Постанова 4852 № 804/2829/18
від 13.07.2021 ·ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 13 липня 2021 року м. Дніпросправа № 804/2829/18 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач), суддів: Кругового О.О., Шлай А.В., за участю секретаря судового засідання Іотової А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2018 року (головуючий суддя: Дєєв М.В.,) по адміністративній справі № 804/2829/18 розглянутої у порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ,третя особа Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - ВСТАНОВИВ: Позивач ОСОБА_1 18.04.2018 року звернувся до суду з позовом до відповідача Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі ГУ НП в Дніпропетровській області), третя особа Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, в якому просить визнати неправомірним та скасувати наказ ГУ НП в Дніпропетровській області №4246 від 18.10.2017 року , яким до позивача застосовано захід дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби з посади оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Кам`янського відділення поліції ГУ НП в Дніпропетровській область, визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП в Дніпропетровській області №322 о/с від 23.10.2017 року про звільнення з займаної посади; поновити його на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Кам`янського відділення поліції ГУ НП в Дніпропетровській області з 24 жовтня 2017 року.; стягнути з ГУ НП в Дніпропетровській області на його користь середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу з попереднім утриманням всіх податків у сумі 17124,68 грн. Позивач вважає вищезазначені накази протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки у відповідача були відсутні фактичні дані для застосування дисциплінарного стягнення, порушено порядок проведення службового розслідування, порушено норми трудового законодавства. У відзиві на позов відповідач ГУ НП в Дніпропетровській області просить в позові відмовити, вказує, що застосування дисциплінарного стягнення до позивача здійснено за результатами службового розслідування, яким встановлено порушення ним вимог ст.7 Дисциплінарного статуту ОВС України, п.1 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію України», абзаців 1, 2 п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179 , позивача звільнено з дотриманням вимог чинного законодавства. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2018 року позов задоволено, визнані протиправними та скасовані накази ГУ НП в Дніпропетровській області №4246 від 18.10.2017 року, №322 о/с від 23.10.2017 року, позивача поновлено на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Кам`янського відділення поліції ГУ НП в Дніпропетровській області, на його користь стягнено середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу в сумі 28586,08 грн. без урахування податків та зборів. Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем ГУ НП в Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити з підстав порушення судом норм матеріального права, що призвело до прийняття неправомірного рішення. У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає про правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення, в зв`язку з чим просить залишити його без змін, а скаргу без задоволення. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, і зазначені обставини не заперечуються сторонами, що позивач з 01.03.2017 року перебував на службі в органах ГУ НП в Дніпропетровській області на різних посадах. Згідно з наказами Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 30.08.2017 року, та від 28.09.2017 року № 220 ос лейтенанта поліції ОСОБА_1 , зарахованого на навчання з 1.09.2017 року як слухача магістратури факультету підготовки фахівців для підрозділів превентивної діяльності, відраховано з навчання та направлено у розпорядження Національної поліції України (а.с.28-29), після чого за наказом №313 о/с від 9.10.2017 року ГУ НП в Дніпропетровській області позивач призначений з 28.09.2017 року на посаду оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Кам`янського відділення поліції ГУ НП в Дніпропетровській області. Наказом ГУ НП в Дніпропетровській області від 12.10.2017 року № 4168 призначено службове розслідування відносно оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Кам`янського відділення поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 ( а.с.22) Відповідно до інформації про надзвичайну подію за участю оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Кам`янського відділення поліції лейтенанта поліції ОСОБА_2 , 1.09.2017 року військовою прокуратурою Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України за заявами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 відкрито кримінальне провадження за №42017040010000273 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України відносно ОСОБА_1 за фактом вимагання від заявників неправомірної вигоди за не притягнення останніх до кримінальної відповідальності за надуманими підставами. ОСОБА_1 з метою незаконного заволодіння чужим майном, вимагав у зазначених осіб передачі йому щотижнево грошових коштів, 29.09.2017 року його затримано після передачі коштів ОСОБА_4 в сумі 1000 грн., якому він раніше з метою залякування причинив тілесне ушкодження у вигляді непроникаючого поранення грудної клітини з синцем навколо рани. Підставою проведення службового розслідування стала інформація про надзвичайну подію за участю позивача (а.с.22), а не внесення відомостей до ЄРДР кримінального провадження за №42017040010000273 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України відносно ОСОБА_1 , та повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, як зазначено у оскаржуваному рішенні суду першої інстанції. За результатами службового розслідування складений висновок від 18.10.2017 року щодо дій позивача, затверджений начальником ГУ НП в Дніпропетровській області Глуховерею В.А., п.1 якого пропонується інформацію про надзвичайну подію за участю оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Кам`янського відділення поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 вважати такою, що знайшла своє об`єктивне підвердження, а службове розслідування завершеним. В пункті 2 висновку зазначено, що за порушення службової дисципліни, вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року, присяги працівника поліції, абзаців 1, 2 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилися у недотриманні принципів діяльності поліції та вчинення дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно - етичних якостей поліцейського, накласти на оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Кам`янського ВП ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (а.с.24-26). Згідно п. 1 наказу ГУ НП в Дніпропетровській області від 18.10.2017 року № 4246 за порушення службової дисципліни, вимог ст.7 Дисциплінарного статуту ОВС України, Згідно п.1 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року, Присяги працівника поліції, абзаців 1, 2 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилися у недотриманні принципів діяльності поліції та вчинення дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно - етичних якостей поліцейського, на оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Кам`янського ВП ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції ( а.с.23). Наказом ГУ НП в Дніпропетровській області від 23.10.2017 року № 322 о/с ОСОБА_1 , оперуповноваженого ВП Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції, з 24 жовтня 2017 року звільнено зі служби за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліції» ( у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) (а.с.27). Не погодившись із наказами ГУ НП в Дніпропетровській області №4246 від 18.10.2017 року, №322 о/с від 23.10.2017 року про застосування дисциплінарного стягнення та звільнення з посади, позивач звернувся із позовом до суду. Статтею 2 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі Закон № 580) передбачено, що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 19 Закону № 580 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону; підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Відповідно до ст. 60 Закону № 580 проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до приписів ст. 1,2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV, дія якого поширена на поліцейських (далі - Дисциплінарний статут), службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України далі ОВС ), дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни. Згідно положень ч. 1, 2 ст. 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Приписами ч. 1 ст. 7 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють. Згідно зі ст.12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу ОВС за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ. Відповідно до ст.14 Дисциплінарного статуту, начальник призначає службове розслідування з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, має запропонувати надати порушнику письмові пояснення з приводу допущеного дисциплінарного проступку. Небажання особи рядового і начальницького складу, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо. Згідно з положеннями ст. 16 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, провадження в кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, провадження в кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці. Наказом МВС України від 12.03.2013 № 230 затверджена Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України (далі - Інструкція), якою визначено порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу (далі РНС) ОВС у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб ОВС України при його проведенні. Відповідно до п. 2.1, 2.6,8.1 розділу 2 Інструкції, підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмування (поранення), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс; підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника; підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин . Положеннями пп. 6.3.2 та 6.3.4 пункту 6.3 розділу У1 Інструкції передбачено право особи РНС, стосовно якої проводиться службове розслідування, брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування. Відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України. Відповідно до пп.6.3.5 , 6.3.6. п.6.3 розділу У1 Інструкції особі РНС надано право за письмовим рапортом знайомитися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, в частині, що його стосується; забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи РНС письмового пояснення або за відсутності акту про її відмову в наданні письмового пояснення. Небажання особи РНС, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення. Особа РНС, стосовно якої проводилось службове розслідування, має право оскаржити рішення щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення у порядку, визначеному законодавством України. Матеріалами справи підтверджено, що службове розслідування надзвичайної події з участю позивача здійснено відповідачем з дотриманням вимог чинного законодавства в передбачений законом термін, перебування позивача під вартою в умовах Дніпропетровської установи виконання покарань №4 не перешкоджала наданню ним під час проведення службового розслідування пояснень по обставинам скоєного, від чого він відмовився, що підтверджено бланком пояснення з власноручним підписом позивача (а.с.113), та ознайомленню з матеріалами службового розслідування при виявленні бажання. Із матеріалів справи вбачається, що позивач особисто або через інших осіб не подавав рапорт щодо ознайомлення з матеріалами службового розслідування, що не перешкоджало затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення. Зазначеними доказами спростовуються висновки суду першої інстанції про те, що відповідач порушив порядок проведення службового розслідування, оскільки позивач був позбавлений можливості брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, протиправно не був ознайомлений з матеріалами службового розслідування. При обранні виду дисциплінарного стягнення відповідачем врахована протиправна поведінка позивача, шкідливі наслідки та причинний зв`язок між ним і дією порушника дисципліни, тяжкість скоєного позивачем проступку, та обрано вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення і служби, що відноситься до дискреційних повноважень відповідача. Викладене свідчить, що накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення з посади прийняті відповідачем з дотриманням вимог чинного законодавства, і підстави для скасування наказів відсутні, вимога щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідною, а тому підстави для задоволення позову в цій частині також відсутні. Оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, це є підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування судового рішення, та відмови в задоволенні позову. Керуючись ст.12, 315, 317, 321, 325 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 29 серпня 2018 року по адміністративній справі № 804/2829/18 скасувати, та прийняти постанову. В задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та не підлягає оскарженню в касаційному порядку згідно п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Повний текст постанови виготовлений 15 липня 2021 року. Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук суддя О.О. Круговий суддя А.В. Шлай