Ухвала КГС ВС № 902/743/18

УХВАЛА 19 липня 2021 року м. Київ Справа № 902/743/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Бакуліна С. В. головуючий (доповідач), Баранець О.М., Вронська Г.О., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 (головуючий - Олексюк Г.Є., судді: Маціщук А.В., Гудак А.В.) у справі №902/743/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоальянс-Стар" до

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження",

2. ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Вінницької районної державної адміністрації, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватного підприємства "МЕГА-ГРАНД КФТ", про визнання недійсним рішення загальних зборів, скасування державної реєстрації змін до установчих документів, визначення розміру частки у статутному капіталі, ВСТАНОВИВ: У 2018 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоальянс-Стар" (далі - ТОВ "Автоальянс-Стар") звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" (далі - ТОВ "Відродження"), ОСОБА_1 про: - визнання недійсними пунктів 2, 3, 4 рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження", оформленого протоколом від 21.04.2010 №8 (з урахуванням додаткових пояснень б/н від 25.03.2019); - про визнання недійсною та скасування державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ "Відродження", проведеної державним реєстратором Вінницької районної державної адміністрації у Вінницькій області Стиран Н.Л., про що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено (вчинено) запис (реєстраційну дію) від 22.04.2010 за № 11491050007001152 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; зміна складу або інформації про засновників". Справа розглядалась неодноразово. За результатами нового розгляду Господарський суд Вінницької області рішенням від 05.10.2020 у справі №902/743/18 позов (з урахуванням заяви про зміну предмету позовних вимог (доповнення предмету позову) задовольнив; визнав недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "Відроження", оформлені протоколом від 21.04.2010 №8 (пункти 2, 3, 4); скасував державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Відродження" (код 32754725), реєстраційний запис від 22.04.2010 №11491050007001152 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; зміна складу або інформації про засновників", здійснену державним реєстратором Вінницької районної державної адміністрації у Вінницькій області Стиран Наталією Леонідівною; визначив розмір частки ТОВ "Автоальянс-Стар" у статутному капіталі ТОВ "Відродження" станом на 21.04.2010 в сумі 5433197,00 грн, що становить 99,7 % статутного капіталу ТОВ "Відродження". Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 21.04.2021 рішення Господарського суду Вінницької області від 21.04.2021 у справі №902/743/18 скасував; прийняв нове рішення, яким в задоволенні позову відмовив; стягнув з ТОВ "Автоальянс-Стар" на користь ОСОБА_1 5286,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Вінницької області від 25.03.2019 у цій справі, 7068,00 грн судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північного-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 у цій справі та 13725,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Вінницької області від 05.10.2020 у цій справі. ОСОБА_1 11.06.2021 (згідно з даними на поштовому конверті) звернувся безпосередньо до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: поновити строк на касаційне оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 у справі №902/743/18; зменшити суму судового збору за подання касаційної скарги; змінити мотивувальну частину зазначеної постанови з урахуванням змісту касаційної скарги. 17.06.2021 через електронну пошту на адресу Суду надійшло заперечення, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоальянс-Стар" (далі - ТОВ "Автоальянс-Стар") просить касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 у справі №902/743/18 залишити без руху та надати строк на усунення недоліків касаційної скарги та сплату судового збору у визначеному законом розмірі; відмовити ОСОБА_1 в поновленні строку на касаційне оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 у справі №902/743/18. Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 29.06.2021 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Бакуліна С.В. - доповідач (головуючий), Баранець О.М., Губенко Н.М. Ухвалою від 30.06.2021 Верховний Суд відклав розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті касаційного провадження, повернення без розгляду касаційної скарги або залишення касаційної скарги без руху за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 у справі №902/743/18; витребував з Господарського суду Вінницької області та Північно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи №902/743/18. 09.07.2021 до Суду надійшла справа №902/743/18. Розпорядженням заступника керівника апарату-керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 13.07.2021 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №902/743/18 у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Губенко Н.М. Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 13.07.2021 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Бакуліна С.В. - доповідач (головуючий), Баранець О.М., Вронська Г.О. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Судом встановлено, що вона підлягає залишенню без руху з огляду на таке. Статтею 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 ГПК України. Повний текст оскаржуваної постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 у справі №902/743/18 підписано 27.04.2020, отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином, останнім днем для подання касаційної скарги на оскаржувану постанову було 17.05.2020 включно, після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений. Із касаційної скаргою ОСОБА_1 звернувся 11.06.2021, про що свідчить відмітка на поштовому конверті, в якому касаційна скарга надійшла на адресу Верховного Суду, тобто після закінчення строку, встановленого для подання касаційної скарги, передбаченого ГПК України, проте із клопотанням про його поновлення, викладеним у тексті та прохальній частині касаційної скарги. В обґрунтування причин пропуску строку на касаційне оскарження ОСОБА_1 зазначає про те, що суд апеляційної інстанції не надіслав повний текст оскаржуваної постанови засобами поштового зв`язку скаржнику чи представнику - адвокату Січевлюку В.А. Водночас в касаційній скарзі ОСОБА_1 стверджує, що представник - адвокат Січевлюк В.А. копію повного тексту постанови отримав поштовим зв`язком 26.05.2021, в якості додатку до відповіді на відзив, поданої ТОВ "Автоальянс-Стар" у зв`язку із розглядом Господарським судом міста Києва справи №910/4277/21. При цьому, у період з 29.04.2021 по 10.05.2021 Адвокатське об`єднання "Арсенал", адвокат якого є представником ОСОБА_1 у цій справі, не здійснювало свою діяльність у зв`язку із карантинними заходами, а починаючи з 11.05.2021 по 30.05.2021 діяльність здійснювалася в особливому режимі. Отже, касаційна скарга подана ним протягом 20-денного строку з дня отримання оскаржуваного судового рішення і, на думку скаржника, наявні підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Оцінивши зазначені скаржником причини на предмет їх поважності, дослідивши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 у справі №902/743/18 за касаційною скаргою ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку, що такі причини є неповажними, виходячи з наступного. Як убачається з матеріалів справи №902/743/18 копію постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 було надіслано 29.04.2021 учасникам справи у кількості 5 (п`яти) примірників (том 11, аркуш справи 63), при цьому докази про неотримання оскаржуваної постанови ОСОБА_1 у матеріалах справи відсутні. Також, у матеріалах справи №902/743/18 наявна заява адвоката Січевлюка В.А. від 06.05.2021 (сформована в системі "Електронний суд" 06.05.2021) про вступ у справу як представника, до якої додано, зокрема, заяву від 06.05.2021 про видачу судового наказу за результатами розгляду справи Північно-західним апеляційним господарським судом (постанова від 21.04.2021), що свідчить про обізнаність представника скаржника - адвоката Січевлюка В.А. щодо наявністі постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 з 06.05.2021. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що повний текст постанови від 21.04.2021 оприлюднено Північно-західним апеляційним господарським судом 29.04.2021 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, тому і скаржник, і його адвокат не були позбавлений можливості ознайомитись із текстом оскаржуваної постанови в Єдиному державному реєстрі судових рішень та звернутись до Верховного Суду із касаційною скаргою, в межах строків, визначених статтею 288 ГПК України. Нормами ГПК України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження, у зв`язку з лише самим посиланням на дату отримання копії судового рішення. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази. Звернення з касаційною скаргою є дією скаржника, який зацікавлений у касаційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення, а отже першочергово залежить від суб`єктивних чинників. Колегія суддів звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й усіх осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (Case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) (заява № 11681/85) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Приписами частини третьої статті 288 ГПК України передбачено, що строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу. У справі "Устименко проти України" (Рішення від 29.10.2015) Європейський суд з прав людини зазначив, що задовольнивши клопотання про поновлення процесуального строку, не посилаючись при цьому на жодні конкретні обставини справи, і просто обмежившись вказівкою на наявність у відповідача «поважних причин» для поновлення пропущеного строку оскарження, національним судом було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції. Ураховуючи зазначене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини третьої статті 292 ГПК України, відповідно до якої заявник має право навести інші підстави для поновлення процесуального строку, які унеможливили здійснення відповідних процесуальних дій у встановлений строк, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Абзацом першим частини третьої статті 292 ГПК України встановлено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України. Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір". Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Згідно з підпунктами 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" визначено, що з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2270,00 грн. Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір встановлений у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Предметом позову у цій справі є дві вимоги немайнового характеру, а тому судовий збір за подання касаційної скарги складає 9080,00 грн ((2270,00 грн х 2-ві немайнові вимоги) х 200 % ставки). Скаржником до касаційної скарги додана квитанція №14 від 11.06.2021 про сплату судового збору у розмірі 5500,00 грн, тобто в меншому розмірі ніж встановлено законом, при цьому заявлено клопотання про зменшення розміру судового збору. Частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Згідно з частиною другою статті 8 зазначеного вище Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. За змістом положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі. Особа, яка заявляє відповідне клопотання про зменшення розміру сплати судового збору повинна навести доводи того, що її майновий стан об`єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору. Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57). У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" (заява № 28249/95) зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (пункт 60). Таким чином, зменшення розміру судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або звільнення від сплати судового збору) з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір). В обґрунтування клопотання про зменшення розміру судового збору, скаржник зазначив, що розмір судового збору в сумі 18300 грн (вказано скаржником), який підлягає сплаті за подання касаційної скарги у цій справі, значно перевищує розмір п`яти відсотків його річного доходу. У підтвердження викладених доводів позивач подав: копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з першого кварталу 2015 року по другий квартал 2019 року, виданої Державною фіскальною службою України згідно з якими загальна сума отриманих доходів складає 265,50 грн. При цьому надані ОСОБА_1 відомості про доходи за період з першого кварталу 2015 року по другий квартал 2019 року, колегія суддів визнає такими, що не підтверджує річний дохід скаржника за попередній 2020 рік. Отже, за оцінкою Суду інших доказів, які б у сукупності з наданими скаржником доказами, підтверджували, що на момент звернення з касаційною скаргою майновий стан ОСОБА_1 перешкоджав сплаті ним судового збору (9080,00 грн) у встановленому порядку і розмірі, до касаційної скарги не додано. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Ураховуючи викладене, касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 у справі №902/743/18 підлягає залишенню без руху на підставі частин другої та третьої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених недоліків, а саме: (1) подання Суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для його поновлення та наданням доказів в підтвердження поважності причин пропуску встановленого строку; подання Суду документа про доплату (зарахування) судового збору за подання касаційної скарги в установленому законом порядку та розмірі, а саме у сумі 3580,00 грн; При цьому Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень слід подати до Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків іншим учасникам справи. Згідно з частиною четвертою статті 174 та частиною другою статті 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із касаційною скаргою. Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 288, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Поновити розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті касаційного провадження, повернення без розгляду касаційної скарги або залишення касаційної скарги без руху за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 у справі №902/743/18.

2. Підстави, наведені у клопотанні ОСОБА_1 про поновлення строку на оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 у справі №902/743/18, визнати неповажними.

3. Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 у справі №902/743/18.

4. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 у справі №902/743/18 залишити без руху.

5. Роз`яснити ОСОБА_1 , що якщо заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі не буде подано скаржником в зазначений строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.

6. Роз`яснити ОСОБА_1 , що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду. (Докази виконання вимог цієї ухвали надсилати/подавати на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016). Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий С. В. Бакуліна Судді О. М. Баранець Г. О. Вронська