Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 653/598/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД _________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 липня 2021 р.м.ОдесаСправа № 653/598/21 Категорія: 113070000 Головуючий в 1 інстанції: Мотонок Т.Я. Місце ухвалення: м. Генічеськ Дата складання повного тексту: 29.03.2021 р. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Бітова А.І. суддів Лук`янчук О.В. Ступакової І.Г. у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглянута згідно п.1 ч. 1 ст. 311 КАС України, розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 29 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу №2 роти №1 батальйону УПП в Херсонській області ДПП лейтенанта поліції Гарастюка Д.М., відділу патрульної поліції в АР Крим та у м. Севастополі Департаменту патрульної поліції про скасування постанови, В С Т А Н О В И Л А : У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора взводу №2 роти №1 батальйону УПП в Херсонській області ДПП лейтенанта поліції Гарастюка Д.М. (далі інспектор Гарастюк Д.М.), відділу патрульної поліції в АР Крим та у м. Севастополі Департаменту патрульної поліції (далі ВПП в АР Крим та у м. Севастополі ДПП) про: - визнання протиправною та скасування постанови відповідача серії ЕАН №3663447 від 13 січня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КУпАП, та закриття справи про адміністративне правопорушення; - стягнення моральної шкоди в сумі 5 000 грн. та судового збору в сумі 454 грн. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що перед початком руху автомобіля він пересвідчився в справності авто, а отже при зупинці інспектором вказавши, що все було справне, і якщо в процесі руху щось сталося, то по не залежних від водія обставин. Крім того, якщо дійсно режим роботи задніх стоп-сигналів не відповідав вимогам, то інспектор встановлює наявність порушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини доказами в розумінні ст. 251 КУпАП. В постанові вказано ч.1 ст. 121 КУпАП і накладено штраф 340 грн. Це не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону, оскільки в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП. Крім того, оскаржувану постанову винесено "на місці вчинення правопорушення" (просто на дорозі) та відразу після того, як правопорушення, ніби-то, було вчинено. За таких умов, він не мав часу та, відповідно, фізичної можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, зокрема, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою, тощо. Таким чином, той факт, що винесення постанови безпосередньо на місці вчинення правопорушення (на дорозі), а не за місцем знаходженням відповідного органу, та без надання часу на реалізацію відповідних прав, є порушенням права особи, яка притягається до відповідальності, - прямо визнаного Конституційним Судом України, рішення якого є обов`язковим до виконання на усій території України. Цей висновок не може бути скасовано. Також, позивач зазначив, що у процесі спілкування з відповідачем його обурило безпідставне звинувачення та рівень знань ним законів та положень ПДР України як посадовою особою поліції. Звинувачення в правопорушенні працівником поліції було приниженням його честі та гідності як громадянина України, та вивело з психологічної рівноваги. Тривалий час він відчував моральні страждання незаконним звинуваченням та повідомленням про сплату штрафу у значному розмірі та змушений був потім керувати автомобілем в стані нервового збудження, тобто позивачу був потрібен певний час на встановлення душевної рівноваги, внаслідок чого він вже запізнювався до кінцевого пункту призначення. Це додатково негативно впливало на нервову систему, так як він розумів, що повністю безпечне керування автомобілем при виборі оптимального режиму швидкості у такому стані неможливе і може призвести до помилки. Його плани вчасно прибути на місце призначення були зруйновані відповідачем, що негативно відобразилося на його приватних цілях. Відповідачем було фактично проведено адміністративне затримання позивача впродовж 40 хвилин. На протязі всього часу затримання він був безпідставно позбавлений волі, права на свободу і особисту недоторканість, та права володіння та користування своєю власністю (автомобілем). Вважає, що відповідач наніс йому психологічну травму, так як постійно, коли він бачить службову особу поліції, у нього виникають негативні, злісні, агресивні думки, які можуть призвести до протиправних проступків по відношенню до цих осіб. Тепер йому потрібно постійно докладати деякі зусилля, щоб відганяти такі думки, що поглиблюють його страждання. Окрім того, моральні страждання позивача посилюються тим, що незаконні дії суб`єкта владних повноважень, призвели до втрати віри в те, що поліція в своїй роботі дотримується Закону, та у справедливу її діяльність. Відповідач позов не визнав, вказуючи, що під час патрулювання, інспектором ОСОБА_2 було виявлено транспортний засіб під керуванням позивача, у якого режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідав вимогам конструкції ТЗ, а саме при натисканні на педаль гальмування, не горіли задні стоп-сигнали. Факт правопорушення підтверджується відеофайлами 20210113220018000018, 20210113215957000017, 20210113215938000015, 20210113215842000011 з нагрудної камери інспектором Гарастюком Д.М. Справу розглянуто за правилами встановленими ст. 286 КАС України. Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 29 березня 2021 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора Гарастюка Д.М. та ВПП поліції в АР Крим та у м. Севастополі ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі, а також стягнення моральної шкоди та судового збору відмовлено в повному обсязі. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також у зв`язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи. В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що у разі виявлення несправностей експлуатація транспортного засобу забороняється. У разі виявлення їх під час руху водій зобов`язаний негайно їх усунути, а якщо це зробити неможливо, водій може продовжити рух з дотриманням безпечної швидкості до найближчого місця ремонту або стоянки (якщо такий рух не заборонений Правилами), попередньо увімкнувши аварійну світлову сигналізацію, а якщо вона несправна або не працює, то позначивши свій транспортний засіб знаком аварійної зупинки. Враховуючи наведене, апелянт зазначав, що керуючи транспортним засобом о 09 год. 34 хв. (час зупинки поліцейським), дійсно рухався додому, до місця стоянки. При виявленні несправностей, передбачених п.31.4.3."а" ПДР України, дозволяється рухатися коротшим шляхом до місця стоянки (додому), що відповідає вимогам п.31.5 ПДР України. Підстав для заборони руху, а також порушень вимог п.9.9 і п.9.11 ПДР України поліцейським не виявлено. Отже, саме експлуатація транспортного засобу з непрацюючим заднім стоп-сигналом є порушенням ПДР України в розумінні п.31.4.3."а" ПДР, а не здійснення руху на транспортному засобі до місця стоянки, у якого режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідає вимогам конструкції транспортного засобу. Відзиву на апеляційну скаргу на адресу суду апеляційної інстанції не надходило. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного. Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції. 13 січня 2021 року інспектором Гарастюком Д.М. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН №3663447, якою ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. Згідно постанови серії серії ЕАН №3663447 від 13 січня 2021 року, ОСОБА_1 13 січня 2021 року о 09 год. 34 хв. здійснював рух по вул. Дзержинського, м. Генічеськ, Херсонської області на транспортному засобі, у якого режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідав вимогам конструкції транспортного засобу, а саме при натисканні на педаль гальмування не горів задній стоп-сигнал, чим порушено вимоги п.31.4.3 "а" ПДР України керування водієм транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби), з якими відповідно до встановлених правил експлуатації його забороняється, переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів. За вказане порушення передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 121 КУпАП. Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що дослідженими в справі письмовими та відео доказами встановлено, що дійсно, ОСОБА_1 13 січня 2021 року о 09 год. 34 хв. по вул. Дзержинського, м. Генічеськ, Херсонської області керував транспортним засобом, з непрацюючим заднім стоп-сигналом. Зазначені обставини повністю підтверджуються даними відеозапису та стоп-кадру вказаного відеозапису дослідженими в судовому засіданні. Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ч.2 ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ч.1 ст. 121, ст. 251 КУпАП. Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного. Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За змістом п.31.4.3 "а" ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу. Пунктом 6.1. ДСТУ 3649:2010 затверджено вимоги до зовнішніх світлових приладів. Згідно п.п.6.1.7.2 ДСТУ 3649:2010 сигнали гальмування мають вмикатись під час приведення у дію відповідних органів керування гальмівних систем та функціонувати у сталому режимі весь період гальмування. Відповідно до п.п.7.1.1 ДСТУ 3649:2010 відповідність вимогам, зокрема, п.п.6.1.7.2 перевіряють візуально. Частиною 1 ст. 121 КУпАП встановлено, що керування водієм транспортним засобом, що має несправності (…) зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Отже, вищезазначена норма має певний перелік доказів, які підтверджують відсутність або наявність адміністративного правопорушення та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Такими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП є, зокрема, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також інші документи. Як вбачається з відеозаписів наданих відповідачем та не заперечується позивачем, ОСОБА_1 здійснював рух по вул. Дзержинського у м. Генічеську на несправному транспортному засобі. Колегія суддів, акцентує увагу на тому, що підставою притягнення позивача до адміністративної відповідальності є саме керування транспортним засобом з технічними несправностями, в даному випадку при натисканні на педаль гальмування, не горіли задні стоп-сигнали. Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що він, при керуванні транспортним засобом виявив несправність, яку усунути було неможливо, а тому рухався до місця стоянки (додому), оскільки з відеозаписів, які наявні в матеріалах справи, вбачається, що при зупинці інспектором ДПП позивач не знав про непрацюючий задній стоп-сигнал транспортного засобу, яким він керував, а тому посилання на те, що він прямував до місця стоянки є надуманими та не відповідають дійсності. При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що керування транспортним засобом в якого не працюють стоп-сигнали при натисканні на педаль гальмування наражає на небезпеку не лише водія, а й всіх учасників дорожнього руху. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Інші доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи, обставинами та вищезазначеними нормами законодавства, які повно та об`єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання. Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судова колегія не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України. Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, судова колегія, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 29 березня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 16 липня 2021 року. Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Лук`янчук О.В. Суддя: Ступакова І.Г.