Постанова 4856 № 120/247/21-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/247/21-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Бошкова Ю.М. Суддя-доповідач - Франовська К.С. 15 липня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Франовської К.С. суддів: Матохнюка Д.Б. Боровицького О. А. , за участю: секретаря судового засідання: Москалюк Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Подільської митниці Держмитслужби на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шик і блиск" до Подільської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В : В січні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Шик і Блиск" звернулось в суд з адміністративним позовом до Подільської митниці Держмитслужби з наступними вимогами: - визнати протиправним та повністю скасувати рішення Подільської митниці №UA401000/2020/000033/2 від 07.09.2020 року про коригування митної вартості; - стягнути з Подільської митниці Держмитслужби на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Шик і Блиск" 45599,47 грн. надмірно сплаченого податку на додану вартість. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 18.01.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Шик і Блиск" задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Подільської митниці Держмитслужби №UA401000/2020/000033/2 від 07.09.2020 року про коригування митної вартості. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Подільської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шик і Блиск" сплачений судовий збір в сумі 1135,00 грн. Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржила Поліська митниця Держмитслужби, подавши апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити. У обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, неповно з`ясував обставини справи та зробив помилковий висновок про задоволення позову. Таку позицію відповідач пояснює тим, що при проведенні контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митний орган встановив, що декларант не надав всіх документів, які підтверджують числові значення митної вартості товару. Внаслідок цього, митний орган застосував резервний метод визначення митної вартості товару, скоригувавши митну вартість, на підставі даних системи управління ризиками АСАУР, зокрема: на 1618,44 доларів США (еквівалентно 10661,75 грн.) збільшено митну вартість засобів для манікюру та педикюру та на 4742,61 долар США (еквівалентно 34937,72 грн.) збільшено митну вартість косметичних виробів по догляду за шкірою. З цих підстав, відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товару прийняв в порядку, з підстав, у спосіб та в межах повноважень митного органу, які визначені чинним законодавством України. Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань. Як встановлено судом, 14.12.2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Шик і Блиск" (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 03/ZED з іноземною компанією YIWU AOHANG IMPORT & EXPORT CO., LTD (продавець), що є юридичною особою за законодавством Китайської Народної Республіки. Відповідно до п. 1 вищезазначеного договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти у власність від продавця товар відповідно до інвойсів, які є невід`ємними додатками до цього договору. Відповідно до умов цього Договору, специфікації №032/20/S від 18.06.2020 року та комерційного інвойсу №032/20 від 18.06.2020 року, ТОВ "Шик і Блиск" придбало на умовах поставки FOB Ningbo Китай (ІНКОТЕРМС-2010) товар вартістю 63075,26 доларів США та здійснило 02.07.2020 року 100% попередню оплату за товар в сумі 63 075,26 доларів США (сума у гривні - 1 743 576,80 грн.), що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №52 від 02.07.2020 року. У подальшому, позивачем подано до Подільської митниці Держмитслужби митну декларацію, якій присвоєно № UA401020/2020/040363, з метою митного оформлення 23 груп товарів, зокрема: - товар № 7: засоби для манікюру та педикюру: TM «MeNow» (МІНау) гель-лак (праймер) 8 мл. ультрабонд - 5280 шт.; TM «MeNow» (МІНау) гель-лак (база) 8 мл - 4800 шт.; TM «MeNow» (МІНау) гель-лак (топ) 8 мл каучуковий - 9120 шт; TM «MeNow» (МІНау) гель-лак 8 мл №676 - 96 960 шт. Виробник: Jiajia Polish со ltd. Країна виробництва CN. Торговельна марка: Luondagi; - товар № 11: косметичні вироби по догляду за шкірою TM «Dos Lunas» тонер для обличчя з ромашкою 400 мл. арт Lun 355 - 480 шт; TM «Dos Lunas» тонер для обличчя з жасміном 400 мл. арт Lun 357 - 432 шт; TM «Dos Lunas» скраб для тіла «кавовий» - 720 шт.; TM «WOKALI» скраб для тіла 350 мл арт WKL 494 - 720 шт; TM «WOKALI» скраб для тіла 350 мл арт WKL 446 - 144 шт; TM «WOKALI» скраб для тіла 350 мл арт WKL447 - 648 шт; TM «WOKALI» скраб для тіла 350 мл арт WKL 484 - 288 шт. Торговельна марка «Dos Lunas», «WOKALI». Виробник: WOKALI Cosmetics Co LTD, Dos Lunas Cosmetics Co LTD. Країна виготовлення: CN. На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення декларант, разом із декларацією № UA401020/2020/040363, надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: комерційний інвойс від 18.06.2020 року №032/20, довідка про транспортні витрати від 28.08.2020 року №TG008953, платіжне доручення в іноземній валюті від 02.07.2020 року №52, копію декларації країни відправлення від 21.07.2020 року №292020200000139716. Митна вартість товарів визначена позивачем за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). 07.09.2020 року Подільська митниця Держмитслужби повідомила ТОВ Шик і Блиск про необхідність надати додаткові документи для підтвердження вартості товару, у зв`язку із тим, що документи подані декларантом не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни товару, що була фактично сплачена за ці товари. У відповідь на це повідомлення, позивач надав наступні додаткові документи: копію платіжного доручення з банківської установи на суму 63075,26 доларів США; копію експертного висновку Вінницької торгово-промислової палати №0078 від 01.09.2020 року; копію калькуляції цін від виробника товару TM WOKALI; копію інвойсу від WOKALI COSMETIC Co LTD; копію калькуляції цін від виробника товару ТМ Dos Lunas; копію інвойсу від DOSLUNAS COSMETIC CO LTD. 07.09.2020 року Подільською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA401000/2020/000033/2, зокрема: на 1618,44 доларів США (еквівалентно 10661,75 грн.) збільшено митну вартість засобів для манікюру та педикюру та на 4742,61 долар США (еквівалентно 34937,72 грн.) збільшено митну вартість косметичних виробів по догляду за шкірою. Окрім того, у зазначеному рішенні вказується, що відповідно до ч. 1 ст. 337 Митного кодексу України визначено, що перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення формато- логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені Митного кодексу України. Згідно п. 5 ст. 54 Митного кодексу України митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно п. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Зокрема, в наданій митній декларації країни відправлення взагалі не містяться відомості про кількісні та цінові характеристики товарів №7 «Засоби для манікюру та педикюру» та №11 «Косметичні вироби для догляду за шкірою». Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності та неточності, відповідно до п.п. 2, 3 статті 58 Митного кодексу України застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та ст. 60 Митного кодексу України) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст. 62 Митного кодексу України) та (ст. 63 Митного кодексу України) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Джерелом числового значення митної вартості по товару №7 є оформлена ЕМД від 29.07.2020 року №UА500020/2020/221378, по товару №11 - оформлена ЕМД від 06.09.2020 року №UА500490/2020/501853. В результаті консультації декларанту роз`яснено, що згідно з п. 3 ст. 52 Митного кодексу України він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом Держмитслужби; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч. 7 ст. 55 МКУ. Також роз`яснено право на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави IV Митного кодексу України або до суду. 08.09.2020 року позивачем подано виправлену митну декларацію №UA401020/2020/041066 з урахуванням коригувань вартості товарів №7 та № 11, про які зазначила Подільська митниця Держмитслужби. 16.09.2020 року ТОВ Шик і Блиск звернулось до відповідача зі скаргою на рішення від 07.09.2020 року № UA401000/2020/000033/2, у якій просила повністю скасувати останнє. За результатами розгляду скарги Подільською митницею Держмитслужби листом від 12.10.2020 року №08-1/15-02/13-13356 повідомила, що у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів, він має право на випуск товарів у вільний обліг за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України. Враховуючи те, що ТОВ Шик і Блиск використало своє право випустити товари у вільний обіг під гарантійні зобов`язання за митною декларацією від 08.09.2020 року № UA401020/2020/041066 згідно з положеннями частини сьомої статті 55 Митного кодексу України, декларант має право подати Подільській митниці Держмитслужби додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару. Непогодження позивача із рішенням відповідача від 07.09.2020 року про коригування митної вартості слугувало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом. Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим, при цьому, сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях та жодним чином не обґрунтовані та не підтверджені. Суд вважав, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які не мали розбіжностей, ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні та достовірні дані, що піддавалися обчисленню і підтверджували усі складові митної вартості імпортованого товару, натомість відповідач не довів правомірності коригування митної вартості імпортованого позивачем товару. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступного. Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України. Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до частини першої статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Таким чином, методи визначення митної вартості товарів розділені на: а) основний; б) другорядні. Крім того, митним законодавством передбачена система другорядних методів. Суд звертає увагу на те, що пріоритетним до застосування є саме основний метод. Це, відповідно, обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу повинні застосовуватися методи, закріплені положеннями пункту 2 частини 1 статті 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів. Про субсидіарний характер застосування другорядних методів свідчить зміст положень частини третьої статті 58 цього Кодексу. За правилами частини третьої статті 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. В той же час, відповідно до частини восьмої статті 57 МК України, у разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Згідно зі статтею 64 МК України у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами та положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГATT). Разом з тим, відповідно до частини першої статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Таким чином, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості. Документами, які підтверджують митну вартість товарів визначено частиною другою статті 53 МК України. За правилами частини п`ятої статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Відтак, зі змісту статті 53 МК України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Дана норма кореспондує положенням частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Водночас частиною третьою статті 53 МК України встановлено, що у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. За вимогами частин першої, третьої, шостої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. За змістом цих норм митна вартість товарів визначається декларантом; водночас митний орган контролює правильність визначення такої вартості і за результатами здійснення такого контролю, у випадку неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині третій статті 53 МК України, приймає рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України. Суд звертає увагу на те, що аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. За приписами частини першої статті 58 МК метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. У частині другій статті 58 МК вказано, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Відповідно до частини 3статті 58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1статті 57 цього Кодексу. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, усі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості при здійсненні митного оформлення як обов`язкові, так і наявні у позивача були надані митному органу, а їх зміст підтверджував заявлену митну вартість товару. Так, позивачу поставлялись товари з території Китайської Народної Республіки на виконання умов договору купівлі-продажу №03/ZED. У декларації № UA401020/2020/040363 ТОВ Шик і Блиск задекларовано 23 групи товарів. У свою чергу, система АСАУР спрацювала лише щодо товарів за №7 та №11. Відтак, оскільки, сумнів щодо правильності визначення митної вартості у відповідача виник лише щодо товарів, які належать до вищезазначених груп, суд вважає за необхідне детально зупинитися саме на цих групах товарів. Так, відповідно до комерційного інвойсу № 032/20 від 18.06.2020 року загальна вартість товарів, які містяться у декларації за номерами 7 та 11, зокрема щодо товарів, які належать до групи № 7 (засоби для манікюру та педикюру) становить: - TM «MeNow» (МІНау) гель-лак (праймер) 8 мл. ультрабонд 756,62 доларів США; - TM «MeNow» (МІНау) гель-лак (база) 8 мл 791.04 доларів США; - TM «MeNow» (МІНау) гель-лак (топ) 8 мл каучуковий 1699,06 доларів США; - TM «MeNow» (МІНау) гель-лак 8 мл №676 16667,42 доларів США. Загальна вартість товарів, які належать до групи № 11 (косметичні вироби по догляду за шкірою) становить: - TM «Dos Lunas» тонер для обличчя з ромашкою 400 мл. арт Lun 355 309,50 доларів США; -TM «Dos Lunas» тонер для обличчя з жасміном 400 мл. арт Lun 357 278,55 доларів США; - TM «Dos Lunas» скраб для тіла «кавовий» - 515,81 доларів США; - TM «WOKALI» скраб для тіла 350 мл арт WKL 494 330,12 доларів США; - TM «WOKALI» скраб для тіла 350 мл арт WKL 446 66,02 доларів США; - TM «WOKALI» скраб для тіла 350 мл арт WKL447 297,11 доларів США; - TM «WOKALI» скраб для тіла 350 мл арт WKL 484 132,05 доларів США. Відтак, відповідно до даних інвойсу загальна вартість всіх товарів, які належать до групи № 7 становить 19914,14 доларів США та групи № 11 1929,16 доларів США, як і зазначено позивачем у митній декларації. Окрім того, на підтвердження вартості товарів ТОВ Шик і Блиск надано експертний висновок Вінницької торгово-промислової палати №0078 від 01.09.2020 року. Відповідно до вищезазначеного висновку завданням експертизи визначено: підтвердження відповідності цін на товар, який ввозився в Україну згідно з договором купівлі-продажу №03/ZED від 14.12.2017 року, укладеним між компанією YIWU AOHANG IMPORT & EXPORT CO., LTD та ТОВ Шик і Блиск. Так, за результатами розгляду заявки ТОВ Шик і Блиск Вінницька торгово-промислова палата дійшла висновку про те, що на підставі листа-відповіді компанії YIWU AOHANG IMPORT & EXPORT CO., LTD, (Китай) на запит ВТПП за вих. № 23/04/396 від 01.09.2020 року підтверджується, що ціни на товар, поставлений ТОВ Шик і Блиск згідно з договором купівлі-продажу №03/ZED від 14.12.2017 року, специфікацією за №032/20/S від 18.06.2020 року до договором купівлі-продажу №03/ZED від 14.12.2017 року та комерційним інвойсом за №032/20 від 18.06.2020 року відповідають цінам компанії продавця. Відтак, відповідно до висновку Вінницької торгово-промислової палати №0078 від 01.09.2020 року вартість товарів, які зазначені в групах № 7 та № 11 (вказані у таблиці ВТПП за номерами 16-19, 33-35, 63, 67-69) відповідає вартості, зазначеній у інвойсі та відповідно вартості компанії продавця. За таких обставин, суд вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару надано належні документи у відповідності до переліку, закріпленого ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого суду, що в оскаржуваному рішенні відповідача не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товарів за ціною договору купівлі-продажу, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено. Наявність у поданих позивачем документах будь-яких розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем зазначено не було, а тому належних підстав для коригування митної вартості у митного органу не було. Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Подільської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 15 липня 2021 року. Головуючий Франовська К.С. Судді Матохнюк Д.Б. Боровицький О. А.