Ухвала КАС ВС № 804/486/18

УХВАЛА 19 липня 2021 року м. Київ справа № 804/486/18 адміністративне провадження № К/9901/24978/21 Cуддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Гусак М.Б., перевіривши касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 червня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2021 року у справі №804/486/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНТА.ЛТД» до Офісу великих платників ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, УСТАНОВИВ: 10 червня 2021 року Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 червня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2021 року у справі №804/486/18. Касаційна скарга не відповідає вимогам закону. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. Скаржник, як на підставу відкриття касаційного провадження, посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. При цьому зазначає, що судами попередніх інстанцій здійснено неправильне тлумачення норми права, визначеної пунктами 198.2, 198.6 статті 198, пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла до 1 лютого 2015 року). Водночас доводи касаційної скарги зводяться до цитування норм Податкового кодексу України, висловлення незгоди з судовими рішеннями. Так, обов`язковими умовами оскарження судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення: норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами попередніх інстанцій, висновку щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права; як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. Подана касаційна скарга таким умовам не відповідає. У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо дослідження зібраних у справі доказів, встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Наведені скаржником обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень не свідчать про виконання вимог частини четвертої статті 328 КАС України. Водночас як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень та комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», заявник раніше реалізовував своє право на касаційне оскарження у цій справі. Так, ухвалою Верховного Суду від 11 травня 2021 року касаційну скаргу було повернуто на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. Звертаючись до суду з касаційною скаргою удруге, скаржник не виправив недоліків касаційної скарги на які вказав Верховний Суд, повторно подана касаційна скарга повністю дублює зміст попередньо поданої касаційної скарги. Враховуючи те, що касаційна скарга не містить обов`язкових підстав касаційного оскарження, то відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається заявнику. Керуючись пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 червня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2021 року у справі №804/486/18 - повернути. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя М. Б. Гусак