Постанова 4814 № 552/290/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 552/290/21 Номер провадження 22-ц/814/1696/21Головуючий у 1-й інстанції Шаповал Т. В. Доповідач ап. інст. Дорош А. І. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 липня 2021 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді - доповідача Дорош А.І. Суддів: Лобова О.А., Триголова В.М. при секретарі: Коротун І.В. учасники справи: відповідач ОСОБА_1 представник відповідача адвокат Гурін Д.Ю. переглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 28 квітня 2021 року, ухвалене суддею Шаповал Т. В., повний текст рішення складено 05 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням (квартирою), - В С Т А Н О В И В: У січні 2021 року представник позивача ОСОБА_2 адвокат Новицький Є.А. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користування житловим приміщенням (квартирою). Позовна заява мотивована тим, що на підставі договору дарування від 18.06.2011 року ОСОБА_2 належить 1/3 частка квартири АДРЕСА_1 . Рішенням Полтавського апеляційного суду від 08.01.2019 року частково скасовано рішення Київського районного суду м. Полтави від 30.08.2018 року, встановлено порядок користування спірною квартирою між її співвласниками, виділивши в користування: - ОСОБА_1 житлову кімнату (1), житлову кімнату (6), балкон (з к =0,3); - ОСОБА_2 житлову кімнату (5), балкон (з к =0,3), залишено у загальному користуванні позивача та відповідача: кухню (2), вбиральню, ванну (4), коридор (7). Вказував, що навіть попри встановлений порядок користування квартирою, відповідач продовжує чинити перешкоди позивачу у користуванні нею. Відповідач замінив замок на вхідних дверях квартири, ключі від якої позивачу не надав. На прохання отримати відповідний дублікат ключів отримував категоричну відмову. У телефонній розмові прийти до згоди та вирішити це питання також не вдалося. Дії відповідача позбавляють позивача можливості підтримувати квартиру в належному технічному стані. Позивач позбавлений можливості користуватися своєю власністю, а тому представник позивача просив суд зобов`язати ОСОБА_1 не чинити перешкод у користуванні ОСОБА_2 квартирою АДРЕСА_1 , зобов`язати ОСОБА_1 передати ОСОБА_2 ключі від квартири АДРЕСА_1 , стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 2 800 грн. Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 28 квітня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням - задоволено. Зобов`язано ОСОБА_1 не чинити перешкоди у користуванні ОСОБА_2 квартирою АДРЕСА_1 . Зобов`язатно ОСОБА_1 передати ОСОБА_2 ключі від квартири АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2 800 грн. правничої допомоги. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 908 грн. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Проаналізувавши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо здійснення відповідачем перешкод в користуванні квартирою, що об`єктивно унеможливлює розпоряджатися власністю, які відповідачем не спростовані, а тому право ОСОБА_2 підлягає захисту шляхом зобов`язання відповідача ОСОБА_1 не чинити перешкод в користуванні власністю, а також зобов`язання відповідача передати ключі від квартири позивачу. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати з підстав порушення судом норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, неповного з`ясування фактичних обставин справи, а також невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи, та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору. Апеляційна скарга мотивована тим, що 02.04.2021 р. ним укладено з адвокатом договір про надання правовової допомоги. 05.04.2021 року адвокат був зайнятий в іншому процесі, тому розгляд справи було відкладено. 22.04.2021 року його адвокат ознайомився з матеріалами справи з метою належного захисту його прав. 28.04.2021 року суд першої інстанції розглянув справу, не дивлячись на клопотання його представника про зайнятість в іншому процесі, у зв`язку з браком часу представник не мав можливості підготувати відповідні заперечення проти позовних вимог, в наслідок чого він, як сторона у справі, був позбавлений права на правовий захист. Зазначає, що в основу рішення суд поклав лист про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням від 25.01.2021 р., який не було надано суду, та який він також не отримав. Раніше позивач не повідомляв його про наявність претензій (спору) відносно доступу у квартиру, оскільки позивач має свій екземпляр ключів від спірної квартири та має безперешкодний доступ до неї. Про існування спору він дізнався 02.04.2021 року. Вказує, що у даному випадку позивачем не надано жодного доказу, який би свідчив про факт порушення його права користування спірною квартирою. З огляду на факт звернення до суду з даним позовом 25.01.2021 року, тобто в день направлення першої вимоги, у позивача станом на цю дату було відсутнє право звернення до суду з вказаним позовом, оскільки у даному випадку спір був відсутній. Зазначає, що суд проігнорував факт відсутності спору, що призвело до порушення процесуального права. Також стороною позивача не надано в якості доказу лист про усунення перешкод у користування житловим приміщенням від 22.02.2021 року, цей лист він також не отримав. Докази про направлення цього листа на його адресу долучені до матеріалів справи у процесі розгляду справи по суті, що є порушенням порядку подання доказів. Вказує, що позивачем не підтверджено факт заміни замків на вхідних дверях до спірної квартири, з 01.01.2021 року позивач постійно навідується у квартиру та користується частиною квартири позивач не повідомляв його про те, що звернувся до суду з позовом. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Згідно встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що квартира АДРЕСА_1 перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_2 - 1/3 частини на підставі договору дарування від 18.06.2011 року та ОСОБА_1 - 2/3 частина на підставі свідоцтва про право власності на житло від 04.03.2002 року та договору дарування, посвідченого 18.06.2011 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Святецькою І.В. (а.с. 13,14). Постановою Полтавського апеляційного суду від 08.01.2019 року рішення Київського районного суду м. Полтави від 30 серпня 2018 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про встановлення порядку користування квартирою скасовано. Ухвалено в цій частині нове судове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування квартирою - задоволено. Встановлено порядок користування квартирою АДРЕСА_1 між її співвласниками, виділивши в користування: - ОСОБА_1 : житлову кімнату (1) площею 24,6 кв.м, житлову кімнату (6) площею 12,6 кв.м, балкон (з к = 0,3) площею 0,5 кв.м; - ОСОБА_2 : житлову кімнату (5) площею 14,9 кв.м, балкон (з к =0,3) площею 0,5 кв.м. Залишено в загальному користуванні позивача та відповідача: кухню (2) площею 9,3 кв.м, вбиральню (3) площею 0,9 кв.м, ванну (4) площею 2,9 кв.м., коридор (7) площею 10,7 кв.м. (а.с.17-19). Позивач посилається у позові на те, що відповідач чинить йому перешкоди у користуванні спірною квартирою, звернення позивача ігнорує, на листи не відповідає, відповідач змінив замки на вхідних дверях квартири, власником якої є і позивач, ключі не надав. Апеляційний суд у складі колегії суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Предметом даного спору є зобов`язання відповідача не чинити перешкоди у користуванні позивачем квартирою та зобов`язання відповідача передати позивачу ключі від квартири. Згідно з ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Згідно ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Ухвалюючи рішення у справі про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позов є доведеним, тому підлягає задоволенню. Проте, як вбачається з матеріалів справи, сторона позивача не надала суду належних та допустимих доказів того, що відповідачем чиняться перешкоди позивачу у користуванні ним частиною спірної квартири, а посилання суду першої інстанції на те, що позовні вимоги є доведеними та підлягають задоволенню без зазначення відповідних доказів у мотивувальній частині судового рішення, які є підставою для задоволення позову, вказують на порушення судом першої інстанції вимог ст. 265 ЦПК України щодо змісту рішення суду. Зокрема, до матеріалу позову додано копію опису вкладення у цінний лист про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням (квартирою) від 25.01.2021 року та копію фіскального чеку за пересилання листа від 25.01.2021 року (а.с. 20). Сам лист від 25.01.2021 року у матеріалах справи відсутній та його зміст суду не відомий. Матеріали справи не містять відомостей про вручення чи про причини не вручення цього листа безпосередньо відповідачу. Як вказує відповідач, цей лист він не отримував. Також по справі вбачається, що після відкриття провадження у справі представником позивача подано суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме копії опису вкладення у цінний лист про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням (квартирою) від 22.02.2021 року, копії фіскального чеку від 22.02.2021 року, копії накладної від 22.01.2021 року (а.с. 39-41). Сам лист від 22.02.2021 року у матеріалах справи відсутній та його зміст суду не відомий. Матеріали справи не містять відомостей про вручення чи про причини не вручення цього листа безпосередньо відповідачу. Як вказує відповідач, цей лист він не отримував. Інших доказів щодо предмета спору стороною позивача суду не надано, не надано доказів того, що відповідач замінив замки на вхідних дверях квартири, що дійсно існують перешкоди для відповідача у користуванні квартирою, що він не має ключів від квартири та він не має змоги зайти до неї, відповідні акти про наявність таких перешкод суду не надано, тому, суд першої інстанції безпідставно прийшов до висновку про задоволення позову. Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч.1,2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Крім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що при подачі позову позивачем не було сплачено судовий збір, що є підставою для залишення позову без руху для усунення недоліків, чого судом зроблено не було. Колегія суддів, з урахуванням викладеного приходить до висновку про те, що позов є недоведений, тому підстави для його задоволення відсутні, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги про те, що провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмета спору, то вони не заслуговують на увагу, виходячи зі змісту правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 23.12.2020 року у справі №522/8782/16-ц, яку представник відповідача тлумачить на свій розсуд, оскільки у даній справі сам факт одночасного направлення листа вимоги на адресу відповідача та звернення з позовом до суду не вказує на відсутність предмету спору, т.я. спір, якщо він і виник, то з моменту вчинення чи невчинення стороною відповідача певних дій, а доказів про це стороною позивача суду взагалі не надано, тому суд позбавлений можливості дати відповідну правову оцінку щодо відсутності предмета спору. Згідно ст. 382 ч.1 п. 4 п.п. «в» ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Згідно ч.1, п.2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові на позивача. Як вбачається з матеріалів справи, при подачі апеляційної скарги відповідачем сплачено судовий збір у розмірі 1362,00 грн., що підтверджується квитанцією та випискою про зарахування судового збору (а.с. 87,97), який підлягає стягненню з позивача на користь відповідача. Згідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно п. 2,4 ч.1, ч. 2 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Керуючись ст. ст. 367 ч.1,2, 368 ч. 1, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п. 2,4, 381 - 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів з розгляду цивільних справ, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Київського районного суду м. Полтави від 28 квітня 2021 року - скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням (квартирою) - відмовити. Стягнути з ОСОБА_2 на користьОСОБА_1 судовий збір, сплачений до суду апеляційної інстанції, у розмірі 1362,00 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції, у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 19 липня 2021 року. СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов