Постанова 4850 № 200/3615/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 липня 2021 року справа №200/3615/21 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Геращенка І.В., Казначеєва Е.Г., секретаря судового засідання Тішевського В.В., представника відповідача Мельникова О.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовмінводи" на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 р. у справі № 200/3615/21 (головуючий І інстанції суддя Аканов О.О.) за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовмінводи" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу в частині, ВСТАНОВИВ: У квітні 2021 Державна служба геології та надр України (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовмінводи" про анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 2826 від 07.11.2002 наданого товариству (а.с. 1-3). 8 травня 2021 до суду надійшов зустрічний позов від Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовмінводи" про визнання протиправним та скасування наказу Державної служби геології та надр України «Про зупинення дії спеціальних Дозволів та встановлення термінів на усунення порушень» від 14.08.2020 № 346 в частині, що стосується товариства (а.с. 10-21). Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 р. зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовмінводи" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу в частині повернуто відповідачу (а.с. 25-27). Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач за зустрічним позовом подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 13 травня 2021 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що судом першої інстанції під час розгляду як первісного так і зустрічного позову належить надати правову оцінку законності наказу від 14.08.2020 № 346 та, відповідно, наявності чи відсутності у Держгеонадр права на звернення до суду на підставі абз. 7 ч. 7 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Також апелянт вказує на порушення судом вимог статей 177 та 242 КАС України. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав. Представник позивача до судового засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином. Приписами частини 9 статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що відповідач, який не є суб`єктом владних повноважень, може пред`явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу. За унормуванням ч. 1-3 статті 177 КАС України відповідач, який не є суб`єктом владних повноважень, має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічний позов має самостійну юридичну природу і водночас є засобом захисту інтересів відповідача. Зокрема, як базове можна використовувати визначення зустрічного позову як "вимоги заінтересованої особи стосовно захисту свого або чужого права чи законного інтересу, що підлягає розгляду та розв`язанню в установленому законом порядку". Таким чином, зустрічний позов в адміністративному процесі - це один з основних процесуальних засобів захисту від первісного позову, що полягає в одночасному задоволенні особистих самостійних вимог його пред`явника та впливає на юридичну долю первісного позову, який пред`являється до позивача за первісним позовом та/або до третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, у вже розпочатому адміністративному процесі у строк для подання відзиву для його спільного розгляду з первісним позовом. Існування взаємозв`язку з первісним позовом обумовлює те, що задоволення зустрічного позову впливає на юридичну долю первісного позову. Спільний розгляд первісного та зустрічного позовів відбувається в межах однієї адміністративної справи, одночасно (паралельно та взаємопов`язано, а не послідовно). Зустрічний позов за своєю юридичною природою подібний первісному позову з фактично єдиною відмінністю у вигляді його пред`явлення особою, яка вже має конкретний процесуальний статус відповідача. Зустрічний позов завжди прямо чи опосередковано пов`язаний із тими правовідносинами, що становлять сутність спору за первісним позовом. Цілком природно, що зустрічний позов міг би бути основою самостійного судового провадження та розглядатися окремо від первісного, утім подібне вбачається ірраціональним, з огляду на спорідненість вимог кожної зі сторін і більш зручний їх розгляд у сукупності. Предмет зустрічного позову в адміністративному процесі є важливою категорією, яка має істотне практичне значення. Загалом категорія предмету позову (байдуже, первісного чи зустрічного) дає змогу певним чином оцінити допустимість прийняття позовної заяви до розгляду, так би мовити, дослідити достатність підстав для відкриття провадження. Від предмета позову прямо залежить й обсяг і зміст доказування. В контексті адміністративного права предмет позову розглядається в розрізі двох форм діяльності суб`єкта владних повноважень активної (певні дії або рішення, що приймаються органом публічної влади стосовно фізичної чи юридичної особи, їх діяльності) чи пасивної (бездіяльність), які порушили права підвладного суб`єкта. Активна чи пасивна діяльність суб`єкта владних повноважень або передувала правовідносинам спірного характеру між сторонами, або була їх безпосереднім наслідком. Незацікавленість суду в цьому конкретному випадку в прийнятті зустрічного позову викликана формальним підходом до вивчення поданих зустрічних вимог. Поширюючи шкідливий формалізм, суд першої інстанції забув ті висновки, які щоразу формує ЄСПЛ у рішеннях. ЄСПЛ постійно наголошує на тому, що надмірний формалізм у роботі національних судів порушує право особи на доступ до суду. Європейський суд звертає увагу, що функція правосуддя допомогти особі захистити свої порушені права, і тут необхідно проявляти більше гнучкості (у рамках законодавчої процедури), аби дедалі більше відходити від карального спрямування своєї діяльності. Надмірний формалізм, який породжує обмеження доступу до суду, фактично виступає й порушенням принципу змагальності сторін у судовому процесі. ЄСПЛ робив висновок щодо уникання надмірного формалізму й безпосередньо в справі, яка торкалася України. Мова йде, зокрема, про рішення ЄСПЛ від 8 грудня 2016 року у справі ТОВ «ФРІДА» проти України. Адміністративний процес є диспозитивним, а невмотивовані відмови суду в прийнятті зустрічного позову прямо впливають на порушення цього принципу. Приписами ст. 320 КАС України передбачено, що підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема,: 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. З урахуванням зазначених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 195, 292, 293, 310, 320, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовмінводи" на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 р. - задовольнити. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 р. у справі № 200/3615/21 - скасувати. Справу за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовмінводи" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу в частині направити до Донецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду шляхом вирішення питання про відкриття провадження у справі. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено 21 липня 2021 року. Головуючий суддя Г.М. Міронова Судді І.В. Геращенко Е.Г. Казначеєв