Постанова 4811 № 447/706/21
від 14.07.2021 ·Справа № 447/706/21 Головуючий у 1 інстанції: Головатий А. П. Провадження № 33/811/918/21 Доповідач: Гончарук Л. Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 липня 2021 року Львівський апеляційний суд у складі судді апеляційного суду Гончарук Л.Я., розглянувши апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Миколаївського районного суду Львівської області від 24 травня 2021 року, встановив: цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 600 ( шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень (десять тисяч двісті) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 454 грн. Згідно постанови, 7 березня 2021 року о 23 год. 47 хв. на автодорозі Київ-Чоп М 06 580 км, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «VOLKSWAGEN PASSAT» реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи з ознаками наркотичного сп`яніння а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі ОСОБА_1 у присутності двох свідків відмовився. Не погоджуючись з даною постановою особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Миколаївського районного суду Львівської області від 24.05.2021 року та закрити провадження у справі. В обґрунтуванні своєї апеляційної скарги вказує, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення не було всебічно, повно і об`єктивно досліджено всіх обставин справи у їх сукупності, у зв`язку з чим судом першої інстанції не взято до уваги документів, які підтверджують неправомірні вимоги працівників поліції у проходженні огляду на стан наркотичного сп`яніння. Зазначає, що не погодився проходити огляд на стан наркотичного сп`яніння у м. Львів та запропонував працівникам поліції поїхати для такого огляду у м. Миколаїв . Проте, працівники поліції наполягали на тому, що огляд необхідно пройти саме в м. Львові. Звертає увагу, що працівники поліції не надали ОСОБА_1 направлення на проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння та відмовились забезпечити його доставку до КНП «Миколаївська центральна районна лікарня» Миколаївської районної ради Львівської області чим прямо порушили порядок проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння. Однак, Миколаївський районним судом не було взято до уваги це порушення натомість як рішення мотивувалось поясненнями свідків, які не були допитані в судовому процесі. 13 липня 2021 року на адресу Львівського апеляційного суду надійшло клопотання від захисника особи, яка подала апеляційну скаргу ОСОБА_1 - адвоката Гивеля В.П., в якому адвокат просить розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 та захисника Гивеля В.П. З цієї підстави, апеляційний суд вважає, що розгляд справи можна проводити у відсутності ОСОБА_1 та його захисника Гивеля В.П. Вивчивши матеріали справи № 447/706/21 та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення, виходячи із наступного. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. На переконання апеляційного суду, даної вимоги закону суд першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_1 дотримався. Як встановлено в суді апеляційної інстанції, суд першої інстанції, всупереч покликань в апеляційній скарзі, детально дослідивши матеріали та обставини справи, давши їм належну оцінку, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому такий висновок суду першої інстанції підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №539317 від 07.03.2021 року ; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , даними відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, іншими наявними в матеріалах справи доказами, які узгоджуються між собою та достовірність таких в судді апеляційного суду не викликає сумнівів. Як встановлено апеляційним судом, працівниками поліції ОСОБА_1 була висловлена законна вимога про проведення огляду на стан сп`яніння, а саме з дотриманням вимог ст.266 КУпАП та Інструкції огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України №1425/735 від 09.11.2015 року. За змістом п 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання цього обов`язку створює подію та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1452/735 від 09.11.2015р. закріплено перелік ознак наркотичного сп`яніння. Зокрема, згідно п. 4 Розділу І такими ознаками є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Оскільки в силу вимог закону поліцейський сам визначає наявність чи відсутність у особи ознак сп`яніння, його рішення про направлення такої особи на проходження медичного огляду є способом реалізації його дискреційних повноважень, відповідно до яких він вправі діяти на власний розсуд. Крім цього, під час реалізації працівником поліції своїх повноважень його вимога про проходження огляду на стан сп`яніння не була безпідставною, а ґрунтувалась на існуванні у нього обґрунтованої підозри про наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння. Відтак, на підставі такої вимоги у водія виник обов`язок пройти огляд, невиконання якого тягне за собою відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП. Стосовно доводів, наведених в апеляційній скарзі про відсутність письмового направлення ОСОБА_1 до медичного закладу для проходження медичного огляду та покликання апелянта на відмову працівників поліції забезпечити його доставку до КНП «Миколаївська центральна районна лікарня», то в даному конкретному випадку, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, а відтак, не було необхідності складати направлення і відсутність такого направлення не є беззаперечним доказом порушення порядку проведення медичного огляду. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в постанові, при розгляді апеляційної скарги не було здобуто, а обставини на які покликається апелянт, як невраховані судом першої інстанції, були в повній мірі враховані судом першої інстанції при винесенні постанови. Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення. Стягнення, яке накладене на ОСОБА_1 відповідає санкції ч.1 ст. 130 КУпАП чинної на момент вчинення правопорушення, що є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобіганню вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень. Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, а тому апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а постанову судді Миколаївського районного суду Львівської області від 24 травня 2021 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - постановив: Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Миколаївського районного суду Львівської області від 24 травня 2021 року щодо ОСОБА_1 без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Гончарук Л.Я.