, 330, 332, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.03.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2021 у справі №640/22682/19 залишити без руху. Установити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає. Судді: І.А. Васильєва Л.І. Бившева В.В. Хохуляк