Постанова 4803 № 183/3479/14

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/6172/21 Справа № 183/3479/14 Суддя у 1-й інстанції - Городецький Д. І. Суддя у 2-й інстанції - Деркач Н. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 липня 2021 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої судді Деркач Н.М., суддів: Пищиди М.М., Ткаченко І.Ю., за участю секретаря Усик А.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 березня 2021 року по цивільній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Надра, про заміну сторони у виконавчому провадженні, - В С Т А Н О В И В: У лютому 2021 року ТОВ Фінансова компаніяДніпрофінансгруп звернулося до суду з заявою, в якій просило замінити сторону виконавчого провадження у даній справі її правонаступником. В обґрунтування заяви зазначено, що Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області 29 квітня 2016 року у цивільній справі №183/3479/14 ухвалено рішення, яким з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» стягнуто заборгованість за кредитним договором № 796240/ФЛ від 02 квітня 2008 року. Згідно Договору №GL48N718070_I_3 про відступлення прав вимоги від 17.07.2020 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. та зареєстровано за № 509, право вимоги за кредитним договором № 796240/ФЛ від 02 квітня 2008 року, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк» Надра» відступило на користь ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП», разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами, у зв`язку з чим, заявник звернувся до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 березня 2021 року заяву ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», заінтересовані особи: ПАТ «Комерційний Банк «Надра», ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, задоволено. Замінено сторону виконавчого провадження з виконання рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2016 року у справі №183/3479/14 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, в частині стягувача на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», код ЄДРОПОУ: 40696815, місцезнаходження: 49089, м. Дніпро вул. Автотранспортна, буд.2 офіс

205. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, як незаконну і відмовити у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження. Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду у межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав. Судом встановлено, що 29 квітня 2016 року ухвалено рішення, яким задоволено позовні вимоги ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» за кредитним договором № 796240/ФЛ від 02 квітня 2008 року в сумі 323 972,89 доларів США, що за курсом НБУ станом на 25 квітня 2014 року складала відповідно 3 687 848 грн., яка складається з: заборгованість за кредитом 170 924,19 доларів США, що складала відповідно 1 945 664,24 грн.; заборгованість за відсотками 119 629,51 доларів США, що складала відповідно 1 361 766,63 грн.; пеня 15 868,87 доларів США, що складала відповідно 180 638,57 грн.; штраф 17 550,32 доларів США, що складала відповідно 199 778,80 грн., звернено стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки № 796240/ФЛ-1 від 02 квітня 2008 року земельну ділянку загальною площею 1200,00 кв.м., яка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку та розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , шляхом продажу Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» предмету іпотеки з укладанням від свого імені договору купівлі-продажу предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві на умовах та в порядку викладеному в ст. 38 Закону України «Про іпотеку» та наданням Публічному акціонерному товариству «Комерційний банк «Надра» всіх, а саме, ціна продажу предмета іпотеки повинна бути встановленою на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна (а.с.94-98). Відповідно до матеріалів справи та судового рішення від 29 квітня 2016 року у цивільній справі №183/3479/14, ухвалою суду від 12 травня 2015 року належним відповідачем у справі визнана ОСОБА_1 , оскільки, у відповідності до свідоцтва про зміну імені, виданого 09 вересня 2014 року Бабушкінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, ОСОБА_2 змінила прізвище та ім`я на ОСОБА_1 (а.с.58-60, 95). 17 липня 2020 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» укладений Договір №GL48N718070_І_3 про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. та зареєстрований в реєстрі за №509. Відповідно до п.1 умов зазначеного Договору, Банк відступає Новому Кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників, іпотекодавців, заставодавців та поручителів, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту, договорами поруки, іпотечними договорами, договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору (а.с.118-119). Судом встановлено, що зазначений Договір набув чинності, оскільки відповідно до п.14 умов зазначеного Договору, останній набуває чинності саме з дати його підписання Сторонами і скріплення відтисками печаток Сторін та нотаріального посвідчення (а.с.119). Задовольняючи заяву ТОВ Фінансова компаніяДніпрофінансгруп про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості її доводів, а також з того, що заміна сторони у виконавчому провадженні можлива на будь-якій його стадії. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Частиною 1 статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Відповідно до статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом. У виконавчому провадженні можуть брати участь кілька стягувачів. Кожен з них щодо іншої сторони має право брати участь у виконавчому провадженні самостійно або доручити участь у виконавчому провадженні одному із співучасників. У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні. Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, за змістом наведених норм законів у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником. Виходячи із результатів системного аналізу цих норм, зокрема пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 496/2685/13-ц. По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку з заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали) за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник). Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. З огляду на вищевикладене, висновок суду першої інстанції про задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження є правильним. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що заявник не надав суду доказів повного розрахунку за Договором про відступлення прав вимоги, що свідчить про те, що він не набув прав нового кредитора, а отже і прав на заміну сторони виконавчого провадження, є безпідставними, оскільки матеріали справи не містять документів, які б свідчили про визнання Договору про відступлення прав вимоги недійсним. Зазначений договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. та зареєстрований в реєстрі за №509. Крім того, недійсність правочину про відступлення права вимоги не є предметом розгляду цієї справи у межах вирішення питання про наявність підстав для заміни стягувача у виконавчому провадженні. Відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження повної сплати новим кредитором на рахунок банку грошових коштів у сумі 3 354 777,30 грн. для підтвердження моменту набуття прав за Договором є обставинами, які не підлягають доказуванню у зазначеній справі і не мають значення для її вирішення. Крім того, статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження визначається як завершальна стадія судового провадження. Таке розуміння виконавчого провадження відповідає практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Так у пункті 15 рішення ЄСПЛ у справі «Моргуненко проти України» від 6 вересня 2007 року (заява № 43382/02) вказується таке: «Суд зазначає, що провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження (див. «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Itali) (no. 1) [GC], no. 36813/97, п. 197). Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового і ці обидва провадження мають розглядатися як цілісний процес (див. «Естіма Джордж проти Португалії» (Estima Jorge v. Portugal), рішення від 21 квітня 1998 року, Report of Judgments and Decisions 1998-II, п. 35, та, з нових джерел, «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovakia), N 2132/02, пп. 24-27, 13 червня 2006 року).». Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю. Пункт 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Постанова про закінчення виконавчого провадження виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини. У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав (частини друга та третя статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»). Наслідком закінчення виконавчого провадження є те, що виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац другий частини першої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження»). Водночас після закінчення виконавчого провадження не виключається можливість подальшого руху справи як в межах перегляду рішення суду (апеляційний, касаційний перегляд, перегляд за нововиявленими або виключними обставинами), так і в межах виконання рішення суду (поворот виконання, оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження), а також у зв`язку із судовим контролем за виконанням рішення суду. Тож, навіть після закінчення виконавчого провадження у учасника справи може виникати ряд процесуальних питань, пов`язаних із захистом його прав та охоронюваних інтересів. Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права нерозривно пов`язане з правонаступництвом як інститутом цивільного права, адже зміни у матеріально-правових відносинах зумовлюють необхідність привести процесуальний стан осіб як учасників таких матеріально-правових відносин у відповідність з їх дійсною юридичною зацікавленістю у перебігу та результаті судового провадження, в тому числі у виконанні рішення суду. Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права має універсальний характер. У разі вибуття правопопередника з виконавчого провадження до правонаступника переходить весь комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних для сторони виконавчого провадження, і, відповідно, комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних стороні судового провадження, враховуючи стадію, на якій відбулося правонаступництво. Закінчення виконавчого провадження, у тому числі й у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14. З огляду на наведене, колегія суддів апеляційного суду не знаходить підстав для скасування законної та обґрунтованої ухвали суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 березня 2021 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Судді: Н.М. Деркач М.М. Пищида І.Ю. Ткаченко