Постанова 4824 № 360/2557/15-ц

30 вересня 2020 року місто Київ справа № 360/2557/15-ц провадження № 22-ц/824/10573/2020 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Довгополої А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Чистовою Аллою Сергіївною, на ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 16 грудня 2019 року, постановлену у складі судді Унятицького Д.Є. у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", заінтересовані особи: Акціонерне товариство "Альфа-Банк", ОСОБА_1 про заміну сторони у справі, шляхом зміни стягувача його правонаступником, В С Т А Н О В И В : У грудні 2019 року заявник ТОВ "Вердик Капітал" звернувся до суду з завою про заміну сторони у справі шляхом зміни стягувача його правонаступником. В обґрунтування своїх вимог заявник посилався на те, що 12 лютого 2016 року Бородянський районний суд Київської області ухвалив рішення у справі №360/2557/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Альфа Банк" заборгованості за кредитним договором №500279730. 21 червня 2016 року між ПАТ "Альфа Банк" та ТОВ "Кредитні ініціативи" укладено договір факторингу №1, відповідно до умов якого ТОВ "Кредитні ініціативи" набуло право вимоги за договором кредиту №500279730. 26 грудня 2018 року між ТОВ "Кредитні ініціативи" та ТОВ "ФК "Веста" укладено договір факторингу №2019-1КІ/Веста, відповідно до умов якого ТОВ "ФК "Веста" набуло право вимоги заборгованості за договором кредиту №500279730. 16 січня 2019 року ТОВ "ФК "Веста" та ТОВ "Вердикт капітал" укладено договір про відступлення прав вимоги №16-01/19/1, відповідно до умов якого ТОВ "Вердикт капітал" набуло право вимоги заборгованості за кредитним договором №500279730. Просив замінити стягувача ПАТ "Альфа Банк" на правонаступника ТОВ "Вердикт капітал" у справі № 360/2557/15-ц, за позовом ПАТ "Альфа Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №500279730. Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 16 грудня 2019 року замінено стягувача ПАТ "Альфа Банк" на правонаступника ТОВ "Вердикт Капітал" у справі 360/2557/15-ц за позовом ПАТ "альфа Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 500279730. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, представник ОСОБА_1 - адвокат Чистова А.С., подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та відмовити ТОВ «Вердикт Капітал» у задоволенні заяви, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що з наданої заявником копії договору відступлення прав вимоги від 16 січня 2019 року №16-01/19/1 між ТОВ «Фінансова компанія «Веста» та ТОВ «Вердикт Капітал», не вбачається наявності у ТОВ «Фінансова компанія «Веста» правонаступництва зобов`язань кредитора ні від ТОВ «Кредитні ініціативи», ні від ПАТ «Альфа Банк», також не вбачається отримання ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 25 травня 2013 року № 500279730 (назва договору вказана невірно, дата відсутня). Додаток 1-1 до Договору відступлення прав вимоги № 16-01/19/1 від 16 січня 2019 року, не оформлений як двосторонній правочин, що оформлюється підписами і печатками обох сторін (у випадку вказаного договору - ТОВ «Фінансова компанія Веста» і ТОВ «Кредитні ініціативи»). Різниться вказаний документ і щодо суми, визначеної у рішенні Бородянського районного суду Київської області від 12 лютого 2016 року у справі №360/2557/15-ц. Витяг з договору факторингу від 21 червня 2016 № 1 укладеного між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи», не містить жодних даних щодо відступлення грошових вимог до ОСОБА_1 за кредитним договором від 25 травня 2013 року №500279730. З копії договору факторингу від 26 грудня 2018 року №2019-1КІ/ВЕСТА, укладеного між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА», не вбачається наявності у ТОВ «Кредитні ініціативи» правонаступництва зобов`язань кредитора від ПАТ «Альфа-Банк», та факту наявності у вказаного товариства права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 25 травня 2013 року № 500279730. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором. За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом. ОСОБА_1 жодним із зазначених у заяві ТОВ «Вердикт Капітал» «первинних» чи «нових кредиторів», «клієнтів» чи «факторів» не повідомлявся будь - яким чином (ні усно, ні письмово) про зміну кредитора за кредитним договором від 25 травня 2013 року № 500279730. Судом в оскаржуваній ухвалі не встановлено ні обставин, ні фактів правомірності вимог заявника ТОВ "Вердикт Капітал", а також не визначено статусу заявника як фінансової установи. Заявником не було доведено, а судом не було встановлено наявності у заявника підстав для правонаступництва у цій справі, а тому і підстав для заміни стягувача ПАТ "Альфа-Банк" на правонаступника ТОВ "Вердикт Капітал" немає. Заявник не повідомив суду, а суд не перевірив інформацію, що заявником ТОВ «Вердикт Капітал» було ініційовано і оформлено виконавчий напис нотаріуса від 11 квітня 2019 № 503, яким звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 за кредитним договором від 25 травня 2012 року № 500279730, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа-Банк». За цим виконавчим написом почалося примусове стягнення. На сьогодні в провадженні Шевченківського районного суду м. Києва знаходиться справа про визнання вказаного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Справа розглянута судом у відсутність ОСОБА_1 , який не знав і не міг знати про наявність у провадженні суду даної справи та не був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, відповідно не мав можливості скористатись своїми процесуальними правами. Копія заяви ТОВ "Вердикт Капітал" про заміну стягувача правонаступником, з доданими документами, як і копія оскаржуваної ухвали, ОСОБА_1 судом першої інстанції не надсилалась. Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, не надав оцінки доказам, наданих заявником. У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ "Вердикт Капітал"- адвокат Радченко В.Ю. просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Чистова А.В. апеляційну скаргу підтримала і просила її задовольнити. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, про причини своєї неявки суд не повідомили, у зв`язку з чим колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у їх відсутність відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України. Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала скасуванню з постановленням нового судового рішення, виходячи з наступного. Вирішуючи справу на підставі наявних у суду даних, суд першої інстанції виходив з того, що учасники справи повідомлялися судом про дату, час та місце розгляду справи належним чином, про причини неявки суд не повідомили, їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Як убачається з матеріалів справи, у грудні 2019 року заявник ТОВ «Вердикт Капітал» звернувся до суду з заявою про заміну сторони у справі, шляхом зміни стягувача його правонаступником. Суд першої інстанції направив учасникам справи судове повідомлення про розгляд заяви ТОВ «Вердикт Капітал», призначений на 16 грудня 2019 року /а.с.112,113/. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів отримання боржником чи іншими учасниками справи повідомлення про розгляд заяви ТОВ «Вердикт Капітал», що позбавило боржника можливості належним чином реалізувати свої права щодо надання доказів та заявлення клопотань по суті справи, а інших осіб - надати відзиви щодо вирішення даної заяви. Повідомлення суду, датоване 6 грудня 2019 року, що міститься в матеріалах справи (а.с.113), за відсутності зворотних повідомлень, не може вважатись доказом належного сповіщення особи про час та місце розгляду справи в розумінні ч.5 ст.128 ЦПК України. Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно з ч.1 ст.8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції на зазначені вимоги закону уваги не звернув, розглянув справу без належного повідомлення боржника ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи, розгляд справи не відклав, причин неотримання боржником повідомлення не з`ясував. Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (пункт 3 частини третьої статті 376 ЦПК України). З огляду на наведене, та зважаючи на те, що судом першої інстанції розглянуто справу без участі боржника ОСОБА_1 , який не був належним чином повідомлений про розгляд справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження. Як убачається з матеріалів справи, рішенням Бородянського районного суду Київської області від 12 лютого 2016 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 9 червня 2016 року, задоволені позовні вимоги ПАТ «Альфа Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Альфа-Банк" заборгованість за кредитним договором №500279730 від 25 травня 2013 року в розмірі 123 055,51 грн. та понесені судові витрати в сумі 1845,83 грн. /а.с.36, 63-65/. 6 грудня 2019 року ТОВ «Вердикт Капітал» звернулося з до суду з заявою про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником /а.с.77-80/. 21 червня 2016 року між ПАТ "Альфа-Банк" та ТОВ "Кредитні ініціативи" укладено договір факторингу №1, та додаток до нього, відповідно до яких право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, укладеними з ПАТ "Альфа-Банк" відступлено ТОВ "Кредитні ініціативи" /а.с.94/. 26 грудня 2018 року між ТОВ "Кредитні ініціативи" та ТОВ " Фінансова компанія "Веста" укладено договір факторингу №2019-1КІ/ВЕСТА, та додатки до нього, відповідно до яких право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, відступлено ТОВ "ФК "Веста" /а.с. 95-105/. 16 січня 2019 року між ТОВ "Фінансова компанія "Веста" та ТОВ "Вердикт Капітал" укладено договір відступлення прав вимоги № 16-01/19/1, та додатки до нього, відповідно до яких право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, відступлено ТОВ "Вердикт Капітал", зокрема і по договору №500279730 від 25 травня 2012 року з ОСОБА_1 / копія витягу з додатку 1-1 до договору №16-01/19/1 а.с.83, а.с. 84-93/. Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником. Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку з чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України, за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження. Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і за відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13 та постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10. Такі ж висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 2-3627/09. За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження». Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Частиною першою статті 14 ЦПК України і статті 18 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Чистової А.С. про те, що суд не встановив чи є правонаступник стягувача фінансовою установою,чи вправі він набути права кредитора, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні заяви ТОВ «Вердикт Капітал», оскільки такі доводи виходять за межі предмету розгляду. Договір про відступлення прав вимоги не був оспорений в судовому порядку, а отже в силу ст.204 ЦК України є правомірним. Крім того, з наявного у матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та інформацією з самого реєстру вбачається, що видом діяльності ТОВ «Вердикт капітал» є інші види грошового посередництва, фінансовий лізінг та надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення). ТОВ "Вердикт Капітал" є фінансовою установою, що підтверджується інформацією внесеною до Державного реєстру фінансових установ, яка розміщена на сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та є в загальному доступі. Доводи апеляційної скарги в тій частині, що судом першої інстанції не встановлено переходу прав вимоги за кредитним договором № 500279730, позичальником у якому виступає ОСОБА_1 , від ПАТ «Альфа Банк» до ТОВ «Кредитні ініціативи», від ТОВ «Кредитні ініціативи» до ТОВ «ФК «Веста», а також від ТОВ «ФК «Веста» до ТОВ «Вердикт Капітал» також не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки як вбачається зі змісту апеляційної скарги апелянт підтверджує, що новим кредитором є ТОВ «Вердикт Капітал», за заявою якого вчинено виконавчий напис нотаріуса від 11 квітня 2019 року, яким звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 500279730. Наразі виконавчий напис оспорюється боржником в судовому порядку. Доводи апеляційної скарги представника відповідача про неповне встановлення обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, є необґрунтованими, а обставини, на які вона посилається, не свідчать про постановлення судом незаконної ухвали. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Враховуючи вищевикладене та вимоги ч. 3 ст. 376 ЦПК України ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової про задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Чистовою Аллою Сергіївною, - задовольнити частково. Ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 16 грудня 2019 року - скасувати. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити. Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Альфа Банк» його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» у виконавчому провадженні по виконанню рішення Бородянського районного суду Київської області від 12 лютого 2016 року у справі № 360/2557/15-ц за позовом ПАТ "Альфа Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №500279730. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повна постанова складена 6 жовтня 2020 року. Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна Судді: Л.Д. Поливач А.М. Стрижеус