Постанова 4818 № 644/6303/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 644/6303/19 Головуючий суддя І інстанції Матвієвська Г. В. Провадження № 22-ц/818/2400/21 Суддя доповідач Яцина В.Б. Категорія: Справи у спорах, що виникають з відносин спадкування за законом. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 липня 2021 року м. Харків. Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого Яцини В.Б., суддів колегії Бурлака І.В., Хорошевського О.М., за участю секретарів судового засідання Семикрас О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04 січня 2021 року, ухвалене у складі судді Матвієвської Г.В., по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Харківської міської ради, треті особи : Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора, ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно, В С Т А Н О В И В : У серпні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним позовом про визнання права власності на спадкове майно, на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті її дочки ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її донька ОСОБА_3 , яка на момент своєї смерті проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 . Внаслідок цього відкрилася спадщина у вигляді вказаної квартири. На випадок своєї смерті, ОСОБА_3 не залишила жодних розпоряджень. Єдиним спадкоємцем першої черги, який прийняв спадщину після смерті її дочки ОСОБА_3 є позивач. Послалася на те, що вона звернулася до Четвертої державної нотаріальної контори Орджонікідзевського нотаріального округу м. Харкова із заявою про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 , яка відкрилася після смерті її доньки - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки 07 грудня 2018 року до нотаріальної контори звернувся ОСОБА_1 , із заявою про прийняття спадщини за законом, та 12 квітня 2019 року ним була подана до нотаріальної контори заява, в який він просив нотаріуса не видавати свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_2 , оскільки між ними щодо неї виник спір. Позивач зазначає, що ОСОБА_1 звертався до Нововодолазького районного суду Харківської області із заявою про встановлення юридичного факту, яку суд залишив без розгляду за заявою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 про наявність спору про право по цьому факту. Позивач ОСОБА_2 , посилаючись на ст. ст. 1216 - 1218, 1222, 1258, 1261, 1268 ЦК України, вважає, що суд повинен захистити її інтереси та визнати за нею право власності у порядку спадкування за законом після померлої доньки на квартиру, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , як спадкоємця першої черги. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04 січня 2021 року позов ОСОБА_2 було задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Судові витрати покласти на позивача. Вважає, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим, порушує норми матеріального права, судом не було належним чином встановлені дійсні обставини справи та не оцінені докази, які мають важливе значення для вирішення справи по суті, що в цілому призвело до порушення його прав та інтересів. Вказав, що ані він, ані його представник - адвокат Абдуллаєва- Мартіросян І.Х., не були належним чином повідомлені про чергову дату судового засідання по цивільній справі № 644/6303/19, а саме про судове засідання, що відбулось 04.01.2021 дату ухвалення рішення по вищевказаній цивільній справі. Послався на те, що він звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова із позовною заявою до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності, яка розглядається судом у справі № 644/7149/19. Оскільки ці справи пов`язані між собою вважає неможливим ухвалення рішення по цій справі до закінчення розгляду справи № 644/7149/19. Адвокат Забара В.І., який діє в інтересах ОСОБА_2 , надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останню просить залишити без задоволення, а оскаржене рішення - без змін. Обґрунтовуючи відзив, вказав, що, судові засідання по справі за позовною заявою ОСОБА_2 , які узгоджувались судом зі сторонами, неодноразово відкладалися за клопотанням представника третьої особи адвоката Абдулаевої-Мартіросян І.Х. у зв`язку з зайнятістю останньої у невідкладних справах в іншому суді. Але, іншим приводом для відкладення судових засідань для представника третьої особи - адвоката Абдулаевої-Мартіросян І.Х. були її клопотання, які вона більше 4 разів відправляла на електронну адресу суду, щодо неможливості слухання справи, у зв`язку з карантином у країні. Представник третьої особи жодного разу не надала суду письмові докази тих невідкладних справ, які би унеможливлювали проводити судові засідання по цієї справі. Послався на те, що наявність в проваджені Орджонікідзевського районного суду м. Харкова справи № 644/7149/19 не перешкоджало розгляду цієї справи по суті спору. Зазначив, що встановлені судом обставини апелянтом не спростовані, не надано доказів того, що унеможливлює позивачу реалізувати своє право як спадкоємця першої черги, та отримати в порядку спадкування у власність вказану квартиру. Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів, відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України вислухала доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та третьої особи, за відсутності інших учасників справи, належним чином повідомленої про час та місце її розгляду, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ст. 131, ч. 2 ст. 372 ЦПК України, перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне. Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Наведеній нормі цивільного процесуального права оскаржене рішення не повністю відповідає. Згідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, ст. 10 ЦПК України, який у контексті визначеної у ст. 2 ЦПК України завдання (мети) цивільного судочинства передбачає право на справедливий суд та право на доступ до суду, як складову цього права, що передбачає реальну можливість учасника справи реалізувати визначені ст. 43 ЦПК України права та обов`язки, зокрема подавати докази та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. Згідно зі статтею 211 ЦПК України розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Порядок виклику та вручення судових повісток визначено у статтях 128, 130 ЦПК України. Частиною другою статті 128 ЦПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Згідно з частиною п`ятою вказаної статті судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. Згідно пункту 1 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків. Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Позов ОСОБА_2 був розглянутий по суті у судовому засіданні 04 січня 2021 року, коли суд ухвалив рішення про його задоволення (а. с. 140). Однак, при цьому в матеріалах справи відсутні зворотні розписки про вручення ОСОБА_1 або його повноважному представнику судових повісток на вказану дату. Таким чином доводи скарги про відсутність належного повідомлення судом про дату, час і місце засідання суду, яке у даному випадку є обов`язковим, є обов`язковою підставою для скасування оскарженого рішення суду. Згідно із ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Аналізуючи можливість розгляду справи при неналежному складі учасників у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц було зроблено правовий висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження» (п.п. 40, 41 постанови ВП ВС від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18). Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову. Колегія суддів відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховує при апеляційному розгляді цієї справи наведені вище висновки касаційного суду щодо застосування відповідних норм права. Так, колегія суддів зважає на те, що суд розглянув спір з неналежним складом учасників справи, не обговоривши питання щодо залучення до її розгляду в якості відповідача ОСОБА_1 , який звернувся до Орджонікідзевскього районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту та визнання права власності і цей позов розглядається судом в іншій справі № 644/7149/19 - шляхом об`єднання цих справ в одне провадження. Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04 вересня 2019 року було відкрито провадження у справі № 644/7149/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в якому він просить суд встановити факт його перебування у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу з померлою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , починаючи з 1998 року і до дати її смерті. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на 1/2 квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Отже у справі 644/7149/19 ОСОБА_1 оспорює у ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку квартири, яка є спірною у цій справі. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2021 року (справа № 644/7149/19; провадження № 2/644/229/21) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності - провадження зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Харківського апеляційного суду по цивільній справі № 644/6303/19 (н/п 22-ц/818/2400/21) за позовом ОСОБА_2 до Харківської міської ради, треті особи: Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора, ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно. Провадження у цій справі за позовом ОСОБА_2 до Харківської міської ради, третя особа 4 Харківська державна нотаріальна контора Орджонікідзевського нотаріального округу про визнання права власності на квартиру було відкрито після відкриття провадження у справі № 644/7149/19 ухвалою тієї ж самої судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 09 вересня 2019 року (а. с. 25). Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 13 лютого 2020 року по цій справі за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Абдуллаєвої-Мартиросян І.Х. було залучено до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_1 . При цьому суд встановив, що у провадженні цього ж суду перебуває цивільна справа № 644/7149/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Сьома Харківська державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності і спільним предметом позову в зазначених справах є квартира АДРЕСА_1 (а. с. 67). Відповідно до ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. У подальшому суд, перебуваючи у підготовчому провадженні у цій справі, всупереч положень ч. 2 ст. 188 ЦПК України та у контексті виконання завдання цивільного судочинства щодо справедливого та своєчасного розгляду і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод , ст. 2 ЦПК України, не обговорив питання про об`єднання в одне провадження цієї справи та вказаної справи № 644/7149/19 за пов`язаних між собою предметом позову та по суті зустрічні позовні вимоги, ст. 193 ЦПК України, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи. Колегія суддів звертає увагу, що обидві ці справи на той час перебували у провадженні одного судді районного суду. Згідно ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку. Тому з огляду на розгляд судом у даній справі за позовом ОСОБА_2 до Харківської міської ради за відсутності ОСОБА_1 в якості відповідача, який оспорює право власності ОСОБА_2 на спірну квартиру, колегія суддів відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України дійшла до висновку про обґрунтованість доводів скарги та наявність обов`язкових підстав для скасування рішення суду та для виходу поза межі доводів скарги і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову. Суд апеляційної інстанції відповідно до визначених у ст. 367 ЦПК України меж апеляційного розгляду справи, які не передбачають повної апеляції, за відсутності повноважень залучити до розгляду справи належного відповідача, при неналежному складі учасників справи не вправі встановлювати обставини справи, прийняти та дослідити нові докази, та по суті перевірити законність та обґрунтованість оскарженого рішення суду першої інстанції. При цьому ОСОБА_2 не позбавлена права на звернення до суду з новим позовом по суті цього спору до належних відповідачів. Керуючись ст.ст. 259, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04 січня 2021 року - скасувати. У задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст судового рішення складено 19 липня 2021 року. Головуючий В.Б. Яцина. Судді колегії І.В. Бурлака. О.М. Хорошевський.